Звільняти нещадно, наймати на п'ять років: які правила звичайним працівникам готують в Раді?

Звільняти нещадно, наймати на п'ять років: які правила звичайним працівникам готують в Раді?
18 жовтня 15:12

Звільняти нещадно, наймати на п'ять років: які правила звичайним працівникам готують в Раді?

18 жовтня 15:12

Попередній уряд збирався скасувати прийнятий ще в радянські часи Кодекс законів про працю та готував новий Трудовий кодекс. Нинішній Кабмін йде обхідними стежками: КЗпП, а разом з ним й інші правила трудового законодавства, переписує. Підключається до апгрейду і Верховна Рада - у нардепів маса ідей. Але більшість нових правил, які готуються узгодити в парламенті, на користь працівникам не підуть. Розбираємо шість знакових законопроектів про роботу, які ВР може ухвалити найближчим часом.

Зміст

Законопроект Кабміну №5388 у вересні ВР прийняла в першому читанні, і він готується до другого. Починати з нього огляд законопроектів про ринок праці варто тому, що він близький до фінішної прямої, зачіпає максимальну кількість працюючих українців та стоїть на першому місці в антирейтингу профспілкових організацій. Другим є законопроект №5371, про який розповімо нижче.

Проект править положення про повноваження первинного профспілкового осередку на підприємстві. Зараз його виборний орган разом з роботодавцем вирішує питання про час роботи, відпочинку, погоджує зміни, відпустки, дає дозвіл на понаднормові роботи. Але в оновленому варіанті повноваження профспілки зводиться до того, що вона всього лише бере участь у вирішенні.

Зараз осередок має дати згоду або відмовити в розірванні трудового договору з ініціативи роботодавця. Якщо законопроект приймуть, роботодавцю така згода не знадобиться. Разом з цими поправками в закон про профспілки, з Кодексу законів про працю приберуть дві статті про розрив трудового договору з ініціативи власника, коли потрібна і не потрібна згода профспілкового осередку (ст.43 і 43-1).

Є й інші профспілкові коригування. Якщо закон про відпустки виправлять так, як того хоче уряд, профосередок не повинен буде давати свою згоду на перенесення щорічної відпустки з ініціативи роботодавця. Та ж поправка вноситься і в КЗпП. Крім того, в Кодексі знижується роль профспілок і в інших випадках:

  • при виведенні на роботу у вихідний день. Зараз робота у вихідні прямо заборонена, але окремих співробітників долучати можна виключно за згодою профспілки. Після поправок осередок будуть лише проінформувати;
  • при складанні графіка змін на безперервно діючих виробництвах. Зараз профспілка його затверджує, а після змін він залишиться тільки за бажанням роботодавця;
  • при неможливості визначити час перерви. Зараз в профспілці повинні узгоджувати список тих робіт, виконання яких не дозволяє співробітнику нормально пообідати. Але цю норму приберуть;
  • при понаднормових роботах. Ситуація та ж, що і з роботою у вихідні. Зараз профспілка повинна давати дозвіл на них, але від цих положень хочуть позбутися. Її тільки проінформують.

Якщо проект узгодять без принципових змін, в трудовий договір піде ціла маса нюансів, які зараз регулюються окремими документами. А саме:

  • в яких виняткових випадках застосовуються понаднормові роботи. Зараз вони обмежені тільки положеннями в ст. 62 КЗпП. Зокрема, для усунення загрози стихійного лиха і аварії, при суспільно важливих роботах по постачанням води, опалення, освітлення, транспорту, зв'язку, при виробничій необхідності завершити розпочату роботу, при невиході на роботу змінника, простої та скупченні вантажів в пунктах відправлення. Після змін роботодавець зможе додати до трудового договору будь-які інші підстави;
  • черговість змін (можливість регулювати їх внутрішнім трудовим розпорядком залишають);
  • час початку і закінчення роботи або зміни;
  • початок і закінчення перерви;
  • вихідні дні на безперервно діючих виробництвах;
  • умови повної матеріальної відповідальності;
  • додаткові, крім зазначених у КЗпП, причини для припинення трудового договору.

Зараз є три типи трудових договорів: безстроковий, на певний термін (за погодженням сторін) і на час виконання певної роботи. Останній вид договорів хочуть прибрати зовсім, а другий офіційно назвати строковим і визначити максимальний період, на який його можливо укласти, - до п'яти років.

При цьому зі ст. 23 Кодексу збираються прибрати запобіжник від зловживань строковими трудовими договорами. Тобто застереження про те, що вони укладаються, коли безстрокові укласти не можна через характер роботи, її умови, в інтересах працівника і за умовами законодавчих актів.

