Перевірка документів, огляд і допит: що потрібно знати про свої права при спілкуванні з поліцією?

27 травня 17:33

Перевірка документів, огляд і допит: що потрібно знати про свої права при спілкуванні з поліцією?

27 травня 17:33

25 травня 2020 р. стало відомо про звірства правоохоронців у Кагарлику. Двоє поліцейських катували і ґвалтували дівчину, яку викликали в якості свідка по кримінальній справі. Незважаючи на правоохоронну реформу, захисники правопорядку як і раніше стають "нападниками". Випадків перевищення повноважень і злочинів маса.

Ніхто не може знати заздалегідь, з якої причини він зіткнеться з поліцейським, навіть якщо веде добропорядний спосіб життя. Можна опинитися не в той час і не в тому місці, стати свідком правопорушення або злочину і бути схожим на підозрюваного в ньому. Свавілля правоохоронців часом можна уникнути, якщо знати про свої права та обов'язки, які розкидані по різним законам і кодексам.

Що варто знати законослухняним громадянам, які опинилися в зоні уваги поліції?

Зміст

Поліцейський зупиняє на вулиці і просить пред'явити документи. У правоохоронця є таке право в рамках превентивних поліцейських заходів. Всього їх 13, та під кожну в законі про Нацполіцію написана окрема стаття.

У будь-якому випадку, поліцейський зобов'язаний повідомити причину, з якої перевіряє документи або застосовує інший превентивний захід, а також довести до відома нормативно-правові акти, на підставі яких це відбувається. Не варіант "або - або". Й те, й інше (ст. 31 закону про Нацполіцію).

Перевірка документів (ст. 32) може бути в шести випадках:

  • ви схожі на того, хто знаходиться в розшуку або пропав безвісти;
  • є достатньо підстав вважати, що ви вчинили або збираєтеся вчинити правопорушення;
  • ви перебуваєте в зоні спецрежиму або спецконтролю;
  • у вас є зброя, боєприпаси, наркотики і заборонені речі;
  • ви перебуваєте на місці вчинення правопорушення або ДТП;
  • є зовнішні ознаки того, що ви або ваш транспортний засіб причетні до правопорушення.

Звертаючись до людини, поліцейський зобов'язаний назвати своє прізвище, посаду, спецзвання. Якщо людина вимагає, то показати посвідчення, не випускаючи з рук, але не мигцем, а так, щоб можна було з усім ознайомитися (ч. 2, ст. 18 закону про Нацполіцію).

Поліцейський має право вимагати документи, що посвідчують особу. Згідно із законом про Єдиний демографічний реєстр і документи, що засвідчують особу або спецстатус (ст. 13), це такі документи:

  • паспорт - внутрішній, закордонний, службовий, дипломатичний;
  • посвідчення - моряка, члена екіпажу, особи на повернення в Україну, тимчасове громадянина України, водія, на тимчасове проживання, на постійне проживання, біженця, особи без громадянства для виїзду за кордон;
  • картка біженця;
  • проїзний документ біженця.

Тобто учнівський, студентський або пенсійне посвідчення не підходять, хоча іноді поліцію влаштовують.

Що таке "достатня підстава"?

Це поняття в законодавстві не описано і воно суб'єктивне. Приймаючи рішення про те, що підстава достатня (для перевірки документів, огляду), поліцейський виходить з його розумності. Оцінювати її будуть в тому випадку, якщо на поліцейського та його дії подається скарга.

Чи потрібно віддавати документи?

У законі про Нацполіцію (ст. 31) чітко вказано, що поліцейський може вимагати пред'явити документи. Про те, що людина зобов'язана їх віддати нічого не сказано.

Поліція може вилучити документи, якщо відбувається затримання і вони є знаряддям або об'єктом правопорушення (ст. 265 Кодексу про адміністративні правопорушення - КпАП). Про це складають протокол. Вилучені документи зберігаються до розгляду справи про адмінправопорушення.

Чи можна дзвонити, записувати дані та знімати на камеру?

