Референдум з дірками. Про що законопроект про референдум та що з ним не так?

06 березня 16:45

Референдум з дірками. Про що законопроект про референдум та що з ним не так?

06 березня 16:45

Через півроку після запуску роботи Верховної Ради, парламентарії подали законопроект про референдум.

Його, як частину пакету законопроектів про народовладдя, президент Володимир Зеленський обіцяв подати у першу чергу. Але влітку не дочекалися й в січні 2020 р. керівництво ВР віддало питання з референдумом в парламентську Робочу групу.

Результати вона, після "детального обговорення та жвавих дискусій", 4 березня винесла на громадське обговорення.

Текст законопроекту на 156 сторінках знаходиться на сайті ВР. Зауваження та пропозиції до нього приймають до 18 березня.

Nash.Live зібрав головні умови, на яких планують проводити всеукраїнські референдуми, і здивувався неузгодженостям.

Зміст

Список тем для всенародного обговорення хоч і не безмежний, але місцями абстрактний. Проводити його можна буде (це важливо - зобов'язання його проводити немає) з питань:

  • зміни в трьох розділах Конституції. Перший розділ - загальні основи, що вже дуже ризиковано. У ньому 20 статей: статус України, верховенство права, державна мова, символи, зовнішньополітична діяльність, захист суверенітету та цілісності. Третій розділ - вибори і референдум (шість статей). XIII розділ - внесення змін до Конституції (шість статей);
  • загальнодержавного значення. У законопроекті уточнюють, що це питання, які впливають на "долю всього Українського народу". Чи можна вважати такими, наприклад, питання пенсійних виплат, медичного забезпечення, автономії вищої освіти і т.д.? Крутити можна в будь-який бік, якщо тільки законодавство раптом не вкаже, що ж таке доля українського народу;
  • зміни території України через закон про ратифікацію міжнародного договору. Подано без деталізації, що в даному випадку просто необхідно;
  • припинення дії закону або його положень.

Не можна буде обговорювати на референдумі питання:

  • які суперечать Конституції, міжнародним пактам і конвенціям про права людини, основоположні свободи;
  • які ведуть до втрати незалежності, суверенітету й територіальної цілісності, загрози нацбезпеці;
  • про податки, бюджет та амністію;
  • про питання, які знаходяться в сфері відповідальності органів правопорядку, прокуратури, судів.

Разово можна буде обговорювати не більше трьох питань. Референдум не можна поєднувати із загальнонаціональними виборами. Рішення, які українці ухвалять на референдумі, не потребує узгодження й змінити його можна тільки через три роки.

Питання повинні формулювати так, щоб на них можна було дати чіткі відповіді "так" або "ні". Перевіряти формулювання повинен Конституційний суд. Терміни розгляду обмежені 30 днями.


Важливо

Референдум не можна буде призначати в умовах воєнного та надзвичайного стану.


Президент. Якщо захоче обговорити зміни в три розділи Конституції, то за своєю ініціативою. Також він своїм указом призначить проведення референдуму за народною ініціативою.

Основні умови для референдуму за народною ініціативою в Конституції вже є. Це вимога 3 млн громадян з правом голосу, підтверджене підписами. Підписи повинні поставити не менш 100 тис. українців в кожній з двох третин областей.

Законопроект дає деталі. Підписи збирає ініціативна група (не менш 60 громадян з правом голосу). Її створюють на своїх зборах не менше 300 громадян з виборчими правами. За п'ять днів до зборів організатори (їх кількість не обмежена) повинні попередити Центрвиборчком. Збори проходять з представником комісії, щоб їх зафіксувати. Їх не можна проводити в органах держвлади і місцевого самоврядування.

На зборах фіксують учасників (всі основні паспортні дані), збирають підписи, призначають главу, секретаря, лічильну комісію, затверджують порядок денний. Формулюють питання, обгрунтовують позицію, формують склад ініціативної групи та її уповноваженого представника.

Підстави для референдуму та ініціативну групу, яка збиратиме підписи на користь його проведення, узгоджують простою більшістю на зборах. Тобто запустити весь процес може 151 виборець.

