Покарання за незаконне збагачення: хто може відкупитися, а кому світить в'язниця?

01 листопада 10:52

Покарання за незаконне збагачення: хто може відкупитися, а кому світить в'язниця?

01 листопада 10:52

31 жовтня Верховна Рада повернула в Кримінальний кодекс статтю про незаконне збагачення. Конституційний суд в лютому 2019 року заблокував попередню норму. Це викликало обурення з боку кредиторів України. Переглянути законодавство намагався Петро Порошенко, на розгляд Раді минулого скликання свій законопроект подавав й Володимир Зеленський. Але переробити законодавство за його ініціативою вдалося тільки зараз.

Кому загрожує в'язниця?

Кримінальні норми про незаконне збагачення будуть застосовувати до певного списку осіб. Це владна верхівка - від президента до заступників міністрів. Також туди входять глави СБУ, НБУ, генпрокурор, керівництво Рахункової палати, уповноважені ВР. Вони поширюються на депутатів парламенту і місцевих рад, держслужбовців та посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування, військовослужбовців, представників судової гілки влади, правоохоронців, силовиків і співробітників органів досудового розслідування, членів державних колегіальних органів і ЦВК.

Вони потраплять під кримінальну відповідальність у тому випадку, якщо різниця між розміром активів та їх доходами перевищує 6,5 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Йдеться про кримінальне провадження, а тут неоподатковуваний мінімум доходів не 17 грн, як при адміністративних штрафах. В даному випадку неоподатковуваний мінімум дорівнює податковій соціальній пільзі - це 0,5 від прожитмінімуму для працездатних станом на 1 січня поточного року. У 2019 це 960,5 грн. Отже нижній поріг для кримінальної відповідальності за незаконне збагачення - 6,2 млн грн.

У першому варіанті законопроекту планка була набагато вищою - 15 тис. мінімумів або 14,4 млн грн.

За законом активи - це гроші, в готівковій та безготівковій формі, криптовалюти, майно та майнові права, нематеріальні активи, роботи, виконані на користь людини. Незаконні активи - різниця між обґрунтованим доходом (задекларованим) і фактичним статком посадовця.

Відповідальність за незаконне збагачення понад 6,2 млн грн: позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Але тільки кримінальною відповідальністю для найтитулованіших та найбільш заможних обвинувачених справа не обійшлася. На незаконні активи обсягом менше ніж 6,2 млн грн в законі теж є види. Але процедура роботи з ними інша. Не через кримінальний, а через цивільний процес.

Цивільна конфіскація

У законі прописана ще одна нижня планка для незаконно отриманих активів - від 834 600 грн. Під незаконні активи таких обсягів внесли зміни вже до Цивільного кодексу.

Якщо різниця між активами та доходами в 200 та більше разів перевищує розмір мінімальної зарплати станом на початок поточного року (станом на 1 січня 2019 року мінімалка - 4 173 грн), то розглядається цивільна справа "про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави". Тобто мова йде про цивільну конфіскацію. Визнаний винним віддає гроші, але кримінальної відповідальності не несе.

Справи по необґрунтованим активам йдуть не до судів загальної юрисдикції, а до Вищого антикорупційного суду. У законі прописали, що справу до суду передає Спеціальна антикорупційна прокуратура. Але якщо справа стосується співробітників антикорупційних органів, то Офіс генпрокурора. Докази мають право збирати САП, Національне антикорупційне бюро, Державне бюро розслідувань

В результаті цивільною конфіскацією можуть обійтися ті високопосадовці, які набрали незаконних активів на суму від 200 мінімалок до 6,2 млн грн.

Корупція і Конституція

Запропонована Володимиром Зеленським норма про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення - робота над помилками. Попереднє положення КК Конституційний суд заблокував тому, що воно було прописано з порушенням презумпції невинуватості. За "замороженою" статтею, обвинувачений мав доводити свою невинність, що є нонсенсом для кримінального права. У останній редакції законопроекту такої помилки не було, отже обвинувач буде доводити, що особа отримала активи незаконно.

Але в частині цивільної конфіскації законопроект відіграє те, за що колишню кримінальну норму заблокував КСУ. Документ все ж змушує обвинуваченого виправдовуватися.

Це внесли до Цивільного та Цивільного процесуального кодексів. Згідно з ними, в цивільному процесі обидві сторони повинні доводити обставини, які мають відношення до справи. Проте є винятки, список яких розширює закон.

Позивач може навести факти, які підтвердять зв'язок активів з високопоставленим обвинуваченим, і що ці активи не обґрунтовані. Якщо суд визнає їх достатніми, тоді обвинувачений має доводити свою невинуватість.

Суд приймає рішення на користь тієї сторони, у якій більш переконливі докази.

Отже, частково ініціатива Володимира Зеленського вирішує конституційний конфлікт. Але в документі є інші дискусійні норми.

На окрему увагу заслуговують позовні терміни у справах, де підсумком буде цивільна конфіскація - чотири роки. Із застереженням, що перебіг позовної давності обчислюється з моменту набуття незаконних активів. Тобто закон має зворотну силу. Водночас корупціонерам йдуть на поступку та їм не світить в'язниця.

Також неоднозначним виглядає пункт про збір доказів. У НАБУ, ДБР, САП на руках будуть усі козирі - необхідну інформацію їм зобов'язані надати в держорганах, підприємствах будь-якої форми власності. Тобто у сторони звинувачення буде все. У захисту таких переваг немає.

Закон набере чинності наступного дня після того, як його опублікують.

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів

Новини партнерів

Загрузка...