Складна справа Ситника. Як можуть звільнити директора НАБУ і чому він не йде сам?

13 лютого 15:09

Складна справа Ситника. Як можуть звільнити директора НАБУ і чому він не йде сам?

13 лютого 15:09

Верховна Рада готується до звільнення Артема Ситника - директора Національного антикорупційного бюро. 216 депутатів вважають, що корупційне правопорушення, яке він вчинив, має коштувати йому посади. Сам керівник НАБУ не вважає за потрібне через це йти у відставку.

З 2017 по 2019 роки. Ситник п'ять разів відпочив у мисливському угідді "Поліське-Сарни" безкоштовно, тобто в якості подарунка. Вартість кожного такого відпочинку оцінюється приблизно у 100 тис. грн і підлягає обов'язковому декларуванню. Однак директор НАБУ такі дорогі подарунки в декларації не відобразив і поплатився рішеннями судів двох інстанцій про адміністративне правопорушення. Йому присудили 3 400 грн штрафу, виплату судового збору та конфіскацію подарунка.

Однак намір парламенту зняти Ситника з посади з тієї причини, що він потрапив до реєстру корупціонерів, буде складно реалізувати.

Зміст

Згідно із законом, каденція директора Бюро - сім років. Артем Ситник займає пост з 16 квітня 2015 року, тобто за правилами йому служити ще трохи більше двох років.

Є шість причин, за якими директор НАБУ звільняється до закінчення каденції без ініціативи якоїсь іншої сторони:

  • за власним бажанням;
  • призначення на іншу посаду;
  • досягнення 65-річчя;
  • стан здоров'я;
  • визнання судом недієздатності;
  • рішення суду про отримання необґрунтованих активів.

Також є сім підстав для звільнення директора НАБУ з ініціативи Верховної Ради:

  • набрання законної сили обвинувальним вироком суду (тобто за кримінальне правопорушення);
  • припинення українського громадянства;
  • сумісництво, встановлене судом;
  • несвоєчасне подання декларації;
  • отримання громадянства іншої країни;
  • неефективність НАБУ, його директора, підтверджені незалежним аудитом;
  • борг зі сплати аліментів більше року.

Для того, щоб запустити процедуру відставки, потрібні підписи мінімум 150 парламентаріїв. 7 лютого 216 нардепів подали в Раду відповідну постанову №3039.

У пояснювальній записці до проекту постанови немає посилання на належні за законом підстави для звільнення директора НАБУ. Суд визнав, що Ситник вчинив адміністративне правопорушення, а не кримінальне. Тому депутати апелюють до духу закону, а не до його букви, посилаються на Міжнародний кодекс поведінки державних посадових осіб. Основний посил: глава антикорупційного органу не може підозрюватися в корупції та асоціюватися з нею.

Однак посли країн G7 ( "Великої сімки") вважають, що потрібно дотримуватися закону:

"Для забезпечення доброчесності та незалежності українських антикорупційних інституцій важливо, щоб обрання та усунення керівництва цих органів відбувалося відповідно до чинного законодавства, і щоб закони застосовувалися однаково по відношенню до всіх установ".

Витлумачити цю заяву можна так: там не проти, щоб Ситника зняли, але все повинно бути без вад. У парламентському намірі не все гладко. Директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов каже, що з Ситником багато хто хоче попрощатися, але гарячого бажань немає з боку головних суб'єктів, які запускали антикорупційні органи – західних донорів.

"Відставка Ситника свідчила б про провал проекту про імплантацію антикорупційних органів в правоохоронне тіло України," - пояснює Карасьов.

Є шлях чітко по букві закону - провести незалежний аудит НАБУ і за результатами відправити Ситника у відставку. Але він складний.

Згідно із законом про Бюро, аудит повинен проводитися щорічно трьома членами комісії - по одному представнику від президента, Кабміну і ВР.