Якщо вас зупиняє поліцейський, законом не встановлено, що у вас немає права в цей момент дзвонити комусь і повідомити про превентивні заходи. З метою обережності, це рекомендують зробити. Зі своїми документами поліцейський зобов'язаний вас ознайомити і, знову ж таки, ніде не сказано, що у вас немає права зафіксувати цю інформацію якимось способом. Тобто можна і записати дані, і зняти на камеру.

Якщо немає документів або бажання їх пред'являти?

Для встановлення особи поліція може застосувати адміністративне затримання (ст. 260 КпАП).

Адміністративне затримання відбувається по протоколу, на якому вказано дату, місце складання, час і мотиви затримання. У людини є право відмовитися від підписання протоколу.

При адміністративному затриманні, про місце знаходження мають повідомити родичів затриманого, а також, на прохання людини, роботодавеця.

Людина може сама захищати свої права або запросити адвоката. Якщо ні, то про кожне адміністративне затримання поліція повинна сповіщати центр безоплатної вторинної правової допомоги (ст. 261 КпАП).

Термін адміністративного затримання для встановлення особи - не більш трьох годин (ст 263 КпАП).

Поверхнева перевірка - ще один вид превентивного заходу (ст. 34 закону про Нацполіціі). Це не те ж саме, що обшук або особистий огляд речей. При її проведенні не потрібно складати протокол або запрошувати понятих.

Поверхнева перевірка - це візуальний огляд, проведення по поверхні одягу рукою або спецзасобом. Проводити рукою може тільки поліцейський відповідної статі. Стать не має значення, якщо це перевірка спецзасобом.

Як і у випадку з пред'явленням документів, поліція повинна повідомити про причини і довести до відома нормативно-правові акти. Після цього людина повинна (а не має право) показати вміст особистих речей або транспортного засобу. Поліцейський не може ритися в речах.

Є три причини для поверхневої перевірки:

  • достатні підстави вважати, що в транспортному засобі знаходиться правопорушник або людина, яку утримують силою;
  • достатньо підстав вважати, що в транспортному засобі є щось заборонене або загрозливе іншим людям;
  • достатні підстави вважати, що річ або ТС є знаряддям правопорушення.

Якщо відмовляєшся від поверхневого огляду?

Тоді вичерпуються превентивні заходи, поліція може застосувати адміністративне затримання (ст. 260 КпАП) і провести особистий огляд (ст. 264 КпАП) поліцейським і в присутності двох понятих тієї ж статі, що й затриманий, та під протокол.

Огляд не те ж саме, що й обшук. Це поняття є в кримінальному праві, у кримінальному провадженні та для нього необхідне рішення слідчого судді.

Як превентивний захід, поліцейський може опитати людину. Для цього потрібні достатні підстави вважати, що у вас є необхідна поліцейському інформація. Коп може запросити для опитування у відділок. Але на добровільних засадах і силою вести туди не можна (ст. 33 закону про Нацполіціі).

У людини, на підставі закону про Нацполіцію, є право не погоджуватися. Право на відмову також гарантує Конституція. У ст. 63 зазначено, що особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе (а також членів сім'ї або близьких родичів).

У ЗУ є цікава обмовка про те, що поліцейський роз'яснює підстави опитування та його мету, якщо це не завадить його повноваження. Але причини все ж повинен назвати і довести до відома нормативно-правові акти.

Опитування такого роду це не те ж саме, що показання свідків. Воно не передбачає складання протоколу. Допит свідка відбувається вже по конкретній справі - про адміністративне або кримінальне правопорушення. Якщо йдеться про кримінал, то воно повинно бути внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

В адміністративній справі свідок зобов'язаний з'явитися за викликом органу, який веде справу (ст. 272 КпАП) і дати правдиві пояснення.

В с. 66 Кримінального процесуального кодексу (КПК) зазначено, на що має право свідок у кримінальній справі.

