Стан став надзвичайним: що означає цей правовий режим, чим відрізняється від воєнного та наскільки суворим буде?

Стан став надзвичайним: що означає цей правовий режим, чим відрізняється від воєнного та наскільки суворим буде?
23 лютого 21:50

Стан став надзвичайним: що означає цей правовий режим, чим відрізняється від воєнного та наскільки суворим буде?

23 лютого 21:50

В Україні, за винятком Донецької та Луганської областей, с півночі 24 лютого і 30 днів діє режим надзвичайного стану. Що він означає? Чим відрізняється від воєнного стану та надзвичайної ситуації, в якій два роки живе країна?

Зміст

Хоча щодо чинної останнім часом НС застосовують поняття "режим", за законодавством сама надзвичайна ситуація - це порушення нормального життя та діяльності людей у зв'язку з певною подією. За надзвичайної ситуації фундаментальні права та свободи громадян не зачіпаються.

Надзвичайний стан – це не певна ситуація, а правової режим діяльності. Його можуть вводити як на місцевому, так і загальнодержавному рівні. Цей режим так само, як НС, необхідний для того, щоб повернути життя в нормальне русло, але методи можуть використовуватися суворі, аж до обмеження деяких прав та свобод, про що нижче.

Основне законодавство щодо надзвичайної ситуації – Кодекс цивільного захисту України. Щодо надзвичайного стану – закон "Про правовий режим надзвичайного стану".

Надзвичайну ситуацію запроваджує Кабінет міністрів, а стан – президент своїм указом із обов'язковим узгодженням у Верховній Раді. Терміни дії ситуації Кодексом цивільного захисту не обмежуються. Однак стан не може бути довгостроковим. 30 діб – обмеження для загальнодержавного рівня, а 60 діб – для місцевого. Із можливістю продовження ще максимум на 30 діб.

Надзвичайний стан можна скасувати раніше встановленого в указі чи 30-денного терміну. З ініціативою може виступити ВР.

Під час дії стану, на відміну від ситуації, неприпустимо припиняти повноваження всіх органів влади – від президента до місцевих рад, судів, прокуратури, правоохоронців. Не можна змінювати Конституцію, виборчі закони, проводити вибори та референдуми.

Це базові засади, а деталі надзвичайного стану розшиваються вже в Указі президента, який погоджує Рада.

Також слід враховувати і різницю у системі державного управління. При надзвичайній ситуації вона майже звичайна, з додатковими можливостями того ж Кабміну, який два роки продовжує карантин своїми рішеннями. При режимі надзвичайного стану (з цього моменту будемо застосовувати скорочення НС) варто проводити вже іншу паралель – з режимом воєнного стану (ВС).

При режимі НС президент, парламент, уряд, органи влади та місцевого самоврядування та військове командування здійснюють свої повноваження у звичайному режимі з поправкою на особливі умови, прописані у профільному законі. Разом із органами місцевого самоврядування (для цього утворюють оперативні штаби) заходи цього правового режиму здійснює військове командування: головний орган управління Нацгвардії, СБУ та військова служба правопорядку ЗСУ.

При режимі воєнного стану за поданням обладміністрацій президент може створювати військові адміністрації. Керівників таких адміністрацій пропонує Генштаб чи облдержадміністрація та призначає президент. Якщо військові адміністрації створені, то вони, а також військове командування (головнокомандувач ЗСУ, командувач об'єднаних сил ЗСУ, командувачі окремих видів та родів військ, командири військовооб'єднань та частин ЗСУ та інших законних воєнформувань) разом з органами місцевого самоврядування не тільки здійснюють, як за НС , а й запроваджують заходи режиму воєнного стану. Якщо дуже грубо, то, на відміну надзвичайного, при військовому стані майже вся повнота влади всередині країни перебуває у руках армії.

У двох режимів загальний правовий майданчик. За ст. 64 Основного закону і за НС, і за ВС неприпустимо порушувати 18 статей Конституції. Серед них про рівність прав перед законом, неможливість позбавити громадянства, право на життя та повагу до гідності. Непорушним і в особливих умовах є право на особисту недоторканність – заарештовувати та утримувати під вартою можна лише на підставі рішення суду.

