Сім ознак роботи, трудові договори для ФОПів та звільнення родичів: як хочуть змінити КЗпП

09 лютого 17:04

Сім ознак роботи, трудові договори для ФОПів та звільнення родичів: як хочуть змінити КЗпП

09 лютого 17:04

У Кабміні порадували українців своїми новими намірами щодо реформи трудового законодавства. Там затвердили законопроект про ознаки трудових відносин. Крім того, якщо документ пройде через сесійну залу ВР,  то з'явиться визначення "роботодавець", дозволять звільняти співробітників з числа родичів і співробітників-ФОПів переведуть на трудові договори. Розбираємося в деталях.

Зміст

Головна норма законопроекту - додати до КЗпП нову статтю про ознаки трудових відносин. Всього їх виділили сім:

  • людина особисто виконує роботу по кваліфікації, професії, на посаді за дорученням і під контролем того, в чиїх інтересах це робиться;
  • процес праці постійно регулюється і не передбачає досягнення результату за певний період;
  • виконання роботи відбувається на робочому місці або на узгодженому місці відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку;
  • для роботи та людина, в інтересах якого вона виконується, надала засоби виробництва;
  • тому, хто систематично працює, виплачується винагорода в грошовій або натуральній формі;
  • той, в інтересах кого виконується робота, встановлює тривалість робочого дня і відпочинку;
  • поїздки та фінансові витрати, пов'язані з роботою, компенсуються.

У роботи можуть бути й інші специфічні ознаки. Якщо ж присутні мінімум три, отже, вона є такою, яка виконується в межах трудових відносин. Тобто на них повністю поширюють умови трудового законодавства. Це також прописано в тексті законопроекту. Якщо будуть три з семи ознак трудових відносин - зі співробітником потрібно оформити трудовий договір.

Норма, яку пропонують автори - це презумпція трудових відносин. Внести її в законодавство пропонують не вперше. Взимку 2019 р. Мінсоцполітики також готувало законопроект, яким збиралося закріпити в Кодексі ознаки трудових відносин і теж три з сімох. Самі ознаки практично ідентичні тим, що пропонують зараз. Але є й відмінність: винагороду хотіли зробити ознакою трудових відносин в тому випадку, якщо це єдине джерело доходу або 75% і більше доходу людини за півроку.

Тоді навколо ініціативи піднявся галас. Він цілив у тіньову зайнятість. Але її варіанти різні. Є повністю "чорні" - просто не оформлення, з яким ніякими поправками до законодавства не впоратися. А є цілком законні способи оптимізації: через оформлення співробітника ФОПом. По них пропозиції й зараз б’ють в першу чергу.

Хоча визначення "роботодавець" ми використовуємо регулярно, у КЗпП це слово згадується тільки чотири рази, а саме поняття не розшифровується. І відповідальність за порушення трудового законодавства несуть юрособи та фізособи-підприємці, які використовують найману працю.

Законопроект пропонує вважати роботодавцем юрособу або фізособу, яка використовує найману працю, і зареєстроване в Україні представництво іноземної юрособи. І додати визначення "роботодавець" в усі статті Кодексу, де зараз фігурують власники, уповноважені власником особи, юридичні особи і ФОПи.

Наслідки можна розглянути на прикладі. Людина домовляється, що сусідка буде двічі на тиждень забирати її дитину з дитсадка і приводити додому, умовно, за 1 тис. грн на місяць. Є ознаки трудових відносин: винагорода, контроль, узгоджене місце. Тобто вже треба укласти трудовий договір. Отже, працівникові і роботодавцю - сплачувати податки (прибутковий, військовий збір, ЄСВ) і виконувати умови КЗпП. Роботодавцю, яким можна буде вважати й фізособу, належить нести відповідальність за порушення. За нинішніми нормами:

  • за допуск до роботи без трудового договору - штраф десять мінімалок (зараз 50 тис. грн);
  • прострочення при розрахунку - штраф три мінімалки (15 тис. грн);

Нагадаємо, що КЗпП для оформлення трудового договору вимагає, щоб працівник подав паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, для підтвердження кваліфікації - диплом.

