Зоряна Скалецька: "У мене немає медичної освіти, я 20 років займаюся правом в сфері медицини"

28 жовтня 10:14

Зоряна Скалецька: "У мене немає медичної освіти, я 20 років займаюся правом в сфері медицини"

28 жовтня 10:14

Інтерв'ю Тиграна Мартиросяна з міністром охорони здоров'я Зоряною Скалецькою в рамках програми "Час" на телеканалі НАШ.Максі-ТВ.

------

------ 

- Пани Зоряна, ну, если я скажу, что из Кабинета министров Гончарука, действующего правительства, наиболее скандальное министерство  это Минздрав, с момента назначения. К счастью, или к сожалению, сейчас разберемся. Вы согласитесь со мной? Ну, едва ли не с первого дня, какие-то разговоры, какие-то конфликты, противоречия и т. д. 

- Ну, з першого дня, коли мене вітали, мене менше вітали, а більше співчували. І я все думала - тому, що, напевне, багато роботи. А чим далі ближче, з кожним днем набування, і з публічними різними, з різними-різними публічними акціями, дійсно, це є питання, що найбільше всього уваги приділяється Міністерству охорони здоров’я, його діяльності, його завданням. І це, власне, вводить таке враження скандального. Але насправді, якщо подивитися всі попередні роки, фактично, завжди медійна увага до Міністерства охорони здоров’я була, чи це, не знаю, 10 років назад чи будь - коли, вона завжди була досить активною. Тому, насправді, думаю, це вже всі очікували, тому і співчували. 

- Давайте с некоторыми из них разберемся. Но первая история была в первый день назначения, когда вот, помните, зафиксировали переписку главы комитета по вопросам здравоохранения Радуцкого, где он писал, что, значит, Заряна мой человек. И тут все началось. Проясните ситуацию. Вы уже неоднократно отвечали на этот вопрос. Но, чтоб те зрители, которые еще об этом не знают, или только что услышали, чтоб они поняли, о чем идет речь. Это ведь и породило массу дискуссий, едва ли не с самого начала работы.

- Я думаю, це, знову ж таки пов’язано з тим, як Міністерство охорони здоров’я завжди функціонувало, які там були люди, як воно традиційно було. І завжди хтось цікавився, які ж там будуть нові впливи, чи хто там буде, через кого вирішувати щось. Я думаю, що це через це були якісь такі розмови, чия я людина, і т. д. Можливо, це так. Але я скажу так, що наша співпраця з комітетом, і з Михайлом Борисовичем Редуцьким є, однозначно, лише в конструктивних напрямках роботи, для покращення ситуації в охороні здоров’я, напрацюванні,  стратегічному напрацюванні законопроектної діяльності. Тобто, якихось інших питань для того, щоб говорити, що хтось на когось впливає, такого немає. Є підтримка, є розуміння того, що міністерство має працювати. Є однозначна, скажімо так, хороша взаємодія, котра потрібна міністерству, і котра насправді досить тривалий час не мала такої підтримки. І тому, можливо, це я так на встановленні таких моментів досить багато було дискусій, хто буде, який міністр буде. Але, насправді, це є питання лише про те, що в нас буде взаємодія і, власне, координація наших дій.

- Ну, Вы не являетесь человеком Радуцкого, в самом плохом смысле формулировки этого высказывания?

- Однозначно, ні. Я достатньо самостійна. 

- После этого, почему я говорю, что было много разговоров, правда ли, что в одном из интервью будущий глава фракции "Слуга народа" заявил, что Заряна Скалецкая временный министр, она пару месяцев поработает, а потом Михаил Радуцкий займет ее место. Был такой эпизод? Это соответствует действительности?

- Наскільки мені відомо, так. 

- Эпизод так был. Разобрались. А это правда?

- Ні. Таких розмов зі мною точно не велося. Такої інформації, наскільки мені Михайло Борисович теж говорив, теж таких розмов для нього теж не було.

- Ну, а Вы после появления вот таких заявлений поинтересовались, я не знаю, у премьер-министра, у главы фракции, партии?

- Цікавилась, тобто ми спілкувались. Звичайно, сказали, що це.

- Всі спростували цю історію?

- І спростували, і сказали,  що це питання швидше якесь непорозуміння, про що йшла мова. Тобто, самим Давидом.

- Принимается. Мы начнем со скандалов наш с вами разговор. Вторая история, которая вот очень бросалась в глаза, я сегодня анализировал и выписывал. Это вот история с господином Михаилом Загрийчуком, и увольнением, так называемой, истории с увольнением руководства директоратов в МОЗ. Что за ситуация здесь? Расскажите.

- Насправді, дивіться, на конференції, на прес-конференції, котра перша була, я сказала, що розподіл буде робитися після того, як  ми попрацюємо командою, і зрозуміємо, хто яку тему може вести, наскільки може нести відповідальність. По скільки, коли ти розписуєш розподіл функцій на міністрів, вони вже мають значні повноваження підписувати документи й приймати рішення. Тому я сказала, що на початках цього всього не буде., і будуть лише окремі доручення. Для Михайла це було доручення займатись трансплантологією, вивчати ситуацію і готувати її. Тому ці розмови, котрі мали місце, власне, в цих всіх переписках, це швидше була його якась власна ініціатива, котра повноважень як замміністра діяти, він не мав, і насправді, жодних загроз не було. І інше, те, що в цій ситуації я просила, і зверталась неодноразово - державні службовці повинні діяти в межах законодавства, і одна і друга сторона. Якщо мало місце порушення певних їхніх прав, мали вони звернутися офіційно, як в будь-якій іншій роботі. Ми пишемо доповідну, що мало таке місце. Просимо роз’яснити, або захистити наші  права і т. д. Тобто, про це все так очікувалася реакція, як ведеться у всіх інших установах, будь де то хто працює. Ну, не знаю, уявіть там собі, завуч в школі сказав якомусь вчителю те, що не входить в його повноваження, те, що порушує його права. Можна поскаржитись до директора і спитати, що відбувається? Замість того, щоб робити це в медіа, і замість того, розкручувати це публічно. Тобто, я очікувала швидше такої конструктивної роботи всередині. І я сподіваюся, надалі так буде продовжуватись, і такі ситуації будуть не повторюватись. Що до Михайла, однозначно, він не мав таких повноважень це вести. І це, швидше, якась його особиста.

- Там были обнародованы записи этих разговоров. 

- Ну, це він не мав таких повноважень, власне, для цього ми і говорили, що функціонал ми розписуємо пізніше.

- Можно ж сделать заявление  на следующий день о том, что все нужно уладить, разобраться, наладить коммуникацию. Удалось сейчас? Конфликт исчерпан? Вот этот конфликт.

- На сьогодні, наскільки мені відомо, і скільки я вже бачу по роботі, наскільки я бачу, як ми зустрічаємось з директоратами, робота йде, працюємо. Михайло зробив висновки. Я думаю, що це, скажімо так, має бути його позиція.

- Следующая история, более свежая. Заявление Ульяны Супрун, экс исполняющей обязанности министра здравоохранения, о рейдерском захвате министерства вами, Премьер - министром. Ну, в частности, речь шла об увольнении секретаря ведомства господина Янчука, и других людей. О заводе людей Богатыревой. И много вот таких громких заявлений было сделано госпожой Супрун. Давайте с этим разберемся. Что это за история? Кого Вы увольняли? Каких людей заводили? И что рейдерили, госпожа министр? Я иронизирую, конечно. 

- Ну, це, дійсно, питання, як можна рейдерити власне міністерство. Але ми з самого початку отримали підтримку в тому, що кожен міністр має сформувати свою команду для того, щоб міністерство працювало належним чином. І ті зміни в законодавстві, котрі приймали теж в Парламенті, мали на меті допомогти якомога краще і ефективніше сформувати ту команду, з якою можна буде працювати. Насправді, пройшло півтора місяці і те, що очікувалося в хорошій ефективній взаємодії з держсекретарем, насправді, не досягло таких результатів, які мали на меті. Тобто, просилося зробити, ми розмовляли, ми просили якісь певні речі зробити. Вони не робились. І я розуміла, що в нас не налагоджується взаємодія. І насправді це був закономірний процес, в більшості міністерств це було звільнено державних секретарів в спокійний, нормальний спосіб. Це все, що відбувається, давайте так подивимося навколо всього, це все медійність. Чи має там місце, не знаю, про тітушок там щось було? Чи має місце звернення до правоохоронних органів з фіксуванням факту? Наскільки мені відомо, ні. Тобто, це все більше емоції. Я би хотіла, щоб ми зараз вже в міністерстві перестали бути на емоційному, а перейшли в конструктив, не емоційний, до роботи. Тобто, це швидше були якісь такі побоювання, що щось буде таке відбуватись. Такого немає, ніяких повернень старих схемщиків, так, теж немає і однозначне намагання налаштувати роботу. Налаштувати роботу так, щоб ми могли робити одночасно і реформи, і приймати виважені рішення, і одночасно робити нашу роботу поточну, котрої досить багато, так. І насправді, я сподіваюсь, що в нас ще там, не знаю, тиждень, і налагодиться робота належним чином.

