"Зеленський працює президентом в Офісі Єрмака". Чого досяг керівник ОПУ за чотири місяці роботи?

12 червня 15:38

"Зеленський працює президентом в Офісі Єрмака". Чого досяг керівник ОПУ за чотири місяці роботи?

12 червня 15:38

Чотири місяці тому, 11 лютого, Андрій Єрмак змінив на посту керівника Офісу президента Андрія Богдана. До цієї дати приспіли один неприємний та один приємний сюрприз.

Главу ОПУ порадував Володимир Зеленський. В своєму останньому інтерв'ю він повідомив журналістам, що з Єрмаком у нього довірчі відносини, а нардепа від "Слуги народу" Гео Лероса, який оприлюднив "плівки Єрмака", назвав аферистом. У те, що Денис Єрмак взяв якісь гроші за призначення людей на високі пости під прикриттям зв'язків свого брата, президент не вірить.

"Я не уявляю, щоб Єрмак собі б зробив, якби його брат десь щось узяв", - упевнений президент.

Але 11 червня в НАБУ повідомили журналістам, що по "плівкам Єрмака" відкрито два кримінальні провадження.

Одне - про неправомірну вигоду громадянина України. Друге - про неправомірну вигоду керівника ОПУ. Внести справи до Єдиного держреєстру досудових розслідувань НАБУ зобов'язали у Вищому антикорупційному суді.

Приправив порцію негативу й екс-глава ОПУ Андрій Богдан. У своєму інтерв'ю Зеленський повідомив, що звільнив Богдана, оскільки влада його з'їдала.

Екс-керівник написав філософський пост на своїй сторінці в Facebook. В якому, зокрема, проїхався й по команді президента.

"Мені щиро жаль, що наші мрії про країну щасливих людей, де немає корупції, Ви проміняли на теплу ванну для себе і дешеві забаганки непрофесійних і самозакоханих людей, які Вами маніпулюють", - написав Богдан.

Прихід Єрмака на посаду експерти зустріли обережно. Бентежив напівфеодальний спосіб заміни Богдана на заступника, насторожував занадто широкий фронт роботи: продовжувати зовнішньополітичну активність, поєднуючи це з апаратною роботою в ОПУ та комунікацією з депутатами, губернаторами, міністрами.

Nash.Live з'ясовував у експертів, наскільки добре Андрій Єрмак утримує віжки зовнішньої та внутрішньої політики, чи дійсно він створив для президента ілюзію комфорту та чи є перспективи у кримінальних проваджень щодо розмов його брата?

Руслан Бортник, директор Українського інституту політики:

- Від Андрія Єрмака очікували більшого. Єрмак-переговірник президента був яскравішим та ефективнішим, ніж Єрмак-керівник ОПУ. У нього більш широке коло обов'язків. Це і організація парламентських голосувань, і економічна політика, і переговорний процес. За всіма цими напрямками спостерігається ослаблення.

Переговорний процес значною мірою зайшов в глухий кут. Економічно країна в черговий раз капітулювала перед Міжнародним валютним фондом. Парламент став менш керованим, у Єрмака гірше з Верховною Радою, ніж було у Богдана. Фактично, при ньому перестала існувати монобільшість. Зараз для голосування з ключових питань потрібна підтримка партнерів, хоча парламент й продовжує приймати потрібні для влади рішення.

Щобільше, кількість конфліктів всередині влади збільшується. У Єрмака натягнуті, конкурентні відносини навіть зі своїми заступниками, які йому дісталися у спадок. Проявилося, що йому не вистачає досвіду в апаратній та залаштунковій боротьбі. Якісний керівник ОПУ повинен бути досвідченим апаратником. Тому фактично з першого ж дня крісло під Єрмаком хитається.

Єрмак-переговірник був цільною сильною особистістю. Єрмак-керівник Офісу намагається балансувати, сидіти на кількох стільцях, загравати з усіма. Але це йому не вдається.

