Президент 2.0. Як Зеленський порушить свою обіцянку і піде на другий термін

21 квітня 14:06

Президент 2.0. Як Зеленський порушить свою обіцянку і піде на другий термін

21 квітня 14:06

21 квітня 2019 р. в другому турі виборів українці обрали шостим президентом України Володимира Зеленського. У 2021 році він вийде на екватор своїх повноважень - буде 2,5 роки при владі, яка близька до абсолютної (своя більшість в парламенті, два, схвалених особисто гарантом, уряди, близькі та комфортні люди в Офісі), з відміряних п'яти. Час не тільки підбивати проміжні підсумки, а й вирішувати, яким буде залишок терміну.

Зміст

"Одразу хочу запевнити - йду на один термін, щоб змінити систему заради майбутнього", - це обіцянка з передвиборної програми Володимира Зеленського.

Зараз свої плани на наступну п'ятирічку президент не озвучує. Є лише натяки з оточення.

"Я не знаю, подивимося. Я думаю, що він сам для себе не вирішив. Але я б хотіла", - окреслила туманні перспективи прес-секретарка Зеленського Юлія Мендель.

"Ми будемо просити його йти на другий термін. А як він вирішить - це вже його особисте рішення", - заявив голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія.

В історії України тільки один президент не балотувався повторно зі зрозумілих причин - це Віктор Янукович. І тільки одному з п'яти попередників Зеленського, Леоніду Кучмі, вдалося досягти успіху. Політичні експерти вважають, що від традиції Зеленський не відмовиться і, швидше за все, балотуватиметься.

"Але чи зможе він боротися за другий термін? Це питання. Чи буде він Ющенко, з 5%, чи буде як Порошенко хоча б з 25% - покаже час, - каже директор Українського інституту політики Руслан Бортник. - Висуватися на другий термін його може попросити народ. Він може сказати, що все не вдалося вирішити з об'єктивних обставин: війна, Путін, внутрішні вороги. Може сказати, що немає альтернативи в суспільстві, а праві та ліві кандидати - зло, яке зруйнує країну, тому потрібно, щоб він залишився, щоб країна не розпалася на дві частини. Сказати, що епоха Голобородька завершилася і, нарешті, ми побачимо Зеленського. Можна підготувати скільки завгодно соусів, під якими подати висування. Можна піти на конституційну реформу, боротися за прем'єрську посаду і залишатися в політиці".

Кандидат політичних наук Олексій Якубін каже, що не варто виключати ще один спосіб пройти на другий термін - через дострокові вибори. Тоді, формально і обіцянку порушено не буде.

"Думаю, що такий сценарій в Офісі президента розглядається, - уточнює експерт. - Поки у нього є до 20%, є сенс скористатися ситуацією. Оточення, очевидно, штовхає Зеленського, щоб він по-максимуму зберігся у владі, оскільки команда це розглядає і як збереження у владі себе".

Вражаючу перемогу на останніх виборах Зеленському забезпечило протестне голосування. Хоча нинішній рівень підтримки (24,9%, за даними Соціологічної групи "Рейтинг") далекий від 73,2% у другому турі, але близький до підсумків першого туру - 30,24%. Він як і раніше в лідерах політичних симпатій українців, хоча вони й менші, ніж були навіть в квітні минулого року (майже 45%), і при моделюванні другого терміну обходить опонентів. Але чи означає це, що у недосвідченого політика, який увірвався у владу два роки тому, вже є пул вірних виборців?

"Це не зовсім правильно називати електоральним ядром, - уточнює Бортник. - Воно є у Порошенка або Медведчука. Є група громадян, які відчувають себе заручниками Зеленського і його команди, оскільки щиро і дуже завзято підтримували його на виборах у 2019 р. Поки що відмовитися або визнати свою помилку їм досить складно. Але ця мотивація вичерпається через рік-півтора. Друга мотивація: є частина суспільства, для якої Зеленський все ще залишається меншим злом у порівнянні з його ключовими конкурентами. Ці дві частини суспільства і становлять той електорат, який готовий голосувати за Зеленського або "Слугу народу".

Підбиваючи підсумки першого року Зеленського при владі, експерти відзначали ряд проривних рішень. Після кількарічної перерви відбулися переговори глав країн Нормандської четвірки, відбулося кілька обмінів полоненими, знятий мораторій на продаж сільгоспземлі, узгоджена нова кредитна програма з МВФ і з Євросоюзом, знята депутатська недоторканність, прийнятий закон про імпічмент президента.