У 2018 році після довгих баталій призначити трійку вдалося - до неї увійшли Павло Жебрівський (квота президента), Михайло Буроменський (квота Кабміну) і Володимир Василенко (квота ВР). Але аудит вони так і не провели, посилаючись на брак законодавчого інструментарію.

Влітку 2019 р. генпрокурор Руслан Рябошапка говорив, що для нового складу комісії потрібно провести вибори у ВР та призначити уряд. Вже майже півроку, як працюють і парламент, і Кабмін. Але місця в комісії вакантні - проводити аудит нікому.

"Незадовільна аудиторська оцінка могла б стати підставою для звільнення. Але поки немає самого інструменту, виникає питання, як ним скористатися. Він існує тільки на папері, - констатує керівник аналітичного центру "Третій сектор" Андрій Золотарьов. - Була спроба президента змінити ситуацію - закріпити , що він призначає та звільняє голову НАБУ. Цей законопроект був провалений голосами групи Коломойського, яка помстилась за підтримку закону про неповернення ПриватБанку колишнім власникам і витягла таку дулю з кишені".

"Політична атака на Ситника збережеться, але у мене є сумніви, що дійде до правового оформлення відставки, - вважає Вадим Карасьов. - Багато чого буде залежати від посольств США та Великої Британії - потрібно врахувати, що грант на створення антикорупційних органів виділяло британське посольство. Остаточно доля Ситника, думаю, буде вирішена в 2020 році, якщо президентські вибори в США виграє Дональд Трамп. Тоді буде велика ймовірність відставки. Зараз вона є, але перебільшувати її я б не став".

Чому саме перемога Трампа може стати вирішальною, пояснюють злиті в Мережу в березні 2019 року плівки. На аудіозаписах нібито Ситник каже, що сприяв перемозі Хілларі Клінтон на виборах в 2016 р. і передавав в США "чорну бухгалтерію" Партії регіонів. Оприлюднення цих даних спричинило відставку Пола Манафорта з посади голови виборчого штабу Трампа, оскільки в них фігурувала його прізвище.

Найпростішим виходом було б звільнення Ситника за власним бажанням. Але на засіданні комітету ВР з питань антикорупційної політики 12 лютого він заявив, що не для того працював, щоб тепер подавати у відставку.

"Процедура звільнення спеціально заплутана, - каже Золотарьов. - Потрібно і громадськість, і зовнішніх партнерів у Великій Британії та США випросити - без їх згоди все ускладнюється. Це прекрасно знає Ситник, тому так демонстративно себе й поводить. Він розуміє, що звільняти його згідно із законом - або шах помре, або ішак здохне".

Верховна Рада, якщо набере достатню кількість голосів, зможе проголосувати за звільнення Ситника навіть з приводу його потрапляння до реєстру корупціонерів, а не із законної причини. Це, каже Андрій Золотарьов, ситуацію для директора НАБУ ускладнить, але не зробить безнадійної. Тобто рішення парламенту він зможе оскаржити в суді.

А у Артема Ситника досить причин міцно триматися за нинішнє крісло.

"На НАБУ покладалося багато надій, - говорить Золотарьов. - Але антикорупційна гора народила мишу. На неї витрачаються мільярди, а повертаються незрівнянно малі кошти. Утримання структури дорожче за кошти, які вона повертає до бюджету. Рано чи пізно виникне питання про персональну відповідальність. Знаючи особливості нашої правоохоронної машини, Ситник розуміє, що велика ймовірність виявитися цапом-відбувайлом за провал з експерименту з НАБУ і за те, що організація опинилася перед необхідністю перезапуску".


До речі

За друге півріччя 2019 р. за звітом НАБУ, по корупційних справах із 10 млрд грн встановлених збитків, відшкодування отримали на 273 млн грн. В той же час касові видатки Бюро за весь минулий рік склали 773 млн грн.


 

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів

Новини партнерів

Загрузка...
^