Коли виселяти із гуртожитків, вводити е-аудит та платити за вивіз сміття: що вирішив Кабмін 28 жовтня?

Коли виселяти із гуртожитків, вводити е-аудит та платити за вивіз сміття: що вирішив Кабмін 28 жовтня?
28 жовтня 13:56

Коли виселяти із гуртожитків, вводити е-аудит та платити за вивіз сміття: що вирішив Кабмін 28 жовтня?

28 жовтня 13:56

Не продавати гриби на ринках, подавати декларацію, якщо потрібні соціальні послуги, виселяти із гуртожитків за шість років. Що погодив Кабмін на засіданні 28 жовтня?

Зміст

Кабмін передає до Верховної Ради цілий пул фінансових законопроектів. Один із них – про систему електронного аудиту. Вона має передбачає обов'язкову подачу платниками податків стандартного аудиторського файлу – SAF-T. Його затвердила Організація економічного співробітництва та розвитку у 2005 р., оновлення було у 2010 р. Концепцію е-аудиту в Україні уряд презентував у листопаді минулого року.

Електронні податкові перевірки наразі відбуваються за заявою платника податків. Е-аудит – вже зобов'язання на основі стандартного формату надання бухгалтерської та фінансової інформації платниками податків. Це той самий SAF-T. За законопроектом, великі платники податків зобов'язані подавати його з 1 січня 2025 р., усі платники ПДВ – з 1 січня 2027 р.

Але тільки е-аудитом не обмежились. Наразі Рада готується розглядати податковий законопроект №5600. Одна з його норм – поправки до Податкового кодексу щодо того, у яких випадках податківці за підсумками аналізу інформації можуть подавати запити платникам податків для уточнення. У нормах ПКУ наразі зазначено, що у тому випадку, якщо виявлено факти, що свідчать про порушення. У нормах №5600, у його редакції до першого читання, у разі, якщо факти можуть свідчити. Крім інших скандальних положень законопроекту, нардепи доопрацьовували це. У редакції до другого читання норму трохи пом'якшили: платник податків може і не відповідати на запит за якимось фактом, якщо раніше вже подавав податківцю інформацію та документи щодо цього.

Але у Кабміні у законопроекті про е-аудит знову наполягають на тому, щоб платники податків відповідали податківцям на всі запити про факти, які можуть свідчити про порушення. Тобто уряд дуже хоче дати Податковій можливість мучити платників запитами з будь-якого приводу.

Мінфін подав, а Кабмін схвалив зміни і до закону про бухоблік. У ньому положення про те, що якщо підприємство має подавати SAF-T, то ведення регістрів бухобліку веде в електронній формі, а дубляж даних на паперових носіях – за його рахунок.

У Мінфіні констатують, що за Угодою про асоціацію з ЄС потрібно поступово наводити українське законодавство про аудит у відповідність до європейського. Тепер погодили масштабний законопроект із поправками до норм про аудит, аудиторів та Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю.

Якщо Рада його ухвалить, з'являться поняття хорошої репутації аудитора (не більше трьох стягнень за два роки та відсутність адмінстягнень) та хорошої репутації аудиторської фірми (не більше трьох стягнень за два роки та за три роки жодного разу не зупинялося право на надання послуг з обов'язкового аудиту підприємств).

Законодавство доповнять положенням про спільне проведення аудиту фінзвітності. Уточнять, що аудитора позбавляють права на діяльність при виключенні його з Реєстру, а керівником аудиторської фірми не зможе бути той, у кого два і більше стягнень, у тому числі й адміністративних.

Обов'язковий аудит фінансової звітності зможуть проводити лише суб'єкти діяльності, які включені до Реєстру. Не можна поєднувати обов'язковий аудит фінзвітності та неаудиторські послуги, якщо вони стосуються участі у прийнятті управлінських рішень та проведення внутрішнього аудиту на підприємствах, які становлять суспільний інтерес. Аудиторський звіт, який мають подавати за міжнародними стандартами в електронному вигляді, подаватиметься разом із консолідованою фінансовою звітністю.

Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю оформлятиме матеріал про адмінправопорушення не лише за ненадання інформації та неоприлюднення разом з аудиторським звітом й фінансового, але й за те, що не створюється аудиторський комітет або ці функції не покладаються на орган чи підрозділ. Зобов'язання створювати аудиторський комітет і зараз мають великі підприємства, а підприємства, які становлять суспільний інтерес, можуть цей функціонал віддати до свого підрозділу або наглядового органу.

Ось у цій частині в уряду ще одна новація та законопроект із поправками до Кодексу про адміністративні правопорушення. Статтю 166-26 про ненадання аудитором інформації до Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю збираються запровадити адмінсанкції за те, що на підприємствах, які становлять суспільний інтерес, не створюють аудиторський комітет чи орган/підрозділ з такими функціями. І передбачити штраф для посадових осіб – від 1700 до 3400 грн. За порушення вимог щодо відбору аудиторів штраф буде від 3400 до 17000 грн.

Наразі адміністративне стягнення за аудиторські порушення та порушення порядку оприлюднення фінзвітності (ст. 163-16 КУпАП) можна накласти на загальних підставах, не пізніше ніж через два місяці після порушення чи виявлення. Але для оновленої ст. 166-26 та ст. 163-16 терміни встановлять довші – протягом півроку від дня виявлення, але не пізніше двох років після вчинення.

Кабмін погодив та відправляє до ВР поправки до законодавства про безпеку харчових продуктів.

Вони дають безліч нових визначень. Це веганські та вегетаріанські продукти: перші – з рослинних інгредієнтів, другі – з рослинних та молочних інгредієнтів, яєчного походження, продуктів бджільництва.

З'явиться поняття "твердження" про якісь властивості харчового продукту. Це вказівки будь-якої форми та типу, у тому числі малюнки, графіка, які не є обов'язковими. А також твердження про зниження ризику захворювання, користь для здоров'я, про харчову цінність. Ще два нових визначення:

  • фальсифікований продукт, виготовлений з метою навмисного обману споживачів заради зиску;
  • імітаційний харчовий продукт, виготовлений відповідно до вимог, але із заміною інгредієнтів, який може сприйматися споживачами як аналог.

Законопроект об'ємний, і більша його частина присвячена санітарним нормам та їх коригуванням. Ми зібрали деякі нюанси, які готують безпосередньо для споживачів:

  • на агропродовольчих ринках заборонять реалізацію грибів, окрім грибів промислового виробництва;
  • торгові місця на ринках при продажу цілих або частин туш тварин, свійської птиці, кроликів, нутрій, риби, меду, яєць, молока, домашніх молочних продуктів, продуктів рослинного походження дадуть тільки після того, як продукцію перевірить лабораторія. Наразі такої норми в законі немає;
  • звернення фізособи у зв'язку із порушенням прав, інтересів, здоров'я, життя, навколишнього середовища стане підставою для позапланової перевірки акредитованих лабораторій;
  • реалізація харчових продуктів чи кормів, маркування яких не відповідає законодавству, передбачатиме штраф для юросіб – 20 мінімальних зарплат, для ФОП – 15 мінімальних зарплат;
  • оператори ринку повинні будуть розміщувати імітаційні продукти так, щоб зовнішній вигляд не вводив споживачів в оману. Місця розміщення таких продуктів потрібно буде відокремлювати та доповнювати текстом "Імітаційні продукти. Містять замінники компонентів молока, риби, м'яса тощо".

З 2008 року діє закон про житлові права мешканців гуртожитків. У 2017 р. ухвалили уточнення до нього про те, що з 2017 по 2021 рр. має діяти Загальнодержавна цільова програма передачі гуртожитків у власність територіальних громад. У ній потрібно було прописати порядок та терміни передачі, а також кошти, необхідні на передачу загалом та на ремонт зокрема, з державного та місцевих бюджетів. Але програми немає, і тепер Кабмін пропонує законопроект, яким норми про неї викреслює.

