Трудові книжки залишимо собі на згадку. Як від них позбавляться і чому це небезпечно?

13 липня 13:32

Трудові книжки залишимо собі на згадку. Як від них позбавляться і чому це небезпечно?

13 липня 13:32

Намір зробити трудові книжки необов'язковими виходить на фінішну пряму. У Верховній Раді з'явився законопроект про їх скасування, і парламентський комітет дає йому своє схвалення: документ включають до порядку денного і в першому читанні можуть прийняти за основу.

Перші наміри скасувати обов'язкові ТК з'явилися в уряду в 2015 році. Далі заяв справа не пішла. У 2017 році була пропозиція Пенсійного фонду ввести замість трудової електронний документ. Але і в цьому випадку питання зависло. У жовтні 2019 р. екс-міністр Кабміну Дмитро Дубілет струсив з цієї ідеї пил і заявив про підготовку законопроекту. Документ доводив до розуму вже Кабмін Дениса Шмигаля. У червні його було подано в Раду, а на початку липня він отримав підтримку.

Nash.Live розбирався, як Україна буде відмовлятися від трудових книжок, і в чому ризики такого рішення для працівників?

Зміст

Плани щодо скасування ТК передбачені з перехідним періодом. Зміни в законодавстві наберуть чинності через три місяці, після того як їх приймуть. У Пенсійного фонду буде п'ять років для того, щоб внести до Держреєстру загальнообов'язкового пенсійного страхування інформацію про трудову діяльність українців. Її у вигляді відсканованих або оцифрованих копій документів про стаж (ТК, довідки) подаватимуть страхувальники (роботодавці) або застраховані (працівники).

Протягом п'яти років будуть одночасно функціонувати і трудові, і Реєстр.

Під час перехідного періоду, роботодавці передаватимуть працівникам ТК на руки після того, як дані будуть подані до Реєстру. Потім таку інформацію в паперову книжку роботодавці будуть вносити вже за бажанням працівника. Це записи про найм, переведення і звільнення. Якщо зараз передбачено, що в ТК фіксують заохочення та нагородження за успіхи, то після набрання чинності змін цього робити вже не будуть.

Зараз, відповідно до закону про облік ЄСВ, основна робота - та, де у працівника оформлена трудова книжка. Після змін, основною вважатиметься та, яку він визначить як таку в заяві і на підставі відомостей в Держреєстрі застрахованих. Вирішувати питання із заявою та визначенням роботи як основниої повинні будуть платники ЄСВ - тобто роботодавці.

Схема, начебто, проста. Ще п'ять років ТК і записи в Реєстрі будуть функціонувати паралельно. Тому ТК буде вже на руках у працівника і залишиться діючою, але не обов'язковою формою обліку. Однак уже на старті в законопроекті є ляп або неточність, яку потрібно прибрати.

Після скасування ТК, роботодавець при звільненні працівника зобов'язаний в той же день видати йому копію наказу і провести розрахунок. Зараз він повинен видати і ТК, проте це зобов'язання прибирають. При цьому залишають в силі інше: при укладанні трудового договору, потрібно подати паспорт і трудову книжку (якщо вона є). З такими умовами трудова книжка може загубитися на одній з робіт і довести наявність стажу, якщо з електронною формою виникнуть ускладнення, людині буде важко. А ускладнення можуть виникнути через гіпертрофований функціонал Пенсійного фонду, який веде реєстр застрахованих осіб.

Зараз в реєстрі застрахованих осіб створюють персональні облікові картки. Туди вносять:

  • номер посвідчення;
  • ПІБ, стать і дату народження;
  • унікальний номер з Єдиного державного демографічного реєстру, серію, номер і назву документа, з якого взято дані;
  • номер телефону (за згодою).

Список істотно розширять і в реєстрі застрахованих також буде така інформація;

  • громадянство і документ, його підтверджує;
  • оцифрований зразок підпису;
  • оцифрованное фото;
  • інформація про освіту;
  • місце проживання;
  • номер телефону та адреса електронної пошти.

