"Порадував старого": як Зеленський у Вашингтоні просував українські інтереси, а просунув американські

02 вересня 15:14

"Порадував старого": як Зеленський у Вашингтоні просував українські інтереси, а просунув американські

02 вересня 15:14

Стартувавши 1 вересня, візит Володимира Зеленського в США все ще триває, але перший день був ключовим. Відбулася зустріч двох президентів - України та США. До її закінчення була оприлюднена спільна заява з ключовими домовленостями. Що саме узгодили дві сторони, якої конкретики вдалося домогтися, яких важливих тем і чому два президента не торкнулися?

Зміст

Основа-основ - спільна заява, в якій читаються і конкретні кроки, і абстрактні посили на перспективу.

Комісія та меморандуми. Обидва президенти узгодили відродження Комісії стратегічного партнерства. Вона народилася в жовтні 1996 року й вигляді міждержавної комісії Кучма-Гор, тобто на рівні президента України і віце-президента США. На кону було чотири напрямки: економічне співробітництво, торгівля та інвестиції, безпека і зовнішня політика. Передбачалися засідання, а за їх підсумками реалізація досягнутих домовленостей. Але у 2000 р., після декількох зустрічей, комісія Кучма-Гор вичерпала себе. Реанімувати її спробували після підписання Хартії про стратегічне партнерство у 2008 р. Перше засідання пройшло наприкінці 2009 р., третє і останнє на початку 2011 року, не відзначившись жодним значущим досягненням. Третя спроба підбадьорити майданчик відбулася в листопаді 2018 р. в форматі Клімкін-Помпео, тобто голова МЗС і держсекретар США, але і ця реанімація КСП прожила недовго. Тепер її оживляють знову.

КСП запрацює після того, як цієї осені у Вашингтоні міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба і Держсекретар США Ентоні Блінкен затвердять нову хартію. Напрямки КСП поки окреслені дуже широкими мазками: вона затвердить План трансформації, який, як виявилося, вже розробили в Україні. Його суть в тому, щоб реалізувати більше 80 проектів на загальну суму у 277 млрд дол. Як за рахунок коштів нашого держбюджету, так і за допомогою кредитів та інвестицій. Тобто сам план є, і його Володимир Зеленський презентував в США. Але плани на такі суми для початку не завадило б показати в Україні, тим більше, щопередбачаються бюджетні витрати, і узгодити. Однак цього не сталося.

У заяві прозвучав анонс ще двох багатообіцяючих документів, суть яких поки що не зрозуміла:

  • Стратегічна оборонна рамкова угода - про оборонні реформи, обмін розвідінформацією, протистояння російській агресії, кібербезпеку, чорноморську безпеку;
  • Меморандум про взаєморозуміння про комерційну співпрацю. Його теж закінчили, хоча текст ще не оприлюднений. Але навряд чи в цьому документі США далеко пішли від своїх інтересів, про що нижче.

НАТО. Попри певні надії, які плекали в Україні, мова про статус ключового союзника США поза НАТО не йде. Працювати там вважають за краще в межах нинішнього статусу України - партнера з розширеними можливостями.

"Північний потік-2". Черговий раз прозвучала заява про те, що в США не допустять використання енергетики як зброї. Але також, як в ході і зустрічі Байдена з канцлером ФРН Ангелою Меркель, і візиту Меркель в Україну, не вдалося прояснити за якими критеріями колективний Захід визначить, чи використовуються енергетика, газ, транзит і газопровід як зброя, чи ні. Зокрема, те, що Росія не хоче нарощувати транзит через Україну зараз і штовхає ціни на газ на рекордні висоти, це вже ай-яй-яй чи ще ні?

