Онлайн-тортури і "цифрові дельфіни". Хакер - про міфи та жахи даркнету

09 грудня 18:05

Онлайн-тортури і "цифрові дельфіни". Хакер - про міфи та жахи даркнету

09 грудня 18:05

Даркнет. "Інший", темний бік Інтернету, оточений ореолом таємничості і забороненості. Одні кажуть, що там є усе - від зброї та крадених кредиток до онлайн-трансляцій з тортурами і торгівлі рабами. Інші - що там сидять лише співробітники спецслужб і програмісти-початківці. То що відбувається в даркнеті насправді? І чи роблять щось із цим правоохоронці?

Nash.live на умовах анонімності поспілкувався з найманим консультантом з IT-безпеки і поставив йому дурні питання про даркнет. Ось що ми дізналися.

Зміст

Даркнет не являє собою якусь окрему "голлівудську" мережу. Його менше; можна сказати, він ґрунтується на основному Інтернеті. Є таке розумне слово - "надвид". Певна частина інтернету, не завжди свідомо, стосується й даркнету теж.

Знайшов правильну аналогію - платформа 9¾. Тобто даркнет є завжди, він є у доступності - важливо розуміти, що шукаємо. Зазвичай дарквеб-сайти складно знайти у Google: вони не прагнуть, а Google не прагне, щоб вони були в його видачі. Google - не єдиний пошуковик. Якщо, припустімо, вас цікавлять чорні фінанси - є кілька загальновідомих форумів. Де торгують зброєю, я не знаю. Де торгують наркотою - вибачте, пройдіться хоч би по Борщазі (Борщагівка, Святошинський район Києва, - ред.) - і побачите купу сайтів. Їх немає в Google, але ви навіть у свій звичайний браузер можете ввести цю адресу і накупити якої-небудь х**ні. І легально на ці сайти дуже важко знайти управу. Дарквеб? Дарквеб.

Залежить від того, що ви хочете. Скажу так - на стрільця і звір біжить.

Припустімо, ваша домашня машина (комп'ютер, - ред.) може раптово бути ураженою яким-небудь з популярних і неспійманих вірусів, завдяки чому вона без вашого відома стає перевалочним вузлом даркнету. Обростає маленьким стороннім хобі. Бувають коробки, які цілеспрямовано займаються лише ним, але деяка частина - це машини, які нічого не підозрюють і беруть участь мимоволі.

Якщо подивитися на який-небудь комп, він має точно так же вигляд - з нього так само можна відвідати сайт CNN. Він не живе у якомусь захованому бункері, до якого потрібно окремо підключатися.

Дарквеб він не тому що окремий, а тому що вживає достатньо заходів, щоб бути невидимим, залишаючись навидноті. Цілком може бути, що він не індексується. Але дарквеб - це поняття, а не якийсь пафосний нічний клуб, куди вхід лише за перепустками. Це швидше те, що в усіх перед очима, але при цьому зайти туди можуть одиниці. Основний лейтмотив того, що відбувається в даркнеті - невидимість.

Це зворотний бік того, що відбувається. Він анонімний настільки, наскільки людина, яка туди полізла, вжила заходів, щоб залишитися невидимою.

Загалом похід в Інтернет можна порівняти з походом до нічного клубу, коли ти знаєш, що у тебе в кишені п'ята частина презервативів бракована. Можна вірус підчепити, можуть дані картки умикнути. А пароль від якогось сайту - взагалі нараз.

У випадку з дарквебом усе трохи складніше, тому що при поході у звичайний Інтернет вам треба уповати на свій антивірус та уважно думати, куди вбиваєте дані кредитки. У випадку з дарквебом потрібно враховувати те, скільки ви доклали зусиль для збереження своєї анонімності, і нелегальність дій, які ви збираєтесь виконати.

Офіційно я ухилився від відповіді. З іншого боку - я бачив, що таке кіберполіція цієї країни... Якщо припустити, що йдеться про Британію чи Австралію - вони якісь кроки роблять. Важливо не забувати, що Інтернет - це інтернаціональна мережа, і дуже важко щось робити з правової точки зору, якщо сайт, який торгує наркотою, за всіма ознаками зареєстрований і знаходиться у Панамі.

Росія - це важка країна, яку "умом не понять". Підозрюю, що там від даркнету сама ілюзія, хоча й не можу знати їх специфіки. З огляду на те, що в них держава досить глобально втрутилася в ініціативи з Інтернетом, я б припустив, що у них власний ареал даркнету перебуває під жорстким контролем держави. Припускаю на рівні фантазій, що в них є якийсь шматочок глобального даркнету, а є ще власний, де пасеться ФСБ.

Але не забуваємо, що даркнет - це збірне поняття. Інтернет сам по собі від початку зібраний як велика клаптикова ковдра. Саме в цьому його сенс - купа клаптиків, які разом складають велику картину під назвою Інтернет. І деякі клаптики з подвійним дном. Даркнет - це подвійне дно деяких клаптиків.

Про онлайн-тортури не знаю, як на мене, це все ж Голлівуд. Інша справа - порнуха з дітками. Цього багато, це погано, за це в Америці воліють саджати - тому цей бруд потихеньку сходить нанівець. А от закупитися кредитками - такого там багато. PayPal-акаунтів вистачає, кілька сайтів, де торгують даними з Google. Торгівля документами, продаж фантиків, папірців, кредиток, сканів паспортів і всього такого - цього теж багато.

