Шість років анексії. Як змінився Крим та чому Україна (не) хоче його повертати

18 березня 10:30

Шість років анексії. Як змінився Крим та чому Україна (не) хоче його повертати

18 березня 10:30

Шість років тому в Криму відбувся "референдум", організований Російською Федерацією для виправдання анексії. Тоді нібито майже 97% кримчан проголосували за приєднання до РФ. За два дні Володимир Путін підписав "договір" про прийняття Криму до складу Росії.

Nash.live розібрався, як намагалися повернути Крим, що змінилося за шість років, і дізнався думку експертів про те, як Україна має повертати Крим.

Зміст

Верховна Рада визнала датою початку захоплення півострова  *20 лютого — та сама дата викарбувана на російських "медалях" "За повернення Криму". В кінці лютого 2014 року Росія почала перекидати до Криму "зелених чоловічків" — своїх військових без розпізнавальних знаків. Вони захопили стратегічні об'єкти і оточили українські військові бази. Паралельно діяли так звані "загони самооборони" з "козаків" і набраних поспіхом "ополченців".

16 березня 2014 року відбувся кримський "референдум". На голосування винесли два питання:

  • "Ви за возз'єднання Криму з Росією на правах суб'єкта Російської Федерації?"
  • "Ви за відновлення дії *Конституції Республіки Крим 1992 року і за статус Криму як частини України?"

Наступного дня "голова комісії Верховної Ради з організації референдуму" Михайло Малишев оголосив, що 96,77% опитаних нібито проголосували за возз'єднання з Росією. Для РФ це стало підставою для "приєднання" Криму до Росії. Верховну Раду Криму перейменували на "Державну раду Республіки Крим", і та звернулася до РФ з проханням входження до її складу. 18 березня Владимир Путін підписав так званий Договір між Російською Федерацією і Республікою Крим.

"Референдум" не відповідав Конституції: питання про зміну кордонів України може вирішуватися лише на загальнонаціональних референдумах, а українське законодавство не передбачає референдумів на місцевому рівні. Спостерігачі ОБСЄ відмовилися бути на ньому присутніми.

Меджліс повідомляв, що явка була значно нижчою, ніж *стверджували в Росії — не перевищувала 30%. Були повідомлення про те, що бюлетені видавали по кілька в руки, одна людина могла проголосувати на кількох дільницях, в голосуванні брали участь ті, кого не було в списках, в тому навіть числі росіяни.

Політичний експерт Олександр Солонтай розповів в ефірі НАШого, що знайомий з сотнями кримчан в силу своєї роботи, і що жоден з них не брав участі у "референдумі". Однак, за його словами, в Криму була частина проросійськи налаштованих громадян:

"Той результат, що намалювали в Кремлі, — вони це зробили для політичної картинки, щоб спробувати виправдати свою окупацію. Жодні референдуми і вибори не проходять під дулами автоматів — а на той момент вся територія півострова була заповнена *російськими військовими.

Не секрет, що в Криму була радикальна проросійська група громадян, — 20-30%. Вони пішли голосувати і створили картинку для телебачення... Ніхто не рахував бюлетені — просто оголосили цифру, зручну для пропаганди. Це була фікція.

Виборчі дільниці були відкриті переважно в бібліотеках, школах, лікарнях, будинках культури, сільрадах. Російські спецслужби на той момент пропрацювали зі своїми людьми мережу — хочете залишатися на своїх місцях, хочете далі працювати, — ви маєте вийти членами виборчих комісій та робити вигляд, що нормально проводите референдум".

Результати "референдуму" не визнали ні Україна, ні США, ні Євросоюз. Міжнародні організації, у тому числі Генасамблея ООН і НАТО, вважають окупацію, анексію Криму і усі дії Росії на території півострова незаконними. Через анексію на Росію наклали жорсткі економічні санкції.

Резолюцію Генасамблеї ООН 68/262 про те, що міжнародне співтовариство не визнає жодних змін в статусі Криму, не підтримали лише Росія і ще 10 країн — Вірменія, Білорусь, Болівія, Венесуела, Зімбабве, КНДР, Куба, Нікарагуа, Сирія і Судан.

Міжнародні партнери України регулярно "висловлюють стурбованість" діями Росії і закликають її повернути Крим Україні, але ці дипломатичні розшаркування нічого не дають. Навіть у ефективності санкцій деякі країни останнім часом починають сумніватися — французький президент Еммануель Макрон під час Мюнхена-2020 заявив, що санкції проти Росії не працюють і потрібно йти іншим шляхом — відновлювати "стратегічний діалог". З тієї ж причини — через необхідність "діалогу" (і російських грошових внесків) — делегацію РФ минулого року повернули до ПАРЄ, звідки її виключили після анексії Криму та окупації Донбасу. А на останньому форумі G7 ходили чутки про можливе *повернення Росії.

Після анексії до Криму перестали літати літаки українських і закордонних компаній, припинилося ж/д сполучення з рештою України, на півострів перестала надходити вода Північно-Кримським каналом. Пізніше до транспортної та водної блокаді додалася економічна — Україна припинила торговельні відносини з півостровом.

