Суд щодо ПриватБанку, місцеві вибори та оновлення Кабміну: на які події чекати в 2020 році?

26 грудня 15:36

Суд щодо ПриватБанку, місцеві вибори та оновлення Кабміну: на які події чекати в 2020 році?

26 грудня 15:36

Nash.Live зібрав головні економічні та політичні події, які відбудуться в 2020 році та вплинуть на долю країни.

Зміст

Трудовий кодекс. Ухвалений ще за радянських часів Кодекс законів про працю готуються або замінити новим Трудовим.

Хоча завдання було одним головних на старті роботи Верховної Ради, до кінця 2019 р. текст нового Трудового кодексу українці так і не побачили. Частину новацій озвучували восени, і Nash.Live писав про можливу тривалість робочого дня, умови відпустки, підстави для звільнення і право на страйк.

Міністр економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов в грудні 2019 р. показав ту його частину, яка стосується причин для розірвання трудового договору. Найбільшу жваву дискусію викликала стаття про розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця. В Україні на рівні Конституції закріплена соціальна роль держави, тому й права працівника мають дбайливо дотримуватись.

Той варіант, який пропонують прийняти, дозволяє роботодавцю вказати працівнику на двері, попередивши його за певний час. Мінімальні терміни залежать від періоду роботи людини на підприємстві:

  • менше пів року - попередження за 15 днів;
  • більше пів року - за 30 днів;
  • більше п'яти років - за 60 днів;
  • більше десяти років - за 90 днів.

Замість попередження, може бути грошова компенсація. Якщо працівник проти розриву договору, роботодавцю дадуть право зробити це в односторонньому порядку.

Спойлери з нового кодексу підтверджують побоювання. Судячи з усього, як і говорила голова комітету ВР з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова, новий кодекс буде "наїжджати" на права найманих працівників.

Ринок землі. 2019 рік Україна завершила на півдорозі до відкриття ринку землі. Законопроект прийняли в першому читанні, але перед цим він пройшов воду численних альтернативних варіантів, вогонь мітингів. Можливо, до другого він влаштує всіх, і на нього чекають уже мідні труби однієї з найочікуваніших реформ.

Поки що основні дебати йдуть навколо максимально можливої концентрації землі в одних руках та допуску на ринок іноземців.

Пропозиція законопроекту по концентрації землі - до 0,5% площі країни, 15% - області, 35% - громади. Один з варіантів, запропонованих президентом Володимиром Зеленським - обмежити її 10 тис. га.

За законопроектом, одразу після відкриття ринку можливий допуск тільки для тих юросіб з кінцевим бенефіціаром-іноземцем, які працюють в українському сільському господарстві не менше трьох років, орендують землю. Решту нерезидентів пропонують допустити на ринок тільки в 2024 р. Варіант заміни озвучив Тимофій Милованов: пустити іноземців через півроку-рік після запуску ринку.

Передбачається, що ринок запрацює з 1 жовтня 2020 року. Верховна Рада в 2019 р. не продовжила мораторій на продаж землі. Проте необхідності в цьому не було. За перехідними положеннями Земельного кодексу, продаж землі заборонений до моменту набрання чинності закону про її обіг.

Прожитмінімум. У Кабміні затвердили законопроект про зміни до Бюджетного кодексу. Його мета - підняти прожитковий мінімум удвічі, до 4 200 грн. Хоча станом на 26 грудня законопроект до парламенту ще не подали, про деякі підводні камені вже можна здогадатися.

Прем'єр-міністр Олексій Гончарук заявив, що документ скасує "архаїчні радянські норми" про те, що підвищення прожитмінімуму одразу збільшує державні платежі, штрафи, вартість держпослуг і так далі. Останній нюанс - найсуттєвіший.

Nash.Live вивчав урядовий законопроект про прожитмінімум, який до 28 листопада 2019 р. перебував на громадському обговоренні. Його норми від ідеальних куди як далекі. Крім прив'язки до штрафів, держпослуг і державних платежів, прожитковий мінімум прив'язаний до десятків виплат та окладів. Пропозиція Кабміну полягала в тому, щоб відірвати цей показник від багатьох з них, а самі виплати переглядати щорічно в ручному режимі. Якщо уряд зупиняється на такій соціальній стратегії, то можливе підвищення прожитмінімуму в 2020 р. стане швидше формальністю.

