Карантин з пільгами: для кого передбачена держдопомога та як врятуватися від кредиторів?

02 квітня 16:45

Карантин з пільгами: для кого передбачена держдопомога та як врятуватися від кредиторів?

02 квітня 16:45

1 квітня президент підписав законопроект №3275 - пакет змін до законів і кодексів в зв'язку з карантином та епідемією COVID-19. Він набрав чинності 2 квітня.

Хоча мораторій на звільнення і скорочення зарплати, скасування комуналки та кредитні канікули багатьох порадували б, на такі широкі соціальні жести Україна фінансово не здатна. Доводиться задовольнятися іншими пом'якшеннями. Nash.Live розбирався, що буде з орендною платою, допомогою з безробіття, кредитами та податками під час карантину.

Зміст

Ще не так давно ВР узгодила, що з 1 березня по 30 квітня податок на нерухомість, земельний податок та орендна плата за використання державною та комунальною землею не нараховуються. Тепер це рішення відкоригували й не на користь платників.

Податок на нерухомість і землю не нараховується за березень 2020 р. А щодо сплати за квітень є можливість погодити відстрочку до кінця червня 2020 р. Штрафи і пеню при цьому не нараховують.

Раніше ВР ухвалила рішення, що з 1 по 31 березня та з 1 по 30 квітня діє заборона на перевірки за Єдиним соціальним внеском та заборона на застосування штрафних санкцій. Тепер мораторій продовжили ще на місяць - з 1 по 31 травня.


До речі

Від сплати ЄСВ як і раніше звільнені тільки за себе і виключно єдинщики, особи, які ведуть незалежну професійну діяльність, члени фермерських господарств. Інші роботодавці зобов'язані сплачувати ЄСВ за своїх співробітників, але їх не штрафуватимуть до 31 травня, якщо вони:

  • несвоєчасно подадуть звітність;
  • допустять прострочення;
  • оплатять не всю суму одночасно із зарплатою.

Ліміти по доходу для спрощенців зросли, причому без прив'язки до карантину:

  • I група - дохід до 1 млн грн (до цього - 300 тис. грн)
  • II група - дохід до 5 млн грн (до цього - 1,5 млн грн);
  • III група - дохід до 7 млн грн (до цього - 5 млн грн).

ВР узгодила звільнення від орендної плати на час карантину. Тобто з 11 березня й до дати, яку Кабміну ще належить визначити (поки що це 24 квітня).

Тут пішли шляхом уточнень в Цивільному кодексі. Нове положення про звільнення від орендної плати прописали з посиланням на вже діючу норму ЦК: шоста частина ст. 762.

У ній зазначено, що наймач від оплати звільняється "за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає".


У такому формулюванні орендні канікули не світять, зокрема, тим, хто знімає квартиру та мешкає в ній, знімає нежитлове приміщення і, наприклад, продовжує роботу, нехай навіть в урізаному режимі: вчить або проводить тренування онлайн, щось продає, зберігає, оформляє, щоб потім доставити споживачам. Тобто приміряти цю норму можна на оренду комерційної нерухомості, якщо діяльність орендарів під час карантину прямо заборонена.


Відповідно до розпорядження Кабміну №211 та після уточнень, яке уряд додав 25 березня, це торгово-розважальні центи, підприємства громадського харчування, які приймають відвідувачів (працюючим на винос орендну плату не скасують), фітнес-центри, заклади культури (кінотеатри, театри та т.д.), установи, що надають побутові та торговельні послуги.

Тобто якщо орендодавець не піде назустріч орендарю та не скасує оренду, необхідно буде обґрунтувати той факт, що бізнесмен не може використовувати майно. Можливо діяти доведеться й через суд.

Варто отримати в Торгово-промисловій палаті сертифікат про форс-мажор. Тим більше, що Рада віднесла карантин, запроваджений Кабміном, до переліку форс-мажорних обставин.