Неприпустимо в умовах НС та ВС позбавляти людину права на житло, хіба що на підставі закону чи за рішенням суду. Але це не означає, що у такий період не можна використати житло. Недоторкане саме право. В силі залишаються права: оскаржувати рішення, у тому числі й влади, в суді, отримувати відшкодування від держави за матеріальну та моральну шкоду, відмовлятися давати свідчення в суді про себе, сім'ю та близьких родичів. Презумпція невинності надзвичайним та військовим станом не скасовується, так само, як і право не виконувати злочинні розпорядження та накази.

Це практично вичерпний перелік. Але із запровадженням і НС, і ВС великої кількості конституційних прав та свобод громадяни можуть позбавлятися. Наприклад, прав на недоторканність житла, таємницю листування та особистого життя, свободу думки та віросповідання, свободу об'єднання та мирні збори. Під час НС та ВС також допустимі обмеження на свободу пересування, право вільного вибору місця проживання та вільно залишати Україну. У кожному з цих випадків можливі обмеження прописують в указі про правовий режим.

Відмінність двох режимів у просторі для маневру.

При НС є базові та додаткові заходи, і з них такий набір представлений у президентському указі, який Рада ухвалила 23 лютого:

  • особливий режим в'їзду та виїзду. Його встановлюватимуть за потреби;
  • обмеження руху транспортних засобів та їх огляд. Встановлюватимуть у регіонах за потреби;
  • посилення охорони правопорядку та охорони важливих об'єктів;
  • заборона масових заходів. В разі потреби в регіонах;
  • заборона страйків;
  • евакуація тимчасова або безповоротна з місць, небезпечних для проживання з обов'язковим наданням житла;
  • комендантська година. Введуть у разі потреби і це означає, що перебувати у певні години на вулицях можна буде лише тому, хто має спецперепустку;
  • перевірка документів, а у разі потреби особистий огляд, огляд речей, транспорту, багажу та вантажу, службових приміщень та житла;
  • заборона призовникам, військовозобов'язаним та резервістам міняти місце проживання без відома територіальних центів з комплектування (колишніх комісаріатів), СБУ або Служби зовнішньої розвідки;
  • заборона на виготовлення та розповсюдження інформаційних матеріалів, що дестабілізують обстановку;
  • регулювання роботи теле- та радіоцентрів, заборона на роботу аматорських радіопередавачів;
  • спеціальні правила використання зв'язку і передачі інформації через комп'ютерні мережі. Вводитимуть за необхідності.

Тобто, указ президента дає загальний перелік. Виконавча влада, органи місцевого самоврядування та військове командування, в умовах нинішнього правового режиму НП, їх здійснюють. Деякі обмеження, де є уточнення, можуть вводити чи не вводити.

До списку увійшли далеко не всі заборони, які дає змогу вводити закон про надзвичайний стан. Наприклад, не запроваджують обмеження щодо переміщень та на діяльність політпартій, хоча в першій редакції такі наміри були. Не зупиняють продаж зброї, отруйних речовин, алкоголю. Не погоджують тимчасове вилучення зареєстрованої зброї. Не обумовлюють примусове відчуження чи вилучення майна в юридичних та фізичних осіб.

У випадку з ВС ці та деякі інші заходи можуть і запроваджувати, і здійснювати військове командування з військовими адміністраціями із залученням органів влади, якщо така можливість заздалегідь передбачає президентський указ.

Серед особливих заходів ВС, що прямо стосуються громадян:

  • трудова повинність на підставі строкового трудового договору та з виплатою зарплати для працездатних осіб, які в обороні не беруть участі та на яких підприємства не виділили броню. При НС залучати до аварійно-рятувальних робіт (оплачуваних) громадян можуть лише на добровільних засадах і тимчасово;
  • квартирна повинність, евакуація, нормування продуктів та товарів першої необхідності. При НС вони можливі лише в тому випадку, якщо він має техногенний або природний характер.

Контроль виконання режимів відрізняється. За НС дотримання конституційних прав та свобод контролює Уповноважений з прав людини ВР, а контроль над органами виконавчої влади за Кабміном та РНБО. При ОП контроль повністю за РНБО.

Важливо знати, що за Кримінальним кодексом (ст. 67) скоєння злочинів з використанням режиму воєнного або надзвичайного стану – це обтяжуючий фактор.

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів
^