"Плівки Єрмака" не мали того ефекту, на який розраховували люди, які їх оприлюднили. Тому що ще у вересні минулого року президент знав про їхнє існування.

Для Зеленського вони не виявилися чимось вибуховим. Але ці плівки зробили Єрмака з першого дня кульгавою качкою. Людиною, яка вже значною мірою втратила суспільну довіру.

Ми не знаємо, правда чи ні на цих плівках, причетний чи ні Андрій Єрмак. Але ми знаємо, що слідство у цій справі практично не велося. Влада вставляла палиці.

Я погано ставлюся до Гео Лероса, але вважаю, що обшукувати його, замість того, щоб обшукувати брата Єрмака, - це поганий знак. Це виглядає як спроба приховати інформацію, чинити тиск на джерела. Справа честі для Єрмака - забезпечити прозорість, швидкість і ефективність розслідування.

Звичайно, цю справу політичні опоненти використовують проти нього і президента. Але ми повинні розуміти, що кримінальні справи - це завжди інструмент в руках влади. Від її дій залежить, як ці справи будуть йти, трактуватися, які з них будуть висновки. У цій ситуації виявилися всі найгірші якості попередньої влади. Спроба замовчати скандал, замість того, щоб завершити розслідування.

Я не думаю, що Єрмак пропрацює довго. Він слабка фігура, і ця слабкість їм самим створена через відсутність розслідування. Думаю, що він пропрацює ще менше, ніж Богдан.

Зеленський поки що сприймає атаку на Єрмака, як атаку на себе. Але рано чи пізно токсичність Єрмака стане проблемою Зеленського. Поки що є спроба захистити керівника ОПУ від атаки, спроба політичної бравади. Але цей скандал дорого коштує владі.

Олександр Кочетков, політичний аналітик та політтехнолог:

- У чому суть посади керівника Офісу, глави Канцелярії, Адміністрації, назвіть, як хочете? Він консільєрі. Людина, яка організовує роботу президентського оточення. Президента, в тому числі. Та людина, яка президентські побажання, висловлювання перетворює на кінетичну енергію рішень, дій, результатів.

Відповідно, глави ОПУ у відриві від президента не існує. Як не буває тіні без об'єкта. Це одна з небагатьох вкрай впливових осіб в Україні, яка підвішена на кінчику президентського пера. Як правило, це друга за впливом після президента людина, але висить на кінчику пера. Не сподобається - можна кишнути її будь-коли.

Єрмак є найвпливовішим главою президентського Офісу за весь час, починаючи з Леоніда Кравчука. Ані Віктор Медведчук, який мав колосальну владу за пізнього Кучми, ані Віктор Балога, який мав колосальну владу за середнього Ющенка. Ніхто й близько не володів таким впливом на внутрішньополітичні, зовнішньополітичні та фінансово-економічні потоки, як "білі", так і "тіньові".

Але це є наслідком того, що наш президент практично не розбирається в державному управлінні, не хоче в цьому розбиратися або не здатний, я вже й не знаю. Всім цим змушений займатися глава його Офісу.

Успішність Єрмака - похідна від відстороненості, несправності, ненаполегливості Володимира Зеленського. У сенсі побудови абсолютної влади, Єрмак досяг успіху абсолютно.

У нас завжди прем'єри були головними по фінансовим потокам в країні. Особливо, якщо це були сильні прем'єри - Тимошенко, Ющенко. Денис Шмигаль у нас канцелярією не управляє, не порадившись з ОПУ. Ніколи ще ВР повністю не лежала під Офісом президента. Завжди парламент фрондував. Ніколи Офіс не займався настільки зовнішньою політикою. Був радник президента, але він конкурував з главою МЗС, і МЗС завжди був головніший.

Побудова абсолютної влади відбулась. Але це означає й побудову абсолютної відповідальності. Будь-якої миті чверть цього впаде на голову президента, а три чверті - на голову керівника Офісу.