Ініціативна група відправляється за підписами трьох мільйонів українців. Той, хто підтримає референдум, повинен буде власноруч вказати в підписному листі ПІБ, дату народження, номер і серію паспорта, виборчу адресу, поставити підпис і дату. До речі, не ясно, хто і як відповідає за безпеку цих даних.


Важливо

Якщо на референдум виносять кілька питань, підписи збирають по кожному з них окремо.

Термін збору підписів - 60 днів з моменту реєстрації ініціативної групи всеукраїнського референдуму.


Верховна Рада. Вона призначає всеукраїнський референдум своєю постановою, якщо йдеться про зміну території України у зв'язку з ратифікацією міжнародного договору.

Сам процес проведення референдуму аналогічний загальнонаціональним виборам. Створюється загальнонаціональний і закордонний округи, проводиться агітація з обов'язковим днем тиші напередодні, формуються комісії, присутні спостерігачі, забезпечений доступ ЗМІ, йде підрахунок голосів.

У документі є ноу-хау - електронне голосування. Але якщо всі норми закону наберуть чинності після опублікування, то електронне голосування - коли Центральна виборча комісія запустить таку систему. Для електронного голосування потрібен буде електронна дільниця, комісія. Роз'яснювати, як працює ця система, буде ЦВК.

Також буде можливість збирати електронні заяви на підтримку референдуму за народною ініціативою. Але теж після запуску такої платформи Комісією.

Ініціативна група, політпартія, громадська організація, які є як прихильниками, так і противниками референдуму, ведуть агітацію за рахунок свого фонду. Туди збирають власні та добровільні внески. Розмір фонду, кількість та розмір внесків не обмежені. Але є поріг, якщо внески однієї особи, компанії, партії мають вирішальне значення. Він такий же, як і в законі про політпартії:

  • для фізичної особи - не більше 400 мінімальних зарплат за рік (в 2020 р. це 1,889 млн грн);
  • юрособи - не більш 800 мінімалок за рік (в 2020 р. це 3,778 млн грн).

Підготовка і проведення референдуму йде за рахунок держбюджету. Рядок в бюджеті на проведення референдуму, створюють з подачі Центрвиборчкому. Якщо він не відбувається, гроші перерозподіляє Кабмін на інші потреби.

Контролюють фонди суб'єктів референдуму Центрвиборчком, Нацагентство із запобігання корупції, банк, де відкрито фонд, - він подає звіти ЦВК та НАЗК.

У 2000 р. в Україні відбувся останній загальнонаціональний референдум. На ньому більшість учасників сказали "так" у відповідь на чотири питання:

  • про право президента достроково розпускати ВР, якщо вона протягом місяця не сформувала більшість або протягом трьох місяців не затвердила Кабмін;
  • про обмеження депутатської недоторканності;
  • про скорочення складу ВР до 300 нардепів;
  • про створення двопалатного парламенту.

Але ВР результати референдуму проігнорувала.

Конституційний суд в 2008 р. ухвалив рішення (обов'язкове до виконання), відповідно до якого:

"рішення всеукраїнського референдуму щодо прийняття законів є остаточним і не потребує будь-якого затвердження, в тому числі Верховною Радою України".

Але й це проігнорували. До обмеження недоторканності дісталися через 12 років. Двопалатний парламент не створений, скорочення депутатів до 300 тільки в процесі узгодження в Раді.

Що ж буде з тими референдумами, які проведуть за новим законом? Якщо законопроект приймуть у нинішньому вигляді, то, швидше за все, нічим. Їх знову будуть оскаржувати.

У законопроекті є розділ про правові наслідки (розділ 11). Короткий і дивний. Розглянемо які сценарії в ньому є.

Варіант перший — відбувається всенародний референдум про зміни до Конституції (три її розділи) або про зміни території (ратифікація договору). Нагадаємо, що їх призначають президент і ВР.

Якщо українці на референдумі підтримають зміни, вони наберуть чинності в день оголошення результатів. Так написано в законопроекті (ст. 119, ч.1).

Але що буде, якщо українці зміни не підтримають, в статті не вказали. Можна тільки відмотати документ в початок, до статті 4 про обов'язковість всеукраїнського референдуму, і почати фантазувати. У ній сказано, що не підтримані українським народом зміни можна знову винести на референдум через три роки. Мабуть, весь цей час вони не будуть діяти. Але потрібно в статті 119 законопроекту уточнити це в частині 2. Зараз перша пронумерована, але другої немає, хоча вона, мабуть, передбачена.