- Ну, Ульяна Супрун заявляла, что был уволен секретарь министерства, будучи на больничном, без предупреждения и т. д. Правильно ли я понимаю, что это конфронтационная позиция? Эта ситуация, она возникла у вас, у вашей команды с людьми, которые работали при Ульяне Супрун, и с людьми, которые были назначены Ульяной Супрун на те или иные должности? То есть, вот эта преемственность институциональная, она сложилась не совсем как бы комфортно. 

- Насправді, ми повністю були готові. Я заявляла, і однозначно на зустрічі говорила, що працюємо, і ніхто нікого не буде ні звільняти, ні витискати, і працюємо як одна команда, налагоджена на зміни, на реформи. І, якщо якісь відбувалися дії, то швидше, це було питання зі сторони працівників - несприйняття і небажання сприймати. Але я думаю, що вже час пройшов, і вони вже на сьогодні більш готові сприймати нове керівництво і розуміти, що насправді, ми рухаємося в тому самому напрямку, для здоров’я і кращого медичного обслуговування громадян. 

- Еще об Ульяне Супрун. Как Вы оцениваете период работы госпожи Супрун в качестве руководителя Министерства здравоохранения? О ее работе проделанной, что Вы можете сказать? В общих чертах.

- Загалом, ми отримали продовження тих рішень, котрі ми мали провести в українській системі охорони здоров’я. Це такі, як, наприклад, розмежування коштів на первинку і на вторинку, запит первинки, наснаження її власне фінансуванням. Це те, що починалося в пілотах за часів Азарова та Акімової. Воно було відпрацьовано. Тепер воно було втілено на всю територію України. Є питання по вдосконаленню, можливо, якихось нюансів, ми будемо над ними працювати. Але це був такий значний крок в реформуванні і трансформації. Створено Національну службу здоров’я. Є питання, як ми будемо дальше її максимально регулювати, щоб вона була ефективною, але це теж створено було, як необхідний такий орган контрактування тих нових лікарень. Тобто, доступні ліки розширена програма. Вона була ще за уряду Гройсмана, і насправді, ми повинні її максимально зараз ще знайти кошти, і ще більше давати туди ліків. Тобто, є правильні, в яких ми напрямках рухалися, і кроки робилися.

- А сейчас говорите об этих правильных шагах, Вы говорите - они есть, но. Поэтому я спрашиваю, в целом положительно? Или в целом отрицательно оцениваете работу предыдущего руководства ведомства, которое Вы сейчас возглавляете? 

- В цілому для країни рішення були правильні. В виконанні, чому так багато медичної спільноти ставилось негативно, чому так багато людей? Тому що в виконаннях мали місце певні, можливо, не завжди комплексні підходи. Тобто, наприклад, поспілкуватися треба було не лише з молодими студентами і молодими лікарями, а ще з практикуючими іншими, котрі могли би бути кращими агентами реформ і більше допомогти в реалізації цих змін. І більше пояснити пацієнтам, щоб пацієнти менше хвилювались. Тобто, загалом, загалом ми повинні рухатися в напрямку ефективного використання коштів, котрі ми маємо в системі. Але треба це так робити, щоб більшість лікарів, більшість пацієнтів, були нашими партнерами, а не, скажімо, такими просто учасниками наших рішень. Чим більше ми притягуємо таких партнерів, тим кращий і ефективніший ми маємо результат. І кожен розуміє, чому ми це робимо. Дуже в багатьох зараз незадоволення, тому що вони не розуміють, чому в них з'явилися якісь тепер записи, талончики?

- Ощущение, что ни пациенты, ни врачи не оказались партнерами у Ульяны Супрун и ее команды. 

- А ми маємо це зробити. Ми це точно маємо зробити. Для того, щоб в нас було успішно все.

- Вы знаете, что персона Ульяны Супрун, она, в смысле, отношение украинского общества к ней очень неоднозначно, да. В широком смысле, ее либо очень любят, либо очень не любят. Много говорили о коррупции в Министерстве здравоохранения, о влиянии международной фармацевтической мафии, о том, что Ульяна Супрун была ставленницей международных корпораций, о государственных закупках. Я, обобщая все это, спрошу - коррупция в Минздраве была до вашего назначения?  Она есть сейчас? вы понимаете, как эти все процессы идут? И удастся ли их обуздать в целом? 

- Я її не відчула на собі, не відчула зараз в прийнятті рішень, але я думаю, що зараз ми, коли перейдемо, власне, до реалізації закупівлі і в процесі закупівель, нам потрібне буде максимальне висвітлення для спільноти всіх цих рішень, котрі будемо приймати, для того, щоб всі зрозуміли прозорість цих процесів, ні в кого не виникали питання, чи є там ця корупція, чи немає. Чим більше будемо показувати цього процесу, буде більше видно, як ми це робимо.

- Ну, вона була чи ні? От, зараз можемо сказати?

- Я не можу сказати. А можливо, коли зайде аудит, призначений комітетом Верховної Ради "Здоров’я нації". Можливо, вони вирахують більше якихось даних з цього питання. В нас були кілька рахункових палат вже аудитів, зроблених раніше. Вони показували певні неефективні використання коштів бюджетних. Ми теж будемо по них робити висновок. Можливо,. коли зайде аудит, він теж зробить по цьому результат, і тоді покаже його.

- Я понимаю, чтоб Вы понимали мой вопрос, мы не суд, и мы никого не признаем виновными в чем-либо, и не правоохранительные органы, чтобы утверждать, где есть коррупция, а где ее нет. Но что важно. Вот Вы вспомнили о национальной службе здоровья. Кто-то оценивает положительно ее создание, а кто-то говорит, что это как раз процесс концентрации государственных финансовых средств, и создания механизма для коррупции, для последующего его перераспределения. То же самое можно о закупках, которые через международные организации вроде должны быть для прозрачности, публичности и прочего этих процессов. А тут речь шла о том, что выбирались какие-то конкретные фармацевтические компании. 

- Власне, дивіться, в нас вся охорона здоров’я, вона, по-перше, складна, і тому ніхто в неї не вникає, і вона була закрита. Чим більше ми відкриємо наші всі рішення, які ми приймаємо, чим більше їх покажемо. Наприклад, національна служба здоров’я, вона отримує бюджетні  кошти. Наступного року вона отримає 80% наших всіх коштів в охороні здоров’я. Але це означає, що вона отримує, вона вкладає контракти, вона з лікарнями, оплачує їхню діяльність. Але ми маємо мати іншу інституцію, котра буде контролювати якість і казати, що задовільно чи не задовільно витрачаються кошти. Тобто, ми повинні мати систему стримування противаг. Якщо ми щось віддаємо в одні руки, тоді у всіх виникає питання - чи все там в порядку? Друге це питання відкритості, якщо ми говоримо про закупівлі. Тобто, на сьогодні ми в певній мірі зав’язані з попередніми перерахованими коштами за 18-й рік там, чи 19-й. Ми будемо вже в тих контрактах виконувати свої зобов’язання. Але всі наступні, наприклад, створення центральної закупівельної агенції в Україні, котра буде здійснювати закупівлю, як державне підприємство для регіональних лікарень чи для МОЗу, от там діяльність має бути максимально відкритою. Щоб ні в кого не виникало сумнівів, а чому так закуповують? Якщо виникають в когось сумніви, значить, провести максимально прозору інформаційну компанію і показати, чому ми вибрали так, чи вибрали так. Власне, в тому числі, наприклад, Прозоро має бути один з таких інструментів. Охорона здоров’я настільки складна в своєму змісті, в своїх нюансах, особливо по ліках, що, якщо ми це відкриваємо і популяризуємо інформацію, не просто там графік показуємо, а роз’яснюємо кожному, хто в це вникає, і хоче вникнути ще більше. Ми будемо мати більше довіри і партнерів в нашому реформуванні. Якщо ми будемо говорити, що ви й так не зрозумієте, то ви ж не лікар. ну, тоді ми ніколи не зрушимо цю довіру до нас.

- Тем более, все что делается, делается, в конечном счете, для пациента, для потребителя этой медицинской услуги, поэтому он то и должен во всем разбираться. Правильно ли я понял, что в целом положительно оценивается то, что было начато при Ульяне Супрун, и вот эти все начинания будут продолжаться, совершенствоваться, развиваться. Я имею в виду, деньги ходят за пациентом, эта программа. Первичка сейчас реформируется, и вы перейдете до "вторинної і третинної".

