Мільярд дерев Зеленського: як президент посадить мільйон гектарів лісів і не надірветься?

08 червня 14:47

Мільярд дерев Зеленського: як президент посадить мільйон гектарів лісів і не надірветься?

08 червня 14:47

Володимир Зеленський повідомив, що в Україні стартує масштабний проект з висадки лісів. Старт проекту "Зелена країна" він оголосив 7 червня на форумі "Україна 30. Екологія". За три роки потрібно посадити 1 млрд дерев, а через десять років на 1 млн га збільшити площі лісових насаджень. Розбираємося, чому завдання здається складним на перший погляд, як його спростити вдвічі та чому план, схвалений гарантом, все одно не задовольнить потреби України.

Зміст

Президентський проект надзвичайно амбітний: за обсягами і витратами. Почати слід з масштабів.

1 млрд дерев за три роки - це по 913 242 дерева на день. Оскільки вночі їх висаджувати явно не будуть, отже, по 101 471 на годину, якщо робочий день дев'ятигодинний і виводити людей збираються у вихідні і в холодну пору року (дерева саджають і взимку - є і така технологія).

З огляду на кількість населених пунктів - 29 742 (за станом на 1 січня 2014 г.), на годину в кожному з них потрібно саджати по три дерева. Але упор в програмі роблять на збільшення площі лісів. За десять років президент сподівається на 1 млн га збільшити їх площу. Очевидно мається на увазі, що після трирічного плану висадки дерева приживуться і будуть рости протягом семи років. Поверхневі підрахунки показують, що весь мільярд на таку площу не посадити. Принаймні якщо ми прагнемо до того, щоб отримати мільярд живих дерев в результаті реалізації програми, а не просто закопати його в землю.

Якщо залишати між саджанцями відстань 4 м, тоді на гектар поміститься 625 дерев. Отже, 1 млн га дасть притулок 625 млн саджанців. Решта - в населені пункти або на оновлення існуючих площ лісів.

Зараз площа лісів становить 9,5 млн га, отже, перспектива на десять років - збільшення площі на 10,5%. Звучить вражаюче, але є нюанс. У тексті президентського указу передбачено, що потрібно провести ідентифікацію ділянок державної та комунальної власності, які придатні для досягнення оптимальної лісистості. А також знайти самозалісені ділянки. А ось за рахунок них збільшити лісистість на 1 млн га буде набагато простіше. І підготовчу роботу як в Раді, так і в Кабміні провели до того, як президент висунув вражаючу ініціативу.

Рік тому Рада прийняла в другому читанні поправки до Лісового кодексу України, і туди додали ст. 55-1 про національну інвентаризацію лісів. 21 квітня вже цього року Кабмін затвердив порядок цієї інвентаризації. Тобто робота з підрахунку гектарів і дерев буде йти вже не з нуля. Також цікаве обговорення цього законопроекту перед прийняттям.

У квітні минулого року Комітет з питань екологічної політики ВР обговорював законопроект перед другим читанням. У ньому брав участь голова Держагентства лісових ресурсів Андрій Заблоцький. Він же вказав на те, що остання інвентаризація проходила в далекому 1996 році, тоді як проводитися повинна кожні десять років. Також говорив і про оцінку самозалісених ділянок і дав їх орієнтовну площу - 500 тис. га. Якщо попередні дані вірні, то план зі збільшення площі лісів протягом десяти років стає вдвічі простішим.

Звідки саме беруться ці ділянки пояснили набагато раніше в Українській природоохоронної групі, використовуючи термін "самостійні ліси", який закликають ввести в законодавство:

"Після розпаду Радянського Союзу і ліквідації та реорганізації колгоспів тисячі гектарів колгоспних полів та пасовищ були закинуті через нестачу коштів на їх використання. Переважно це стосувалось малопродуктивних земель, у першу чергу піщаних грунтів на Поліссі та кам’янистих ділянок у Карпатах. На тих полях, які межували з лісом, почали з’являтися молоді сосни та ялини, берези, осики, буки. Природа почала брати своє, і тепер на місці колишніх полів – 20-30-річні повноцінні ліси. Частина таких ділянок має власників, але більша частина досі знаходиться у державній чи комунальній власності у складі "земель запасу" (земель, не наданих у власність чи користування)".

З юридичної точки зору ці ліси - не ліси взагалі, а поля і пасовища, землі сільгосппризначення. Якщо їх здають в оренду, а з 1 липня можуть і продавати, багаторічні дерева йдуть під сокиру. Тоді як самі по собі унікальні, пишуть експерти УПГ. Є очевидні плюси: вони перешкоджають ерозії ґрунту, накопичують вуглець з атмосфери. Також, з огляду на їх природне походження, ці ліси більш стійкі, ніж штучно висаджені. Вони як зелені містки об'єднують лісові масиви, які раніше роз'єднали поля і пасовища.

Можна також апелювати і до незаконної вирубки. За даними Держлісагентства, вона скорочується. За кількістю випадків вирубки убивчим був 2010 рік - 10,4 тис. За обсягами - 2019 р.: 118 тис. куб. м.

