Розчарування, програш, провал: що показали місцеві вибори-2020?

26 жовтня 14:05

Розчарування, програш, провал: що показали місцеві вибори-2020?

26 жовтня 14:05

Чому у місцевої влади буде низька легітимність, де перемогла і програла президентська партія, які тренди задали місцеві вибори і чому загальнонаціональне опитування - це провал Зеленського?

Зміст

На місцевих виборах у 2015 р. в першому турі явка склала 46,6%. У президентських у 2019 р. участь взяли 62,86% виборців у першому турі і 61,37% - у другому, у позачергових парламентських - 49,84%.

25 жовтня 2020 р. з 28,6 млн виборців бюлетені отримали 10 млн і в регіональних виборах взяли участь 36,88%. Це рекордно мало навіть для місцевих виборів.

Явка була інтригою цього голосування. Соцопитування показували, що близько половини виборців, навіть в разі погіршення епідеміологічної ситуації, заявляли про намір прийти на дільниці. При цьому багато експертів пророкували низьку явку. Вони мали рацію. І тепер, якщо перефразувати слова Уїнстона Черчилля, так багато хто приймуть вибір настільки небагатьох.

Директор Українського інституту політики Руслан Бортник вважає, що низька явка стала результатом загальної розчарованості виборців. Страх заразитися коронавірусом, на думку експерта, виявився далеко не основною причиною, з якої мільйони не пішли на дільниці.

"Крім мобілізованих груп, фан-команд певних політиків і окремих політпартій, основна частина не бачить сенсу в тому, щоб голосувати. Від численних голосувань якість політики не змінюється. Люди активніше ходили на парламентські і президентські, сподіваючись на те, що команда Зеленського призведе до перезавантаження. Але цього не сталося. Певною мірою люди ногами проголосували проти всіх українських політиків, - пояснює Бортник. - Це велика проблема. Якщо партія при явці 30% пройшла до місцевої ради з 5% голосів, отже, її реальна підтримка, в кращому випадку, 2%. Якщо мер переміг навіть в першому турі з 60% при явці в 30%, це означає, що в кращому випадку його підтримав кожен п'ятий-шостий виборець. Тому повноваження потрапляють до рук людей, які легальні, їх влада законна , але у них низька легітимність - суспільство дивиться на них з великим сумнівом".

Директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов вважає, що вплинуло все: адаптивний карантин, менша привабливість для виборців місцевих виборів в порівнянні з парламентськими. Однак втома і відсутність нової прагматичної політичної сили, на тлі розчарування у "Слузі народу", експерт також виділяє.

"Виборець приходить до висновку, що вибір не дуже впливає на політику в цілому. З огляду на те, як центральна влада і СН працюють фактично в порядку денному попередньої влади, за відсутності альтернативи, для багатьох єдиний вибір - неучасть у виборах. Розчарування, нереалізовані очікувань від президентської політсили, формують скепсис і абсентеїзм - неучасть у виборах", - констатує Вадим Карасьов.

Підрахунок голосів веде Центральна виборча комісія і кінцева дата оприлюднення остаточних даних - 6 листопада. Поки що маємо справу з результатами екзит-полів. Вони показують, що президентська партія на місцевих виборах, через рік після переконливої перемоги на парламентських, втратила перевагу.

Кандидати від СН на посади мерів у великих обласних центрах, судячи з опитувань соціологів, практично ніде не потрапляють навіть до другого туру. Шанси є в Ужгороді, де екзит-пол Студії Савіка Шустера показує 23,84% у самовисуванця Богдана Андрєєва і 22,73% у "слуги" Віктора Щадея. У міськради СН, судячи із соцдослідженнями, також проходить в найкращому разі на других позиціях.

"У нас є 1400 кандидатів на керівників громад, давайте подивимося на результати "Слуги народу" в цілому в Україні по керівникам громад, подивимося результати виборів в обласні ради, до міських рад, потім будемо говорити про якісь провали, особливо на тлі партій , які претендували на багато що в цій кампанії, але зараз ми бачимо по екзит-полам, що у них теж ситуація на межі у багатьох", - не втрачає надії голова "Слуги народу" Олександр Корнієнко.

"Очевидна поразка" слуг народу ", але не катастрофічна. У багатьох регіонах вони зайняли друге і третє місце - будуть представлені в місцевих радах. Десь третє-четверте місце на виборах мерів. З огляду на те, що партія не займалася будівництвом своїх партійних машин , це не так уже й драматично. Якщо подивитися по всіх регіонах, то у СН більш-менш рівний результат. Вона залишається досить серйозною загальнонаціональною партією", - говорить Вадим Карасьов.

Руслан Бортник погоджується, що для СН, яка зараз в місцевих радах не представлена зовсім, поява там своїх людей - хороший результат. Однак за підсумками виборів експерт прогнозує кадрові санкції: зміщення губернаторів, які не змогли забезпечити успіх "слуг", перестановки в Офісі президента, як мінімум на рівні заступників керівників, і в уряді. За перемогу теж можна покарати, якщо вона не така, якою могла бути.

"Для влади вибори - перемога. Тому що її представників не було в місцевих радах, а тепер вони з'являться. Для бренду "Слуга народу" ця поразка. В кращому випадку вони наберуть половину минулорічного результату. Нагадаю, що на парламентських виборах було 43% , - нагадує політолог. - Такий результат вказує на завершення проекту "Слуга народу", він не має електоральних перспектив. Це посилить розкол, розпад на парламентському рівні".