У КЗпП збираються дописати 13 підстав для укладання строкового договору. Деякі з них цілком конкретні:

  • для заміщення відсутнього працівника;
  • для заміщення вільної посади до повернення співробітника, за яким зберігається на неї право;
  • для виконання невідкладних робіт (ліквідація стихійного лиха, аварії і т.д.);
  • при обранні на певний термін у виборний орган;
  • з працівниками патронатної служби;
  • з творчими працівниками ЗМІ, кіно, театрів, цирків, спортсменами (точний список таких професій затвердить уряд);
  • з керівником і членами наглядових рад;
  • для виконання громадських робіт;
  • при тимчасовому переведенні на інше підприємство.

Але є й умови більш обтічні, які дають право припускати, що строкові договори стануть набагато популярнішими за безстрокові:

  • при виконанні певного обсягу або виду роботи, термін закінчення якої не може бути визначений конкретною датою;
  • з ініціативи працівника. Якщо роботодавець натисне, а вплив профспілок буде зведено до формального, важко уявити, як працівник таку ініціативу не проявить.

У Кабміні вважають, що нинішній список тих категорій, для яких роботодавці не повинні встановлювати випробувальний термін, занадто довгий. З нього хочуть викреслити:

  • молодих працівників після закінчення профустанов;
  • молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів;
  • звільнених у запас;
  • тих, хто пройшов конкурсний відбір на заміщення вакансії;
  • тих, хто пройшов стажування з відривом від основної роботи;
  • одиноких матерів, у яких є діти до 14 років або діти з інвалідністю;
  • внутрішньо переміщених осіб;
  • сезонних і тимчасових працівників;
  • при переведенні на інше підприємство, в іншу місцевість.

У списку залишаться ті, кому не виповнилося 18 років, вагітні, ті, з ким укладають строковий договір до року, особи з інвалідністю за направленням.

Якщо нардепи узгодять нові правила, вони почнуть діяти наступного дня після опублікування. Як вважають в уряді, їх пропозиції будуть стимулювати роботодавців до легального оформлення трудових відносин.

Численна група нардепів, яку очолює керівник комітету ВР з питань соцполітики Галина Третьякова, в середині квітня цього року подала в Раду законопроект №5371. Як заявлено в назві, він скоротить адміністративне навантаження на роботодавців, зробить трудові відносини для малого і середнього бізнесу простішими в плані регулювання. До порядку денного його включили, профільний комітет дав добро на розгляд. Але проти нього і законопроекту №5388 активно виступають профспілки.

Законопроект дописує в КЗпП нову главу III-Б про договірний режимі регулювання трудових відносин. Суть цього режиму в тому, що деякі роботодавці зі своїми співробітниками можуть укладати трудові договори з додатковими правами, обов'язками і відповідальністю. Зараз недійсними стають ті договори, які погіршують становище працівників щодо трудового законодавства. Якщо законопроект ухвалять у нинішній редакції, то у випадку з договірними режимом трудових відносин ця рятівна норма не діятиме.

В межах договірного режиму в трудових договорах можна буде на розсуд працівника і роботодавця (але ми розуміємо, що договір все ж складе роботодавець) регулювати: порядок виплати зарплати, робочий час, тривалість відпустки, понаднормову роботу, вихідні дні. На всі примхи та фантазії вже не знадобляться погодження профспілки.

Що найголовніше, трудовий договір при такому режимі можна буде припиняти з ініціативи роботодавця, якщо в документі не прописані на цей випадок ніякі запобіжники. Умова, яку закладають проектом, тільки одна: якщо роботодавець в односторонньому порядку розриває договір і в ньому не вказано розмір компенсації при звільненні, працівникові мають виплатити не менш трьох мінімальних зарплат.

Використовувати договірний режим можна буде добровільно, якщо працівники і роботодавці підпадають під такі критерії:

  • якщо у підприємства за звітний період не більше 250 співробітників. Саме за кількістю співробітників, на не за розміром доходів, нардепи хочуть відносити те чи інше підприємство до малих і середніх;
  • якщо зарплата співробітника більше восьми мінімальних зарплат. Тут взагалі не йдеться про те, що роботодавець - представник малого або середнього бізнесу. Значна зарплата сама по собі стане причиною, через яку можна виписувати трудові відносини на свій розсуд;
  • якщо юрособа не є *суб'єктом публічного права

Представники профспілок вже виходили на акції протесту проти цього законопроекту і №5388. У Головному науково-експертному управлінні ВР його розкритикували за правову невизначеність і звуження прав працівників. Зокрема, за те, що він дає роботодавцям необмежені права на звільнення і цим порушує Конвенцію Міжнародної організації праці про припинення трудових відносин.