- Все це було, як це, анонсовано в указі Президента Кучми 2000-го року. Це було в пілоті 10-го року по Азарову і Акімовій. Пізніше так само, це був 11-й рік, 12-й рік - доступні ліки, перший пілот. Потім була стратегічна група, котра написала стратегію розвитку на 15-20 років, де це все було прописано. Тобто, насправді, це було продовження тих всіх рішень, котрі були раніше в Україні прийняті, вже з багатьма експертами проговорені, і визначено, що це наш спосіб єдиний на велику країну, з великою кількістю лікарень і громадян, тільки так нам потрібно далі рухатись. Тобто, питання лише про втілення, і як би втілювалися ці рішення. Але це так мусить бути. Тому називати це, персоналізувати якісь певні рішення, це швидше вже така інформаційна кула кампанія.

- Не будем персонализировать. Давайте тогда, вот мы разобрались с тем, что было прежде. Что происходит дальше? Была презентована программа - стратегия Кабинета министров Украины. Но вот, Вы сейчас тоже прокомментируете, где я себе отложил. Вы уже улыбаетесь, понимаете, почему. Потому что я неоднократно говорил просто об этом в эфире, но и вам скажу. Ну, вот где в заглавной части - Ключові цілі Міністерства охорони здоров’я - люди менше хворіють, люди, які захворіли, швидше одужують, люди довше живуть.

- Ви проти? Хто проти? Ніхто ж не проти.

- Никто не против. Но, если так аккуратно сказать, не очень  конкретно, в принципе, очень благие намерения и цели, в целом. 

- Насправді, це передбачає, що ми зараз будемо розписувати безпосередньо вже деталізовану стратегію, власне, міністерства, де всі ці речі будуть деталізовуватись  і прописуватись кроки, заходи, що ми будемо робити. Однозначно, наприклад, для системи, щоб люди не захворювали взагалі, нам потрібно побудувати систему громадського здоров’я. Ми відмінили СЕС, ми почали рухатися в цьому напрямку, але систему громадського здоров’я не вибудували. Це вже буде відповідь більш конкретна, Просто, щоб в програмі діяльності уряду ми вписуємо такі більш зрозумілі загальні умови, а потім виписуємо стратегію з конкретними нашими рішеннями, з конкретними законопроектами, які треба прийняти. Інституції треба зробити. Як буде громадянин ставати більш здоровим, і менше потребувати звернення до лікаря. Це вже буде прописано в стратегії, котру, власне, зараз ми теж дуже інтенсивно готуємо.

- То есть, я так понимаю, что мы увидим более предметно в последующем. Вы понимаете, почему эти вопросы возникают. Ну, то есть, нет мерила критериев оценки вашей работы. Потому что, если люди болеют меньше, прощупать это и определить меньше или больше. 

- Є соціологія, є певні дані, є певна статистика. Звичайно, по ній теж є питання, наскільки вона може бути достовірною. Але це наше завдання на 5 років, зробити так, власне, щоб ми могли і показувати, в тому числі, результат в кількісному показнику.

- Около месяца назад на вашем месте сидел известный в Украине врач - педиатр Евгений Комаровский, которому тоже, кстати, сулили эту должность, потому что он был советником кандидата в Президенты Владимира Зеленского во время избирательной кампании. И вот он сказал, среди прочего, что, я не цитирую его слова, что невыполнимы сегодня, учитывая положение дел в стране, экономическое, учитывая то, как запущена ситуация в министерстве, невыполнимы какие-то задачи. То есть, это буквально решить сложно. То есть, цель - провести качественную реформу здравоохранения очень тяжело достижима. Вот Вы ощутили это?

- Абсолютно, однозначно погоджуюся, оскільки Міністерство охорони здоров’я формує політику, приймає накази, визначає, наприклад, там стандарти чи як має бути, не знаю, технічне забезпечення амбулаторії. Але власником більшості лікарень в Україні є місцева влада. Місцева влада це означає навіть не губернатор, а облрада, міськрада. Міськрада колективний орган, який засідав і не проголосував. І ми повинні добре розуміти, що щоб провести реформи, нам потрібно, щоб ця міська рада теж хотіла цих змін для своїх громадян в своєму місті, чи облрада. І, власне, якби під нами були всі лікарні, набагато було б зручніше направити наказ на кожного, кожному вказати. А вони мають свого власника, котрий, насправді, має набагато більше повноважень по їхньому, в тому числі, управлінню чи розвитку. Тому нам треба шукати і це партнерство з регіонами. Значна робота має бути з місцевою радою, пояснення того, що ми визначили реформи, ми бачимо такі напрямки. Ми бачимо, як це можна проплатити, але від вас має бути, наприклад, ремонт приміщень, чи це є енергоефективність, щоб максимально в лікарні було. Тобто, ми маємо мати розуміння розподілу функціоналу. Міністерство формує політику, визначає правила, може підтримувати, давати поради, експертів залучати. Ми можемо більше займатися громадським здоров’ям і епідемічною безпекою. Хоча, теж в регіонах нам потрібні лабораторії ті самі. Але ключова історія в тому, що, якщо власник, громада, має міську раду, їм всім байдуже, як працює лікарня, то заставити ми можемо тільки, якщо вона працює неефективно, там, не знаю, забрати ліцензію. Але ж ми хочемо, щоб лікарні працювали, і там були лікарі, і там були ліки. Частина нашої роботи це їздити і переконувати, що, власне, і буде робитись, і робилось. Розмовляти і допомагати методологічно, як краще організувати роботу цих лікарень. Тому, дійсно, абсолютно згідна з паном Євгеном, досить складна робота. Але ми повинні розуміти.

- Но выполнимая, или все же, вот сейчас Вы поработали 50 дней, очень устали, как я понимаю, уже на этом этапе, но понимаете, что очень много нужно сделать, и Вы воодушевлены и вдохновлены. Но осознали, что есть какие-то вещи, которые являются утопическими, или популистскими, например, но которых очень сильно ждет общество, и в которых оно нуждается. 

- Абсолютно. Ми маємо йти, власне, не через гроші, не через популізм, не через владу, а через потреби громадян. Люди потребують якісної медичної допомоги. Люди потребують якісних ліків. Ми повинні до цього результату йти. Всіх зусиль, всіх рішень, які ми можемо прийняти на своєму рівні, пропонувати Парламенту для того, щоб одночасно це все робити. Але, наприклад, якщо більшість аптек в Україні є приватними, багато з них вже монополізовані в мережі, то це вже гравець на ринку, з яким нам треба вести комунікацію. Комунальні аптеки закриваються щороку. Комунальні, тобто ті, що власник місцева влада. І ми тоді, з однієї сторони, хочемо мати зрозумілу фарм політику, тобто, які ліки ми маємо, яка в них має бути доступна ціна. Але ми не володіємо всіма аптеками, а це означає, що ми вже маємо вести, скажімо, складну роботу в тому числі з ними, з цими асоціаціями, наприклад, для того, щоб вони були нашими партнерами, і теж розуміли, що їхній виграш бізнесу має бути, як соціально відповідального бізнесу, і для нас так само ефективним результатом. Щоб громадяни мали можливість прийти в аптеку і купити ті ліки, котрі вони можуть собі дозволити, і котрі їм потрібні насправді.

- Раз уж мы заговорили об аптеках и о лекарствах, нехватка, или иногда даже отсутствие отдельных медпрепаратов, вакцин вследствие чего серьезные  проблемы, эпидемии и прочее. Этот вопрос как конкретно планируете решать? Я понимаю, что сейчас общими словами, но людей нужно успокоить, что есть план, есть понимание и положение дел, пусть медленно, но будет меняться. 

- Вчора в мене була зустріч з технічною місією ВООС, сьогодні була ще з експертами, в тому числі американськими, котрі 40 країн різних консультували. Є бачення, є план. Є досить багато вже і, скажімо, закуплено вакцин. Ще потрібно доопрацьовувати, в тому числі, підготовку лікарів, в тому числі, можливо, закуповувати вакцини, які стосуються, наприклад, кору. Тобто, є розуміння, що нас може очікувати, і як з ним працювати вже на сьогодні. Вдячна я експертам, тому що вони дали можливість це зрозуміти бачення. Наступне, це вже наші мають бути безпосередньо кроки, але дійсно є, і будемо над цим працювати. Визначені є регіони, в яких найбільше нам треба буде працювати. Є вже успішні регіони в Україні, котрі провели вакцинальну кампанію, і, насправді, дуже позитивна динаміка по загальному епідемічному стану. І взагалі, з довірою до вакцинації. Тому, насправді, маємо хороші вже приклади. Ідемо далі, і максимально працюємо над тим, щоб ті прогалини в вакцинації, які були, ми вирівняли.

- Вы можете в двух словах сказать, как и за счет чего эта проблема будет решаться? Ну, вот, каким образом, да? Немного о предмете.