Якщо він запитає, то йому не мають права відмовити в інформації про те, в зв'язку з чим і в якому саме провадженні його допитують. У нього так само, як і у підозрюваного або обвинуваченого, є право на адвоката. Під час надання свідчень, можна користуватися нотатками і документами, якщо питання стосуються розрахунків або відомостей, які важко утримати в пам'яті (це суб'єктивно). Свідок може ознайомитися з протоколом, а також подати клопотання, щоб туди внесли зміни, доповнення та зауваження або зробити їх своєю рукою. Також у свідка є право на перекладача, його відвід та на компенсацію витрат, пов'язаних з викликом для дачі показань.

Викликати на допит можна поштою, електронкою, факсом, телеграмою, телефоном (ст. 135 КПК). У повістці мають бути:

  • прізвище і посада того, хто викликає;
  • назва, адреса, номер телефону установи, куди викликають;
  • ім'я людини, яку викликають та її адреса;
  • номер провадження в ЄРДР;
  • статус людини, яку викликають;
  • час, день, місяць і рік прибуття для дачі показань;
  • процесуальна дія, для якої викликають;
  • наслідки неприбуття;
  • причини, за яких можна не з'явитися;
  • підпис того, хто викликає.

Оскільки є кілька каналів, по яких можна передати повістку, є й різні варіанти підтвердження того, що повістка отримана (ст. 136 КПК). Це підпис на поштовому повідомленні, відеозапис вручення, відповідь електронною поштою.


Важливо

Допит не може тривати більше двох годин без перерви і більше восьми годин за день сумарно.

Як тільки людина відмовляється давати показання та відповідати на запитання, допит має бути припинений.

Можна викласти показання власноручно. Але людині можуть поставити додаткові питання.

Допит проводиться за місцем розслідування або в іншому місці, при узгодженні з тим, кого допитують.


Чи може свідок не з'явитися на виклик?

Якщо свідок не з'являється для дачі показань без поважної причини, з нього стягнуть штраф від чверті до двох розмірів прожитмінімуму для працездатних осіб (525 - 4 204 грн), крім того, можуть застосувати привід (ст. 139 КПК). Це примусове супроводження до місця надання свідчень. Привід не можна застосувати до неповнолітнього, вагітної, людині з I або II групою інвалідності, батька-одинака з дитиною до шести років або з дитиною з інвалідністю (ст. 140 КПК).

Деякі поважні причини, за якими свідок може не з'явитися для дачі показань (ст. 138 КПК):

  • обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха і т. п.);
  • тяжка хвороба;
  • відсутність за місцем проживання (відрядження, подорож і т. д.);
  • смерть близьких родичів або серйозна загроза їхньому здоров'ю;
  • несвоєчасне одержання повістки;
  • інші об'єктивні обставини.

Тобто це не вичерпний список. Більш докладно поважні причини неявки мають вказати в повістці.

Чи можна відмовитися давати показання?

Конституція має найвищу юридичну силу, і можна без наслідків відмовитися від показань, які зашкодять самій людині, її сім'ї та родичам. Також можна відмовитися давати свідчення, якщо вони стосуються порушення таємниці сповіді, лікарської таємниці, професійної таємниці захисника (ст. 224 КПК).

Але відмова давати свідчення без поважних причин - це вже кримінальна відповідальність (ст. 385 Кримінального кодексу). За це передбачено штраф розміром від 50 до 300 неоподатковуваних мінімумів (850-5 100 грн).

Чи можуть при дачі показань бути присутні родичі або друзі?

Безпосередньо в приміщення їх не пустять, але не заборонено чекати біля відділка. Це не стовідсоткова гарантія безпеки, але розумна міра обережності.

Кому скаржитися на поліцейських?

Якщо патрульний явно перевищує повноваження, застосовуючи превентивні заходи, дзвонити в поліцію і викликати ще один наряд. Протиправні дії, які тягнуть на кримінал - підстава писати заяву в Державне бюро розслідувань. Злочини, які здійснюють правоохоронці, знаходяться в його підслідності.

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів

Новини партнерів

Загрузка...
^