Якщо його ухвалять, тоді порядок та терміни передачі гуртожитків громадам будуть на підставі місцевих програм, а не відсутньої загальнонаціональної, кошти на передачу – за рахунок місцевих бюджетів та державного, але яких саме не ясно, адже про цільову програму вже не йдеться.

До закінчення дії неіснуючої загальнонаціональної програми діє і мораторій на виселення з гуртожитків ще радянських часів та їх відчуження у разі приватизації та корпоратизації підприємств. Але якщо немає програми, то мають бути терміни дії заборони. Кабмін пропонує визначити, що мораторій на виселення діє до 1 січня 2027 року.

Кабмін дописує до правил надання послуг із поводження з побутовими відходами такі норми:

  • плата виконавцю послуг за індивідуальними договорами складається з плати за послугу та за абонентське обслуговування. Вона сплачується щомісячно та однією сумою;
  • термін оплати, якщо інше не передбачено договором, не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим. До змін – не пізніше ніж останній день місяця, наступного за розрахунковим;
  • якщо вартість послуги змінюється, попередити про це споживачів потрібно не пізніше ніж за 15 днів (до змін – за 30 днів);
  • за оновленими положеннями типового договору споживач має право вимагати від виконавця безкоштовно дати інформацію (при цьому виконавець зобов'язаний публікувати її на своєму сайті) про ціни/тарифи, їх структуру, порядок надання послуги, графік вивезення сміття, щомісячних обсягів зібраних відходів та переданих на утилізацію та переробку;
  • у типовому договорі до змін розмір пені за несвоєчасну оплату послуг не проставлено, тепер буде й становитиме 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Ті самі 0,01 відсотка – пеня за ненадання послуги.

Також Кабмін погодив і типовий індивідуальний договір про надання послуг із поводження з побутовими відходами. Відповідно до нього розрахункові терміни ті ж – до 20 числа, пеня за несплату 0,01 відсотка суми боргу.

У Кабміні переписали умови надання соціальних послуг за державний рахунок. У тому числі, розширили список документів, які потрібно буде подати для цього. Це заяву (тепер можна буде подати і в електронній формі), паспорт, ІПН (раніше потрібна була копія, а тепер оригінал), а також на додаток до зазначеного раніше пакету:

  • висновок про стан здоров'я за формою, затвердженою МОЗ, якщо це не екстрена або не разова соцпослуга;
  • рішення органів опіки та піклування, якщо соцпослуга для недієздатної людини;
  • акт оцінки потреб сім'ї чи особи, складений соцпрацівником;
  • декларація про доходи та майновий стан, затверджена Мінсоцполітики.

Уряд скоригував правила надання довгострокових пільгових кредитів на придбання житла для учасників АТО, ООС, внутрішньо переміщених осіб. Там дописали положення про те, що буде, якщо кандидат на отримання кредиту подає до банку заяву про наміри, але не додає необхідні документи і про що складається відповідний акт.

Протягом року після складання акту кредит не пропонується та документи кандидата не розглядають. Якщо неявка кандидата фіксується вдруге, він втрачає право про кредит.

Кандидат може один раз подати заяву про відмову від видачі кредиту на один рік. Повторна заява – і право він втрачає. Не буде його й у тому випадку, якщо він спочатку подав заяву, а за рік не подав до банку нову заяву з усіма необхідними документами. Але всі ці маніпуляції під одним порядковим номером кандидата в реєстрі. Коли через питання із заявами та відмовами він позбавляється права на кредит, з реєстру його виключають, але потім він може зареєструватися знову.

Ще одне важливе уточнення – про підтвердження платоспроможності потенційного позичальника. До зміни платоспроможність передбачала, що щомісячний платіж із погашення залишає середньомісячний дохід у розмірі прожиткового мінімуму на кожного члена сім'ї. Передбачалося, що розмір прожиткового мінімуму – з урахуванням статусу кожного члена сім'ї (працездатна особа або така, що втратила працездатність, дитина до шести або старше шести років). Тепер для кожного члена сім'ї враховуватимуть загальний показник прожиткового мінімуму.

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів
^