Виборчий кодекс ухвалено: що він змінить для пересічних українців і для політиків?

11 липня 15:17

Виборчий кодекс ухвалено: що він змінить для пересічних українців і для політиків?

11 липня 15:17

Верховна Рада під кінець своєї каденції змогла ухвалити обіцяний ще в 2015 році Виборчий кодекс. Протягом декількох тижнів нардепи розглядали 4,5 тис. правок, запропонованих до масштабного закону.

У Виборчого кодекса довга історія. Перший варіант підготували ще в 2010 році та відклали до кращих часів. Такі часи настали в 2015 році, коли відкрити списки і скасувати мажоритарку пообіцяла коаліція "Європейська Україна". За основу був узятий старий текст, доопрацьований і поданий народними депутатами Андрієм Парубієм і Олександром Черненком.

Але до 2017 року у парламенту не доходили до нього руки. Розглянути його довелося під тиском вулиці. У жовтні 2017 року пройшли акції під загальною назвою "Велика політична реформа", з вимогою ухвалити закони про антикорупційний суд, зняття недоторканності та зміну виборчого законодавства. Не можна сказати, що голосування за Виборчий кодекс тоді сприйняли всерйоз - на його підтримку в першому читанні знайшлась мінімально необхідна для схвалення кількість голосів - 226 карток.


Оскільки ухвалили застарілий законодавчий акт, його засипали рекордною для українського парламентаризму кількістю правок - 4,5 тис. Сам кодекс теж масштабний - 558 статей, які стосуються всіх видів виборів. Проте найбільше питань викликає новий принцип обрання народних депутатів. Хоча через кілька тисяч запропонованих змін ще належить продертися і ознайомитися з остаточним варіантом можна буде пізніше, вірогідно, що мажоритарку буде скасовано, в перспективі ВР обиратимуть за пропорційною системою з відкритими виборчими списками і кількість округів скоротиться до декількох десятків, а не сотень, як при мажоритарці.


На порядкові номери кандидатів зможуть впливати самі українці. Крім партій, на виборах вони будуть голосувати і за партійних представників по округах. Чим вищою буде підтримка політика, тим вище він ранжируватиметься. Ця система передбачає, що партійні аутсайдери, за належної підтримки можуть вибитися в лідери і отримати мандат. Звичайно, зміни не торкнуться виборів до парламенту 21 липня і стосуються тільки майбутніх виборчих процесів. Термін його вступу в силу - 1 грудня 2023 року.

Nash.Live запитав у політологів, наскільки складною є нова виборча модель для виборців і політиків, чи потрібно її ще допрацьовувати і чи є необхідність узгоджувати Виборчий кодекс із західними партнерами України?

Руслан Бортник, директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики:

- Упевнений, що до наступних парламентських виборів система може бути не просто доопрацьована, а змінена в черговий раз. Нинішній парламент ухвалив Виборчий кодекс прекрасно розуміючи, що йому за ним не переобиратися. Це буде проблема наступного парламентського скликання. Зараз це просто красивий жест, ще одна можливість сказати людям: "Дивіться, які ми правильні, хороші, ухвалили систему з відкритими списками. Чого ви від нас хотіли?"

Спочатку штучно формували запит на зміну виборчої системи. Адже вона на якість депутатського корпусу у нас не впливає. В Україні вже були всі системи, а відкриті списки відпрацювали на місцевих виборах у 2015 році. Створили запит і проблему, а потім її хоробро і героїчно вирішили.

Що стосується самих виборів, то я не думаю, що вони стануть для виборця складнішими. Він отримає ті ж два бюлетеня, але вони будуть довшими і в них буде більше прізвищ. Тому потрібно бути уважнішими.

Фактично, відкриті списки - це супермегамажоритарка. Тепер будуть величезні округи, фактично в межах кожної області, і в них зможуть перемагати ще багатші і могутніші люди. При такій системі практично не буде можливості пробитися в Раду у місцевих активістів, людей, не обтяжених брендом, які не мають високої впізнаваності або великих грошей.

