Розмова Байдена і Путіна: військова напруга спадає, а "Північному потоку-2" бути

Розмова Байдена і Путіна: військова напруга спадає, а
08 грудня 12:54

Розмова Байдена і Путіна: військова напруга спадає, а "Північному потоку-2" бути

08 грудня 12:54

Про що домовилися Джо Байден та Володимир Путін, і що тепер обговорюватимуть американський та український президенти?

Зміст

Дві години телефонних переговорів між президентами США та Росії завершилися декількома, на перший погляд, обтічними тезами. Приводом були дані американської розвідки про концентрацію 175 тис. російських військовослужбовців вздовж нашого кордону та ймовірність повномасштабного вторгнення. Але відбулися вони за півроку після саміту в Женеві – особистої зустрічі Байдена та Путіна. Тоді американський президент сказав, що протягом півроку стане зрозуміло, чи зможуть обидва працювати, вирішувати проблеми. Тобто був своєрідний випробувальний термін, який спливає.

"Проведення конференції – показник того, що обидва президенти вважають один одного договороспроможними, - каже кандидат політичних наук Олексій Якубін. – Вона б не відбулася, якби після Женеви не було кроків, які сторони оцінили як сигнали про договороспроможність. Якщо зустріч у Женеві була попередньою, щоб подивитися і притертися, то ця конференція стосувалася поглиблення роботи. Вона не означає, що США і Росія стали союзниками, просто в різних сферах вони намагаються знизити рівень напруги через ту стратегію, яку веде Байден. А ключовий для Байдена – це ареал Тихого океану та ситуація з Китаєм більшою мірою. Швидше туди США готові насамперед перекидати свої ключові дипломатичні та військові зусилля. Ця тенденція помітна, і вона активно реалізується адміністрацією Байдена".

Основні тези, які озвучив як сам Байден, так і його радник з нацбезпеки Джейк Салліван після спілкування з Путіним, є такими. Вторгнення передбачає такий рівень економічних санкцій, "якого не було у 2014 р." Зокрема, обговорюється відключення Росії від міжнародної платіжної системи SWIFT.

У разі агресії в Штатах обіцяють і додаткові оборонні засоби Україні, понад уже надані, та зміцнення союзників США по НАТО на східному фланзі. Це негативний сценарій. Якщо вибір буде на користь деескалації та дипломатії, то Штати та лідери європейських країн розширять формат обговорення. Хоча й певні кроки назустріч там зробили напередодні.

Палата представників американського конгресу погодила оборонний бюджет США. У ньому 300 млн дол. із 770 млрд військових витрат передбачено для оборонних потреб України. Проте, хоча республіканці наполягали на включенні до нього санкцій у зв'язку з "Північним потоком-2", у підсумковій версії бюджету їх немає, як і санкцій проти 35 росіян із оточення Путіна. Їхній список пропонував Олексій Навальний і до нього входили Роман Абрамович, Олег Дерипаска, Геннадій Тимченко, президент ВТБ Андрій Костін, голова "Газпрому" Олексій Міллер, голова "Роснефти" Ігор Сєчін, директор ФСБ Олександр Бортніков та інші. Відсутні у бюджеті й нові обмеження на інвестиції у російський державний борг.

Директор Українського інституту політики Руслан Бортник зазначає, що більшість пропозицій та позицій двох сторін залишилися за лаштунками офіційно озвучених тез. Проте треба враховувати, що розмова йшла на двох рівнях – політико-економічна конкуренція та прямі відносини між США та Росією. Відмова від санкцій – це частина другого рівня, і пов'язана вона із якимись російськими гарантіями та обіцянками.

Олексій Якубін каже, що позиція США щодо "СП-2" принципово не змінилася порівняно зі стейтментом Меркель та Байдена влітку цього року. А відеоконференція та неузгодження санкцій в оборонному бюджеті підтверджують, що адміністрація американського президента приймає "СП-2".

