"Смішна дошка ганьби". Як Зеленський складе реєстр олігархів і яка з цього користь?

03 червня 14:44

"Смішна дошка ганьби". Як Зеленський складе реєстр олігархів і яка з цього користь?

03 червня 14:44

Законопроект про олігархів, готовність якого президент Володимир Зеленський анонсував на своїй щорічній прес-конференції, 2 червня поданий в Раду як невідкладний. Розбираємося, кого призначать українським олігархом, до чого їх зобов'яжуть і як від їх впливу будуть захищатися.

Зміст

Секретар Ради нацбезпеки і оборони Олексій Данилов заздалегідь говорив, що при підготовці закону і розробці критеріїв в РНБО мали на увазі 13 персон - потенційних олігархів. Але, з огляду на описані в законопроекті розмиті їх ознаки, список може бути як ширше, так і коротше.

№1. Участь у політичному житті. Тобто фізособа є президентом, спікером ВР і його заступником, нардепом, прем'єром, віце-прем'єром, міністром або заступником, керівником центрального органу виконавчої влади, головою СБУ, НБУ, генпрокурором, керівником допоміжного органу, створеного президентом, і його заступником. Або це пов'язана з кимось із перерахованих особа. Також участь у політичному житті - це посада в керівництві політпаріі, фінансування її діяльності або політичної агітації, мітингів, демонстрацій.

№2. Значний вплив на ЗМІ. Людина - бенефіціар та/або контролер в теперішньому часі, або в минулому відносно введення закону в силу, якщо справи передав пов'язаній особі або людині з небездоганною репутацією. Ознаки небездоганності: судимість, накладені санкції, позбавлення права займати певні посади за рішенням суду, ухилення від сплати податків більш ніж на 100 розмірів мінімалок - 600 тис. грн, покупка або намір купити ЗМІ за заниженою вартістю, систематичне порушення законодавства (фінансового, банківського, валютного, з фінмоніторингу, про цінні папери, акціонерні товариства, фондовий ринок і ЗМІ).

№3. Наявність у власності компанії, яка є суб'єктом природної монополії або займає монопольне становище на загальнодержавному товарному ринку. За умови, що протягом року підтримує або посилює монопольне становище.

№4. Наявність активів, що перевищують 1 млн прожитмінімумів для працездатних осіб станом на 1 січня. Зараз це 2,27 млрд грн.

Три ознаки зі списку в довільному порядку - це підстава припускати, що людина є олігархом, якщо при цьому вона має значний політичну або економічну вагу в суспільному житті. Але офіційний статус оформляється своїм порядком.

Спочатку Кабмін, НБУ, СБУ, АМКУ або член РНБО робить подання до Ради нацбезпеки і оборони. Там його розглядають, ухвалюють рішення, і воно набирає чинності на підставі указу президента. На цьому шляху когось можна не тільки знайти, а й загубити, наприклад, не зробити подання або визнати підстави для статусу недостатніми. Тому чортова дюжина олігархів - величина дуже умовна.

Після президентського указу олігархів включать у відкритий реєстр, який буде вести РНБО. Там будуть дані про рішення РНБО, ПІБ олігарха, декларація про його контакти (про це трохи нижче) і рішення РНБО про виключення олігарха зі списку, коли його ухвалять. Підстава для виключення - якщо олігархічних ознак буде менше трьох.

Виключення зі списку йде за тією ж процедурою, що і включення: подання, рішення РНБО, указ президента, відмітка в реєстрі.

Якщо олігарх потрапляє в реєстр, він не зможе купувати (бути бенефіціаром покупця) об'єкти великої приватизації та здійснювати внески на підтримку політпартій.

Під олігархів вносять зміни до низки законів, в тому числі про запобігання корупції. За рахунок них розширюють список осіб, прирівняних до тих, які уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Тобто вони будуть зобов'язані подавати електронні декларації.


Тут варто нагадати про відповідальність. За несвоєчасне подання декларації відповідальність адміністративна: штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів (850-1700 грн). Неподання декларації - кримінальна відповідальність (ст. 366-3 Кримінального кодексу): штраф 42,5-51 тис. грн або громадські роботи від 150 до 200 годин. Є ще заборона обіймати певні посади або займатися певною діяльністю протягом трьох років. Але навряд чи хоч щось з перерахованого олігарха злякає.