Автори законопроекту пропонують надати роботодавцю право вирішувати дозволити або заборонити спільну роботу родичів на одному підприємстві. До родичів відносять батьків, подружжя, братів і сестер, дітей як самого працівника, так і його другої половинки. Заборону можна буде застосувати, якщо члени сім'ї або родичі перебувають в підпорядкуванні або підконтрольні один одному.

Формулювання таке, що роботодавець "може вводити обмеження щодо спільної роботи". Не ясно, як бути в тому випадку, якщо члени сім'ї вже працюють разом, роботодавець раптом вирішив обмежити цю можливість і комусь необхідно звільнитися. Адже Конституція гарантує громадянам і невтручання в особисте життя, і право на працю, і захист від незаконного звільнення.

Новинка, яку пропонують внести у КЗпП - правонаступність, якщо у підприємства змінився власник, відбулася реорганізація.

Коли таке відбувається, трудові відносини повинні тривати з правонаступником. Або профспілку, або представників працівників, якщо її немає, новий роботодавець повинен повідомити про терміни змін, їх причини та наслідки - економічні, технологічні, структурні.

Новий роботодавець отримає право проводити кадрову чистку тільки на підставі положень КЗпП. У ньому, а саме у ст. 40, п.1, передбачено, що реорганізація, перепрофілювання, скорочення штату - це підстава для припинення трудового договору. Звільнити працівника на цій підставі можна тільки в тому випадку, якщо його не можна перевести на іншу роботу.

Автори законопроекту дописують, що працівники, яких звільняють за цією статтею, отримають переважне право на працевлаштування, в тому числі й правонаступником.

Чому в законопроекті виникла потреба, автори вказали в пояснювальній записці. Його готували для Мінекономрозвитку в Спільному представницькому органі об'єднання профспілок. Доводи зводяться до того, що:

  • потрібно вдосконалити трудове законодавство, щоб подолати негативні наслідки нинішньої епідемії;
  • потрібно привести його в порядок відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС;
  • необхідно згорнути зловживання правом на складання цивільно-правових договорів замість трудових;
  • пора збільшити правовий захист співробітників.

Але до законопроекту, якщо він взагалі буде поданий до парламенту, висунуть ті ж претензії, що й до ініціативи Мінсоцполітики, підготовленої майже два роки тому. Неважко здогадатися, що першими повстануть IT-шники.

У травні 2020 року кількість ФОПів в цій сфері зафіксували на рівні 183 тис. За 2019 р. збільшення кількості на 22%, тоді як ФОПів в цілому стало більше лише на 6%. Зараз ФОПи сплачують:

  • ЄСВ - 22% з мінімалки, єдиний податок - 10% прожитмінімуму для працездатних - перша група;
  • ЄСВ - 22% з мінімалки, єдиний податок - 20% від мінімалки - друга група;
  • ЄСВ - 22% з мінімалки, єдиний податок - 3% від доходу для платників ПДВ і 5% від доходу для неплатників ПДВ - третя група.

Заробляють представники креативного класу більше, ніж рівень середньої зарплати. Якщо за трьома ознаками трудових відносин їх заженуть під трудові договори, то доведеться віддавати 22% ЄСВ, 18% податку на доходи фізосіб і 1,5% військового збору. Природно, що самим співробітникам-ФОПам це невигідно. Зате вигідно бюджету.

Взимку 2019 р. креативний клас заспокоювали тим, що безпосередньо їх чіпати не будуть і під моніторингом будуть великі підприємства, які використовують схеми з фіктивною самозайнятістю. В результаті не стали дратувати ані тих, ані інших. Майже через два роки досвід може повторитися.

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів

Новини партнерів

Загрузка...
^