Спільний патруль на українському кордоні: що пропонує Зеленський та навіщо це Україні?

17 лютого 14:16

Спільний патруль на українському кордоні: що пропонує Зеленський та навіщо це Україні?

17 лютого 14:16

Під час Мюнхенської конференції з безпеки президент Володимир Зеленський заявив, що Тристороння контактна група в Мінську обговорює план щодо спільного патрулювання українського кордону на Донбасі. Тобто разом з представниками ОБСЄ, "ЛНР" та "ДНР". Пропонується здійснювати патрулювання до закінчення місцевих виборів на тимчасово окупованих територіях. План, як уточнив міністр закордонних справ Вадим Пристайко, може розроблятися з урахуванням досвіду Хорватії.

У 1998 р. місто Вуковар, захоплене сербськими військами, було реінтегровано до складу Хорватії мирним шляхом. У поліції, яка здійснювала патрулювання міста, служили серби та хорвати.

"Хорватський сценарій" поки що окреслений одним широким мазком. Немає відповідей на організаційні питання. Хто буде здійснювати керівництво спільним патрулем? Які функції та права будуть у сторін, особливо з огляду на те, що ОБСЄ - місія громадянська? Як гарантувати безпеку українських військовослужбовців?

Тема спільного патрулювання нова. Ще в червні 2014 року в ЗМІ з'явилася чернетка плану кроків з мирного врегулювання на Донбасі. Серед них був й відповідний пункт.

Nash.Live з'ясував у експертів, чому президент повернувся до теми спільного патрулювання, та чи є шанси реалізувати "хорватський сценарій"?

Олександр Кочетков, аналітик та політтехнолог:

- Всі ніби визнали, що Мінські угоди потрібно коригувати, вони недієздатні. Вони ще у 2015 р. передбачали припинення вогню, обмін та розведення військ. Не відбулося. Отже, вони не працюють та потрібно коригувати, тим більше, що в Україні змінилася влада. Про це говорять наші переговорники, у вигляді Андрія Єрмака. І почасти Кремль згоден, щоправда, він пропонує хитру корекцію у вигляді мюнхенських 12 кроків щодо врегулювання. Звичайно, це Кремль, але, як і "формула Штайнмаєра", вкинуто через Німеччину.

Ключовий момент, і розуміють це все, - контроль над кордоном. "ЛНР" та "ДНР" розсмокчуться протягом двох місяців, якщо туди не надходитимуть боєприпаси, зброя, бойовики та певні гуманітарні вантажі. Якщо через залізницю та дірки на кордоні, які контролюються Росією та бойовиками, вони не йтимуть, то, навіть якщо не дай боже вони почнуть воювати, то боєприпасів вистачить на пару тижнів. Напередодні найкривавіші бойовики кудись драпають, хто в Сирію, хто в Росію, а не дуже - починають перефарбовуватися в патріотів України, як тільки кордон починає перекриватися.

Росія також вважає це питання ключовим. Ось йдуть пошуки, як би зробити так, щоб кожна сторона отримала як би своє. Ми говоримо: "Ну, давайте не одразу ЗСУ, а давайте з ОБСЄ і якимись лояльними і незашквареними "народними міліціонерами". Типу, пом'якшення позицій. Ключовий момент: проходить через кордон військовий вантаж чи ні.

Росія каже, що як тільки ми проведемо вибори під їх диктовку з присутністю їх сил, будь ласка, вони відкриють кордон. Тоді вже нова влада, яку типу оберуть за українським законодавством в рамках особливого статусу, матиме можливість прикордонної торгівлі. Там вже заторгують автоматами Калашникова та іншим.

Україна намагається взяти контроль над кордоном до виборів. Щоб вони відбулись реально за українськими законами. Тоді можна отримати відносно проукраїнську владу. Навколо цього йде торгівля. І у 2014 році ця ідея виникала з тією ж метою.

Якщо ми пам'ятаємо, то військова операція 2014-2015 рр. була націлена на контроль над кордоном. Що зробила Росія? Обстрілювала зі своєї території, зайшла на нашу, щоб не допустити цього.

