Що таке Neuralink. До чого тут телепатія і навіщо Ілону Маску чип для мозку

19 травня 08:30

Що таке Neuralink. До чого тут телепатія і навіщо Ілону Маску чип для мозку

19 травня 08:30

З плином історії технологічний прогрес постійно прискорюється. У XIX столітті відбулося більше технологічних змін, ніж за дев'ять попередніх століть. За перші 20 років XX століття – більше, ніж за попереднє століття. Американський футуролог Реймонд Курцвейл вважає, що зараз швидкість прогресу подвоюється кожні 20 років – отже, у XXI столітті кількість технологічних змін буде майже в 1000 разів більшою, ніж в попередньому.

Отже, за кілька десятків років речі, які теперішнім нам здаються фантастикою, можуть стати буденністю.

Нещодавно Ілон Маск, голова SpaceX і Tesla, заявив, що за п'ять років людська мова може зникнути. Він говорив про нову технологію, над якою працює його компанія Neuralink. З її допомогою паралізовані люди зможуть користуватися телефоном або комп'ютером, в майбутньому Neuralink (можливо) буде відновлювати зір або функціональність кінцівок, а остання щабель – "симбіоз" людини зі штучним інтелектом.

Nash.live розповідає, що таке Neuralink Ілона Маска, чим вона займається та коли ми отримаємо її перші розробки.

Зміст

У 2015 році двоє професорів – біоінженер Педро Мосен і нейробіолог Рендольф Нудо – заснували компанію Neuralink, метою якої було створити електронний пристрій для допомоги людям з черепно-мозковими травмами. Вчені ще 2013-го успішно випробували свій прототип на щурах з ураженнями мозку, але результати досліджень були суперечливими, тою інвестори ставилися до проєкту з недовірою. Так тривало доти, доки в 2016 році невідомий інвестор не купив в них права на назву проєкту. Так, цим інвестором був Ілон Маск.

Рік по тому стало відомо, що Маск створює компанію під назвою Neuralink. Тоді, окрім кількох його гучних заяв про "нейронное мереживо" і об'єднання мозку з комп'ютером, про Neuralink було відомо небагато.


Концепція "нейронного мережива" (neural lace) взята з науково-фантастичних оповідань Іена Бенкса. "Мереживо" Бенкса імплантується до мозку через кровоносну систему і дозволяє власнику миттєво взаємодіяти з технікою. Маск – завзятий читач і шанувальник фантастики. В інтерв'ю CNBC він говорив, що без книг фантаста Айзека Азімова не існувало б SpaceX, а цикл романів Азімова "Фундація" відправився в космос разом з його Tesla Roadster.


Незабаром Тім Урбан, автор популярного блогу Wait But Why, на прохання Маска написав об'ємну статтю про Neuralink. Маск розповів йому, що зустрівся з тисячею фахівців з різних областей, щоб зібрати команду проєкту. Серед них – професор Бостонського університету Тімоті Гарднер, який вживляв електроди в мозок птахів, щоб вивчити механізм їх співу, фахівець з гнучких електродів Ванесса Толоса з Ліверморської національної лабораторії та інші провідні нейробіологи та інженери.

Тоді ж Маск сказав, що протягом найближчих чотирьох років Neuralink хоче вивести на ринок імплант (Урбан називає його "чарівним капелюхом" для мозку) для лікування серйозних травм головного мозку або вроджених захворювань. За його задумом, за вісім-десять років такі нейроінтерфейси мають стати доступні всім людям.

Наступним кроком (якщо усе піде за планом винахідника) може стати новий спосіб спілкування – обмін думками, телепатія.

"У вашому розумі вже є набір ідей, які ваш мозок намагається спресувати в слова, використовуючи неймовірно скупі ресурси з т.з. передачі даних, звані "мова" або "друк". Мова – це результат того, що ваш мозок застосував компресійний алгоритм до думки. І коли мову слухають, другий мозок здійснює декомпресію. Тут дуже велика втрата даних. Тож, здійснюючи декомпресію, ви одночасно намагаєтеся змоделювати стан розуму іншої людини... Якщо ж у вас два інтерфейсу, ви можете обмінюватися ідеями, не звужуючи їх зміст", – пояснив Маск.

Але головне, чого прагне підприємець, – злиття людини зі штучним інтелектом.

Ілон Маск неодноразрово говорив про небезпеку штучного інтелекту. Він вважає, що якщо на Землі з'явиться суперінтелект, людство в порівнянні з ним перетвориться на "домашніх кішок". А оскільки запобігти появі ШІ неможливо, Маск сподівається за допомогою симбіозу людей і машин врятувати людство від поневолення штучним інтелектом і дати йому "козир" у вигляді Neuralink.