Домашнє завдання. У спільній заяві є вказівки на те, що тепер належить робити українській стороні. В списку:

  • негайно вибрати Спеціалізованого антикорупційного прокурора відповідно до найкращих світових практик. Посада вакантна з серпня минулого року, але конкурс не вдається провести. З 11 членів конкурсної комісії, три міжнародних експерта плюс один український призначені за квотою Ради прокурорів, інші сім - по парламентській. Для успішного голосування потрібна більшість, але обов'язково два голоси з прокурорської квоти. За запропоновані кандидатури їх не дають, а самі експерти скаржилися генпрокурору на спроби на них впливати;
  • прийняти законодавство для захисту директора Національного антикорупційного бюро. Конституційний суд визнав призначення директора НАБУ президентським указом, що суперечить Основному закону. Ще в жовтні минулого року Окружний адміністративний суд Києва надав Артему Ситнику місяць, щоб покинути пост. У НАБУ назвали рішення абсурдним: в законодавстві є чіткий перелік підстав для звільнення, а нинішня ситуація в нього не вписується. Ще до кінця минулого року процедуру призначення директора потрібно було переписати за вказівкою КСУ, але весь клубок питань не розплутано досі.

А також Україні прописали провести реформу корпоративного управління в держкомпаніях, довести до розуму реформу судову, забезпечити незалежність Нацбанку.

"Ключове - це те, що не прозвучало. Щодо ПП-2 позиція США після стейтменту Німеччини і США не змінилася. Про санкції, зусилля з боку Штатів із зупинки ПП-2 не йдеться. Це показник того, що трансатлантична єдність з Німеччиною для США важливіша, і Зеленському Байдена переконати не вдалося, - каже кандидат політичних наук Олексій Якубін. - Напередодні у нас багато обговорювали тему про НАТО і про стратегічне партнерство поза НАТО. США повторили свою ж тезу: Україна має право вибирати свою зовнішньополітичну лінію, і якщо це НАТО, то ок. В оприлюдненій заяві взагалі не звучить тема Донбасу, і це дуже показово. США демонструють, що в цьому питанні вони не планують сильно розширювати свою участь. Зеленський пару раз повторив, що буде обговорювати з Байденом можливості трансформації Нормандського формату, щоб додати туди Штати. Але по суті США не хочуть формалізації своєї участі".

Зустріч 1 вересня, хоча спочатку вона планувалася на липень, могла зіграти як в мінус, так і в плюс Україні. В плюс в тому випадку, якщо на тлі виведення американських військ з Афганістану Джозеф Байден вирішив би узгодити якусь історію успіху для України. У мінус дата могла зіграти з тієї ж причини: афганське питання перекриває українське. Останнє і сталося.

Частково проти продуктивності зіграли нерви. Зате не піднімалося питання кримінальної справи, в якій колись фігурував син нинішнього американського президента Хантер Байден. Однак загубився в глибинах пам'яті українського президента інший важливий момент: він, як потім зізнався, забув запросити Байдена з візитом в Україну.

"Таке буває. Байден сказав, що хотів би приїхати в Україну. Але все це, думаю, пов'язано з нервовою атмосферою самого візиту. Ключові теми проговорювалися, але атмосфера впливала. Якщо ми подивимося на американський контекст, то є тільки точкові згадки про зустріч. Але широка громадська думка за океаном цю зустріч не помітила. Тут і зіграла специфіка ситуації в Афганістані: вона затьмарила. Тому і складні теми не проговорюються. Зокрема, я так і не почув, хто ж буде новим послом США в Україні. Те ж стосується і спецпредставника по Україні - цієї теми взагалі немає. Зустріч потрібно було спочатку планувати на меншу кількість питань і конкретизувати їх жорсткіше", - говорить А. Якубін.

Економіст Олексій Кущ нагадує, що Україна не входить до Великої сімки і Великої двадцятки. Отже, лідер нашої країни за час політичного циклу не може собі дозволити зустрічі з лідерами провідних світових держав на полях самітів, раз на кілька місяців.