Зараз в персональній карті ставлять позначку про смерть, але з'явиться можливість додати інформацію про визнання людини безвісно відсутньою, повідомлення про визнання померлою.

В персональній карті зараз фіксують дані, які відображають загальний страховий стаж, розмір зарплати, сплаченого ЄСВ. Це реєстраційний номер карти, дата внесення інформації, розмір ЄСВ і його сума за місяць, професійна назва роботи, посади, інформація про особливі умови і пільги, сума доходів, з яких сплачено внески, кількість відпрацьованих календарних днів, інформація про страхові випадки, сума призначеної пенсії.

Після поправок, до реєстру допишуть інформацію про трудову діяльність (прийняття на роботу, зміни або присвоєння рангу, класу, звання, категорії, переведення на іншу роботу, підстави для звільнення), про основне місце роботи, про повну або неповну зайнятість.

В особовій картці також є окрема частина, присвячена пільгам. Зараз в ній фіксують вид пільги, вид виплати, дату початку та закінчення, суму та індексацію.

Тут масштаби теж ростуть. У цій частині карти потрібно буде максимально деталізувати статус (приналежність до ветеранів війни, ліквідаторів аварії на ЧАЕС та ін.), внести інформацію про групу та причину інвалідності, про батьків, опікунів, піклувальників та інших представників, про членів сім'ї, які перебувають на утриманні.

Там же буде міститися інформація про виїзд з України і повернення, про судимості, про стаж роботи на підставі міжнародних договорів. І це не вичерпний список.

Ця інформація зберігається протягом усього життя людини і ще 75 років після її смерті.

Через п'ять років після набрання чинності закону, такий реєстр стане максимально повним джерелом даних про українців.

При цьому в законопроекті немає ніяких пропозицій про посилення відповідальності за витік цих даних.

Парламентський комітет з питань соцполітики і захисту прав ветеранів документ схвалив. Там стримано процитували висновки Головного науково-експертного управління ВР, де відзначають, що облік інформації потребує доопрацювання.

Сам висновок ГНЕУє набагато багатослівнішими. І експерти в основному турбуються саме через реєстр застрахованих. Вони відзначили, що в законопроекті вказано надлишковий обсяг інформації, тим більше, що список не є вичерпним. Однак функція ПФ, який буде її збирати, - пенсійне забезпечення, а не збір, зберігання і актуалізація широкого спектра даних. Крім того, частина з них відноситься до конфіденційної інформації. Збирати, зберігати і поширювати її без згоди людини заборонено Конституцією, за винятком інтересів нацбезпеки, економічного добробуту та прав людини.

Однак за нормами законопроекті ПФ безкоштовно обмінюється інформацією з податковими органами, Мінсоцполітики та фондами соцстрахування. Інформацію про освіту і стаж за запитом (щоправда за згодою самого працівника) можуть надати роботодавцю.

"Надважливим завданням є створення надійного захисту від несанкціонованого втручання в діяльність системи, оскільки, на жаль, історія кібератак у світі та й в Україні свідчить про певну вразливість електронної форми обліку даних. Питання безпеки постає тим більш актуально в контексті надання Пенсійному фонду України монополії на володіння інформацією про трудову (і не тільки) діяльність особи. Проте вказані питання у проекті не розглядаються", - констатували в ГНЕУ.

Єдиний спосіб захисту даних, передбачений в законопроекті - доступ до них на підставі електронного цифрового підпису або за допомогою іншого надійного способу, порядок використання якого затвердить ПФ.


До речі

Окрема норма в законопроекті - автоматичне нарахування пенсії за віком. Тут працівників ненавмисно або навмисно заплутують. У ст. 44 закону про загальнообов'язкове пенсійне страхування хочуть дописати пункт про те, що призначення або перерахунок пенсії відбувається після подачі документів. І тут же додають норму про те, що нарахування і перерахунок пенсії за віком відбувається автоматично - без звернення і на підставі даних персоніфікованого обліку. Тобто два різних підходи, які збивають з пантелику.

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів

Новини партнерів

Загрузка...
^