У 2015 році підприємець заснував некомерційну організацію OpenAI. Її метою було зібрати команду дослідників штучного інтелекту, розробити "дружній" ШІ, здатний до швидкого самонавчання, і не допустити, щоб він нашкодив людству – тому засновники організації вирішили працювати відкрито і прозоро. У 2018 році Маск вийшов з ради директорів через можливий конфлікт інтересів з Tesla, яка використовує машинне навчання для створення автопілота, і незгоду з новою політикою компанії. В цьому році, коли з'явилася інформація, що OpenAI не така безкорислива і дружелюбна, як себе позиціонує, Маск розкритикував своє дітище і заявив, що організація має бути більш відкритою.


"Я думаю, ми зможемо ефективно об'єднати людину зі ШІ, створивши нейронний зв'язок між корою головного мозку і цифровим "розширенням" особистості. Це дозволить створити ефективний симбіоз штучного інтелекту і людини. І коли ця технологія пошириться настільки, що використовувати її зможе будь-хто, ми вирішимо проблему контролю. Ми зможемо більше не турбуватися про якийсь "злий ШІ-диктатор", оскільки ми самі станемо штучним інтелектом", – говорив Маск ще в 2016 році.

Інтерфейс "мозок-комп'ютер" має стати новим, "цифровим" рівнем свідомості. Наче у нас в голові з'явиться комп'ютер з інтернетом і, замість того, щоб вручну вводити пошуковий запит, ми миттєво зможемо дізнатися потрібну інформацію, а сам процес буде таким само природнім, як мислення.

Маск пояснює, що певною мірою люди вже стали кіборгами – завдяки смартфонам та іншим гаджетам ми можемо практично миттєво відповісти на будь-яке питання, запам'ятовуємо зображення і відео. Проблема полягає у швидкості передачі інформації від пристрою в мозок. В інтерв'ю Джо Рогану винахідник сказав, що потрібно розширити потік інформації, перетворити на високошвидкісний інтерфейс.

Наступні 2,5 року після запуску напрацювання Neuralink тримали в таємниці, про її досягнення було відомо небагато.

У березні 2019 го група вчених, пов'язаних з Neuralink, опублікувала статтю про нову технологію імплантації електродів в мозок щурів. У статті описувався апарат, схожий на швейну машинку, який швидко і безпечно вводить електроди в мозок. Електроди підключалися до друкованої плати в задній частині голови щурів, яка записувала інформацію про активність мозку. Щоравда, лише два піддослідних щури прожили з імплантами понад два місяці – в решти плата завчасно відвалилася.

У липні 2019 року компанія нарешті провела велику пресконференцію, на якій виступив сам Маск.

На пресконференції Neuralink представила основні розробки:

1. чип для зчитування сигналів мозку;
2. високотехнологічні полімерні "нитки" для імплантації в мозок;
3. робота-нейрохірурга, який буде імплантувати ці "нитки".


Neuralink не вигадала нейроінтерфейс. Невролог Філіп Кеннеді ще 1998 року імплантував електроди в мозок паралізованого пацієнта, і за кілька місяців той зміг рухати курсор по екрану і друкувати текст.

У 2006 році за допомогою мозкового імплантату BrainGate, розробленого в Університеті Брауна, паралізований Метт Негл зміг управляти курсором на комп'ютері і грати в комп'ютерні ігри силою думки.

Але далеко не всі мозкові імпланти виходять на ринок. Зараз мозкові електроди електроди використовують люди, які страждають від епілепсії та інших нейродегенеративних захворювань. Один з найбільш використовуваних імплантів – "глибокий стимулятор мозку" від Medtronic, що зупиняє тремор у людей з хворобою Паркінсона. Стимулятор Medtronic отримали понад 140 тисяч пацієнтів.

Є два основні підходи до таких інтерфейсів: інвазивний (імплантат безпосередньо торкається мозку) і неінвазивний (електроди розташовані на шкірі). Неінвазивний вважається неточним, а інвазивний – небезпечним. Neuralink обрала інвазивний шлях, але просунулася вперед порівняно з іншими нейроінтерфейсами.


Товщина кожної "нитки" Neuralink – 4-6 мкм (у 16 разів тонша за людську волосину і приблизно такої самої товщини, як нейрон). Пучок з шести "ниток" містить 192 електрода, які робот-нейрохірург може ввести в мозок за хвилину. Загалом система може включати до 3072 електродів.

"Нитки" Neuralink

Порівняння товщини електрода глибокого стимулятора мозку, погодженого FDА, з електродом Neuralink

Робот оснащений мікроскопом і може провести операцію, не зачіпаючи кровоносних судин. Електроди імплантуються поруч з нейронами через чотири отвори в черепі пацієнта (надалі Neuralink сподівається використовувати для цього лазер).

Робот-нейрохірург

Покрокове імплантування роботом "ниток" до матеріалу, що імітує тканини мозку

Чип приймає сигнали з "ниток" і оцифровує їх. Його розмір – 4x5 мм, він здатний обробляти дані з 10 тисяч електродів. При цьому найкраща система стимуляції мозку для пацієнтів з хворобою Паркінсона, схвалена профільним управлінням США (FDA), оперує десятьма електродами.