"Америка - найбільша економіка в світі, і Україна з ВВП 150 млрд і бюджетом на рівні великого американського міста. Якщо сказати жорстко і правдиво, то зустріч нашого і американського президента, це як поїздка в ліфті здобувача на вакансію і директора великої корпорації. Є п'ять хвилин, поки ліфт їде до пентхауса, щоб переконати. Зеленський протягом цього часу розповідав економічне та політичне фентезі, яке старого порадувало, - говорить економіст. - Коли він доїхав до пентхауса, то поплескав здобувача по плечу і подякував за те, що той допоміг убити час. Ключова емоція за результатами - розчарування, особливо з урахуванням того, як візит фетишизували в Україні. Якби в США знали, як у нас на цю зустріч чекали, Байден би розплакався від почуттів".

Тобто візит в США і зустріч з Байденом були подією винятковою, з якої потрібно було вичавлювати максимум. Чи вийшло, теж можна зрозуміти зі спільної заяви, і питань уже конкретних, пов'язаних з фінансами та економікою:

  • 463 млн дол. планується виділити на програми, орієнтовані на демократію, права людини, децентралізацію, приватизацію, судову реформу;
  • 60 млн дол. - пакет допомоги з питань безпеки, що вже включає в себе "Джавеліни" та інше обладнання, тобто американське, а не придбане на ці кошти в Україні та вироблене вітчизняними підприємствами;
  • 3 млрд дол. - сума підтримки, тобто кредиту, Експортно-імпортного банку США, специфіка діяльності якого передбачає, що спрямовані кошти будуть на покупку американської продукції.

Всі три групи коштів - в цьому році. Плюс "Енергоатом" підписав меморандум з американською компанією Westinghouse Electric на 30 млрд дол. на будівництво п'яти енергоблоків, один з яких - на Хмельницькій АЕС.

Олексій Кущ каже, що 3 млрд дол. через EXIM дадуть нам додаткову дірку в торговому балансі, плюс їх маємо ще й повернути, потім зменшивши свій фінансовий баланс. Меморандум про будівництво п'яти енергоблоків експерт вважає занадто багатовекторної авантюрою.

"Сама Westinghouse атомною генерацією не керує, а випускає електрообладнання і виробляє ядерне паливо. Реактор, який пропонують нам, нового типу. Один такий американці побудували в Китаї, а термін здачі двох інших в США весь час переносять: будівництво вже розтягнулося на десять років і стало дорожче вдвічі. Вартість двох реакторів в США зросла до 27 млрд дол. Це така фішка: нинішні 30 млрд, які обіцяють нам, потім можуть перетворитися на 70 млрд, - попереджає А. Кущ. - Реактори безпечні, екологічні та економні, але немає тривалого досвіду їх використання. Бентежить те, що Україну можуть перетворити в шоу-рум. Чи потрібно це нам, з нашої складною історією? Та й у фахівців є зауваження до герметичності оболонки і режиму експлуатації. Американці в цьому питанні взагалі помічники сумнівні. З 70 х років, з моменту аварії на АЕС Три-Майл-Айленд, у них був тридцятирічний мораторій на будівництво реакторів. Зараз пожвавилися, але навіть два нових ніяк не можуть домучити".

Економіст нагадує, що Westinghouse ще недавно була в стані банкрутства. Але тепер там накладають лапу на українську атомну генерацію. В Україні, пояснює він, купували ядерне паливо в Росії, добували уранову руду і поставляли урановий концентрат в Росію, на основі якого робилося ядерне паливо. Після вироблення палива, росіяни забирали його на свою територію для захоронення.