- Одна з ключових речей полягає в тому, що ми маємо взяти, згідно календаря щеплення, прийти ще раз і перевірити, щоб всі, кому необхідно провести вакцинацію, дітки особливо, по календарю щеплення мали можливість це пройти. Також є питання певних категорій громадян з вакцинації, є вакцини, всі відкриті для того, щоб приходили вакцинувалися. Тобто, кампанія така - працюємо ми з лікарями для того, щоб лікарі володіли достовірною доказовою інформацією про те, що таке вакцинація, і могли в комунікації з пацієнтом це пояснити. І є доступність, і є заохочення максимально, батьків в тому числі, проводити вакцинацію. І є готовність, є вакцини. Тобто, з двох сторін заходячи системно, ми маємо можливість, ми вже такі кампанії проводили, максимальне охоплення і вакцинацію громадян, і в дітей в тому числі. Я, як мама, наприклад, отримала в ЧАТ батьківський повідомлення про те, що нагадуємо, що всім батькам до 4-го листопада треба перевірити і пройти вакцинацію і перевакцинацію своїх дітей згідно календаря щеплення. Тобто, кожна місцева влада реагує і контролює цю ситуацію зі свого боку також. Тобто, з нашої сторони є системні рішення і пропозиції. І так само в кожній школі, наприклад, так само школи залучені до цього процесу. 

- К другим вопросам, к другим проблемам. Врачи. Уровень заработных плат. Отток кадров. Дефицит специалистов, и прочее. Что на этом поприще?

- Жахлива ситуація. Оскільки кадрової політики в країні - кого ми готуємо, хто нам потрібний, які фахівці, досить тривалий час не велось. І це, фактично, відбувалось хаотично. Ми видавали держзамовлення. Держзамовлення якось навчалися в різних ВУЗах, хто куди йшов не було. По зарплатах. Якщо ми говоримо первинна ланка, коли ми кошти перенаправили, частину коштів на первинку, там прийшло більше грошей. На сьогодні є можливість там виплачувати більші зарплати. Не завжди це є однаковий рівень зарплати, але все-таки вже можливість появилась. З наступного року, коли зайде реформа вторинки, також в багатьох лікарнях буде можливість появитися більшій кількості грошей, де здійснюється значна кількість діяльності і дійсно обслуговуються пацієнти. Не мало важливим є питання розуміння, які нам лікарі потрібні зараз в системі. Яких треба готувати, і, можливо, яких потрібно перевчати. І ми працюємо, дивимося по аналогії, що є в інших міністерствах, як ми можемо дати підтримку лікарям, крім зарплати. Ще, можливо, якимись іншими бонусами. Ну, наприклад, є якісь там питання отримання пільг на житло. Тобто, це комплексний має бути підхід, але я скажу, що в цьому нам повинні бути партнерами самі медичні спільноти, самі лікарі. Тобто, з ними повинна бути комунікація. Ми зустрічаємося з профспілками, зустрічаємось з певними асоціаціями, котрі лікарі представляють. Тільки разом з ними. Тобто, ми маємо на сьогодні щорічну проблему в кінці року. Я це знаю, і, принаймні, навіть не буду замовчувати, заборгованість по зарплатах в регіонах. Не у всіх областях. Є області, де немає, є області, де є заборгованість. І, звичайно, в кінці року ми кожного року знаходимо ці гроші з підтримки Мінфіну, уряд знаходить ці кошти й перерозподіляє. Але ця ситуація так не може з року в рік. А вона з року в рік повторюється, вона є системною, і ніхто її не вирішує. Я сподіваюсь, наступного року її не буде. Наступне, немало важливе, це є, власне, формування кадрової політики. Тобто, розуміння, як ми будемо лікарів тут, щоб вони не тікали за кордон, стримувати. Як ми будемо, можливо, приваблювати. Як ми будемо їх стимулювати. І це є та річ, одна із ключових, про яку ми говорили, що ми повинні над нею працювати. Сьогодні це просто був природній процес, і люди тоді шукали країну, де їм комфортніше. Ми маємо створити ту картину роботи, успішної і цікавої роботи в Україні для них. Для того, щоб, можливо, хтось навіть повернувся. Для лікаря цікаво мати багато пацієнтів, цікаві випадки. І, справді, Україна може таке презентувати, і в хороших умовах. На сьогодні ще один момент, який уряд, власне, має бажання втілювати, це, наприклад, концесії, тоді, коли ми будемо залучати інвестиції, і в тому числі, в лікарні. Хороший приклад є Туреччини, котра залучила дуже багато інвестицій в лікарні. І там є сучасного рівня лікарні, де сьогодні наші пацієнти їздять вже лікуватися. Ми маємо шанс зробити таке саме в Україні. І побоюватися цього не варто. І в лікарів будуть сучасні умови праці. В лікарів буде об’єм роботи, і цікавої. В тому числі, можливо, навіть і за приватні кошти пацієнтів, котрі будуть лікуватися. Тоді ми створимо для них ті умови, в котрих їм буде цікаво працювати. На сьогодні вони лише були вторинним питанням. Першим було питанням як не закупівлі ліків, то розподілу коштів. Але треба думати про того, хто робить, надає медичну допомогу безпосередньо. І це не головний лікар, він тільки організовує процес. Тому про лікарів треба дбати. Про лікарів треба дбати для того, щоб вони були захищені, щоб захист їхнього права був один із ключових. Щоб вони не думали про захист своїх прав, а думали про свою професійну діяльність.

- Если упростить это понимание, Заряна, условия работы для врачей, комфорт, уровень заработных плат это, грубо говоря, деньги. То есть, для этого всего нужны средства. 

- Ну, не завжди державні. В чому вся історія.  Що неймовірна є кількість на сьогодні інвесторів, котрі готові прийти, і кажуть - нам цікаво. Але, наприклад, ні місцева влада, яка власник лікарні, ні керівник лікарні не каже - дивіться, в нас є інвестиційний проект. Ми от тут, в нас є лікарня, ми тут лікуємо, а отут нам ще цікаво, щоб ви нам допомогли побудувати реабілітаційне відділення, де наші пацієнти будуть проходити, і ще, наприклад, ваші приходити. Немає підходу, як власника лікарні, котрий хоче її розвивати. Немає пропозицій для інвесторів - нам потрібні ваші кошти, приходьте. Всі завжди розраховували тільки на державні. Державні незначні, Я переконана, що по розвитку економіки ми будемо мати збільшення державних коштів. Це є однозначно всіма зрозуміло, що ми повинні піднімати цей рівень. Але це не означає, що  тільки ці кошти мають приходити. І державницький підхід, як державницький, власний підхід. Тобто, що я розвиваю лікарню, я знаходжу для неї ресурси. Ми маємо хороші такі приклади в Україні. І ми повинні просто їх повторювати і показувати.

- Денег  бюджетных никогда не хватит. Мы понимаем.

- Але збільшувати фінансування треба також.

- Ну, на 10 миллиардов больше в этом проекте бюджета заложили, насколько мне известно.

- В наступному, я сподіваюсь, буде більше.

- Да, но понятно, что этого не хватит, что необходимость в средствах серьезная. То есть, Вы намерены работать в направлении привлечения инвестиций в сферу оказания медицинских услуг.

- Для безпосередніх лікарень, так. Не для міністерства. Не для того, щоб потім міністерство комусь роздавало. Для лікарень безпосередньо, розвиваючи лікарні. 

- Страховая медицина. Первостепенный и приоритетный запрос украинского пациента, украинского общества, к последним трем министрам здравоохранения уж точно, когда будет страховая медицина?  Давайте я не буду никак по-другому формулировать.

- Більш, ніж 3 останніх міністри.

- Ну, я упростил. Наверняка, тогда, если в широком смысле, всем министрам, когда она будет, и будет ли, Заряна?

- Ну, зразу скажу, що це є питання закону, прийнятого в Парламенті і позиції Парламенту. Але для того, щоб нормально запрацювала будь-яка страхова модель, яку б ми не захотіли, має бути створено кілька передумов, тобто, початкового базового якогось старту. Тобто, те, що сьогодні ми не говоримо про програму медичних гарантій, те, що напрацьовується, це може бути певний базис, котрий всі отримають. Перехід на автономізацію закладів, щоб вони не були просто ті, котрих ми утримуємо і годуємо, а могли працювати. Страхова компанія працює сьогодні з приватними лікарнями багато простіше. Тобто, ми створюємо всі умови, щоб, коли ми підготуємо всі лікарні, створимо, власне, можливість їм надавати якісні послуги, створення страхової системи буде набагато легше втілити в життя. Зараз ми ведемо, фактично, більше підготовчу роботу. З підготовчої роботи легше буде стартувати, і закон зможе набагато швидше запрацювати для всіх громадян.

- О каком промежутке времени идет речь? Подготовительная работа ведется до сегодняшнего дня всеми министрами, фактически, мы слышим.

- Підготовча, власне, переведення їх з бюджетних установ, якщо ми говоримо про більшість лікарень там, де лікування, ми безпосередньо лікуємося, це ж вторинка. Вони ще навіть не всі автономізовані. Вони ще не готові мати контрактування чи з страховою, чи з національною службою здоров’я. Тобто, вони наступного року лише перейдуть. Потім ще рік, можливо, їм треба буде для того, щоб вони вже були самостійними, відчували в собі сили, власне, укладати такі контракти. І я думаю, що цих 2 роки, поки ми будемо їх готувати до такої участі, в нас, власне, можливо, вже в Парламенті дійдемо до консенсусу, яку модель страхування медичного ми зможемо запустити. 