Поки чип може передавати дані лише через дротове з'єднання по USB-C, але компанія хоче перейти на бездротову систему, так званий N1 Sensor. Він буде імплантуватися в організм і передавати дані по бездротовому зв'язку до зовнішнього пристрою, розташованого за вухом, – Link. Пристрій має Bluetooth і акумулятор.

N1 Sensor

Ескіз пристрою Link

Загалом чипів буде чотири: три в моторній області кори мозку і один в соматосенсорній системі, але в майбутньому їх кількість може досягати 10. Керувати N1 Sensor можна буде за допомогою мобільного додатку. Президент Neuralink Макс Ходак сказав, що, трохи потренувавшись, людина зможе керувати курсором і клавіатурою телефону.

Neuralink працює над тим, щоб електроди могли не лише "зчитувати" інформацію, а й "записувати" її в мозок. Таким чином, за словами вченого компанії Філіпа Сейбса, технологію можна буде використовувати для відновлення зору або управління нейропротезами.

"Технологія допоможе вилікувати безліч захворювань. Наприклад, можна буде виправити наслідки інсульту, через який було втрачено контроль над м'язами. Neuralink зможе допомогти відновити пам'ять при хворобі Альцгеймера", – говорить Маск.

У Neuralink заявили, що за допомогою роботів провели 19 операцій на лабораторних щурах і у 87% випадків добилися успіху. У мозок тварин імплантували до 1500 електродів – це в 15 разів краще, ніж в інших сучасних системах. За допомогою "нитки", підключеної до порту USB-C, вчені змогли проаналізувати мозкову діяльність щура.

Щур з чипом на 3072 канали

У коментарі журналістам після пресконференції Маск навіть розповів, що мавпа з допомогою Neuralink змогла "силою думки" керувати комп'ютером. Втім, нейробіологи не надто вражені цим досягненням:

"Мавпа не сидить в інтернеті. Швидше за все, мавпа рухає курсор, щоб зрушити кульку і влучити в ціль. Це вже реально за допомогою стандартних інтерфейсів "мозок-комп'ютер". Я не здивований, що їм вдалося цього досягти", – сказав нейробіолог Ендрю Хайрс в коментарі Business Insider.

Але винайденого Neuralink робота для імплантації чипів він вважає значним проривом – робот значно полегшує вживлення електродів в мозок, може коригувати рух, уникати кровоносних судин і виконувати операцію з точністю до мікронів. До того ж нейрохірург у разі необхідності може вручну регулювати процес. Колеги Хайрса кажуть, що гнучкі і тонкі нитки – ще один суттєвий крок вперед. Але Neuralink ще має переконатися, що нитки довговічні і стійкі до мозкового середовища (навряд чи хтось захоче кожні кілька років змінювати "проводку" в мозку).

Ілон Маск хоче, аби процедура імплантації чипів була простою і швидкою, як лазерна корекція зору. Найближча мета Neuralink – імплантувати чипи паралізованим людям, щоб ті могли вільно користуватися комп'ютерами і телефонами. Далі – лікування травм та хвороб за допомогою імпланта.

"Після вирішення питань, пов'язаних із захворюваннями мозку, ми перейдемо до вирішення проблеми екзистенціальної загрози ШІ", – сподівається Маск.

В останньому інтерв'ю Джо Рогану в травні 2020-го Маск заявив, що Neuralink почне випробування на людях вже цього року.

"Ми маємо шанс випробувати цю технологію і вживити чип в людину вже цього року. Сподіваємося, це дозволить відновити функції мозку, які людина втратила", – сказав винахідник.

При цьому він вважає, що завдяки Neuralink людська мова може зникнути вже за п'ять років – говорити люди будуть хіба що "з сентиментальних міркувань". Але для цього Neuralink спочатку має перетворитися на повноцінний інтерфейс "мозок-комп'ютер", яким буде користуватися все населення планети.

Ідея чипа в мозку вже реалізована попередниками Neuralink, але на його розробку, випробування і схвалення підуть роки. Компанія NeuroPace, яка працювала над нейроінтерфейсами для контролю епілептичних припадків, була заснована 1997 року. Імплантат схвалили 16 років по тому – і виключно в медичних цілях. Для того, щоб електроди можна було імплантувати здоровим людям, має пройти ще більше часу – особливо враховуючи, що йдеться про інвазивне втручання. При розтині черепа досі існує ризик пошкодження головного мозку і запалення.

Серед трьох основних цілей Neuralink – допомогти людям з травмами мозку, створити інтерфейс "мозок-комп'ютер" і утворити симбіоз людини зі штучним інтелектом – перша найближча до дійсності і здійсненна протягом найближчих кількох років. Решта поки належать до категорії фантастики, але не будемо забувати про швидкість прогресу в XXI столітті і про те, що якщо хтось і здатний втілити їх у життя, то це Ілон Маск.

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів

Новини партнерів

Загрузка...
^