Заохочувати не можна карати: як влада може мотивувати українців до вакцинації?

Заохочувати не можна карати: як влада може мотивувати українців до вакцинації?
02 листопада 12:54

Заохочувати не можна карати: як влада може мотивувати українців до вакцинації?

02 листопада 12:54

Не лише батогом, а й пряником у деяких країнах заохочують своїх громадян вакцинуватися від COVID-19.

У Греції працює FreedomPass - цифрова дебетова карта на 150 євро, яку можна використовувати під час туристичних та культурних заходів. Вона призначена для молодих людей віком від 18 до 25 років, які отримали хоча б першу дозу вакцини.

100 доларів за щеплення ще в середині літа закликали роздавати у США. Як працює система, можна подивитися на прикладі штату Луїзіана та її програми Shot for 100. Вакцинованому видають подарункову картку, її потрібно зареєструвати і протягом двох діб туди капнуть 100 доларів. Спочатку стимул передбачався тільки для молоді, але потім охопив усі вікові категорії і діятиме до кінця листопада.

У середині жовтня литовський Сейм схвалив урядову програму виплати 100 євро тим, хто вакцинується. Програма передбачена для громадян похилого віку від 75 років.

В Україні ідея із матеріальним заохоченням до вакцинації лише іноді звучить в експертних обговореннях. Але є й інші методи. Із середини травня у Раді лежить законопроект №5484. Він передбачає державну страховку для громадян, які вакцинувалися від інфекційних хвороб. Вона поширюється на чотири страхові випадки: захворювання на інфекційну хворобу, від якої людина вакцинувалася, переривання вагітності через цю хворобу або її ускладнення, отримання інвалідності через хворобу та смерть у її результаті. 28 жовтня Комітет дав добро на розгляд цього законопроекту.

Але якихось матеріальних видів стимулювання до вакцинації в Україні немає. Є навіть рішення влади зі зворотним ефектом. До таких можна віднести зниження соціальних норм споживання для одержувачів субсидій. На час карантину їх підвищили у півтора рази, але у серпні в Кабміні вирішили, що збільшені на 50% норми діятимуть лише у "червоних" епідзонах. Зв'язок непрямий, але він все ж є: менше вакцинованих, вищий шанс увійти в "червону" зону і отримувати більший обсяг субсидії.

Nash.Live запитав експертів, чи варто вводити матеріальні стимули до вакцинації в Україні?

Андрій Єременко, соціолог, засновник дослідницької компанії ACTIVE GROUP:

- Методи стимулювання потрібно буде запроваджувати, але після того, як закінчиться нинішня хвиля. Ви ж бачите які черги на вакцинацію. Якась мотивація на додаток їх тільки збільшить.

Для нас найпридатнішим був би варіант прямих виплат тим, кому щеплення необхідне в першу чергу. Більшого відторгнення щодо вакцинації, ніж зараз, вже не буде.

Інша річ, що вся наша система неправильна. Якби ми мали страхову медицину, то все вирішувалося просто її ціною. Страхова компанія дивиться на ваші щеплення, оцінює ризики захворювання та своїх виплат, виставляє прайс. Якби медицина була страховою, то всі бонуси зводилися до страховки і страхові компанії це балансували. Грубо кажучи, прищепившись, ви приймаєте на себе ризики недотестованої вакцини, не прищепившись – ризики захворіти у тяжкій формі та померти, а для вашого лікування знадобиться дороге обладнання та препарати. Нині ці ризики держава балансує дуже погано, вона не справляється. Якби медицина була страховою, комплекс питань із вакцинацією, у тому числі й примусовою, знявся б. Просто якщо ви вакцинувалися, вартість страховки нижча, не вакцинувалися – вища. Це було б і штрафом, і винагородою.

У нашому випадку, скільки ви дасте? Ну знайдеться сто доларів. Але цього не вистачить, щоб мотивувати. Можливо, буде достатньо, щоб на пункти прийшли 5-10% тих, хто сумнівається. Це непогано, але замало. А ось страхова медицина проблему зняла б.

Олексій Кущ, економіст:

- Тема вакцинації у нас обростає колосальною кількістю чуток та домислів. Питання не в тому, щоби переконувати чи не переконувати, а саме в тому, наскільки держава правильно виставляє стимули.