"Існує міжнародне право. Згідно з міжнародним правом все, що відбувається на окупованій території, — це відповідальність агресора", — пояснює таку логіку народний депутат VIII скликання Ігор Лапін.

У 2016 році п'ятий президент Порошенко оголосив, що Україна створює "міжнародний механізм з деокупації півострова" — так званий формат "Женева плюс", в якому мали брати участь країни ЄС, США і, можливо, країни-підписанти Будапештського меморандуму.

Європарламент підтримав створення такого формату, але незабаром він заглох. Якби "Женева плюс" й існувала, Росія б у переговорах участі не брала — вона послідовно заявляє, що не обговорюватиме тему приналежності Криму в жодних форматах і що це питання "закрите назавжди".

Стратегія повернення Криму Порошенка полягала в тому, щоб "зманити" кримчан більш привабливими умовами — за умови, що вони в Україні будуть.

"Головною причиною реінтеграції тимчасово окупованій території є випереджальний розвиток економіки України, її демократичних інститутів і механізмів захисту прав людини, зростання рівня і якості життя людей", — говорив Порошенко в 2016 році.

Плюс "політико-дипломатичний шлях" — міжнародний тиск на Росію, посилення санкцій і позови в міжнародних судах. Також команда Порошенка виступала за надання автономії кримським татарам. У 2018-му було підготовлено проєкт змін до Конституції щодо статусу Криму. Існує пакет законопроєктів "Про внесення змін до Розділу Х Конституції України" (про АРК), "Про статус кримськотатарського народу" і "Про корінні народи в Україні", які парламент досі не розглянув.

Напередодні парламентських виборів минулого року Порошенко знову пообіцяв повернути Крим — заявив, що його партія йде до Ради, аби "відновити суверенітет і територіальну цілісність України і звільнити Крим".

З моменту анексії Росія активно збільшує свою військову присутність в Криму, відбудовує інфраструктуру півострова, виділяє на нього великі суми і переселяє туди російських громадян, а кримчанам видає російські паспорти.

У Криму залишилася лише одна українська школа, кількість учнів кримськотатарською постійно скорочується. Також зараз триває процес імплементації поправок до російської конституції, одна з яких забороняє "відчуження російської території":

"Росія "вмонтувала" Крим до конституції, і будь-які рухи в цьому напрямку будуть розцінюватися як агресія в напрямку ядерної держави", — каже Ігор Лапін.

Через *водну блокаду підконтрольна Росії влада вирішила викачувати воду з підземних джерел, що призвело до мінералізації грунтових вод і засолення грунту. В українському МінВОТ ще два роки тому били на сполох, показуючи фото зі супутників, і заявляли, що "недбале ставлення окупаційної влади до природи Криму може призвести до екологічної катастрофи".

Українські політики час від часу пропонують повернути воду в Крим. Нещодавно це зробив новоспечений прем'єр Денис Шмигаль, але після хвилі критики заявив, що його не так зрозуміли.

"Там не лише кримчани — там стоїть завод Фірташа, який споживає дуже багато води, і цю воду крадуть через наш канал. Я не думаю, що ми зараз маємо турбуватися про постачання води до Криму, коли в нас економічна криза, коронавірус, незрозумілі Мінські домовленості. Я думаю, що про воду в Крим повинен подбати агресор", — заявила народна депутатка від "Слуги народу" Ольга Василевська-Смаглюк.

Колишній народний депутат Євген Балицький з нею не згоден:

"Нічого з Кримом не відбудеться від того, що ми їм не даємо воду, — вони тільки будуть зліше на нас, будуть ще більше нас вважати не своєю територією. Якщо ми говоримо, що Крим — це наша земля, давайте до цього щось робити. Треба визначитися, якщо Крим — це Україна, давайте до нього ставитися, як до себе. Невже ви думаєте, що це нас наближає до Криму?".

Володимир Зеленський нещодавно заявив, що повернення Криму — частина української національної ідеї. Але зараз, за шість років після анексії, Україна не має плану з його повернення.

"Зараз немає цієї формули. Це дуже складна історія. Ви знаєте, я маю констатувати, на жаль, Україна сама не впорається. Потрібна допомога наших міжнародних партнерів, у нас має бути більш потужна армія. Треба бути дуже потужними, щоб не тільки в нас дипломатія працювала, щоб армія у нас була дійсно високого рівня", — сказав президент в жовтні.

"Слуга народу" Ольга Василевська-Смаглюк в ефірі НАШого телеканалу підтвердила, що "план повернення Криму серед депутатів не обговорюється":

"Якщо такі плани є, може бути, вони є в тих органах, які займаються зовнішньою розвідкою і доповідають президенту".

Зеленський розраховував поставити питання Криму в грудні в "нормандському форматі" або узгодити інший формат, в якому можна було б це обговорювати:

"Міг би бути такий формат переговорів: Україна, Росія, США".