- Два года.

- Всі шанси, всі шанси.

- Ну, просто апелляция в сторону Парламента в нынешнем положении дел очень неоднозначна и не выдерживает критики, потому что есть моно большинство. В принципе, в руках провластной партии, которая вас поддержала в качестве министра, этот вопрос на 100%. Тут есть воля, и есть голосование и принятое решение. Тут не должно быть задержек, насколько я понимаю. Если нет разницы во взглядах.

- На сьогодні швидше питання в опрацюванні моделі, яка страхова система буде найбільш коректною для України. Тобто, я переконана, що це не буде затягуватись, і це буде напрацьовуватись як документ. Просто питання в тому, наприклад, якщо його приймуть навіть і зараз, то коли він вступить в силу. Але це є вже питання, знову ж таки, раціонального і розумного визначення наших спроможностей для того, щоб не бігти і не показувати просто результат без ефективності. Він має бути ефективним. Ми підготуємо систему. Система буде спроможною. Тоді можна буде спокійніше переходити, власне, на нові додаткові фінансові.

- Про підготовку системи. На квітень місяць, я так розумію, ви запланували початок реформи вторинної ланки, да, і далі третинна. Вот, на протяжении ближайшего, обозримого будущего чего ждать украинским пациентам? Каких изменений в системе здравоохранения, которые можно будет уже сейчас предметно ощутить?                   

- Все до квітня буде вестися робота, власне, більш така  на документальному рівні, власне, семи лікарень, які будуть автономізовуватися, і попередньо вести перемовини про контракти. І за цей період, до квітня, точно якихось таких змін суттєвих для самих громадян і пацієнтів навряд чи відбудеться. Хоча, скажімо так, налагодження все таки, можливо, роботи з первинкою ми можемо вести вже набагато швидше. Зараз будемо просто, можливо, додавати певних нових якихось уточнень в їхню діяльність. А от з квітня, коли піде контрактування, в нас є передбачено, що певні види послуг будуть повністю фінансуватися, закриватися повністю. І по них не можна вже буде розказувати, що нас не дофінансували, нам треба, щоб ви ці ліки купили. Тобто, вже по певних видах медичної допомоги уже буде відчутно для громадян те, що можна прийти і отримати безкоштовно допомогу. Тобто, з першого квітня ці зміни вже почнуть відчувати громадяни. До першого квітня ще це називається підготовча робота. Але я думаю, по первинці ми теж зможемо дати певні відчутні результати, оскільки має місце дуже часто некоректне місцевою владою виконання певних своїх функцій по оптимізації або використанню своїх ресурсів, приміщень і лікарів. Тобто, я до того, що деколи говорять - та все, ми закриваємо, нам сказали з міністерства, треба тут закрити лікарню. А насправді, ніхто в міністерстві такого не сказав, і ми за те, щоб ця лікарня стала більш ефективною. Навіть, якщо це первинна ланка, це стане амбулаторією, де буде доступність до лікаря максимально відчутною для пацієнта, і не треба буде пацієнту шукати, а куди ж йому переїхати. Тобто, на сьогодні по первинці нам ще потрібно доопрацювати. В нас не всі пацієнти ще уклали декларації. Не всі довіряють ще цій системі новій. Тут є що доопрацьовувати. І я думаю, що тут, власне, більше до квітня є можливість показати відчутні покращення результатів. Тоді, коли пацієнт не буде думати, що мені тепер придумали зайвий бар’єр до лікаря - записатися, можна просто колись прийти. Тобто, найкращі практики, де, що в регіонах як краще зробили, будемо намагатися їх поширювати для того, щоб більше відчували користь від первинної ланки. Користь від змін на первинній ланці. Що таке сімейний лікар? Це сімейний не просто від слова, що він обслуговує сім’ю, а багато в чому він стає членом сім’ї. Якщо ми будемо йому довіряти, ми зможемо в нього запитати - а давайте ви мені скажете, що таке зробить, щоб я на новорічні свята не захворів, а гарно міг провести з своєю родиною свята? І лікар має так працювати, на попередження захворюваності. І ми маємо йому довіряти. Якщо ми будемо працювати більш з первинкою, допомагати, і на сьогодні експерти, міжнародні проекти говорять про те, що вони готові допомагати ще в цьому ракурсі, я думаю, що більше громадяни будуть задоволені. Тому що незадоволеність є, ми знаємо, якими ситуаціями. І їх потрібно виправляти. 

- То есть, вот создание этой практики с семейными врачами будет продолжаться. Вы знаете, что есть много недовольных и неудовлетворенных вот именно этой моделью реформы первички.

- А знаєте, чому? Тому що ми, наприклад, до кінця не розуміємо, а як ми оцінюємо його якість роботи? І багато хто каже - в нас там приїхав молодий лікар, який нічого не знає, котрий там, не знаю, 2 роки назад закінчив університет. Як нам з ним взагалі співпрацювати? Ми його не розуміємо взагалі, він нам не те радить. І це, власне, теж є питання. Як ми це все повинні вирішити? Про ці незадоволення ми знаємо. І знаємо, де регіони розуміють потреби, що в вас зовсім є багато громадян похилого віку, які викликали завжди додому лікаря, він приходив. Є регіони, котрі цього не роблять. Ми маємо вести цей алгоритм пояснення всім, як на сьогодні це має відбуватися, як пацієнти мають бути задоволені. Це є, власне це, доопрацювання, певні критерії оцінки якості, щоб всі розуміли, що таке той сімейний лікар, котрого власне хотіли створити. І  дуже багато є людського фактора, коли не так працює, як би хотілося.

- Правильно я понимаю, что тут ответы на все вопросы, которые мы уже частично успели с вами обсудить, ну, такие фундаментальные для системы здравоохранения, мы получим в программе, которая в скором времени будет вами и вашей командой презентована?

- Вірно.

- А когда ждать ее? Ну, плюс - минус, дедлайн.

- Це дуже інтенсивна робота, насправді, ну, я думаю, що, може через місяць. Може, протягом місяця.

- Плюс - минус через месяц, да? Принимается.  Я к более конкретным вопросам от зрителей перейду сейчас, потому что время очень быстро летит. Если я не смогу их задать, будет неправильно и несправедливо по отношению к нашей аудитории. Тут очень конкретные вопросы. Ну, вот, пожалуйста, Лаура вас спрашивает - Очень хочется, чтобы врачи, как раньше, приходили к больным домой. Верните вызов врача на дом. Не вопрос, а, не знаю, просьба, наверное.

- Власне, це та проблема, яку я знаю, що вона турбує дуже багатьох громадян, і, власне, ми зараз ведемо таку ґрунтовну роботу, щоб визначити, як краще допомогти лікарю диференціювати, коли має лікар приходити додому, в яких ситуаціях, і як він має діяти, взаємодіяти з пацієнтом щодо цих викликів на дім, і щодо приходу на дім. Тут є кілька наших рішень, котрі ми можемо запропонувати, тобто, ми їх допрацюємо і, однозначно, над цим питанням, тому що більшість наших громадян це турбує, ми точно будемо працювати. Я зараз, скажімо так, є просто кілька робочих версій, не буду озвучувати, тому що не знаю, котру з них ми виберемо, але однозначно ми повинні в цьому напрямку зробити щось, тому що незадоволених неймовірна кількість.

- Аналогично со скорыми, с приездом скорой помощи.

- Ну, власне, швидка допомога має чіткі визначення. Екстрена медична допомога має чіткі визначені ситуації, в котрих вона повинна виїжджати. В всіх інших ситуаціях це вже є, власне, питання лікаря первинки.

- Вопрос о реформе интернатуры будет или нет? Будущим выпускникам в разных регионах страны сообщают разную информацию. Просим разъяснений, потому что каждый из нас еще до получения диплома планирует свои дальнейшие шаги.   

- Інтернатура, будуть зміни. На сьогодні в нас не готується в плані фінансування, як ми будемо фінансувати. Власне, зараз все це відбувається. І я переконана, що в досить швидкому часі ми приймемо ці рішення, оскільки, дійсно ми розуміємо, що люди вже планують своє майбутнє після закінчення. Зміни будуть, оскільки ми повинні працювати максимально над зміною в медичній освіті. Ми повинні зараз подумати про те, як ми забезпечимо всі лікарні. Скажемо інакше, ми повинні створювати єдиний науково – освітньо - клінічний простір, тоді, коли студент бачить пацієнта максимально рано, а не десь там уже, не знаю, курсу після четвертого. І зміна цієї моделі, в тому числі, буде означати, наприклад,  появу студентських клінік, появу тих баз, на котрих студент може контактувати більше з пацієнтом. І це, власне, є частина інтернатури, власне, є зміна, як мінімум, фінансування, є частина цих нових, не знаю, підходів до формування нашого якісного освітнього процесу.