Вадим Карасьов, директор Інституту глобальних стратегій:

- Не думаю, що нова виборча система буде складною для виборців. Швидше за все, в остаточному варіанті кодексу є так звані регіональні списки партій.

Місцеві лідери для людей не є невідомими "людьми-Х". Зв'язка буде встановлюватися така: партія-регіональні лідери-регіональні партійні організації-виборець. В системі партійних списків, де головне - лідер партії-бренд партії-виборець, встановлюється проміжна, але дуже важлива ланка - регіональна партійна організація і місцеві лідери, що йдуть за списком.

Для партійних лідерів система може все і ускладнює, але для низового партійного будівництва, пошуку місцевих авторитетних політиків це хороший шанс. З іншого боку, це буде посилювати конкуренцію партій і всередині партій на низовому рівні. Змагатимуться не тільки бренди, але й представники політичних сил.

Навіщо погоджувати кодекс із західними партнерами? Моделі, які наближають політичні сили, партії до виборця в ході та після виборів - цілком європейський стандарт.

Олексій Якубін, політолог:

- Ми ще не бачили остаточний варіант. Правки ухвалювали навіть з голосу. Коли він з'явиться, можна буде обговорити кодекс детальніше.

Якщо говорити в цілому про пропорційну виборчу систему з відкритими списками, то у нас вона - якийсь фетиш. Більшість політсил публічно говорили, що її підтримують. Ключове питання: що ми в результаті отримаємо під цією вивіскою?

У цієї системи є свої плюси і мінуси. Ми проходили і повну мажоритарку, і повну пропорціоналку, всі цикли. У чому ідея відкритих списків? Ми і зараз можемо подивитися на списки кандидатів. У прямому сенсі, вони не закриті та є на сайті Центрвиборчкому. Відкриті списки передбачають, що ми можемо ранжувати, привласнювати кандидатам номера і рухати їх по списку. Ми отримаємо бюлетень, вибираємо партію і номер депутата, таким чином підвищуючи його в списку. Хтось рухається вгору, хтось вниз. Чим вищим є місце депутата, тим, виходячи з відсотка підтримки партії, вищою є можливість отримати мандат.

Система може бути складною. Я ще не зовсім розумію, як це буде працювати з технічного боку. Це може бути складний бюлетень, аж до міні-книжки. Думаю, навіть ЦВК ще цього не розуміє. Як ми будемо визначати, де будемо знаходити номер партії та кандидата, звідки отримаємо цю інформацію? Якщо ми не проголосували за партію, але віддали голос за кандидата, він не буде зараховуватися. Потрібно провести велику технічну і роз'яснювальну роботу, в тому числі з людьми, які будуть працювати на виборах.

Ми звикли до нинішньої системи, а доведеться більше занурюватись. У цьому випадку більше ймовірності помилитися. Чим простішою є система, тим вона ефективніша. Ключове питання в формулі, за якою все буде вираховуватися. На місцевих виборах випробували систему з відкритими списками, але на ділі формула підрахунку виявилася настільки складною, що в деяких округах виявилося по 2-3 кандидата, а в деяких жодного.

Відкрите питання, чи не ветує президент цей кодекс? Скоріш за все, ні. Хоча Зеленський говорив, що не підписуватиме закони, ухвалені з порушенням регламенту. Але ми бачили величезну кількість голосувань, спроби повернутися до правок. Це тягне на порушення регламенту.

Підкреслю ще узгодженість кодексу з іншими виборчими законами. Проект розроблявся в 2010 році, а з того часу ухвалено багато змін. Наприклад, введено державне фінансування партій, з'явилися нові контролюючі органи. В основному тексті багато чого не було враховано.

Щоб першим отримувати найважливіші новини - підпишись на НАШ Telegram і Twitter!

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Новини партнерів

Загрузка...