Чимале місце в законопроекті відведено тому, в якому форматі з олігархом можна спілкуватися. Зустрічатися і розмовляти з ними високопоставленим особам в принципі не заборонено. Але не пізніше ніж наступного дня на сайті РНБО потрібно буде заповнити декларацію про контакти.

Подавати її після зустрічі з олігархом повинні президент, міністри, прем'єр, віце-прем'єр, нардепи, спікер ВР і його заступники, генпрокурор, уповноважений з прав людини, генпрокурор і його заступники, голова НБУ і заступники, голова СБУ та заступники, судді, судді Конституційного суду, голова АМКУ і заступники, голова Рахункової палати і заступники, голова ЦВК і заступники, голова і члени Вищої ради правосуддя, секретар РНБО і заступники, голови місцевих адміністрацій, військовослужбовці ЗСУ з вищим званням, держслужбовці категорії "А" та інші представники верхівки.

Наслідки незадекларованого спілкування проговорюються вже поправками до законодавства. Але якщо список тих, хто зобов'язаний фіксувати свій контакт з олігархами вкрай широкий, то наслідки запропоновані не для всіх.

За порушення звільнення або дострокове припинення повноважень загрожує членам Вищої ради правосуддя, директору ДБР, голові та членам Рахункової палати, директору, першому заступнику та заступникам директора НАБУ, членам Нацради з питань телебачення і радіомовлення, членам ЦВК, голові та заступникам голови НБУ, голові та заступникам голови СБУ, омбудсмену. Члени Кабміну, посадові особи органів виконавчої влади, держслужбовці, секретар РНБО і його заступники, генпрокурор просто несуть якусь відповідальність. Точніше політичну і дисциплінарну. Але ось для президента, нардепів, спікера і його заступника відповідальності не передбачено ніякої.

Фіксувати своє спілкування з олігархом не потрібно в тому випадку, якщо представники влади перетиналися з ним на офіційних заходах, які транслюються або які організовують держоргани, і на судових засіданнях. Тобто зіткнувшись з олігархом на похоронах, весіллі та дні народження, на концерті, в ресторані та вбиральні Верховної Ради потрібно наступного дня подавати декларацію. А в ній вказати себе, олігарха, місце і час зустрічі і короткий зміст розмови.

Закон передбачається як захід тимчасовий - він буде діяти протягом десяти років. Обґрунтувань цього терміну президент в пояснювальній записці не надав. Можна припустити, що за цей час закінчиться процес деолігархізації. Але причини не тільки в цьому.

"Це спроба на майбутнє виправдовуватися в різних міжнародних інстанціях, коли будуть судові позови (а я впевнений, що будуть і виграшні позови) проти цього закону, як такого, що порушує права людини. Буде спроба сказати, що ми ж не назавжди, а це тимчасово", - вважає кандидат політичних наук Олексій Якубін.

Директор Українського інституту політики Руслан Бортник згоден, що обмеження за часом - вказівка на те, що позасудова процедура для певної категорії осіб тимчасова, екстраординарна, яка в наше законодавче поле не зовсім вписується.

"Можливо, що нас намагаються підштовхнути до діалогу про терміни, замість діалогу про суть і необхідність цих норм. Багаторівневий виверт. Ну і, напевно, це той термін, на який Зеленський сподівається бути президентом", - уточнює Бортник.

Експерт називає поданий гарантом документ не законом, а політичним рефератом.

"Практично ніхто з олігархів під визначення трьох або чотирьох ознак не підпадає юридично. Практично ніхто з них не фінансує партії, не володіє медіа безпосередньо (там цілий ланцюжок компаній і їх складно відстежити), не володіє безпосередньо монопольними компаніями, не бере участь в політичному житті . Ці положення законопроекту вкрай складно застосувати. Вважаю, що це така задумка. Якщо цей закон застосовувати через судовий механізм, довести що-небудь взагалі неможливо. Тому ми бачимо квазіінструмент, коли роль суду, вироку і виконавця буде у РНБО. Рада стане судом для олігархів. З огляду на слабкість визначень, завдання в тому, щоб змусити олігархів домовлятися з РНБО, домовлятися з владою про своє місце в політичній та економічній системі, про роль їх ЗМІ. Президент легітимізує своїми указами "судові" рішення РНБО і має право на прощення тих чи інших осіб. Він перетворюється на вершителя вироків", - говорить Р. Бортник.