Кредит МВФ та невирішене питання про націоналізацію ПриватБанку. Президент Володимир Зеленський заявив та директор Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва підтвердила, що для України узгоджена трирічна програма кредитування на суму 5,5 млрд дол. Потрібно тільки затвердження керівництва Фонду, й засідання Ради директорів призначене на лютий 2020 р.

Нова програма - питання майже вирішене, але останніми роками жодну з кредитних ліній Україна не завершувала. Тому навіть після першого траншу до держави-позичальника можуть виникнути питання з боку кредитора. Головне з них - проблема з денаціоналізацією ПриватБанку.

У квітні 2019 р. рішення Окружного адміністративного суду Києва про те, що націоналізація "Привату" в грудні 2016 року була незаконною, стало сенсацією. Банк, в який держава влила 155 млрд грн через облігації внутрішньої державної позики, не може повернутися колишньому власнику, не обрушивши при цьому бюджет країни. А для МВФ критично важливий обумовлений розмір бюджетного дефіциту - 2%.

На рішення ОАСК подано апеляцію. Шостий апеляційний суд мав розпочати розгляд 19 грудня, але його перенесли на 2020 р. А точніше до того моменту, коли Велика палата Верховного суду розгляне позов сім'ї Суркісів.

Позов теж пов'язаний з націоналізацією "Привату". Її проводили за процедурою bail-in - з примусовим зарахуванням зобов'язань пов'язаних осіб в капітал банку. Під bail-in потрапили й вклади сім'ї Суркісів. Суди двох інстанцій скасували рішення про зв'язок Суркісів з банком, зобов'язали виплатити їм 1 млрд грн. Тепер питання розглядається у Великій палаті.

Тим часом уряд подав у Раду законопроект №2571 або, як його часто називають, "антиколомойський закон". Відстрочка апеляції щодо ПриватБанку, лютневе засідання Ради директорів МВФ в цьому випадку тільки на руку, щоб в лютому законопроект розглянути в Раді.

Якщо його підтримають, то банкрутство банку вже не можна буде відіграти назад та відновити його в колишньому статусі, державні рішення про продаж банку-банкрута не можна буде скасувати або призупинити в суді.

Зараз законодавством про систему гарантування передбачено, що колишній власник не має права вимагати компенсацій та намагатися повернути банк. Але новий власник, а у випадку з "Приватом" це держава, повинен купити банк, дотримуючись вимог закону. Тут й була можливість для судових розглядів навколо ПриватБанку. Перед націоналізацією він не пройшов всю необхідну процедуру банкрутства та не був оголошений неплатоспроможним. Але "антиколомойським" законопроектом, цю норму приберуть.

До речі

Про те, чому Україні потрібна кредитна програма з МВФ Nash.Live також вже писав. Звучить багато запевнень в тому, що співпраця з Фондом - це знак якості для інвесторів. Але головне - вигідні умови кредитування. Кошти надаються під 2-3%, а гроші Україні потрібні для розрахунків за зовнішніми боргами.

У 2020 р. році Кабмін, НБУ, банки та підприємства в цілому повинні заплатити 17 млрд дол. У 2019 році Україна розрахувалася з зовнішніми боргами без залучення коштів від МВФ. Але ціна висока - нерезидентам продали ОВДП на суму 115,7 млрд грн, залучаючи під них валюту. А середня ставка прибутковості за гривневими облігаціями з січня по листопад 2019 року - 17%. Це значно більше, ніж за умовами МВФ.

Оновлення влади. Володимир Зеленський відміряв випробувальний термін для Ради та уряду до кінця 2019 р. Говорив про можливість кадрових рішень після цього. Після узгодження програми Кабміну, уряд має річний імунітет - до середини осені 2020 р. Але точкова ротація все одно можлива, а також є механізм самовідводу прем'єр-міністра та його Кабінету.