- Я вот смотрю относительно медпомощи, скорой помощи очень много вопросов - Пані міністр, як Ви бачите швидку допомогу в наступному році? Молодших медсестер скорочують, і розповідають нам, що будемо на виклики виїжджати самі. Як, коли в тебе в руках сумка ЕКГ, можливо, дефта, шина і т. д.?

- Це, напевне, написав сімейний лікар?

- Юлия Черкашина такой вопрос задает, не знаю, нет уточнений. Но речь, наверняка, о медицинском специалисте, да.

- Ну, є екстрена медична допомога. Це є бригади. Це є машини. Це є диспетчера. Це є своя налагоджена робота. І, якщо щось таке відбувається, можливо, якщо ми правильно розуміємо, якщо це стосується бригади екстреної медичної допомоги, то, однозначно, самі з сумкою ходити не повинні, і так точно не буде.

- Куда обращаться, если такое происходит сокращение штата и подобного рода информация?

- Перше рішення таке, перше рішення - звертатися в Департамент охорони здоров’я в кожній своїй області при обласній державній адміністрації. А якщо там відповідна реакція не настає, то тоді вже до міністерства. Але ми маємо, скажімо так, в кожній області відповідальних за управління на території охорони здоров’я, і вони теж багато в чому повинні допомагати вирішувати такі ситуації. І я знаю багато регіонів, де вони вирішують. Або роз’яснюють, або вносять ясність, або коригують ситуацію.  

- Татьяна Козлова - Будет ли возобновлена программа по льготному протезированию при заболевании аневризме артерии? Льготное протезирование.

- Взагалі, на рахунок відновлення старих програм, про які багато хто знає, в нас, дійсно, мала практику багато років формування таких п’ятирічних державних програм по певних захворюваннях і визначалась стратегія, як ми їх лікуємо, що ми закуповуємо, що нам потрібно. Ці програми всі вийшли, закінчились строки їхніх дій і, насправді, в нас немає бачення по більшості захворювань, як ми хочемо далі рухатись. Тобто, нам потрібно напрацювати такі бачення і, в тому числі, і по серцево - судинних, по онкології. Це повинна бути хоча би п’ятирічна програма, в якій ми бачимо, як ми, витрачаючи наші ресурси сьогодні, до яких результатів, наприклад, зменшити захворюваності, ми прийдемо. Тому відновлення якихось програм це є, власне, частиною формування цієї стратегії боротьби. Будемо дивитися, тому що, насправді, зараз нічого немає. І переформуванням бюджету ми просто повторюємо якісь потреби, то, що ми закуповували минулого року, без стратегування. Тобто, є ж такі речі, коли можна профінансувати багато, скрінінг, наприклад, зробити. В цьому році, і в наступних роках уже доліковувати, і мати меншу кількість людей, котрі потім, скажемо так, знову захворіють чи мають задавнену хворобу. Це повинен бути системний підхід і тому, власне, коли людина говорить про програми, вона знає, що таке колись раніше було. Ми повинні до певного системного стратегування по певних основних, найбільш серйозних захворюваннях, як міністерство, як держава хоче з ними боротися.

- Это тоже, ответ на этот вопрос тоже в программе. Правильно я понимаю? Точно, какие программы будут финансироваться, какая будет приоритетность, в каких направлениях.

- Звичайно. 

- Будем ждать. Будем ждать, госпожа министр. Вопрос касательно образования, конкретный уже - Спросите, пожалуйста, у министра, каким образом МОЗ собирается вернуть легитимное руководство Одесского национального медуниверситета? Конфликт длится уже более года и держит в заложниках сотрудников и студентов. И это не один ВУЗ, где есть подобного рода проблемы.

- Абсолютно. Ця ситуація задавнена. Ми отримали її в ситуації, наприклад, по Одеському там жахлива ситуація в тому, що, наприклад, обидві сторони конфлікту, котрі між собою судилися, заблокували, в тому числі навіть для міністерства, можливість вчиняти дії, проводити, наприклад, нові вибори ректора. І на сьогодні ситуація з зарплатами і стипендіями, котра склалась, однозначно є недопустимою. І ми зараз шукаємо всі шляхи, в тому числі, зараз я знаю, що є рішення суду про зобов’язання міністерства оплатити зарплати. І думаю, що це, поки що, поки ми не знайдемо вирішення ситуації більш кардинальним способом, як з Одеським університетом вирішити питання, це може бути вирішення проблеми працівників. Ситуація менш складна, але теж неоднозначна, є в Національному медичному університеті ім. Богомольця, що, знову ж таки, потребує, досить багато є судових рішень, які нам потрібно, знову ж таки, з ними якось вирішити. Тобто, моє намагання було перше посадити обидві сторони, наприклад, по Одеському університету, сказати - давайте, ви заберете всі судові свої позови, розблокувати діяльність міністерства, і міністерство проведе чесні вибори. Як Соломонове рішення. На жаль, на сьогодні судові позови не були відкликані. І оце бажання дотиснути, хто правіший, хто правий, більш правий, означає, що страждають всі. Колектив нормально не може працювати, студенти. Мені казали, що дипломи не підписали і видали півроку назад. Тобто, ситуація, однозначно, є. В нас пройшов місяць, ми поговорили, ще раз будемо дивитись на ситуацію, вже, можливо, більш кардинально, якщо ми не отримуємо від них певної реакції.

- Ну, Вы ж там будете вмешиваться, там и услуги медиатора, едва ли предлагать. 

- Ні, ні, ні, там уже медіатор, напевне, хоча  можемо пробувати і там медіатора.

- Я просто к тому, что по многим вопросам, я понимаю, что Вы полтора месяца возглавляете ведомство, и мы получаем ответ, что мы будем разбираться, и сейчас мы немногим менее требовательны, я и все украинцы, чем будем совсем скоро, когда пройдет больше времени, и нужны будут конкретные ответы на конкретные вопросы.

- Повірте, я вже сама би хотіла ті рішення приймати, а не затягувати час. Ну, наприклад, рішення по Одесі, 30 днів рішення не може вступити в силу, і ми повинні чекати тих 30 днів. Тобто, є ті речі, котрі ми повинні зробити, можливо, швидше, зреагувати на порушення, передати в правоохоронні органи певні документи. Це швидше робиться. Інших ми повинні підтримувати певний час, але я теж вже, насправді, хотіла б певні питання закрити.

- Так, дальше. Почему медицина в Украине считается бесплатной по закону, но в госбольницах мы платим за все - от бинта и шприца до лекарств, и палаты платные, больше или меньше. Кто врет? У нас платная или бесплатная медицина? Давайте определять четко. Спрашивает наша телезрительница.

- Однозначно, ситуація роками існуюча полягала в тому, що ми наші кошти, котрі мали в бюджеті, роздавали потрошку, скільки могли, кожній лікарні. І та лікарня за цю суму нормально працювати, забезпечити всіх громадян, які до неї приходили, не могла. Власне, зміна фінансування полягає в тому, що ми будемо давати гроші в ті лікарні, за ті послуги, котрі там дійсно надаються, і за певні види послуг вже в наступному році сума буде виплачена повністю. Це є, наприклад, гострий інфаркт. Це є інсульт. Це є пологи. Ми сьогодні, власне, презентували і показували вартість. І це вже як розрахунки. Іде мова про те, що хоча би по певній кількості у нас уже буде повна вартість, і не треба буде нічого дофінансовувати. Ситуація була пов’язана з тим, що дуже довго ми мали бюджетні установи, які просто треба було утримувати, ну, годувати, але не фінансували медичну допомогу. Тому, однозначно, справедливе питання - коли? Коли, нарешті. Я сподіваюсь, що в наступному році ми перейдемо до того, що ось, нарешті, ми будемо бачити реальний розподіл коштів в ті лікарні, де лікування здійснюється, де безпосередньо приходить пацієнт.

- Какой перечень услуг у нас является платным медицинский, какой бесплатный?

- Котрий гарантується повністю і проплачується, котрий забезпечується державою з гарантованим пакетом і, власне, появиться після цього, можливо, вже розуміння, що з'являється в платних послугах.

- Ну, в Конституции у нас написано, что медицина бесплатная. Есть мысли в направлении, не знаю, или изменения уже этой статьи, чтобы мы себя не обманывали, не заблуждались. Потому что есть же это противоречие, да. Там же написано, что безкоштовна.

