Від пенсій до референдумів. За які закони береться Рада на четвертій сесії?

01 вересня 15:13

Від пенсій до референдумів. За які закони береться Рада на четвертій сесії?

01 вересня 15:13

У проекті порядку денного на цю сесію широкий спектр питань - від поправок в Конституцію і вимог кредиторів до штрафів за порушення ПДР і колекторської діяльності. Традиційно всі розглянути не встигнуть, але українцям потрібно приготуватися до серйозних змін.

Зміст

У планах на четверту сесію є вісім законопроектів з поправками до Конституції. Практично всі пропозиції про коригування Основного закону подав президент. По шести з них є можливість ухвалити рішення найближчим часом.

Скасування адвокатської монополії. Ініціатива президента, подана в грудні 2019 р. Вона передбачає обов'язкове представництво в суді адвокатами тільки в межах кримінального процесу. Отримано висновок Конституційного суду і попередньо схвалена ВР.

Законодавча ініціатива народу. Статтею 93 Основного закону хочуть передбачити, що крім президента, нардепів та Кабміну, право законодавчої ініціативи є й у народу. Законопроект поданий президентом в серпні 2019 р. В листопаді КСУ дав позитивний висновок, але уточнив, що поняття вимагає конкретизації. У сесійній залі ще не розглядався.

Уповноважені ВР. Зміни до двох статей Конституції - 85 та 101 про призначення парламентом уповноважених для здійснення парламентського контролю в деяких сферах. Поданий президентом в серпні 2019 р. В листопаді 2019 р. КСУ дав негативний висновок - положення законопроекту суперечать Конституції. Парламентський комітет дав доручення доопрацювати.

Причини для відкликання нардепа. Зміни в ст. 81. У них підставою для відкликання пропонують зробити встановлений судом факт неперсонального голосування, відсутність без поважної причини на третині пленарних засідань, виїзд на постійне проживання в іншу країну або припинення громадянства. Подані президентом в серпні 2019 р. В грудні 2019 р. КСУ визнав їх такими, що суперечать Основному закону. Висновок парламентського комітету - доопрацювати.

Створення допоміжних парламентських органів. Поправки в ст.85 Конституції про те, щоб дати ВР можливість в рамках бюджетних коштів створювати консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи. Подані президентом в серпні 2019 р. Щодо них є позитивний висновок КСУ і на попередній сесії нардепи попередньо їх схвалили.

Перейменування. Два законопроекти з поправками в ст. 133 - про перейменування Кіровоградської та Дніпропетровської областей на Кропивницьку та Січеславську. Дісталися у спадок від ВР VIII скликання. Є позитивні висновки КСУ.

Скорочення чисельності ВР. Законопроект про зміну кількості нардепів: 300 замість 450. Також ним передбачено закріплення пропорційної виборчої системи на рівні Основного закону. Поданий Володимиром Зеленським у серпні 2019 р. В грудні 2019 р. отримано позитивний висновок КСУ, в січні ВР попередньо його схвалила. Якщо законопроект приймуть, нинішнє парламентське скликання допрацює за діючих умов: конституційний склад 450 нардепів.

До 15 вересня Кабмін має подати в Раду проект бюджету на 2021 рік. На осінніх сесіях ці законопроекти традиційно одні з найбільш обговорюваних.

Але крім планів на рік наступний, в парламенті є пропозиції й щодо бюджету на залишок 2020 р. Високі шанси бути прийнятими є у двох неоднозначних ініціатив.

№3708 - про повернення високого грошового забезпечення нардепа, суддям, прокурорам, співробітникам НБУ та іншим посадовим і службовим особам, оплата праці яких регулюється законами. ВР в законі про бюджет-2020 обмежила їх 47 тис. грн (десять мінімалок станом на 1 січня цього року) аж до закінчення карантину. У законопроекті пропонують встановити обмеження строком на три місяці з моменту застосування обмежень, тобто з квітня. Законопроект можуть прийняти, враховуючи, що вимоги зарубіжних кредиторів - гідний рівень винагороди для членів наглядових рад держкомпаній.

№3659-д - про державні гарантії на 5 млрд грн банкам -кредиторам, які надають кредити мікропідприємствам, малому і середньому бізнесу. Список банків визначить Кабмін. Також законопроект хоче дозволити Мінфіну випустити ОВДП понад встановлені ліміти. І обміняти облігації на акції акціонерного товариства, "яке створено з метою впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян України житлом". Тобто за рахунок держборгу профінансувати якесь акціонерне товариство, назва якого не згадується. Цей законопроект нардепи прийняли за основу із скороченням процедури підготовки на позачерговій сесії 25 серпня.