"Плівки Єрмака" - це кричуще діяння, яке повністю підпадає під усі антикорупційні розслідування. Потенційний склад злочину в наявності. Всі міркування президента про те, що це були просто розмови, ніхто грошей не взяв, демонструють дві речі.

Перша. Його абсолютне нерозуміння юридичних питань. Обговорення - це вже намір. Як він поставився до того, що дві шалені панянки обговорювали теоретичну можливість, що він підірветься? Чому в цьому випадку наміри карані, а наміри з продажу посад - не привід для розслідування?

Друга. Він повністю знаходиться під впливом керівника Офісу, видав йому індульгенцію на непогрішність та схильний використовувати всі його трактування. Ставлення до закону у нас ділиться на закон для своїх і закон для чужих. Для чужих - це Звіробій та Федина, які мені несимпатичні. Для своїх - це Єрмак та його брат. Хоча і там, і там не більше ніж розмови.

Розслідувати потрібно, але всі наші правоохоронні органи настільки несамостійні, що результат очевидний. Ніхто нічого не знайде.

Поки що Єрмак повністю влаштовує Зеленського. І зараз значно актуальніший жарт часів Кучми: Володимир Зеленський працює президентом в Офісі Андрія Єрмака.

Андрій Золотарьов, керівник центру "Третій сектор":

- Богдан, який прийшов на Банкову разом із Зеленським, мав більш системне бачення того, що потрібно робити. У нього було більше досвіду роботи в політикумі, державних інституціях.

Але проблема полягала не в тому, що Богдан був афілійований з Коломойським, а в тому, що він постійно множив конфлікти. У якийсь момент вони стали для Зеленського проблемою. Він поміняв Богдана на куди більш стриманого та лояльного Єрмака. Богдан користувався довірою, Єрмак користується довірою. Це сильна сторона, що Зеленський Єрмаку як і раніше довіряє.

Але є момент, який мене насторожує. Недоброзичливці Зеленського, його опоненти взяли на озброєння стратегію вибиття оточення. У кампанії, яка перманентно велася проти Богдана, плуталося грішне з праведним. Та ж кампанія ведеться й проти Єрмака. Зрозуміло, що не з усім, що робить Єрмак можна погодитися. Наприклад, я вважаю, що йому не варто було б напружувати відносини з міністром внутрішніх справ. Є невидима сторонньому оку лінія конфлікту між Єрмаком і Арсеном Аваковим. Це помилка, оскільки проблемою Зеленського залишається контроль над силовим блоком. Бити горщики з главою МВС до осені, щонайменше, нерозумно.

Більшість з тих, хто критикує Єрмака не розуміють, що альтернативи в оточенні Зеленського немає. Сергій Шефір не хоче. Він теж користується довірою, але не хоче занурюватися в рутину. Єрмак це тягне.

Що стосується плівок, то коли вони були оприлюднені, я переглянув, і практично жодне з кадрових призначень не відбулось. Колективний Захід взяв НАБУ під патронат і видав Артему Ситнику охоронну грамоту. Ситник, який сам отримав рішення суду про те, що він корупціонер, буде намагатися переключити увагу на оточення президента. Соросята і представники грантоїдського кооперативу будуть націлені на вибивання Авакова і Єрмака. Вони вважають, що в цьому випадку із Зеленським можна буде робити що завгодно.

Зайвою опікою президента страждали багато голів президентської канцелярії. Це занурення президента в теплу інформаційну ванну і одноканальне надходження інформації. Президенту, щоб він міг об'єктивно судити, спочатку потрібно було продумувати систему багатоканального надходження інформації, щоб її верифікувати. Я розумію Зеленського, коли сотні питань, що передбачають компетентність, звалюються. Йому розповідають, як це добре чи погано, хоча це не завжди так. Я добре пам'ятаю 90-ті роки, коли цим зловживав Дмитро Табачник. Це не ново. Але побоювання є. Іноді створюється враження, що серйозність моменту і можливі ризики для Зеленського і його команди, які виникнуть восени, зменшуються.

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів

Новини партнерів

Загрузка...
^