Військова допомога, списання боргів або Мінські угоди. Про що Зеленському говорити з Байденом після Путіна?

17 червня 13:48

Військова допомога, списання боргів або Мінські угоди. Про що Зеленському говорити з Байденом після Путіна?

17 червня 13:48

Саміт в Женеві, на якому відбулася ознайомча особиста офіційна зустріч президентів США і Росії, в Україні чекали напружено, але надлишкових надій не плекали. Однозначно в ході спілкування наша тема мала підніматися, і вона звучала. Що для нашої країни означають скупі висловлювання двох президентів і до чого тепер приготуватися Володимиру Зеленському, якій незабаром повинен зустрітися з Байденом?

Зміст

Після декількох годин спілкування президенти дали дві окремі прес-конференції: спочатку Путін, потім Байден. Зрозуміло, другий слухав першого. Відповіді на питання по Україні слід розглядати саме в цій послідовності.

Ключове, сказане Путіним, стосувалося Мінських угод. Він повідомив, що обидва зійшлися на тому, що вони повинні бути в основі мирного врегулювання. Тобто альтернативи не розглядаються обома сторонами, про якісь нові формати переговорів за участю США, які приведуть до інших підсумків, теж. Також президент РФ знову озвучив своє бачення їх реалізації, що не змінилося, і українські кроки, які він не сприймає:

"Перш за все, представити пропозицію з приводу політичної інтеграції Донбасу в українську правову систему і Конституцію, там так прописано. Кордоном між РФ і Україною починаємо займатися прикордонними військами України наступного дня після проведення виборів, стаття дев'ять. Що запропонувала Україні? Вона запропонувала першим кроком повернути ЗСУ до місць своєї постійної дислокації. Це означає, що війська України мають зайти на Донбас. Друге - вони запропонували закрити кордон між РФ і Україною, і третє - вибори провести через три місяці після цих двох кроків".

Вислухавши Путіна, Байден теж дав тезу щодо Мінських угод під час своєї прес-конференції:

"Я передав непорушну підтримку Сполучених Штатів територіальної цілісності і суверенітету України. Ми обговорили Мінські угоди, я висловив свій погляд на них. Він не перечив мені, але, звичайно, розбіжності були".

Тобто президент США не спростував того, що "Мінськ-2" на чолі кута. Але, можливо, у нього своє бачення черговості його виконання, хоча заглиблюватися в подробиці й не став. Директор Українського інституту політики Руслан Бортник каже, що складно оцінити в чому ж різниця в поглядах Путіна і Байдена, але варто пам'ятати, що Україна намагається пролобіювати від західних партнерів зміну порядку виконання угод:

"Думаю, ключова відмінність - що раніше, кордон або вибори, зберігається, і дискусії навколо нього продовжаться. Хоча раніше та ж Вікторія Нуланд (зараз обіймає посаду заступника держсекретаря США, - авт.) підтримувала класичну формулу, і Україні буде складно домовитися про кардинальну зміну принципів реалізації угод".

Кандидат політичних наук Олексій Якубін каже, що заяви Байдена і Путіна по "Мінську" можуть бути сигналом для України про те, що нам час від слів переходити до дій. Питання може вже не стояти так, що ми не приймаємо законопроекти по тій же інкорпорації "формули Штайнмайера" (це узгодили майже два роки тому держав держав Нормандської четвірки), поки не вирішено питання з кордоном.

"Свого часу Байден і адміністрація Обами були промінськими, - нагадує Якубін. - Байден виступав і агітував ВР приймати Мінські угоди. Потім ситуація перервалася на вибори в США, були антиросійські питання на тлі ситуації з Трампом, і тема опинилася в її нинішньому становищі. Тепер не виключаю, що адміністрація Байдена в найближчі пів року може продемонструвати готовність в більшій мірі стимулювати Україну до виконання "Мінська". Питання в тому, наскільки до цього готовий Київ. Ми чуємо риторику про те, що потрібно міняти угоди. А цього може не статися. США можуть зайнятися питанням щільніше, в контексті стимулювання України до "Мінську". Раніше цим просто не займалися".

На початку червня Байден подзвонив Володимиру Зеленському та запросив його до Вашингтону "цього літа", без уточнення дати. У Києві цієї зустрічі хотіли до того, як американський президент поспілкується з російським. Але не вийшло. Про орієнтовні терміни нещодавно повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба: наприкінці липня. Те, що вона відбудеться після саміту в Женеві, дає можливість переосмислити підходи і стратегію.

"Зустріч Зеленського і Байдена буде значною мірою присвячена тому, що обговорювалося на зустрічі Байдена і Путіна, - каже Руслан Бортник. - Ймовірно, що Україні буде запропоновано якийсь новий план російсько-американський щодо мирного врегулювання. Україні, готуючись до цієї зустрічі , необхідно враховувати те, що американо-російські відносини переходять у нову фазу такого прагматичного реалізму, при якому сторони окреслили умовно 15 критичних напрямків, в межах яких атак не може бути. Решта залишається зоною для конкуренції. США більше не вважають можливою зміну режиму в Росії, а сьогодні схильні домовлятися і раціоналізувати відносини з нею. Це все Україні потрібно враховувати. Те, що для США ключовим конкурентом і проблемою найближчим часом буде Китай, а Росію США намагаються нейтралізувати як противника. У тому числі шляхом дипломатичного діалогу і тактичних домовленостей. Тиск на Росію з боку Штатів очевидно зменшиться. На тлі зростання цін на енергоносії, збільшення економічних можливостей російської держави, військово-політичного інструменту тиску на Росію буде менше. Відповідно, потрібно думати про компромісні моделі, про українські моделі, які можуть бути частиною мирного врегулювання щодо Донбасу".