Торгівля людьми - я не в курсі, щоб це було ось так, як в Голлівуді - через Інтернет. Я б припустив, що це або щось зовсім підводне, або на рівні особистих контактів, де зв'язок може відбуватися і у якихось дарквебах... Маю великі сумніви, що саме даркнет у таких справах є рушійною силою.

Є основна проблема, що має назву Голлівуд. Стандартна історія з дарквебом дуже співвідноситься з епосом про хакерів. А про хакерів завдяки Голлівуду відомо, що вони за допомогою ноутбука можуть збити вертоліт, у якого єдиний електронний пристрій на борту - це годинник з зозулею. Або що за кілька кліків на якомусь мегазахищеному ноутбуці можна запустити кілька ракет, зламати Пентагон чи вийти у якийсь дарквеб, де плавають цифрові дельфіни, і ви одразу у дарквебі з цими цифровими дельфінами створюєте тканину, бл*ть, буття.

Такий Голлівуд зі своїм епосом є помітною частиною Великого Міфічного даркнету. А насправді основні речі, які мені там довелося побачити, - купа безсумнівно талановитих, але дуже спермотоксикозних молодиків, які роблять свої кроки у пізнанні кібербезпеки. Хтось наживає при цьому проблем з законом, хтось примудряється не попастися, але фактично займаються тим самим - набирають собі флотилію "ламаних" машин.

Наскільки мені відомо - так. Підлітки, які вважають себе вищими за закон і використовують даркнет для того, щоб поменше потрапляти йому на очі, не опускаються до бруду на кшталт торгівлі людьми. Це не у психології людей, які типово є рушійною силою даркнету. Їхня справа - фінансові махінації. Банальна "кримінальщина" погано стикується із людьми, які настільки технічно кваліфіковані, щоб грати в ігри даркнету.

Там специфіка, в першу чергу, у високопрофільних економічних злочинах. Якщо говорити з точки зору даркнету і криміналітету - йому властива економіка. Володіти достатніми технічними знаннями, щоб серйозно замітати сліди - і займатися банальним брудом, для якого і трьох класів освіти забагато, - якось дивно.

Бачив багато крадених документів - просто тому що низький рівень культури творців веб-сайтів призводить до того, що дані кредиток валяються мало не на кожному кроці. Це не через те, що хакери злі - це через те, що програмісти довбо**би.

Наскільки я знаю, там (в даркнеті, - ред.) досить непогано торгують побутовою зброєю - у цей бік мені вже не доводилося ходити, знаю лишень, що таке можливо. Останнім часом через бум криптовалют, які дозволили непомітно перераховувати гроші крізь кордони - нікому вже не треба возити валізи кешу - тепер можливі речі, які я навіть не можу припустити. Та частина інтернету, яку уряд не зміг взяти під свій контроль, крім обміну інформацією, дозволяє ще й обмін грошима. Те, що стосується торгівлі інформацією і те, що живе в звичайному Інтернеті - ви можете називати це даркнетом чи як завгодно, лише пам'ятайте, що я казав про клаптики з подвійним дном.

Я з цим стикався трохи з іншого боку, але це прямо стостується того, що ми живемо у довбаній країні третього світу. Деякі з технологій даркнету доводиться використовувати для захисту і легітимності роботи білого бізнесу в цій країні.

Дуже багато чого в дарквебі крутиться навколо DDoS-ів. Щодо цього там Клондайк, так, дуже неприємно...

Припустімо, зловила ваша машинка вірус. Ви цього не помітили і одразу її вилікували - а найчастіше саме так і відбувається. Прийшов вам дивний лист на кшталт "Ось вам виграшний лотерейний квиток, клікніть на мене". Ви кликнули, нічого не сталося, ви знизали плечима. А те, чого ви не дізналися, - що ваша машина тепер належить не тільки вам, а періодично йде на добре захований вузол в Інтернеті і слухає команди, що їй робити. У якості "що їй робити" машинка може розсилати такі самі вітальні листи - розширювати заражену сітку. Може нишком ходити по якихось веб-сайтах, накручувати комусь перегляди. А може просто генерувати г*вно для того, щоб, коли це г*вно згенерує 60-70 тисяч таких машинок, якомусь веб-сайту настало "ой". Це зветься DDoS.

Найкрасивіше, що було з цих DDoS - коли кілька років тому народ зібрав мережу з розумної домашньої техніки (по всьому світу, - ред.) - всіляких прасок, кавоварок і холодильників з виходом в інтернет, - і обвалив сервер Google десь на пів дня.


  • Даркнет - не закрита мережа. Він весь час перебуває навидноті, але зайти туди можуть не всі. Якщо уявити, що Інтернет - це клаптикова ковдра, то даркнет - подвійне дно деяких клаптиків.
  • Даркнет анонімний настільки, наскільки користувач вжив заходів, щоб залишитися анонімним.
  • Користувачі даркнету переважно занадто технічно кваліфіковані, щоб займатися "банальною криміналом". Багато хто з них - молоді програмісти, які використовують даркнет, щоб не потрапляти на очі закону.
  • Онлайн-тортури і торгівля рабами - це "міфічна частина" даркнету. Зате там торгують краденими документами, зброєю, кредитками, даними Google, Paypal-акаунтами. Специфіка даркнету - високопрофільні економічні злочини.

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів

Новини партнерів

Загрузка...
^