"Ми переходимо на паливо Westinghouse. Цій компанії не потрібна наша руда і урановий концентрат, і відпрацьоване ядерне паливо вона в Америку вивозити не буде. Значить захоронювати будемо на своїй території, - констатує А. Кущ. - Цим пояснюється активне лобіювання американцями будівництва сховищ в Чорнобильській зоні, виділення грантів, коштів. Якщо ми відмовимося від російського ядерного палива, нам доведеться закрити свої уранові рудники і отримати соціальне навантаження на бюджет, нам потрібно буде десь захоронювати відпрацьоване паливо. Тобто американці начебто і продадуть нам дешеве паливо, але в цю ціну потрібно буде додати і навантаження через виведення шахт, і витрати на зберігання. Насправді думаю, що візьмуть недобудований блок на ХАЕС і туди засунуть американський реактор. Це не так довго і дорого. Але ті 5-6 млрд , які потрібно буде заплатити і які повісять на "Енергоатом" у вигляді боргу, приведуть до того, що він стане банкрутом. Тоді через процедуру банкрутства його приватизують або передадуть в управління іноземній компанії. Здогадайтеся, який. До речі, в серпні, напередодні візиту Зеленського в США, в Кабміні розробили законопроект про корпоратизацію "Енергоатому". Думаю, що це не збіг. Питання, що буде з тарифами на електроенергію, коли "Енергоатом" збанкрутять, що буде з тарифами для промисловості? Воно риторичне. Коли в тарифи внесуть інвестиційну складову у вигляді витрат на добудову енергоблоку, вартість зберігання відпрацьованого ядерного палива, ціна електроенергії у нас з найнижчої стане найвищою".

Експерт каже, що при унікальної можливості узгодити економічні інтереси України з американським президентом, українському президенту можна було говорити про вже обкатані Штатами з іншими країнами програми. Наприклад, відкрити американський ринок збуту для українських товарів в рамках програми "Все, крім зброї" (Everything But Arms) хоча б на кілька років. Така була відкрита для Камбоджі та Бангладеш. Або запропонувати рішення проблем з відтоком інвестицій через війну.

"Американці за Будапештським меморандумом зобов'язалися захищати нас в обмін на нашу відмову від ядерної зброї. У України був третій в світі потенціал. Відмовившись, вона зробила колосальний внесок в американську та світову безпеку, і грошовий еквівалент цього вчинку вимірюється в сотнях мільярдів доларів. Меморандум не був активований, ми втратили частину територій, і це відбивається на нашій інвестиційної привабливості. Створіть нам фонд гарантування інвестицій в Україну у вигляді гарантій американських: інвестор, у разі втрат через ескалацію, отримає їх компенсацію. Створіть фонд хоча б на 5 млрд. Адже ці гроші, якщо не настане час Ч, виділяти одразу не потрібно буде. Можна було підписати своп-лінію з Федеральною резервною системою США про підтримку нас доларовою ліквідністю в обмін на гривню в разі кризи, пов'язаної з курсом або скороченням резервів. Це не фантастика. Такі своп-лінії у 2008 р. відкривали для країн Азії та Латинської Америки. Чомусь Народний банк Китаю з нашим Нацбанком своп-лінію підписав на еквівалент 2 млрд дол. Але Зеленський навіть не активував прохання про зняття 25% мита на український метал, яке ввів ще Трамп разом з митами на російський алюміній. Навіть цього не прозвучало, не було пакета раціональних пропозицій. Натомість прозвучало економічне фентезі, - резюмує А. Кущ. - Інакше сприймати ці близько 80 проектів у Плані трансформації не можна. Чому? Тому, що він удвічі перевищує наш ВВП. Уявіть, що Байден виходить і каже, що США будуть реалізовувати проекти на 40 трлн дол. - два їхніх ВВП. Навіть коли він говорить про проекти на 1 трлн, багато хто вже хапається за голову. А тут 200% ВВП. При цьому в Києві вже 15 років не можуть добудувати міст. Зеленський говорить про план, про який ніхто в Україні не чув, і цим заганяє американців в стан когнітивного дисонансу. Перша їхня реакція - зв'язатися з українськими колегами і дізнатися їхню думку. А українські колеги нічого не знають. Оцініть стан американців. Найдивовижніше, що, якби Зеленський привіз п'ять проектів "під ключ", з дозволами, ліцензіями, на 2 млрд дол., і сказав би які американські корпорації це зацікавить, то вони б з резолюцією Байдена пішли по ланцюжку на розгляд позачергово".

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів
^