"Це і підтвердження досягнутих домовленостей загалом із німецьким урядом. Зараз у ньому соціал-демократи, які проти не виступають. Лінія була зрозуміла, і вона реалізується – "Північному потоку-2" бути. Ми нічого не почули з приводу контракту про транзит газу по Україні. Думаю, Києву потрібно буде активніше говорити про це з Німеччиною і почати говорити з Росією. Складно укласти новий транзитний договір, якщо не буде контакту з Росією, - каже Якубін. - Те, що з американського бюджету прибрали частину додаткових санкцій і щодо держборгу, і щодо низки російських громадян було частиною обговорення між Путіним та Байденом".

Офіційна позиція Кремля за підсумками відеоконференції двох президентів прозвучала пізніше за американську. Знакова теза звідти – Путін наполягає на юридичних гарантіях, які унеможливлюють "розширення НАТО у східному напрямку та розміщення систем наступальної ударної зброї в державах, прилеглих до Росії".

Байден, звертає увагу Руслан Бортник, не прийняв російські "червоні лінії" по Україні в НАТО та розвитку військової інфраструктури в Європі. Але справа, на думку політолога, не так в Україні, як у небажанні формально визнавати Росію в якості глобальної держави. Адже далі "червоні лінії" можуть бути за іншими напрямками, а там і до нового світопорядку може дійти справа.

З приводу введення російських військ в Україну відповідь радника Путіна Юрія Ушакова була такою:

"Навіть не було такого обговорення. Що ви маєте на увазі під введенням військ, що це - вторгнення, чи що? Про це не могло бути й мови".

По суті, американський президент озвучив два сценарії: ескалацію з фінансовими санкціями та деескалацію з розширенням дипломатичного інструментарію. Але про заміну Нормандського формату не йдеться і нічого не відомо про те, чи взяв на себе російський президент якісь зобов'язання. А в четвер, 9 грудня, Байден планує поговорити по телефону з Володимиром Зеленським.

"Після цієї зустрічі ми побачимо зменшення повідомлень, у тому числі і в американських ЗМІ, про російські війська. В цілому буде менше риторики про напад-не напад. Добре, що весь цей час таку риторику ми не чули від Володимира Зеленського. Військовий фактор багато в чому знятий, і для нашої країни це є плюс. Швидше за все, між Росією та США буде відновлено дипломатичний канал. Раніше був Вікторія Нуланд-Сурков, а тепер буде Нуланд (заступник держсекретаря США, авт.) і, можливо, Дмитро Козак (заступник керівника адміністрації російського президента, - авт.). Він обговорюватиме американо-російські питання, але, в тому числі, можлива й тема "Мінська", США очевидно не приєднаються до Нормандського формату, але паралельний канал буде своєрідним активізатором. З Володимиром Зеленським, гадаю, Байден говоритиме і про те, що в напрямку "Мінська" США будуть готові активізуватися. Можливо у розмові з Зеленським у Байдена буде присутній компонент оборонної допомоги", - констатує Якубін.

Руслан Бортник також вважає, що переговори Байдена та Путіна тимчасово та частково знімають напругу на українському кордоні мінімум до весни.

"Незважаючи на обмін звинуваченнями тактичного характеру, стратегічно та концептуально позиції РФ та США щодо Донбасу та України когерентні – повернення Донбасу до складу України як автономного утворення у складі децентралізованої/регіоналізованої/федералізованої України. При цьому, тема Криму гостро між країнами не стоїть – відкладено на непродовжений час, - резюмує політолог.- Скоріше за все, найближчим часом відновляться (на кшталт Нуланд-Карасіна і Волкера-Суркова) американсько-російські політичні консультації щодо України, завдання яких не стільки знайти компроміс між США та РФ, стільки надати нову енергію Нормандській четвірці та Мінському переговорному формату: стратегічні рішення прийматимуться між США та РФ, концептуально-тактичні в Нормандській четвірці, механізми реалізації – у "Мінському форматі". Ця ситуація – "поїзд, що йде" для українського президента та його команди. Останній шанс виступити з конструктивною українською позицією, спробувати зробити її основою політичного врегулювання. Інакше потім або міжнародний примус до реалізації мирного плану, написаного без України (у тому числі через внутрішньополітичну кризу), або військове загострення з РФ (і теж політична криза)".

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів
^