"Згідно з якою трудові відносини з працівниками не припиняються, якщо тільки немає законних підстав для такого припинення, пов'язаного із здібностями чи поведінкою працівника або викликаного виробничою потребою підприємства, установи чи служби", - уточнили в ГНЕУ.

Законопроект №4284 про дерадянізацію українського трудового законодавства численна група нардепів на чолі зі спікером Русланом Стефанчук подала в Раду в жовтні минулого року. У травні він пройшов перше читання і зараз готується друге.

Основна мета документу - у скасуванні 1228 законів, указів, постанов і розпоряджень, прийнятих до розвалу СРСР і дійсних досі. Крім чистки законодавства, нардепи також пропонують рихтувати і КЗпП. По всьому тексту Кодексу змінюють визначення "трудящий" на "працівник", "власник і уповноважений ним орган" на "роботодавець".

Але не обійшлося і без інших змін. У ст. 62 КЗпП (про обмеження надурочних робіт) одним словом принципово змінюють право роботодавця затримувати співробітника понаднормово. Зараз однією з виняткових причин для цього може бути необхідність продовжувати роботу, зупинка якої може привести до псування або знищення державного або громадського майна. Слово "громадське" нардепам теж здалося радянським, і його хочуть замінити на слово "комунальним", яке синонімом, звичайно, не є. Так один термін викреслить приватних роботодавців зі списку тих, кому дозволено використовувати понаднормову роботу у виняткових випадках.

У червні цього року сім нардепів зареєстрували законопроект №5695, який дописує в КЗпП главу про домашніх працівників, а в інші закони - норми про сплату з їх заробітків 22% ЄСВ. На початку жовтня його схвалив комітет, і проект чекає на розгляд.

Ініціатори підрахували, що 162 тис. українців - це домашні працівники, тобто люди, які виконують домашню роботу в інтересах не своєї сім'ї і за плату. Але працюють вони в тіні, на соцзахист розраховувати не можуть. Вихід - дописати главу про домашніх працівників в КЗпП.

За тими нормами, які запропонували депутати, нерегулярна, до 40 годин в місяць, робота з обслуговування домогосподарства домашньою роботою не є. Якщо більше і на регулярній основі, то потрібно укладати трудовий договір. Роботодавцем в даному випадку стане один з членів сім'ї.

У договорі, крім даних про працівника і роботодавця, потрібно буде вказувати:

  • місце роботи, її види та обсяги;
  • розмір зарплати, спосіб розрахунку та терміни виплати;
  • тривалість робочого часу, відпочинку та щорічної оплачуваної відпустки.

Про укладення договору потрібно буде повідомити Державну податкову службу. Порядок і форма самого повідомлення затверджені постановою Кабміну №413

Законопроект пожалів наймача і не зробив його платником ЄСВ за домашнього працівника. 22% внеску він повинен буде платити добровільно і самостійно. Натомість і в доважок до трудового договору він отримає право на безпечні та здорові умови праці, лікарняний, страхові виплати у разі нещасного випадку, стандартну тривалість робочого дня, але й зобов'язання попереджати про звільнення за два тижні до нього. В цілому ж права домашніх працівників будуть звужені, в порівнянні з іншими.

За законопроектом їх можна буде залучати до надурочних робіт і до роботи у вихідні, якщо без цього під питанням "нормальне функціонування домогосподарства". І профспілка в цьому випадку не допоможе. Один раз на тиждень роботодавець зможе зробити домашнього працівника черговим. Той зобов'язаний з'явитися за першим викликом і не зможе розпоряджатися в цей день своїм часом вільно.

Хоча йдеться про роботу домашню, роботодавець отримає право розірвати договір з працівником в односторонньому порядку в зв'язку зі зміною організації виробництва, ліквідацією, реорганізацією, банкрутством, перепрофілюванням, скороченням чисельності штату. Для цього достатньо буде попередити працівника за два тижні. А протягом трьох днів після звільнення роботодавець повинен повідомити про це в Податкову.

Функції контролю за дотриманням умов праці домашніх працівників буде у Держпраці. Співробітники служби отримають право проводити роз'яснювальну роботу, конфіденційні бесіди з домашніми працівниками і подавати письмові запити про роботи з обслуговування домогосподарств.

Домашніх працівників наділять правом звертатися до суду за вирішенням трудових спорів. Термін подачі заяви - протягом трьох місяців після припинення трудового договору, місце звернення - районні, районні в місті, міські суди.

З грудня 2019 року в Раді лежить депутатський законопроект №2681, які принципово змінює підходи до формування профспілкових організацій і до їх функціоналу.