У 2020 році обсяги вирубки - 54,4 тис. куб. м. Начебто вдвічі менше, ніж роком раніше, але все одно божевільні масштаби, навіть якщо порівнювати з попередньою десятирічкою.

Причини вирубки, як пояснили в своєму звіті в Держлісагентстві: діяльність технічно оснащених злочинних груп, низький добробут українців, які змушені братися за сокиру і пилку, щоб заробити, велика кількість неконтрольованих пилорам, які незаконно добуту деревину скуповують.

"У значній мірі поширенню незаконних рубок у південних і східних регіонах України сприяє відсутність бюджетного фінансування для утримання працівників державної лісової охорони, що спонукає їх до звільнення з роботи за власним бажанням, внаслідок цього значні площі лісів залишаються без нагляду. Чисельність працівників нижньої ланки державної лісової охорони протягом 2016-2020 років знизилась більш як на 2000 осіб, що не дозволяє якісному здійсненню повноважень державної лісової охорони", - констатували в Держлісагентстві.

Однак зупинити незаконну вирубку не те ж саме, що збільшити площу лісів. Після того, як незаконно знищуються дерева, юридично ліс свій статус не втрачає. Тому історії з висадкою і вирубкою повинні розвиватися паралельно, але вони не взаємозамінні.

"По вартості ми підрахували, що на три роки потрібно 2 млрд грн. Велика частина буде надана за рахунок діяльності державних лісових господарств. Також передбачається залучення коштів з державного бюджету", - розповів про потенційних витратах міністр захисту навколишнього середовища і природних ресурсів Роман Абрамовський.

Виходить, що висадка одного дерева з мільярда обійдеться у 2 грн. Три дерева на годину в кожному населеному пункті або в його околицях, які імовірно може посадити одна людина, це шість гривень. Тоді як мінімальна зарплата в погодинному вимірі зараз становить 36,11 грн. Якщо відштовхуватися від її розмірів, працівник на мінімалці має саджати по 18 дерев на годину. Оскільки за ними потрібно ще й доглядати, витрати і зобов'язання не сходяться. Це тим більш важливо, що в Держлісагентстві скаржилися на плинність кадрів і брак бюджетного фінансування.

Що саме і в яких регіонах в першу чергу збираються висаджувати, президент не анонсував, стратегії ще немає. Гарант підписав указ, яким зобов'язав Кабмін протягом двох місяців подати в Раду законопроект про захист лісів і стимули для розведення лісу, а також розробити цільову програму "Масштабні залісення України". Звідти ми, мабуть, і дізнаємося, що збираються посадити.

З іншого боку, природа диктує умови і стрибати вище можливостей ніхто не буде. 33% дерев у наших лісах - сосни, 24% - дуби, 8% - ялини, 7% - бук, по 6% вільха і береза відповідно. Ці породи займають 84% площі нинішніх лісів. Відштовхнемось від цього, тоді 1,68 млрд грн піде на висадку цих порід. Сосна, ялина, вільха - в мережі мінімум по 25 грн, дуб - 65 грн, бук - 80 грн. Але це вартість саджанців, насіння дешевше, можливо упор на них. Хоча президент говорив про те, що дерева висадять, а не посіють, саме при посіві мільярд дерев за три роки бачиться ще більш досяжним завданням.

Де ж саме висаджувати ліси? Ще у 2008 р. в Держкомітеті лісового господарства затвердили оптимальні показники лісистості для окремих регіонів і країни в цілому, який діє і зараз. З огляду на реальний стан справ і оптимальну площу і можна припустити, де повинні активніше всього сіяти або саджати дерева.

Область Лісистість по площі суші (дані Держлісагентства) Оптимальна лісистість
Вінницька 13,3% 15%
Волинська 31,7% 36%
Дніпропетровська 5,9% 8%
Донецька 7,1% 12%
Житомирська 34,1% 36%
Закарпатська 52,2% 55%
Запорізька 4% 5%
Івано-Франківська 41,7% 48%
Київська 23,7% 24%
Кіровоградська 6,9% 11%
Луганська 11,1% 16%
Львівська 29% 30%
Миколаївська 4,2% 7%
Одеська 6,5%  9%
Полтавська 9,1% 15%
Рівненська 37,2% 41%
Сумська 18,1% 20%
Тернопільська 13,4% 20%
Харківська 12,3% 15%
Херсонська 4,8% 8%
Хмельницька 13,1% 17%
Черкаська 16,1% 16%
Чернігівська 21,3% 22%
Чернівецька 29,9% 33%

Практично всі області, крім Черкаської та Київської, відстають від бажаних результатів, а в Тернопільській, Полтавській, Одеській, Миколаївській, Луганській та Донецькій розрив між реальним станом і бажаним найістотніший.

Лісистість України в цілому зараз 16,5% при площі лісів 9,5 млн га. Після того як за десять років площа зросте до 10,5 млн га, лісистість складе 18,1%. І це значить, що все одно не буде дотягувати до оптимального значення, яке прописали ще у 2008 р. - 20%.

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів

Новини партнерів

Загрузка...
^