"Ми бачимо, що з'являються й кандидати на виліт в уряді, й бажаючі зайняти пост глави, - каже кандидат політичних наук Олексій Якубін. - Ротації в Кабміні протягом пів року будуть. Швидше за все, це зачепить кількох міністрів. Але якщо буде складним опалювальний сезон та будуть питання з наповненням бюджету, то навесні може постати питання й про прем'єра. Зеленському важливо зберегти наявний рівень довіри, а уряд хоч зараз й озвучує ініціативи, наприклад, про зниження тарифів, раніше не сильно цим займалося. Є питання щодо Тимофія Милованова - він неоднозначно сприймається суспільством та створює образ ексцентричного політика, щодо фігури Оксани Маркаровой. Не виключають вихід з уряду людей, які прийшли на першій хвилі, наприклад, Дмитра Дубілета. Можливо, він піде далі, вище. Очевидно, будуть ротації в керівництві держкомпаній, в тому ж "Нафтогазі".

Підготовка до наступної зустрічі Нормандської четвірки. Вона має відбутись в березні-квітні 2020 р. Парламент продовжив на 2020 р. дію закону про особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей. Але на зустрічі Нормандської четвірки в грудні 2019 року також узгодили інкорпорацію у вітчизняні закони "формули Штайнмаєра". Рада може зайнятися цим в лютому, після канікул.

"Підготовка до зустрічі Нормандської четвірки - одна з найголовніших тем, - говорить Олексій Якубін. - Робота повинна йти вже зараз, щоб підготуватися до політичної частини Мінських угод, відкладених на останній зустрічі "четвірки". Це дискусія про те, що перше - кордон або вибори? Україна підтвердила, що буде рухатися по "Мінську" та імплементувати "формулу Штайнмаєра". Отже, найближчим часом повинні бути запропоновані драфти законопроектів, а саме: особливості місцевого самоврядування з модифікаціями, можливо, питання про вибори, амністія".

Децентралізація влади - зміни в закони та в Конституцію. Законопроект Володимир Зеленський подав у грудні. Nash.Live розбирав його головні новації. Одна з них хоч безпосередньо і не вказує, але пов'язана з питанням Донбасу: президент запропонував вирішувати питання про особливий статус територій на рівні законів, а не Конституції, як це передбачено в даний момент.

Процедура роботи над цим законопроектом буде не швидкою. Оскільки він вносить зміни до Конституції, його потрібно прийняти на двох сесіях, врахувати висновки Конституційного суду та отримати понад 300 голосів в парламенті.

"Процес децентралізації пов'язаний із зустріччю Нормандської четвірки. У проекті, який ми бачили, влада апелює до того, що саме він відповість на питання про особливості місцевого самоврядування, - пояснює Якубін. - Крім того, зараз склалася дивна й навіть шизофренічності ситуація. На рівні Конституції існують райони, області, а в реальності, де-факто, в тому числі з точки зору бюджетного фінансування, створюються об'єднані територіальні громади. Дебати навколо цього законопроекту будуть дуже цікавими".

Місцеві вибори. Чергові, в тому числі й мерські, повинні відбутись 25 жовтня 2020 р. Після останніх парламентських виборів не раз звучали заяви про те, що вони можуть бути й достроковими. Але до кінця 2019 року про це вже майже не згадували.

"Притихли тому, що" Слуга народу "знаходиться в процесі партійного будівництва та виходить не все так швидко, як планували, - говорить політолог. - Другий нюанс - є велика прив'язка до процесу щодо Донбасу. Якби були вирішені питання з "формулою Штайнмаєра", висока ймовірність, що вибори відбулися б навесні. Але поки що вони, швидше за все, будуть звичайними.

Найближчі пів року стануть визначальними. Стане зрозуміло, що буде з "мінським процесом", з цим пов'язано багато питань. Не виключаю, що в цілому місцеві вибори відбудуться восени, але влада може повернутися до ідеї точкових дострокових виборів в низці міст навесні. Багато чого буде залежати від рейтингу влади після зими. Якщо там побачать, що він стабілізувався, то можуть чекати. Але якщо ні, то будуть думати про те, щоб розвести вибори в більшості територіальних громад з виборами у великих містах".

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів

Новини партнерів

Загрузка...
^