Але на переговорах в Парижі часу на Крим не вистачило, і Зеленський пообіцяв обговорити його вже на наступному "нормандському форматі". Все ж на підсумковій пресконференції він наголосив, що Україна ніколи не буде розглядати можливість "розміну" Криму на мир на Донбасі.

"Я постійно піднімав питання, чому в Мінську не обговорюється Крим, чому в нормандському форматі не обговорюється Крим? Для мене нормандський формат — це ще й можливість повернення, вирішення питання по Криму. Просто повернення його хоча б для обговорення. Тому що зараз не існує будь-якого треку, де обговорюється це питання. Крім наших західних партнерів, європейців, США, канадців, яким ми дуже вдячні, — там питання є тільки в списку санкцій форматі", — вважає президент.

Постпред президента в Криму Антон Кориневич в одному з інтерв'ю теж звертав увагу, що в України немає майданчиків для обговорення Криму. А такий майданчик потрібен, хоча у владі й розуміють, що Росія в ньому участі не братиме:

"Питання в тому, що Україна може застосовувати "нормандський формат" або "мінський формат" з метою деокупації частин Донецької і Луганської областей. На жаль, по Криму такого формату немає. Хоча це не означає, що питання Криму відійшло на задній план...".

Один з лідерів кримськотатарського народу Рефат Чубаров вважає, що питання Криму "вміщується" у формат Мінських переговорів:

"Ми беремо Мінські домовленості, а там йдеться про територіальну цілісність України. Тут питання інтерпретації. Ми наситилися за два роки інтерпретаціями пана Путіна! Давайте вже не будемо нікого обманювати. Ми вважаємо, що в питанні відновлення територіальної цілісності України, закріпленої Мінськими домовленостями, є й деоккупація Криму", — говорив він в 2016 році.

"Нормандська четвірка була сформована для вирішення одного питання — врегулювання конфлікту на Донбасі. Питання Криму в цьому форматі зараз не розглядається. Щоб питання розглядалося, має бути узгодження сторін", — коментує цю ідею політолог Валентин Гладких.

За словами заступниці постпреда президента в Криму Таміли Ташевої, протягом найближчих пів року буде створено робочу групу "за участю основних стейкхолдерів", яка буде виробляти стратегію щодо повернення Криму. З боку Зеленського поки звучать пропозиції побудувати містечко для переселенців з Криму в Херсонській області і створити на КПВВ "Чонгар" сучасний хаб з якісними дорогами і розвиненою інфраструктурою, який він назвав "містом-садом" (трохи нагадує стратегію Порошенка з його "випереджувальним розвитком" України):

"Моя ідея в тому, щоб вони побачили, як ми ставимося до людей, до кримчан. Ти приїжджаєш, а тут — "місто-сад". Відчуваєш різницю, адже тут все на найвищому рівні: заправка, школа, дитсадок, будинки".

  • Ігор Лапін, народний депутат VIII скликання:

"Ми можемо говорити про Крим не в контексті того, щоб забрати його у Росії. Використовуючи механізм ООН і право корінних народів, ми можемо спочатку відривати його від Росії, а потім, другим етапом, забирати в Україну".

  • Тарас Загородній, політтехнолог:

"Основні кроки зроблені: Крим визнано окупованою територією на рівні ООН. Окремі приватні або державні компанії судяться за майно, яке залишилося в Криму, — це великий плюс. Є позитивні вироки — щоправда, від приватних компаній. Це великі прецеденти, тому що це дає можливості державі проводити відповідні юридичні заходи.

Єдиний шлях — це економічне виснаження РФ... Триматися і постійно тиснути на Росію, в першу чергу, економічно. Коли почнуться економічні проблеми, тоді буде більш гостро стояти питання щодо зняття санкцій. Хочете зняти санкції — звільняйте територію".

  • Ірина Верещук, "Слуга народу":

"У нас є лише міжнародно-правовий шлях повернення Криму до України. Ми не можемо військовим методом йти напролом в атаку і забирати Крим.

Але ми розробили законопроект і, я сподіваюся, він незабаром буде прийнятий, який буде формулювати консолідовану претензію по відношенню до РФ — в тому числі за агресію на півострові Крим. Сподіваємося, що така претензія пізніше виллється у десятки позовів до Росії".

  • Олександр Солонтай, політичний експерт:

"Має бути і внутрішній, і зовнішній фактор. Внутрішній — це бажання кримчан, які говорять, що Україна змінилася на краще, а Росія ні, — і ми хочемо бути з Україною. Зовнішній — робота міжнародних організацій, військових, спецслужб, дипломатів, посилення санкційного режиму. Без цього зовнішнього впливу наші громадяни в Криму залишаться сам на сам з російською репресивною системою.

Якщо подивитися на динаміку 2014-2020 років, щороку все більше і більше громадян в Криму потрапляє під репресії і арешти — навіть за офіційними ФСБ-шними зведеннями. Але сила цих громадян змінити щось поки мала, тому що має бути потужний зовнішній фактор".

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів

Новини партнерів

Загрузка...
^