Політолог попереджає, що включення олігархів до реєстру вони оскаржуватимуть в судах. Олексій Якубін, в свою чергу, проводить паралелі з провадженнями після люстрації:

"Влада розуміє, що частина людей, які потраплять в список, буде це заперечувати. У випадку з люстрацією всім займалося Міністерство юстиції і це було однією з претензій Європейського суду з прав людини. Там говорили, що раз людину люструвати, то де це можна оскаржити ? Немає незалежної інстанції, крім суду, де це можна оскаржити. Зараз закладається схожа ситуація. РНБО монополізує право надавати статус. І це буде однією з причин того, що ті, кого внесуть до списку, будуть проходити через всі судові інстанції, і ЄСПЛ буде приймати рішення на їхню користь. Виходить, що якихось осіб чомусь призначають олігархом. І є спроба впливу на окремі права цієї особи. Наприклад, на приватне життя: вона на сайті, її пересування пеленгують. Але куди звертатися? У РНБО, в той орган, який зробив подання? Думаю, в ЄСПЛ будуть підтримувати позови. І взагалі буде пісня: від держави Україна вимагатимуть компенсації для олігархів".

Потрапити до реєстру, безумовно, буде не дуже приємно. Тому цього всіляко уникатимуть. Але серйозних наслідків статус не передбачає.

"Олігарху необхідно подавати декларацію, як і ще 1,5 млн осіб. Він не може брати участь в приватизації, але ця мета досягається через ланцюжок пов'язаних компаній, томусмішно. Не можна фінансувати політпартії, а я не знаю прикладів, коли олігархи безпосередньо їх фінансують. Всі ці обмеження створюють образ легкої токсичності для цих фігур, але не більше того. Правда дають владі інструмент в будь-який момент спростувати будь-яку приватизаційну угоду, атакувати будь-якого представника великого бізнесу за неподання декларації, наприклад. Але це не повертає гроші до держбюджету, не зупиняє корупцію. Це взагалі нічого не дає. Реєстр буде дошкою ганьби, але дуже смішною", - констатує Бортник

Норми про декларування контактів для високопоставлених осіб теж досить умовні.

"Такі зустрічф настільки непублічні, що чиновники різних груп можуть норму обходити. Є довірені особи, які не будуть значитися в реєстрі. Вони і будуть зустрічатися з чиновниками. Хто це буде контролювати? Скандал може виникнути, якщо журналісти застануть чиновника з олігархом і буде фото . Але навіть в цьому випадку дані в реєстр можна внести постфактум. Ну а крім того перебування в одному місці не означає, що було спілкування", - пояснює А. Якубін.

Тобто ефект від закону для держави близький до нуля, зате привертає до себе підвищений інтерес.

"Юридично з олігархами потрібно боротися через антикорупційне законодавство, законодавство про конкуренцію. Є пряма стаття - незаконний вплив на державного діяча. Не сплачують податки, відмивають гроші, грають в монопольні гри - на все є статті. Але в цьому законі не йдеться про позбавлення активів, про розслідування фактів корупції. Таке відчуття, що є завдання - створити додатковий політичний інструмент для РНБО і президента, щоб вони могли нелегально, непублічно впливати на олігархів. Оскільки розгляд тих чи інших фігур на засіданні РНБО явно буде відбуватися не публічно. Я щиро упевнений, що цей закон просто відволікає увагу, - резюмує Бортник. - Це піар. Одночасно обманюють і суспільство, і західних партнерів, і відволікають увагу від дійсно важливих проблем. Замість того, щоб обговорювати тарифи і корупцію, ми будемо обговорювати закон про олігархів, який безглуздий і нічого не дасть ані державі, ані суспільству. Потенційно він лише посилить владу Зеленського".

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів

Новини партнерів

Загрузка...
^