Варіант другий - референдум відбувся за народною ініціативою та він стосується питання про те, що якийсь закон або його частина втратили силу.

Якщо українці проголосували за скасування закону або його частини, рішення набирає чинності в день оголошення результатів. Це ст. 120, ч.1, і з нею все начебто ясно.

Далі вказано, що якщо українці не підтримали скасування, то повторно це питання можна винести на всеукраїнський референдум не менше ніж через рік. Це ст. 120 ч. 2, і тут справа не клеїться. Відмотуємо знову в початок законопроекту і бачимо в ст. 4, що прийняте на референдумі рішення можна змінити через три роки. Так через рік або через три?


Варіант третій - референдум за народною ініціативою з питання загальнодержавного значення. Тобто про незбагненну та не описану в законодавстві долю українського народу. Все та ж стаття 120, ч. 3 говорить, що підтримані питання є обов'язковими для розгляду і прийняття рішення. Але при цьому вони повинні бути підтримані виборцями відповідно до частини 5 ст. 115.

Дивимося, що ж це за умови.

Там йдеться про протокол електронного голосування, незгоду з ним і не підписання. Що ніяк не пов'язано з результатами загальнонаціонального референдуму з питання загальнодержавного значення. Очевидна недбалість при редагуванні тексту. Можна тільки здогадуватися, що автори взагалі мали на увазі.

Зараз ВР працює над поправками до законопроекту про запуск ринку землі. Рішення про допуск іноземців на ринок сільгоспземлі хочуть ухвалювати саме за результатами всенародного волевиявлення. Сам ринок збираються відкрити вже в жовтні 2020 р. Тому часу залишилося мало.

Наразі дійсного закону про референдум в Україні немає. Останній, який прийняли в 2012 році, скасував Конституційний суд навесні 2018 року.

До цього діяв закон про референдум, прийнятий в 1991 р. Днями в партії "Батьківщина" дійшли висновку, що якщо скасований закон 2012 р., отже діє більш ранній. Там ініціюють референдум щодо ринку землі в цілому та по нормам закону 1991 р. Водночас на сайті ВР він значиться, як такий, що втратив чинність.

Зараз рамкові умови для референдуму є в Основному законі (розділ III). Законопроект, який підготувала парламентська робоча група за розпорядженням керівництва ВР, не вносить в нього зміни. Це означає, що для підтримки потрібно проста (понад 225 голосів), а не конституційна більшість (понад 300 голосів) і голосування на одній, а не на двох парламентських сесіях.

Думка

Ростислав Кравець, адвокат:

- Історія з референдумом затіяна, по-перше, щоб відвернути виборців від зміни генпрокурора й Кабміну. По-друге, щоб легалізувати продаж землі.

У нас є норма Конституції. Земля є народним надбанням. Ніякий референдум це підмінити не може.

Тобто відволікають громадськість від уряду і ВР. Кажуть, що виконують передвиборчі обіцянки, знявши відповідальність з президента. Проведення референдуму з питання про продаж іноземцям є формальною легалізацією продажу землі в Україні, в протиріччя з нормами Конституції. Намагаються прикрити своє майбутнє, щоб не бути залученими в наслідку за держзраду.

Формально, референдум за таким законом буде мертвонародженим. Все повинно бути не так в законі, як передбачено Конституцією. Всім відомо, як в Україні відбувається підрахунок голосів. Питання на референдум можна сформулювати так, що їх можна в подальшому використовувати в будь-який бік. Начебто і проти, але як би за, підтвердили. Як із землею: проти продажу іноземцям, але виходить, що за продаж землі.

Фактично, так можна підмінити норми Конституції. Закон про референдум не може їм суперечити. На нього не можуть виноситися питання, які її підміняють. Все, що стосується територіальної цілісності, національних багатств, державного устрою не може виноситися на референдум. Інакше він замінить Верховну Раду.

Якість законопроекту говорить про те, що серйозно його ніхто не сприймає.

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів

Новини партнерів

Загрузка...
^