Навколо ключового питання ми й продовжуємо танцювати. Потенційно, на такий варіант умовити Росію можна. Але ми зайдемо у те, хто ж представляє "ДНР" та "ЛНР". Нацгвардія - немає питань, ОБСЄ - є такі сили, їх можна підсилити, не питання. А хто з тієї сторони? Вони мають всі можливості нескінченно затягувати питання в Тристоронній контактній групі. Визначати, хто буде контролювати кордон, будуть у ТКГ і станеться те ж саме, що зараз відбувається з розведенням та припиненням вогню. Начебто розводять, начебто припиняють, але наші бійці продовжують гинути.

Олег Жданов, військовий експерт:

- Порадувало те, що президент підкреслив чітку позицію, що спочатку контроль над кордоном, а потім проведення виборів. Інших варіантів не може бути.

На таку довжину кордону (408 км, - ред.) потрібно до двох прикордонних загонів. Це чисельністю десь до тисячі осіб, якщо ми говоримо про патрулювання цієї місцевості. До речі, вони там існували. і в штатному розкладі Державної прикордонної служби ці загони є. Вони розташовані зараз вздовж лінії розмежування.

Потрібно створити координаційний штаб, який буде керувати цією місією. Так це можна назвати. Там має бути тристороннє керівництво: Україна, ОБСЄ та представники самопроголошених республік.

Скажу, що це політичний крок з боку президента Зеленського. Тому що поставити на кордон наших прикордонників в супроводі ОБСЄ - це означає показати всьому світові, хто воює на нашій території. Тоді Російська Федерація не зможе приховати присутність регулярних частин своїх збройних сил. Я думаю, що Росія ніколи не погодиться на такий варіант. Але як політичний крок його можна розцінювати.

Цьому об'єднаному штабу або відновленій місії контролю, яка була створена раніше, але припинила існування, повинен підпорядковуватись такий спільний патруль. Віддавати накази, на мою думку, буде спільний штаб, який буде очолювати місія ОБСЄ.

Олексій Якубін, кандидат політичних наук:

- Поява теми зі спільним патрулюванням пов'язана з тим, що залишається небагато часу до запланованої зустрічі Нормандської четвірки. Вона планувалася на початок квітня й залишилося півтора місяці. З передбаченого в комюніке попередньої зустрічі, відбувся обмін утримуваних осіб, але все одно залишається "домашнє завдання". Воно пов'язане, наприклад, з "формулою Штайнмаєра", підготовкою драфта з місцевого самоврядування - його особливостей.

Те, що Зеленський озвучив тезу про патрулювання - це спроба перед зустріччю в "нормандському форматі" завищити ставки та представити свою компромісну позицію. У такому стилі: і вовки ситі, і вівці цілі. Обговорювалася тема, що Київ хотів би доповнити порядок що спочатку вибори, а потім контроль над кордоном. Тут варіант начебто компромісний: ми створюємо гібридну місію, яка буде на кордоні. Ми розуміємо, що це скоріше для аудиторії в Києві, яка наполягає, що не можна проводити вибори без контролю над кордоном. Патрулювання начебто ні до чого не зобов'язує, але воно дозволило б намацати точку компромісу.

Я не виключаю, що Росія та інші сторони "нормандського формату" могли б піти на це. Питання в тому, що буде прописано в контексті особливостей місцевого самоврядування окремих районів Донецької та Луганської областей? Чи буде це відображено в Конституції окремим пунктом? Що вони отримають в результаті таких компромісів?

Було внесено законопроект про місцеве самоврядування, де не були чітко прописані особливості для ОРДЛО. Після його критики, Банкова законопроект забрала. Якщо особливості самоврядування будуть там прописані більш рельєфно або буде драфт закону з "формулою Штайнмаєра", можна було б обговорювати спільне патрулювання.

Я думаю, що від Києва чекатимуть ще більшого. Гібридну патрульну місію можуть взяти в обговорення, але що далі?

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів

Новини партнерів

Загрузка...
^