Чимало успіхів відпочатку були дискусійними. Наприклад, складність процедури імпічменту робить його можливість швидше теоретичною, а не реальною. Скасування недоторканності, враховуючи погодження слідчих дій і затримання з генпрокурором, вийшло неповним. Другий рік показав, що й інші досягнення не пройшли перевірку навіть коротким терміном. Повернуте кримінальне покарання за незаконне збагачення затьмарилося його скасуванням за недостовірне декларування і, як результат, конституційною кризою, що досі не завершена. Надходження від кредиторів спіткнулися об політичні перепони. "Маяки" програм виконуються, але заважає вічна провальна боротьба з корупцією. Зняття мораторію на продаж сільгоспземлі поперхнувся супровідними змінами в законодавство. Спроба підбадьорити судову реформу забракована в КСУ.

Навіть без урахування пандемії та карантину, другий рік президентства був відчутно менш вдалим, ніж перший. Для суспільства, але не для самого Зеленського, уточнює Руслан Бортник:

"У перший рік Зеленський намагався реалізувати свою програму, намагався бути Голобородьком, що йому не дуже вдавалося. На другий рік він нарешті став президентом, вибудував свою вертикаль влади. Косу, криву, через РНБО, повз судову систему і парламент. Але вибудував і став президентом. Таким же, як і президенти до нього, тільки більш слабким і менш компетентним. Тому в цій частині другій рік для нього дуже вдалий. У нього з'явився інструмент ефективного і швидкого управління. При цьому він зберіг консолідацію влади і відносну стабільність. А ось для виборців другий рік став продовженням тренда на деградацію".

За оцінками порталу "Слово і діло", з 642 обіцянок гаранта виконано 27%, 57% в процесі та 16% не виконано. На порядку денному нинішньої сесії ВР півтора десятка президентських законопроектів і деякі ударні - про судову реформу, скасування адвокатської монополії, питання громадянства, скорочення чисельності ВР, дострокове припинення депутатських повноважень - вже "другої свіжості". Тобто перекочували в нову сесію з попередньої. На додачу до узгоджених, президент подає й інші ініціативи, зокрема, внесені нещодавно законопроекти про ліквідацію Окружного адміністративного суду. Але не факт, що на них чекає успіх. Наприклад, президентський варіант повернення кримінальної відповідальності за недостовірне декларування Рада не схвалила і прийняла свій варіант.

Зате президент до кінця другого року повноважень відкрив для себе можливість приймати потрібні рішення через РНБО, не чекаючи на парламентаріїв.

І суть ініціатив, і характер управління за два роки вже можна було оцінити. Отже, й спрогнозувати стратегію на решту років каденції. Які, судячи з усього, будуть частиною виборчої кампанії.

"Він вже намагається боротися за другий термін, - каже Олексій Якубін. - Наприклад, це піар на кампанії проти олігархів - деолігархізація без реальної деолігархізації. Вже зрозуміло, які карти витягуються з колоди. Якби Зеленський закінчив конфлікт на Сході, це вже було б потрапляння в історію та навіть Нобелівська премія за мир. Але ми бачимо, що скоро екватор перебування при владі, а багато з цілей залишилися на тій же відстані, що й на початку каденції. У нього був вибір простий і складний. Або не робити так, як робив Порошенко, будувати політику по-іншому. Або слідувати лекалами Порошенка, а потім витягнути на світло його риторику. У Зеленського обрали другий варіант. У нього був колосальний мандат довіри, який можна було витратити, наприклад, на те, щоб закінчити війну на Сході. Або вирішити тарифну проблему. Але свідомо було прийнято рішення робити все те ж, що робив Порошенко. Спочатку прикриваючись іншою риторикою, а зараз і риторика та ж. Проблема команди Зеленського в тому, що демократичний імпульс вони не змогли перетворити на хороше управління. Те, чого від них хотіло суспільство: кінець епохи бідності, правосуддя для всіх. Те, завдяки чому люди розуміють, є порядок в країні або його немає".

Руслан Бортник вважає, що особливих проривів і спроб увійти в історію, а не просто на другий термін, від президента чекати не варто. Точніше кардинальних соціально-економічних реформ - демонополізації, деолігархізації, енергетичної, тарифної.

"Він уже не може, - резюмує політолог. - Та модель, яку він збудував, передбачає чітке і дуже важливе місце для тіньової економіки, олігархів, зовнішніх гравців. Але він здатний досі на сміливі політичні дії - атаку на опонентів, спроби переформатування політичної системи. Тут ще на нас можуть чекати сюрпризи".

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів

Новини партнерів

Загрузка...
^