"Там, де інтереси США збігаються з українськими, ми бачимо, що Штати готові працювати, - каже А. Якубін. - Як тільки виникає диверсифікація, як з" Північним потоком-2 ", США змінюють свій вектор і наша країна беззбройна. Зеленському від зустрічі з Байденом важливо переходити не просто в бік співвідношення інтересів США і України, а намагатися переводити все в юридичну площину. Не просто висловили підтримку, а зробити так, щоб зустріч з Байденом вийшла на конкретні проекти рішень. Наприклад, обговорили тему військового співробітництва - проект конкретних рішень на найближчі кілька місяців. Наскільки Офіс президента зможе це зробити - відкрите питання".

Напередодні саміту в Женеві Україна отримала сигнал за підсумками саміту в Брюсселі і від НАТО: там згадали про прагнення до Альянсу і підтвердили, що це можливо через План дій щодо членства. Плюс на тлі успішності реформ і боротьби з корупцією. Тобто усно похвалили учня, але хорошу оцінку не поставили. І навіть не натякнули, коли саме можна на ПДЧ розраховувати.

У перерві між двома самітами Володимир Зеленський видав дві прагматичні заяви щодо НАТО і МВФ:

"Ми гідні того, щоб бути членами Альянсу, якщо Альянс бачить Україну серед членів НАТО одного рівня, за одним столом... Україна не повинна просити запрошення в НАТО. Нас потрібно запрошувати. Я вважаю, що це чесно, тому що ми не повинні просити" .

"Є "маяки", які МВФ очікує від України, зокрема судова реформа і ще багато питань. Сьогодні транш прив'язаний до таких "маяків". Я ще раз повторю: вважаю, що це несправедливо, коли у нас йде війна, коли ми боремося з олігархатом, коли ми боремося з корупцією і реально це робимо. Однак - це їх право... Бо реформи - для нас. Не можна торгувати реформами за гроші".

Керуючий партнер "Національної антикризової групи" Тарас Загородній говорить, що прагматики, жорсткості до зустрічі з Байденом Зеленському й варто виробити якомога більше.

"Багато патріотів лають Зеленського, що він починає вимагати від Штатів конкретних речей. Але не потрібно соромитися просити і вимагати. Претензії до України щодо корупції і всього іншого виглядають натяжкою, - пояснює експерт. - Що таке боротьба з корупцією? Коли в НАТО приймали Румунію, Болгарію, Албанію, Північну Македонію нічого, там з корупцією було все нормально? Давайте не перегинати. Потрібно не боятися, не заглядати в рот і будувати, в тому числі, двосторонні відносини. Для мене було показово, що Туреччина уклала військовий союз з Азербайджаном. По суті, якщо хтось не зрозумів, Азербайджан вже вступив в НАТО: Туреччина, де-факто, дає "дах", в тому числі військовий. У нас є комплекс неповноцінності, яким наші союзнички користуються. Не потрібно битися головою об стінку через ЄС і НАТО, я вважаю, що політичного рішення там немає. А ось вимагати від США отримання статусу союзника поза НАТО і розширення допомоги - так. 300 млн дол., які вони дають, це смішно. На модернізацію озброєння, конкретні виробництва цілком можна просити мільярд і не соромитися".

Однак Байден після зустрічі з Путіним, дав "маяк" щодо часу. За його словами, протягом півроку стане ясно, чи зможуть обидва працювати, залагоджувати проблеми. Ці шість місяців, говорить Олексій Якубін, своєрідний випробувальний термін, під час якого США не стануть надмірно дратувати РФ. Отже, питання збільшення військової допомоги Україні, статусу союзника поза НАТО на зустрічі Зеленського і Байдена можуть і не вирішуватися.

"Ідею збільшення військово-фінансової допомоги в Росії можуть розцінити як ворожий акт. Тому така тема для США може і не бути актуальною, хоча влітку там буде верстатися бюджет. Те ж стосується й Нормандської четвірки. В різний спосіб натякнули, а зустріч з Путіним підтвердила, що США не готові включатися в нормандський формат. Може варто цю тему обійти і не робити акцент, а вийти на іншу модель, - резюмує А. Якубін. - Наприклад, повернемося до спецпредставника з іншими функціями. Можливо, Києву більше варто обговорювати питання посла США в Україні, якого досі немає. Можливе обговорення візової лібералізації, як з ЄС. Це було б позитивним і вимірюваним для громадян України сигналом. Обговорювати допомогу щодо списання або роботи з боргом. По МВФ є свої нюанси, але це кредитні гроші. Якщо ж ми згадаємо, то для тих країн, до яких США проявляли союзницькі відносини, борги списувалися. Польщі Паризький клуб кредиторів списав значну частину боргу, і роль Штатів була велика "

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів
^