- Є роз’яснення Конституційного суду, яке говорить про те, що, звичайно, стаття Конституції це гарантує, але є ще одна стаття в Конституції, котра говорить, що зобов’язання держави виконується в межах можливостей фінансових держави.  Але це не означає, що ми повинні сказати маємо 72, маємо 108 мільярдів, і більше нічого не знаємо. Наше завдання полягає, щоб ті кошти, котрі ми маємо, ми використовували кожну копійку максимально ефективно. На сьогодні, маючи бюджетні основи, ми не ефективно використовуємо ресурси, ми просто роздаємо гроші, котрі, в кінці кінців, обертаються тим, що воно йде на якийсь певний ремонт, на зарплату лікарям, яку можемо, не яку достойні і гідні, а яку можемо. І решту доплачує, дофінансовує, фактично, пацієнт. Це недопустима історія, бо ми обманюємо всіх. Держава обманює себе, обманює лікарів, обманює громадян. перехід на нову модель є шанс того, що ми поступово прийдемо  до покриття все більшого й більшого в повному обсязі медичних послуг. 

- Так, движемся дальше. Ирина Осик - Где министр лечится, лечит родных и близких? В какой стране?

- В Україні, в українських лікарів. І насправді, тьфу-тьфу-тьфу, ну, дай Боже мені працювати так, щоб не треба було до лікарів звертатися, поки що в українських лікарів, в звичайній лікарні українській. І я не думаю, що виїзд за кордон щось дає більш ефективне. Я бачила неймовірну кількість лікарів, з якими, власне, стикалась в якихось своїх питаннях консультування, котрі є неймовірними фахівцями, котрі працювали рік в Канаді, рік в Великобританії, рік в європейських країнах, в Іспанії, наприклад. І вони повертаються в Україну, і вони неймовірні. І до них не менш достойно піти і проконсультуватись чи отримати медичну допомогу. В нас є такі фахівці. І я не бачу сенсу їхати закордон.

- Ну, Вы знаете, да, это главное, наверное, или утверждение или основной критерии при реформе системы здравоохранения, если ТОП чиновники, госслужащие, министр здравоохранения, ее дети, родные и близкие лечатся в стране. Кто-то даже, Вы знаете, даже предлагает законом ограничить их возможность выезда для лечения за границу.

- Абсолютно, а ви знаєте, чому? Тому що довіри немає, довіри немає до нашої української медичної системи. Ні в кого, і тому тут не довіряємо, можливо, там краще. Тут теж є добрі лікарі, і ми повинні це розуміти, і формувати цю довіру. З вашою допомогою як медіа. З хорошими лікарями, котрі це показують, що вони в нас, в Україні, теж існують. Формування довіри, тоді і чиновники будуть тут. Всі просто, коли йде питання про здоров’я, вони включають такий режим виживання, і тоді - так, тут не довіряю, шукаю де. Це неправильно. І я знаю, що дуже багато є бізнесменів, які лікуються тут, в Україні, і не шукають за кордоном. Хоча мають можливості і ресурси. Давайте працювати над тим, щоб більшість українських громадян, в тому числі тих, що мають кошти, лікувалися в Україні. 

- Давайте. Давайте, это хорошая акция. Анна Кричевская - Меня интересует биография министра, а главное, где работала, когда и с кем. Вот это вопрос, часто встречающийся, я думаю для вас. Ну, во-первых, что я слышал, что у министра здравоохранения нет профильного образования, профильного медицинского образования. Правильно я понимаю, это так или нет?

- Медичної освіти немає, але 20 років я займаюся медичним правом, те, що називається медікал лоад, тобто, в нас це нова, фактично, сфера, в якій досить мало є фахівців, котрі цим займалися. Але, власне, все, що стосується, як визначити права, як врегулювати ці правовідносини, як написати в законі так, щоб всі однаково його розуміли і виконували, які загальні стандарти є  в організації охорони здоров’я. Це все є те, що регулює медичне право, і я ним займалася, і навчала неймовірну кількість різних, в тому числі, тренінги для лікарів читала. І комунікація з ними в мене була з 2006-го року, як я повернулася з аспірантури з-за кордону. Тобто, насправді, моя готовність допомагати втілювати всі наші правильні рішення, котрі потрібні для Уряду, вона в мене є. 

- Что скажете Вы тем критикам или убежденным в том, что у министра должно быть профильное медицинское образование, иначе она не понимает реальной ситуации на местах, врачи, главврачи, условия работы и прочее?

- Я дуже добре їх розумію. Ті, хто зі мною спілкувались, знають, що я прекрасно знаю їхню ситуацію, і дуже часто навіть швидше давала їм якісь певні поради, як краще вирішити цю ситуацію. Давайте так - міністр не виписує ліки, міністр не виписує рецепт кожному громадянину. А міністром має бути той, хто управляє  галуззю, настільки, наскільки можна. Настільки, наскільки може зібрати всю інформацію, всіх фахівців і професіоналів, вислухати різні думки. І разом з фахівцями підготувати максимально для країни правильні рішення. Я не вважаю, що міністр одноособово є тим, хто є носієм всіх знань. Для цього, власне, в нас є команди, в нас є міністерства. В нас є неймовірна кількість фахівців і лікарів, котрі залучаються до цього. Є медичні спільноти. Вони всі разом приносять різні свої пропозиції. Дуже часто вони співпадають, насправді. А ми, власне, їх втілюємо потім в життя. 

- Принимается. Два вопроса еще задам, касающиеся сегодняшних событий, свежих. Первый вопрос - советник ваш Дмитрий Раимов сегодня сообщил о том, что покидает свою должность. Почему? С чем это связано? Просто прокомментируйте события. Це його власне рішення чи це звільнення? Ви звільнили?

- Ні, це не звільнення. Я думаю, що всім дуже подобається, коли міністр когось звільняє, то воно стає зразу новиною дня. Ні, я думаю просто, що насправді той етап, на котрому ми, власне, почали, той інтенсивний такий, медійний старт, котрий був, це була хороша така підтримка зі сторони Дмитра, тому я думаю, що свої функції він виконав настільки, наскільки він хотів і бажав. Я йому дуже вдячна.

- Принято. В Парламенте сегодня речь зашла о легализации медицинского канабиса, есть инициативная группа. Руководство комитета заявило, что этот процесс запущен, и цель будет достигнута. Может быть не в турбо режиме, но мы к этому придем. Ваше отношение к легализации медицинского канабиса в Украине? как скоро это произойдет? Нужно ли, необходимо ли? Вопрос непростой и отношение украинского общества к этому неоднозначное. Вы, наверняка, знаете об этом лучше, чем я.

- Для українських пацієнтів доступ до різних форм лікарських засобів, ліків, да, в тому числі тих, наприклад, котрі можуть бути лікарська форма канабісу, це є доступ і розширення доступу до різних методів лікування. І це потрібно. В нас є для певних видів пацієнтів це одна з необхідних речей. Але це є питання реєстрації лікарського засобу, котрий буде в жорсткому переліку контрольованого обігу, котрий повинен бути як і інші, наприклад, там, морфін, обліковуватися і в певних аптеках лише продаватися. Це той доступ, про котрий ми дбаємо, і маємо дбати, щоб пацієнти мали можливість його отримати. Вся інша дискусія, котра навколо цього ведеться, що це треба робити, вирощувати в Україні, що це повинно бути рекреаційне і інше, це вже є питання швидше до здатності їхньої тримати це в межах правових норм. Наша ситуація, і ми розуміємо, що ми можемо, і ми мали комунікацію про те, що є розуміння, що доступ до медичної форми лікарського засобу повинен бути зроблений в Україні, і це, насправді, підтримка у всіх є. В цьому напрямку ми точно будемо рухатися. Щодо, власне, розширеної форми, то, що називають тоді рекреаційної, тоді, коли можна вживати або вирощувати, це вже є питання, власне, більш до суспільства і до Парламенту, наскільки вони готові так розширяти. Я просто не хотіла, щоб хтось зловживав, можливо, прикриваючись потребою доступу пацієнтів українських до лікарської форми, розширює це на широкий такий доступ.

- Медицинская легализация канабиса в медицинских целях, она случится. Тут какие-то строки можно назвать? Я понимаю, что должно быть взаимодействие с парламентариями, с комитетом, с Верховной Радой. Но все же, сколько это времени может занять? Трудно сказать сейчас?

- Да.

- Ну, плюс минус, это годы или месяцы? 

- Я думаю, місяці.

- Спасибо. Вопросы телезрителей. Номер телефона на экране. Уважаемые друзья, я только попрошу тезисно постараться лаконично формулировать, потому что вопросов много, а времени уже нет, мы уже опаздываем. Здравствуйте! Добрый вечер!

- Добрий вечір, пане ведучий! В мене два коротких питання. Хочу вам зробити зауваження, я годину ждав дві хвилини. Ганьба Вам, пане Мартиросян! Якби я був ваш керівник, я б Вас вигнав! А тепер пані Зоряні питання. Пані Зоряно! Ви поважний міністр, я Вас поважаю, як молоду людину, і хочу вас попросити, в мене коротке питання, допоможіть в місті Ромни, це Сумська область, в нас дві машини, на місто і на район. Це дві машини, які можуть їздити, а остальні, вони не придатні. Допоможіть, бо як міністр можете втрутитись, допомогти, на обласну державну адміністрацію надавити, щоб ті машини були. Ви можете, не махайте головою, Ви можете. І друге питання коротко, 49-та стаття Конституції України, Ви скажіть, чому Ви її не виконуєте? Це термінальна справа, я найближчим часом звернусь до Європейського суду з прав людини, і заставлю виконати вас і вашого Президента. Дякую за увагу. 