Якщо проект ухвалять, то на підприємстві зможуть діяти максимум дві профспілкові організації. Та ще й до чисельності кожної з'явиться вимога: в первинний осередок повинні входити не менше десяти осіб. У складі кожного в обов'язковому порядку повинна буде з'явитися контрольна комісія. Вона контролюватиме дотримання законодавства, статуту, моніторити використання членських внесків.

Зараз проекти законів про соціальну та економічну політику, регулювання трудових, соціальних та економічних відносин враховують позицію всеукраїнських профспілок, проекти нормативно-правових актів - думки профспілок. Але від цих положень хочуть позбутися. Профспілки хочуть також позбавити права впливати на керівників підприємств, які порушують законодавство про працю, колективні договори. Зараз вони можуть наполягати на їх звільненні, але це можуть викреслити. Так само, як і право вимагати від роботодавця документи, відомості та пояснення щодо умов роботи, виконання колективних договорів, додержання трудового законодавства та соціально-економічних прав працівників. Профспілкам залишать тільки право отримувати такі пояснення.

"Пропонується обмеження деяких прав і гарантій діяльності профспілок, чим порушується державна гарантія на реалізацію трудових прав громадян... Крім цього, в разі прийняття проекту в запропонованому вигляді виникає ризик порушення зобов'язань України за міжнародними договорами, ратифікованими нашою державою, зокрема, Угоди про асоціацію між Україною, з одного боку, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їх державами членами, а також деяких основоположних конвенцій Міжнародної організації праці", - констатували в Головному науково-експертному управлінні ВР.

Однак з травня 2020 р. до законопроекту додається рішення комітету про розгляд. Хоча в зал його ще не виносили, він як дамоклів меч висить над головами профспілок.

У лютому 2021 р. Кабмін передав у Раду законопроект №5054, щодо якого ще очікується висновок комітету. Це реінкарнація законопроекту 2019 р., підготовленого ще за Петра Порошенка, про презумпцію трудових відносин. Під його прицілом була тіньова зайнятість в цілому, але в тому числі і в першу чергу - оформлення співробітників в якість фізосіб-підприємців.

Головна норма законопроекту - додати до КЗпП нову статтю про сім ознак трудових відносин:

  • людина особисто виконує роботу по кваліфікації, професії, на посаді за дорученням і під контролем того, в чиїх інтересах це робиться;
  • процес праці постійно регулюється і не передбачає досягнення результату за певний період;
  • виконання роботи відбувається на робочому місці або на узгодженому місці відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку;
  • для роботи та людина, в інтересах якої вона виконується, надала засоби виробництва;
  • тому, хто систематично працює, виплачується винагорода в грошовій або натуральній формі;
  • той, в інтересах кого виконується робота, встановлює тривалість робочого дня і відпочинку;
  • поїздки та фінансові витрати, пов'язані з роботою, компенсуються.

У роботи можуть бути й інші специфічні ознаки. Якщо ж присутні мінімум три, тоді вона є такою, яка виконується в межах трудових відносин. Тобто на них повністю поширюють умови трудового законодавства та зі співробітником потрібно оформити трудовий договір.

Хоча визначення "роботодавець" ми використовуємо регулярно, в КЗпП це слово згадується тільки чотири рази, а саме поняття не розшифровується. І відповідальність за порушення трудового законодавства несуть юрособи та фізособи-підприємці, які використовують найману працю.

Законопроект пропонує вважати роботодавцем юрособу або фізособу, яка використовує найману працю, та зареєстроване в Україні представництво іноземної юрособи. І додати визначення "роботодавець" в усі статті Кодексу, де зараз фігурують власники, уповноважені власником особи, юридичні особи і ФОПи.

Уряд пропонує надати роботодавцю право вирішувати дозволити чи заборонити спільну роботу родичів на одному підприємстві. До родичів відносять батьків, чоловіка/дружину, братів і сестер, дітей як самого працівника, так і його другої половинки. Заборону можна буде застосувати, якщо члени сім'ї або родичі перебувають в підпорядкуванні або підконтрольні один одному.

Новинка, яку пропонують внести до КЗпП - правонаступність, якщо у підприємства змінився власник, відбулася реорганізація. Коли таке відбувається, трудові відносини повинні тривати з правонаступником. Або профспілковий осередок, або представників працівників, якщо його немає, новий роботодавець повинен сповістити про терміни змін, їх причини та наслідки - економічні, технологічні, структурні.

Новий роботодавець отримає право проводити кадрову чистку тільки на підставі положень КЗпП. У ньому, а саме в ст. 40, п.1, передбачено, що реорганізація, перепрофілювання, скорочення штату - це підстава для припинення трудового договору. Звільнити працівника на цій підставі можна тільки в тому випадку, якщо його не можна перевести на іншу роботу.

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів
^