Один тур у мерських перегонах соціологи пророкують в Харкові, де перевага у нинішнього міського голови Геннадія Кернеса - близько 57%. Також нинішній мер Вінниці Сергій Моргунов, який йде від "Української стратегії Гройсмана", отримує більше 60% голосів і перемагає в першому турі. Той же показник за попередніми даними у міського голови Запоріжжя Володимира Буряка Можна не сумніватися і в результатах виборів у Івано-Франківську, де близько 86% в першому турі обіцяють перемогу нинішньому меру "свободівцю" Руслану Марцінківу. Його однопартійці, мер Тернополя Сергій Надал і мер Хмельницького Олександр Симчишин, також можуть залишитися в кріслах за підсумками першого туру

У Києві питання на межі. За екзитполом Соціологічної групи "Рейтинг" у Віталія Кличка 47,8%, Студії Савіка Шустера - 45,93%. Обидва виводять у другий тур в якості суперника кандидата від "Опозиційною платформи - За життя" Олександра Попова. Паралельний підрахунок партії УДАР показує перемогу Кличка в першому турі з 50,9%. Тут крапку поставить підрахунок ЦВК.

Вадим Карасьов вказує саме на мерські вибори в столиці, як на відчутну поразку провладної партії.

"Центральна влада Київ втратила, а їй завжди важливий контроль над столицею. Якби до другого туру вийшла представниця СН, учасницю другого туру можна було б призначити головою Київської міськадміністрації. Якщо в першому турі перемагає Кличко, або навіть у другому і з другим учасником - представником ОПЗЖ, то як можна того, хто програв призначити головою КМДА? Якщо врахувати, що Кличко почне демонструвати загальнонаціональні і навіть президентські амбіції, я не виключаю складні і навіть ворожі відносини між центральною і київською владою. Можливо, і в Київраді, враховуючи, що майже всі партії, що пройшли туди, критикували СН і, мабуть, далі будуть перебувати в таких відносинах. Не виключаю, що "Слуга народу" може опинитися в опозиції в Київраді", - говорить Карасьов.

В Одесі, Дніпрі, Львові, Миколаєві, Черкасах, Ужгороді, Житомирі у нинішніх міських голів перевага по голосам, але екзит-пол не обіцяв їм більше 50%. Отже, попереду другий тур. Найімовірніше, це буде повторне голосування на користь діючих мерів. Це і є головна поразка "зелених" політиків як за партійним кольором, так і в переносному сенсі. Недосвідчених мерів виборці не хочуть.

"Ключові висновки з виборів. Перший - перемога регіональних еліт. Другий - злам "зеленого" тренда на перемогу молодих, недосвідчених політиків. Перемагають досвідчені і часто немолоді. Третій - зростаюча роль електронних способів агітації, в основному, соцмереж. У великих містах вони виходять на перше місце в якості інструменту по роботі з електоратом. Четвертий - сильна політизація місцевих виборів. Помітно, що перемагали регіональні еліти, праве або ліве крило, ядро. Це матиме наслідки для всієї української політики", - вважає Бортник.

Заявлене менш ніж за два тижні до виборів президентське опитування пройшло, в кращому випадку, на половині дільниць і було добровільним.

Екзит-пол Соціологічної групи "Рейтинг" показав однозначне схвалення щодо чотирьох питань з п'яти:

  • Чи потрібно ввести довічне ув'язнення за корупцію в особливо великих розмірах? - 81%
  • Чи потрібно скоротити кількість депутатів у Верховній Раді до 300? - 95%
  • Чи підтримуєте ви легалізацію в Україні медичного канабісу? - 70%
  • Чи потрібно Україні на міжнародному рівні порушити питання про використання гарантій безпеки, визначених Будапештським меморандумом? - 78%

Підтримка вільної економічної зони на Донбасі такою категоричною була: "за" 45%, "проти" 43%.

Однією з політтехнологічних цілей опитування багато експертів називали підвищення явки. Вона показала, що спосіб був сумнівний. Привернути увагу і змусити говорити про ініціативу президента вдалося, але далеко не завжди в позитивному ключі. Тим більше, що сам президент виявився кепським промоутером. Під час інтерв'ю чотирьом телеканалам напередодні, він дав таке пояснення соціологічним досліду, яке показало, що в соціології він не підкований.

"Що таке соціологічне опитування? Це - вибірка... Президент робить серйозний екзит-пол. Я хочу отримати результати, відповіді від мільйонів людей, а вибірка - це дві тисячі осіб", - сказав Зеленський.

Тобто показовими гарант бачить тільки відповіді від великої кількісті учасників, а не отримані професіоналами за результатами опитувань з вибіркою і за всіма канонами соціології.

"Якщо загальна явка була 37%, я думаю, що явка на президентському опитуванні, в найкращому випадку, 20%. Без забезпечення репрезентативності, результати не мають юридичної, наукової або суспільної цінності, - говорить Руслан Бортник. - Інтерв'ю президента показало, що він просто не розуміє, що таке соціологічне опитування і щиро вірить, що 200 тис. опитаних, це краще, ніж вибірка у 2 тис. На жаль, ніхто його не проконсультував. Тому велика ймовірність, що влада буде маніпулювати, примітивізувати результати, щоб просувати ті теми і законопроекти, які їй цікаві і були винесені. Це дає президенту можливість сказати, що, наприклад, 4 млн осіб підтримали легалізацію каннабіса. Президентське опитування - це провал. Воно стало маркером того, наскільки непрофесійна команда президента, не здатна організувати навіть таке опитування, маючи всі державні ресурси".

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів

Новини партнерів

Загрузка...
^