- Спасибо Вам большое. Я понимаю, что Вы долго ждали и, возможно, это побудило Вас к более эмоциональным формулировкам. Извините, я приношу извинения всем, кто долго ждет на телефонной линии, но уж, в таком формате мы вынуждены работать. Звонков много, порой так случается, что кто-то даже не дозванивается. Я с этим ничего не могу поделать, еще раз извиняюсь. Скорые помощи, там конкретный населенный пункт был на Сумщине обозначен. Я попрошу сейчас вот, чтобы редакторы зафиксировали название, да.

- Я буду вдячна, щоб ми розібралися в ситуації. Я скажу зразу - в нас є цього року витрачені кошти, закладені гроші на швидкі допомоги, і наступного року теж. І, насправді, я думаю, що недостача, брак машин швидкої допомоги в наступному році повинно бути закрито більше. Але я не до кінця зрозуміла, але вдячна за інформацію для того, щоб мати можливість певного реагування для місцевої влади.

- Ну, второй вопрос, 49-я статья, если не ошибаюсь, это статья Конституции о бесплатной медицине, о которой мы уже говорили. Поэтому, давайте к следующему звонку - добрый вечер! Приветствую Вас. Как Вас зовут, откуда вы? какой вопрос?

- Добрый вечер! Вас беспокоит Сергей с Одессы.

- Я надеюсь, Вы долго не ждали, Сергей, и не будете меня ругать. 

- Нет, нет. Я инвалид второй группы. У нас такая ситуация. В Одессе есть Одессафарм, фирма. Так как я инвалид второй группы, я имею право получать лекарства с 50% скидкой. И на это лекарство, которое мы получаем, так как они монополисты, двойная наценка получается. Если в аптеке лекарство стоит 900, то у них оно стоит 1400 - 1500. И второй, короткий, вопрос. Обратившись к семейному врачу выписать лекарство, которое мне жизненно необходимо, так как я инвалид, мне объяснили, что закончилось финансирование. Это мои вопросы. Пусть как-то отреагируют на Одессу, хоть чуть-чуть. В Департамент обращался, никаких эффектов от обращения нет.

- Да, Сергей, спасибо. Одесса.

- Давайте, я думаю теж, давайте ми швидше розберемося з даними, які Ви мені передасте, будь ласка. Загалом, ситуація, дивіться, яка. Чому нам потрібна програма "Доступні ліки"? Тому що, дійсно, на ринку є різні препарати, з різною ціною. І, коли ми просто даємо, виписуємо рецепт, ідіть в аптеку, то дійсно, має місце, коли ми ввели реімбурсацію "Доступні ліки", ми побачили, що почався певний процес зниження ціни. Я думаю, що цей процес буде розширюватися. Подивимось з цією ситуацією, можливо, там можна щось вирішити, не знаю, з місцевою владою, в тому числі.

- Ну, и к семейному врачу, я так понимаю, было обращение. Ну, вот то, о чем говорил Сергей, что обращался к семейному врачу с просьбой о помощи, о скидках, но был ответ получен, что нет финансирования.

- Власне, на сьогодні первинна ланка це плата діяльності лікаря, але там не входить вартість ціни, і лікар, фактично, не має впливу на це. На це має вплив, можливо, місцева влада, створити певну свою місцеву програму і закуповувати ліки для своїх громадян. І так відбувається по багатьох захворюваннях, місцева влада з власного бюджету дофінансовує певні програми для тих чи інших громадян. Можливо, варто поцікавитися, можливо, мали на меті, можливо, в сімейного лікаря поцікавитися, можливо, є такі місцеві програми. 

- Сергій поцікавиться, і Ви звернете увагу, наскільки я зрозумів.

- Однозначно.

- Добре. Добрий вечір, звідки Ви, вітаю.

- Доброго вечора. Це Ігор з Чернігова вам телефонує. Для початку комплімент вашій гості. Ви знаєте, Ви в гарній формі. Ви також, мабуть, дотримуєтесь форми, можливо, з допомогою самокату чи велосипеду, чи можливо біг чи спортивна ходьба. Це перше. А друге, мене цікавить щодо допомоги, от якраз Ви у галузі права, і якраз, можливо, Ви зміните ситуацію на кращу. Минулої зими, в тому числі, завдяки тому, що не надали вчасно медичну допомогу, близько 100 безхатченків загинуло на вулицях наших міст в Україні. Щоб ситуацію змінити, потрібно кардинально, тому що Ви говорили про сімейну медицину, вона в жахливому, на мій погляд, стані. Особливо до цієї категорії населення. Сімейні лікарі багато хто відмовляється, тому що в багатьох з них немає мобільного телефону, відповідно, це вони називають однією з причин, щоб з ними не контактувати і не надавати їм допомогу. Я розумію, можливо, частина з них залежна від алкоголю, і, можливо, варто повернути, к колись, от саме центри або реабілітаційні, витверезники, щоб їм тимчасово надати допомогу. Також у цьому напрямку потрібно працювати, я вже не говорю, в якому вони стані, того що я працюю саме у галузі соцзахисту, і з волонтерами спілкуюсь. Я вже не говорю про то, що їм неможливо отримати допомогу саме стоматолога. Та, правда, і багатьом у нас. Тому в цьому напрямку прошу працювати, і покращити ситуацію. 

- Пане Ігорю, спасибі велике за запитання, дякуємо. Пане міністр.

- Дуже вдячна. Насправді, Міністерство охорони здоров’я вже співпрацює в багатьох питаннях з Міністерством соціальної політики. І я переконана, що в цьому питанні нам потрібно ще, можливо, більше підняти питання, як організувати те, як комунікують соціальні робітники з цими вразливими категоріями громадян, і як ми можемо для них організувати доступ до медичної допомоги. Це така річ, я думаю, досить реалістична в організаційному плані по рішенню. Це досить важлива є річ, і я думаю, що ми  можемо певні питання організувати. А перше було питання, як я підтримую

- Про вашу добру фізичну форму, Вам комплімент зробили. Там було не питання, пане Міністр.

- Дякую. Я справді за цих, за півтора місяці, на жаль, думаю тільки про сон. Але раніше, звичайно, це була регулярна фізична нагрузка.

- Ну, я присоединяюсь к Игорю с его комплиментом о хорошей физической форме. Давайте останнє запитання. Добрий вечір. Вітаю Вас, Ви в ефірі, будь ласка, говоріть.

- Алло, добрый вечер. Вас беспокоит Лилия из города Харькова. Вопрос вот по фтизиатрической службе. Смотрите, ни для кого не секрет, что Украина занимает одно из первых мест по заболеваемости туберкулезом во всем мире. Мы в пятерке лидеров, не очень хорошая статистика, в общем, по этому заболеванию. Вопрос такой - туберкулез это проблема социальная. И хочется узнать, в последние годы показывает практика, что фтизиатрическая служба идет, как бы, на дно, на истребление. Заболеваемость растет, и нет никакой поддержки со стороны государства. Хочется узнать у госпожи министра, будет ли какое-то дополнительное финансирование этой службы, именно фтизиатрической, улучшены условия нахождения больных этих бедных в стационарах. Потому что закрываются диспансеры, больницы. А это бич 21-го века.

- Это правда, к сожалению.

- Ситуація однозначно зрозуміла і відома. В нас є, власне, тісна співпраця з міжнародними організаціями, котрі дофінансують, котрі допомагають і багато виділяють коштів на лікування, на виділення ліків. Це є, знову ж таки, ще одне запитання, це побудова системи громадського здоров’я, де, власне, в тому числі, боротьба з інфекційними захворюваннями одна є з пріоритетів. І я думаю, що в швидкому часі ми теж побачимо, як цю систему громадського здоров’я ми побудуємо, в тому числі, щодо туберкульозу. Це рішення, котре в нас на часі уже в контексті побудови безпеки, епідемічної безпеки, інфекційної безпеки в Україні. Оскільки ми не можемо говорити лише про гроші і про лікарні, і про закупівлю ліків. Ми маємо думати про здоров’я, саме середовище і, власне, про такі серйозні захворювання в Україні, як, наприклад, туберкульоз. І це, дійсно, є одним з наших викликів. І міжнародні всі експерти, котрі дофінансовують і підтримують, експерти ВООС, досить мають готовність активно нам в цьому допомагати.

- Сподіваємося, що ця допомога буде, і ця робота буде проведена. Як Ви зрозуміли, пане міністр, запитань дуже багато в людей, в українських пацієнтів. Я сподіваюсь, що це наша не остання зустріч. З якоюсь періодичністю будемо зустрічатись, щоб ефективно комунікувати з людьми.

- З задоволенням.

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів

Новини партнерів

Загрузка...