Тим більше, що за нормами ЦК (ст. 286) орендар також може вимагати зменшення орендної плати, якщо умови, передбачені договором, змінилися. Наприклад, закритий ТРЦ або ринок. Детальніше умови оренди прописані в індивідуальному договорі.

Що ж стосується орендарів-фізосіб, які винаймають житло, то вони мають домовлятися з орендодавцями самостійно. Не платити, виходячи з прийнятої норми, вони зможуть, наприклад, в тому випадку, якщо в країні введуть надзвичайний стан і почнеться евакуація або виселення з житла. Тоді дійсно квартиру або будинок не можна буде використовувати за призначенням.

Раніше Рада звільнила від штрафів та пені позичальників, які прострочили виплати за споживчими кредитами в період з 1 березня по 30 квітня. Від самих виплат людей не звільнили. Тобто це не кредитні канікули - виплата винятково тіла кредиту, без відсотків - в прямому сенсі слова.

Тут також слід уточнити, що від виплати комісій та інших зборів на час карантину позичальників не звільняли. Отже, якщо кредит декларується із 0% ставкою, а сплата прихована під виглядом, наприклад, щомісячної комісії, то закон від штрафів та пені не рятує.

Раніше до кінця квітня банкам заборонили збільшувати процентні ставки за споживчими кредитами. Тепер уточненням до закону про банки та банківську діяльність ввели мораторій на підвищення процентних ставок за всіма кредитними договорами. У тому числі й на плаваючі ставки, підвищення яких передбачено договорами.

ВР не встановлює календарні терміни та не посилається на карантин, введений Кабміном. У законі зазначено, що підвищувати ставки не можна "в період здійснення в Україні заходів щодо запобігання... епідемій, зокрема коронавіруса (COVID-19)".

Тобто потрібно засвоїти, що держава кредитні канікули не запровадила і домагатися їх має сам позичальник, якщо в цьому зацікавлений. Адвокат Ростислав Кравець рекомендує позичальникам діяти наступним чином:

  • вивчити кредитний договір на предмет права на відстрочку: на який період її можна отримати, якими документами право підтверджується. Але навіть якщо договором прострочка не передбачена, позичальникові не заборонено звертатися до кредитора з обґрунтованим проханням про кредитні канікули;
  • взяти довідку з роботи про те, що позичальника відправили у відпустку за власний рахунок;
  • взяти сертифікат в торгово-промисловій палаті про форс-мажор;
  • подати письмовий запит (рекомендованим листом з описом) в банк про замороження нарахування відсотків по кредиту на час карантину. Також слід попросити про канікули ще на якийсь час після карантину, оскільки проблеми з доходами після нього, швидше за все, швидко не закінчаться;
  • не погоджуватися на капіталізацію відсотків, яку пропонують в банку. Капіталізація передбачає, що несплачені відсотки зарахують на тіло кредиту, тобто він виросте;
  • при дотриманні зазначених умов (подання запиту на кредитні канікули) не платити частину суми, передбачену договором до виплати, якщо немає можливості заплатити всю. Інакше буде рости термін позовної давності, платежі перекриють повністю або частково штрафи, пеню, але не суму боргу.

Кредитор не зобов'язаний погоджуватися на надання кредитних канікул. Але якщо дійде до суду, всі перераховані спроби позичальника домогтися канікул, відстрочки через фінансові проблеми із незалежних від нього причин зіграють на його користь.

Трудовий договір. Рада прибрала з Кодексу законів про працю (ст.21) положення про те, що договір (угода між працівником та роботодавцем) передбачає обов'язок виконувати роботу з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку. Це положення вилучили повністю і остаточно, без прив'язки до закінчення карантину.

Письмовий трудовий договір тепер обов'язково потрібно складати й про дистанційну (надомну) роботу.

Дистанційна або надомна робота з'являється в ролі терміна в ст. 60 КЗпП. Це форма організації праці за межами приміщення роботодавця, під час якої працівник на свій розсуд розподіляє робочий час. Дистанційна робота не передбачає скорочення трудових прав і, якщо інше не передбачено договором, то й скорочення зарплати.

