Друге коло Зе-судової реформи. Як старі кадри вибиратимуть нових суддів

26 червня 13:01

Друге коло Зе-судової реформи. Як старі кадри вибиратимуть нових суддів

26 червня 13:01

Уряд в Меморандумі з МВФ пообіцяв реформувати судову систему. Це одна з умов надання Україні кредиту. Попередні спроби навести в ній лад можна вважати проваленими.

Це підтверджує величезна кількість позовів проти України, які розглядає Європейський суд з прав людини. Їх налічується більше близько 9 тис., і наша країна входить в трійку антирекордсменів, разом з Росією і Туреччиною. Наявність позовів, які приходять в ЄСПЛ після проходження всіх вітчизняних інстанцій - підтвердження того, що прав і свобод громадян на батьківщині не дотримуються.

Спробу реформувати систему здійснили за Петра Порошенка, в 2016 р. Тоді розігнали Вищі спеціалізовані суди, замість Вищої ради юстиції сформували Вищу раду правосуддя, яка приймає остаточне рішення у відборі, вносить президенту подання на призначення судді та курирує дисципліну суддівського корпусу. Проводити відбір та перевіряти діючий склад суддівського корпусу повинна Вища кваліфікаційна комісія суддів, промоніторити кожного суддю мала Громадська рада доброчесності.

В результаті оновлення було формальним, що й підтверджує вал позовів до ЄСПЛ. Перезапуск судової системи взявся проводити Офіс президента Володимира Зеленського.

У листопаді 2019 року нова реформа з ініціативи гаранта стартувала. Вищу кваліфікаційну комісію розпустили. Наміри президента були про скорочення кількості суддів Верховного суду. Вища рада правосуддя мала займатися методикою відбору до ВККС. Сама ВРП підлягала очищенню.

Але в лютому 2020 року Конституційний суд визнав деякі положення президентського закону в частині норм про Верховний суд, діяльність Комісії з питань сумлінності та етики, органів суддівського самоврядування (ВККС, ВРП) такими, що суперечать Конституції. У питанні реформи знову утворилася діра.

Офіс президента пішов на друге коло. 22 червня в парламенті з'явився новий законопроект президента №3711.

Зміст

Кількість суддів Верховного суду законопроектом не обмежується. Кількісний склад визначить Вища рада правосуддя. Нинішні судді пройдуть кваліфікаційне оцінювання, принципи якого також визначить ВРП.

Форму заяви на місце судді затверджує ВККС після узгодження з Вищою радою правосуддя. Зараз узгодження ВРП не потрібно. Рада також затверджуватиме порядок здачі іспиту на суддю та оцінку його результатів з подачі ВККС. Зараз все це на Вищій кваліфкомісії.

Також з'являється пункт про те, що ВРП погоджуватиме порядок проходження спецпідготовки кандидатів.

Завдання на конкурсі, його проведення, порядок оцінки результатів, ведення досьє кандидата - все це йде тільки з узгодження ВРП, що зараз не передбачено.

Вища рада правосуддя грає першу скрипку не тільки в частині роботи з кандидатами на посади суддів. Як і зараз, вона вершить долю ВККС. Вона затверджує положення про конкурс на посаду члена Вищої кваліфкомісії та формує конкурсну комісію.

Зараз конкурсна комісія з відбору до ВККС складається з шести осіб. Половину з них з числа своїх членів обирає Рада суддів України. Ще троє вибираються з числа міжнародних експертів, яких пропонують міжнародні організації, з яким в ході боротьби з корупцією співпрацює Україна.

Президентським законопроектом передбачено, що три міжнародних експерта призначаються за пропозицією міжнародних та іноземних організацій, які надають Україні міжнародну технічну допомогу або ведуть юридичну чи судову діяльність, або в сфері запобігання корупції.

Зараз ветувати рішення конкурсної комісії можуть три міжнародних експерта. За президентським законопроектом — два.

Аналізуючи наміри президента, в Центрі протидії корупції нагадують, що згідно з Меморандумом з МВФ українська сторона взяла на себе зобов'язання відновити безпосередньо Вищу раду правосуддя.