Важливо

У серпні набрав чинності закон про легалізацію грального бізнесу. Проте до нього досі не прийняли важливі уточнення - про податки на діяльність. На руках у парламентаріїв було п'ять законопроектів з різними ставками, починаючи з нульової. До фінішної прямої є шанси підібратися у законопроекта №2713-д - в червні 2020 р. надано висновок Комітету про розгляд.

Відповідно до нього, валовий ігровий дохід від організації і проведення азартних ігор в мережі - 10%, в казино і залах ігрових автоматів - 12,5%, букмекерської діяльності - 5% і лотерей - 10%. Плюс гральний бізнес сплачуватиме податок на прибуток за стандартною ставкою 18%. Виграш звільняється від податку на доходи фізосіб і військового збору.


Пристрасті щодо одного з головних соцпоказників тривають майже рік, після того, як екс-прем'єр Олексій Гончарук заявив про нереалістичність прожитмінімуму та його підвищення до об'єктивних розмірів. Але сказати простіше, ніж зробити. Адже на підставі прожитмінімуму відбувається багато розрахунків. В результаті почався цілий марафон спочатку з розробки законопроектів, а потім з їх подачі.

Зараз в парламенті лежать два пула документів про затвердження прожитмінімуму на рівні фактичних розмірів. Перший - №1175, №1175-1, №1175-2, №1175-3 - має менші шанси на розгляд. По кожному з них є рішення про доопрацювання. Другий - №3515 і №3515-1 - більш життєздатний. Автор першого документа - голова комітету ВР з питань соцполітики Галина Третьякова, другого - опозиційні нардепи Наталія Королевська і Юрій Солод. Висновок комітету щодо розгляду поки що є тільки по законопроекту Третьякової.

Він пропонує прив'язати прожитмінімум до середньої зарплати за попередній рік. Плюс враховувати прогнозний рівень інфляції. Стартувати з новими розрахунками пропонують з 2021 р. Спочатку прожитмінімум встановити на рівні 40% від середньої зарплати, а потім, до 2031 р. підвищувати на один процентний пункт до 50% від середньої зарплати. Мінімальну пенсію будуть рахувати інакше, і вона складе 44% від середньої зарплати.

Зараз середній розмір мінімуму становить 2 027 грн. Середня зарплата в Україні за 2019 р. - 10 497 грн. Якби законопроект набрав чинності з цього року, то мінімум зріс би до 4 198 грн.

Також прожитмінімум збираються відв'язати від оцінки збитку і штрафів. Їх розмір буде залежати від розрахункової одиниці - показника, який Кабмін щорічно буде фіксувати в законі про бюджет.

Рано чи пізно дістатися до неї доведеться, і спробувала це Галина Третьякова, яка в грудні 2019 р. подала законопроект про загальнообов'язкове накопичувальне пенсійне страхування. Тобто про другий рівень пенсійної системи, тоді як зараз працюють тільки перший і третій: солідарний та недержавний накопичувальний.

Законопроект в травні 2020 р. ВР включила до порядку денного, в червні профільний комітет дав добро на розгляд, і пенсійна реформа стоїть в проекті порядку денного четвертої сесії. Якщо законопроект приймуть, він набере чинності в 2021 році, а долучитися до нової системи українці зможуть через два роки. Базові плани з реформи такі:

  • 2% від зарплати - це розмір внесків роботодавців у загальнообов'язкову накопичувальну систему, 1% - працівників. Працівник може збільшити відсоток відрахувань і, відповідно, збільшується відсоток відрахувань і роботодавцем. Максимальний розмір відрахувань роботодавця - до 5% від зарплати;
  • внески акумулює Пенсійне казначейство. Крім нього до другого рівня пенсійної системи планують допустити і деякі недержавні пенсійні фонди;
  • активами казначейства керуватимуть компанії з управління активами - сертифіковані, перевірені, схвалені державою;
  • зберігатимуть гроші банки-зберігачі, яких держава допустить до роботи в системі;
  • працівник, який візьме участь в системі, сам вибере інвестиційний портфель для своїх накопичень - консервативний, збалансований, динамічний;
  • види виплат до моменту виходу на пенсію - довічні, програмні, прискорені, разові.