За нових умов КЗпП гнучкий графік - результат угоди між працівником і роботодавцем, якого можна досягти як перед прийомом на роботу, так і згодом, як постійно, так і тимчасово. Але в українських реаліях очевидно, що пріоритет у вирішенні буде за роботодавцем.

У КЗпП прописали, що, як правило, гнучкий графік не застосовують при безперервному виробництві, коли необхідна присутність співробітника на робочому місці і т.п. Також така робота не передбачає, що трудові норми (40 годин на тиждень) будуть перевищені. Але за гнучкого графіка рідкісний роботодавець буде переживати, що працівник перепрацював. Тим більше, що за законодавством облік часу забезпечує власник підприємства. Йому співробітник буде доводити, що, в черговий раз засидівшись до ночі, він перевищує норму. Неважко здогадатися, що результат й такої дискусії буде на користь роботодавця.

У ст. 113 КЗпП описаний порядок сплати праці на час простою. Дві третини окладу, якщо простій відбувається не з вини працівника, і середній заробіток, якщо виникла виробнича ситуація, яка ставить під загрозу життя і здоров'я самого працівника та його оточення.

У законопроекті №3275, який підписав президент, зробили хитрий маневр. Щоб хтось не надумав зв'язати карантин і вимушений простій із загрозою життю та здоров'ю, в ст. 113 чітко прописали, що простій не з вини працівника "в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом міністрів" оплачується в розмірі двох третин окладу. Тобто на середній заробіток через простій в карантин люди вже не зможуть розраховувати.

Часткове безробіття. Право на виплату через часткову втрату зарплати у зв'язку зі скороченням робочого часу передбачено ст. 47 закону про зайнятість.

"Карантинний" законопроект вніс уточнення з оглядкою на ситуацію:

  • зупинка або скорочення виробництва вважаються вимушеними в тому числі й в тому випадку, якщо роботодавець застосовує заходи щодо профілактики та запобігання поширенню епідемії. Умова - розпорядження місцевої адміністрації (не Кабміну);
  • первісно право на таку допомогу є у застрахованих співробітників, які пропрацювали не менше шести місяців за рік перед скороченням робочого часу. За умови, що термін робочого часу скоротили не менш, ніж на 50%. Але тепер уточнили, що якщо роботодавець застосовує заходи проти епідемії в зв'язку з розпорядженням облдержадміністрації, то право на допомогу є у всіх працівників, з якими оформлені трудові відносини;
  • якщо людині виплачували допомогу по частковому безробіттю через карантин і заходи, передбачені ОДА, то цей період не враховують при наступному зверненні. Гроші сплачує Фонд соцстрахування, і в інших випадках підприємство може звернутися за допомогою з часткового безробіття тільки через рік.

Виплати з часткового безробіття через поширення COVID-19 видають на руки працівникові. Якщо ж це виплати найманим працівникам суб'єктів малого та середнього підприємництва, то гроші видадуть роботодавцям, а ті їх розподілять.

Допомогу не дадуть в тому випадку, якщо у роботодавця протягом п'яти років перед зверненням сформувалася заборгованість із зарплати та сплати ЄСВ.

За виплатою з часткового безробіття через карантин звертається роботодавець та він повинен подати до Державного центру зайнятості:

  • заяву в довільній формі;
  • копію наказу, в якому стоїть дата призупинення або зупинки виробництва та список заходів, які довелося застосувати;
  • інформацію про працівників (ПІБ, ІПН або серія та номер паспорта), які мають право на допомогу;
  • довідку про відсутність заборгованості із зарплати.

Звернутися за виплатою з часткового безробіття можна протягом місяця з моменту зупинки або припинення виробництва. Але важливіше те, в яких обсягах нададуть допомогу співробітникам. Її розмір залежить від фінансових можливостей Фонду соцстрахування, але в будь-якому випадку він не може бути більшим за мінімальну зарплату - 4 723 грн.

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів

Новини партнерів

Загрузка...
^