Цивільна конфіскація або в'язниця: як покарають за незаконні активи

12 вересня 16:46

Цивільна конфіскація або в'язниця: як покарають за незаконні активи

12 вересня 16:46

Конституційний суд в лютому 2019 року заблокував норму про незаконне збагачення. Це викликало обурення з боку кредиторів України. Переглянути законодавство намагався Петро Порошенко, на розгляд Раді минулого скликання свій законопроект подавав і Володимир Зеленський. Але ці документи нардепи VIII скликання не ухвалювали.

11 вересня, в день приїзду місії МВФ, перед яким Україна взяла зобов'язання узгодити цю норму, парламент схвалив документ, доопрацьований і заново поданий Володимиром Зеленським.

Кому загрожує тюрма?

Кримінальні норми про незаконне збагачення будуть застосовувати до певного списку осіб. Це владна верхівка - від президента до заступників міністрів. Також туди входять глави СБУ, НБУ, генпрокурор, керівництво Рахункової палати, уповноважені ВР. Вони поширюються на депутатів парламенту і місцевих рад, держслужбовців та посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування, військовослужбовців, представників судової гілки влади, правоохоронців, силовиків і співробітників органів досудового розслідування, членів державних колегіальних органів і ЦВК.

Вони потраплять під кримінальну відповідальність у тому випадку, якщо різниця між розміром активів та їх доходами перевищує 15 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Йдеться про кримінальне провадження, а тут неоподатковуваний мінімум доходів не 17 грн, як при адміністративних штрафах. В даному випадку неоподатковуваний мінімум дорівнює податковій соціальній пільзі - це 0,5 від прожитмінімуму для працездатних станом на 1 січня поточного року. У 2019 це 960,5 грн.Отже нижній поріг для кримінальної відповідальності за незаконне збагачення - 14 407 500 грн.

За законопроектом активи - це гроші, в готівковій та безготівковій формі, майно і майнові права, нематеріальні активи, роботи, виконані на користь людини. Незаконні активи - різниця між обґрунтованим доходом (задекларованим) і фактичним статком посадовця.

Відповідальність за незаконне збагачення понад 14,4 млн грн: позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Але тільки кримінальною відповідальністю для найтитулованіших та найбільш заможних обвинувачених справа не обійшлася. На незаконні активи обсягом менше ніж 14,4 млн грн в законопроекті теж є види. Але процедура роботи з ними інша. Не через кримінальний, а через цивільний процес.

Цивільна конфіскація

У законопроекті прописана ще одна нижня планка для незаконно отриманих активів - від 960 500 грн. Під незаконні активи таких обсягів внесли зміни вже до Цивільного кодексу.

Якщо різницями між активами і доходами в 500 та більше разів перевищує розмір прожитмінімуму (станом на 1 січня 2019 року - 1961 грн), то розглядається цивільна справа "про визнання необгрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави". Тобто мова йде про цивільну конфіскацію. Визнаний винним віддає гроші, але кримінальної відповідальності не несе.

Справи по необгрунтованим активам йдуть не до судів загальної юрисдикції, а до Вищого антикорупційного суду. У законопроекті прописали, що справу до суду передає Спеціальна антикорупційна прокуратура. Докази мають право збирати САП, Національне антикорупційне бюро, Державне бюро розслідувань

На окрему увагу заслуговують терміни.

  • Застосувати цивільну конфіскацію можуть до тих, хто займав високі пости і отримав необгрунтовані активи протягом чотирьох років до вступу закону в силу. Тут підкрадається одна з головних небезпек - закон має зворотну силу. На цю суперечність Конституції вказують в Головному науково-експертному управлінні ВР. Але корупціонерам йдуть на поступку та їм не світить кримінальна стаття. У законопроекті зазначено, що мова йде про необґрунтовані активи на суму від 500 прожитмінімумів. А верхнього порогу немає. Тобто за старі справи можна відкупитися і не сісти в тюрму.
  • Для активів, придбаних після набрання чинності закону, вже встановлені нижній і верхній поріг. Цивільною конфіскацією можуть відбутись ті високопосадовці, які набрали їх на суму від 500 прожитмінімум до 14,4 млн грн.

Корупція і Конституція

Запропонована Володимиром Зеленським норма про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення - робота над помилками. Попереднє положення КК Конституційний суд заблокував тому, що воно було прописано з порушенням презумпції невинуватості. За "замороженою" статтею, обвинувачений мав доводити свою невинність, що є нонсенсом для кримінального права. У редакції нового законопроекту такої помилки немає, отже обвинувач буде доводити, що особа отримала активи незаконно.

Але в частині цивільної конфіскації законопроект відіграє те, за що колишню кримінальну норму заблокував КСУ. Документ все ж змушує обвинуваченого виправдовуватися.

Президент пропонує внести зміни до Цивільного та Цивільного процесуального кодексів. Відповідно до них, в цивільному процесі обидві сторони повинні доводити обставини, які мають відношення до справи. Проте є винятки, список яких розширює законопроект:

Звинувачення може надати факти, які підтвердять зв'язок активів з обвинуваченим, і що ці активи не обгрунтовані. Якщо суд визнає їх достатніми, тоді обвинуваченому доведеться доводити свою невинність.

Отже частково ініціатива Володимира Зеленського вирішує конституційний конфлікт. Але в документі є інші неточності, які можуть привести до чергової блокування.

Адвокат Ростислав Кравець нагадує, що закон в нинішньому вигляді буде мати зворотну силу, а це пряме протиріччя Конституції. Також неоднозначним виглядає пункт про збір доказів. У НАБУ, ГБР, САП на руках будуть усі козирі - необхідну інформацію їм зобов'язані надати в держорганах, підприємствах будь-якої форми власності. Тобто у сторони звинувачення буде все. У захисту таких переваг немає.

"Ситуація перекручена. НАБУ проводить розслідування, отримує будь-які докази та дані з будь-яких реєстрів і звертається з позовом до суду, про який навіть не повідомляє відповідача, про накладення арешту на майно. Відповідач, обмежений в часі та методах захисту, має виправдовуватися. У нього немає доступу до реєстрів для збору інформації, - каже Ростислав Кравець. - Цікаво виписано й те, як суд оцінює докази. За демократичним нормам, одні докази не мають переваги над іншими. Але в цих справах суд оцінює, які докази є більш вагомими. Тобто створюють перевагу стороні звинувачення, а відповідача змушують виправдовуватися. Також вводиться катастрофічна норма, яка дозволить ДБР і НАБУ відкривати кримінальні справи і втручатися в правовідносини за анонімним повідомленням про злочин. Отже, постійно будуть невідомі дзвінки, які стануть підставою для переслідування. При цьому на збір доказів будуть витрачені мільйони бюджетних коштів. А з кого стягувати збиток за завідомо неправдиві повідомлення?"

Є претензії до оцінки активів. Адвокат звертає увагу й на саму статтю про незаконне збагачення в Кримінальному кодексі. Вона передбачає тільки один вид покарання - позбавлення волі. Без можливості покрити збитки і якось його пом'якшити. Тобто повна криміналізація.


Норми про незаконне збагачення - не тільки обіцянка держави МВФ. Це зобов'язання в рамках Конвенції ООН проти корупції, яку Україна ратифікувала. Але міжнародне право не змушує впроваджувати в законодавство діряві норми. По тексту Конвенції, держава може вжити заходів для визнання незаконного збагачення кримінально караним діянням. Але за умови дотримання своєї конституції та правових принципів. Тобто ухвалити бездоганне рішення, до якого не буде претензій.

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Новини партнерів

Загрузка...