До речі

У липні виданий позитивний вердикт парламентського комітету щодо законопроекту №3623 - про електронний облік трудової діяльності. Тобто про скасування трудових книжок, а також про створення реєстру застрахованих осіб. У ньому буде широкий спектр інформації по кожному працюючому українцю, яку оновлюватимуть протягом всього його життя і зберігати ще 75 років після смерті.


На попередній сесії парламент узгодив в першому читанні цілу низку законопроектів, які знайомі українцям за неофіційною назвою:

про інвестиційних нянь - №3760. Законопроект президента про держустанови та інвестиційних менеджерів в ньому, які супроводжуватимуть проекти з інвестиціями від 30 млн євро, не менше ніж з 150 новими робочими місцями, з зарплатою на 15% вище середньої, терміном до п'яти років, що реалізуються в Україні в сфері переробки, інфрастуктури, логістики, поводження з побутовими відходами, туризму, охорони здоров'я і т.д.;

про локалізацію - №3739. Це зміни в закон про державні закупівлі, який називають таким, що суперечить Угоді про Асоціацію з ЄС. Він висуває вимоги до ступеня локалізації (тобто місцевого виробництва) деяких видів машин, які закуповує держава та місцеві органи влади, на рівні 25-45% з 2021 року і 40-60% з 2024 р. Законопроектом незадоволені західні партнери і кредитори;

про референдум - №3612. Ініціатор законопроекту Володимир Зеленський. Документ не вносить зміни в Конституцію і пройде через ВР, якщо збере просту більшість у 226 голосів. Це громіздкий деталізований законопроект, що занурює в усі нюанси організації всеукраїнського референдуму. Подробиці і лазівки Nash.Live вже описував;

про керування в нетверезому стані - №2695. Законопроект посилює кримінальну відповідальність п'яного водія, винного у скоєнні ДТП. Крім того, збільшує в рази розмір штрафів за порушення цілої низки ПДР;

про облік газу - №2553. Цей законопроект передбачає врахування газу не в кубометрах, а в одиницях енергії - кВт/год;

про продаж ліків в інтернеті - №3615-1. Документ про вимоги до дистанційної торгівлі препаратами, які поки що в законодавстві не прописані. Ініціатива з'явилася після введення карантинних обмежень;

про медіацію - №3504. Рамковий законопроект про діяльність медіаторів подав Кабмін. Медіація - позасудове врегулювання суперечок. Законопроект описує вимоги до медіаторів, терміни і умови такого способу врегулювання;

про штрафи для пішоходів - №2697. У Кодексі про адміністративні правопорушення зі статті про порушення правил дорожнього руху пішоходами хочуть прибрати можливість виносити за це попередження. Буде передбачений лише штраф у розмірі 15 неоподатковуваних мінімумів (255 грн), замість нинішніх трьох неоподатковуваних мінімумів (51 грн);

про захист трудових мігрантів - №2365. Компаніям, які є посередниками при працевлаштуванні за кордоном, не потрібно буде отримувати ліцензію. На підставі декларації, їх будуть вносити до спеціального реєстру. Документ забороняє стягувати з мігрантів комісію, винагороду і гонорари за послуги. Штраф за порушення з посадових осіб пропонують встановити на рівні 17-50 тис. грн;

про колекторів - №2133. Документ передбачає ліцензування колекторської діяльності (зараз вона ведеться без ліцензії), фіксує умови роботи. Також дає перелік заборонених методів впливу на боржника. Серед них погрози, залякування, приниження, взаємодія (дзвінки, листи, зустрічі) більше двох разів на добу, чотири рази на тиждень і 16 раз в місяць, повідомлення про борг третім особам і т. д.


Важливо

По другому колу і з поправкою на думку кредиторів, Верховна Рада має взятися за судову реформу. Законопроект про неї подав Володимир Зеленський - Nash.live аналізував його норми .Кредитори вимагають реформи податкової міліції - замість неї має з'явитися новий орган з розслідування фінансових злочинів.

Також парламент має навести лад в процедурі призначення директора Національного антикорупційного бюро, після того, як КСУ визнав указ президента Петра Порошенка про призначення на цю посаду Артема Ситника неконституційним. Але зробити це потрібно так, щоб не злити західних партнерів - і МВФ, і Євросоюз наполягають на незалежності та деполітизації антикорупційних структур.

 

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів

Новини партнерів

Загрузка...
^