У мене була розмова близько року тому у перерві однієї передачі з тоді ще головним санлікарем Віктором Ляшком про матеріальне заохочення до вакцинації. Він сказав, що це не є наш метод.

Але річ у тому, що у 2019 р. Нобелівську премію з економіки отримали Баннерджі, Дюфло та Кремер за вивчення проблем бідності в країнах, що розвиваються, і у них були цікаві дослідження, пов'язані з вакцинацією. Вони визначили, що у традиційних суспільствах, які живуть під впливом родоплемінних забобонів, не спрацьовують ті самі стимули, що й у розвинених країнах.

Не будучи прихильником чинної влади, я не згоден з тими, хто говорить про її провал інформаційної кампанії з вакцинації. У розвинутих країнах інформаційна кампанія справді дає результати. Наприклад, якщо у Швейцарії професор розповідатиме про користь вакцинації та підуть соціальні ролики, на швейцарців це вплине. Якщо в Україні посадити перед камерою професора, а ще не дай бог чиновника та закріпити все соціальними роликами, це дасть протилежний ефект. У розумінні нашого населення те, що пропагується – погано. Так працює свідомість традиційних суспільств, які сприймають державу як щось чуже, вороже. Такі суспільства звикли довіряти сім'ї, місцевим традиціям, але не державі.

Якщо давати гроші, це також викликає настороженість. Гроші спрацьовують у перехідних суспільствах між традиційним і розвиненим, у країнах, що динамічно розвиваються. В Україні гроші як стимул спрацювали би краще за пропаганду, але теж недостатньо добре. Що ж підходить традиційним суспільствам, таким як в Україні?

Тут і повернемось до досліджень нобелівських лауреатів. Спрацьовують не грошові, а ціннісні стимули - матеріальні. Тут важливо знайти те, що спрацьовує і в місті, і в селі, чи виробити кілька варіантів. Наприклад, привезти до села кілька ящиків цементу, шифер, солярку, дрова, і черга на щеплення зросла б. У містах усе працює із прив'язкою до потреб соціальних груп. Наприклад, для пенсіонерів – олія, овочі, цукор, для працюючих батьків – путівка для дитини зі знижкою, комусь карти знижок у магазини, безкоштовний мобільний зв'язок або інтернет на якийсь термін, розіграш призів. Для кожної групи потрібен свій ціннісний пакет і поєднувати це з грошовим стимулюванням, оскільки для деяких груп це працює. Розробкою стимулів повинні зайнятися концептологи.

Минулого року лише економічні втрати становили 300-400 млрд грн від пандемії, не рахуючи витрат на медицину і без цинічних економічних оцінок втрат через смерть тисяч людей. На стимули витратити можна було 20-30 млрд. грн. Мені здається, витрати не можна порівняти. Поки ми не досягли охоплення 70-80% дорослого населення вакцинацією, стимули застосовувати не пізно.

Олексій Якубін, кандидат політичних наук:

- Я не здивований, що зараз західний досвід стимулювання наша влада не копіює, хоч копіювала досвід обмежень. У нас зазвичай позитивний досвід і не копіюють, все, що стосується соціальних програм, дається важко. Приклад тому – складне запровадження компенсацій за час карантину у розмірі 8 тис. грн. Зусилля пішли колосальні, щоби впровадити програму. Але поки не йдеться про відрахування з бюджету, влада все копіює охоче.

Батіг, застосування якого ми бачимо зараз у вигляді обмежень у "червоній" зоні з прив'язкою до вакцинації, звичайно, працює. Але це діє лише на короткій дистанції. Думаю, що вже за кілька днів кількість охочих вакцинуватися схлине. Для того, щоб закріпити те, що юристи називають оперантною поведінкою, потрібне "підживлення" і не тільки у вигляді батога. Потрібні позитивні стимули, що призведуть людей до архітектури правильного вибору.

Я чув, що у Москві серед вакцинованих розігрують квартири. Стимул? Так. А в нас позитивні стимули не опрацьовані. Вони потрібні, але, можливо, їх варто побудувати за принципом лотерей, якщо вже не готові універсальні стимули. Такі, наприклад, як знижка у транспорті одразу після вакцинації. Якщо бюджету на таке немає, то можна повернутися до лотерейного принципу. Це може стати "морквиною", яка підштовхне людей вакцинуватися. Особливо якщо це правильно подати з медійної точки зору, з роз'ясненнями навіть на рівні президента.

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів
^