Тоді як президентським законопроектом рішення про звільнення членів ВРП приймає сама Рада. Процедуру звільнення повинні ініціювати дві третини її членів. Зараз подання про звільнення дає Комісія з сумлінності та етики. Але положення про цей колегіальний орган із закону про ВРП президент пропонує прибрати.

У ЦПК відзначають, що у нереформованої Ради в руках буде право визначати кількість суддів Верховного суду, ВККС стає придатком до неї в питанні вибору суддів.

Норма про міжнародних експертів викликала вкрай неоднозначну реакцію. Чинним законодавством їх участь в конкурній комісії теж передбачена, але список організацій, які можуть запропонувати своїх представників, істотно розширюється.

"Президенту, як юристу, відомо, що влада ділиться на законодавчу, виконавчу та судову. Як відомо й те, що влада в Україні належить народу. Тому передача повноважень із створення однієї з гілок влади так званим міжнародним експертам, а по суті іноземним спецслужбам, є антиконституційним. Адже іноземні "експерти" не формують нам парламент або Кабмін. Це було б незаконним. Проте особи, що підготували законопроект від імені Президента України, намагаються делегувати владу народу іноземцям. На мій погляд, ніхто крім громадян України не має права на формування влади в Україні", - констатував адвокат Ростислав Кравець.

У Фонді DEJURE вважають положення про міжнародних експертів умовно позитивним. Але гадають, що воно залишиться ідеєю все з тієї ж причини, на яку вказує ЦПК - Вища рада правосуддя не реформується. Там також консервацію ВРП називають такою, що суперечить Меморандуму з МВФ. Експерти Фонду вважають, що методики оцінювання суддів повинні залишитися під Вищою кваліфкомісією. Недобросовісні члени ВРП повинні пройти оцінку комісії з етики, до складу якої якраз і повинні увійти міжнародні експерти.

"Положення, закладені у законопроєкті, знову програмують реформу на фіаско, адже як і попереднього разу, результат реформи опиниться в руках тих, кого треба реформувати.", - констатують в DEJURE.

Вихід, який пропонують, - допрацьовувати законопроект в сесійній залі Верховної Ради.

Однак Ростислав Кравець вважає, що судова реформа знаходиться в замкнутому колі. Замкнено її там нашою законодавчою та виконавчою владою, відштовхуючись від інтересів яких президент й подає вже другий варіант змін до законодавства.

"На мій погляд, цей законопроект за своєю суттю та природою є неправильним і антиконституційним. Швидше за все, на нього чекає така ж доля, що й в попереднього. Зеленський не хоче відмовитися від незаконних змін, від того шляху, яким рухався попередній президент, ставлячи на коліна судову гілку влади, - констатує адвокат. - Якісь поправки без кардинальної зміни курсу нічим не допоможуть. Буде збільшення проблем з правами громадян і тиск на суди. Від проведення судової реформи, оцінювання суддів потрібно відсунути громадських активістів, не кажучи вже про міжнародних експертів. Це аксіома. У іноземців немає права формувати у нас жодну гілку влади. Що ж до активістів, то не можна говорити, що вони висловлюють думку громадян. Організації, які вони представляють, існують за рахунок іноземних громадян і, фактично, висловлюють думку іноземних урядів. Необхідно дати більше незалежності суддям для формування корпусу та притягнення до дисциплінарної відповідальності. Це дасть можливість будувати справді незалежну гілку влади, яка буде приймати законні рішення. Це підтягне й законодавчу гілку влади, якій доведеться ухвалювати закони, розуміючи, що їх доведеться виконувати або до їх виконання змусять суди. Чому президенти не хочуть давати незалежність судовій гілці влади? Щоб законодавча і виконавча гілки влади могли зловживати своїми правами, приймати закони в своїх інтересах і не виконувати існуючі закони в інтересах громадян. У нас у всьому винні суди - поганих дорогах, освіті, медицині. А законодавча і виконавча влада прагнуть повністю зняти з себе відповідальність".

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів

Новини партнерів

Загрузка...
^