Пенсії переселенцям, закон про працю та скорочення Ради: над чим працюють депутати?

04 лютого 17:31

Пенсії переселенцям, закон про працю та скорочення Ради: над чим працюють депутати?

04 лютого 17:31

4 лютого Верховна Рада повернулася до сесійної зали після канікул. Третя парламентська сесія триватиме до 17 липня, і в планах нардепів багато важливих ініціатив. Nash.Live вивчив 13 знакових законопроектів, які збираються розглядати депутати.

Зміст

Законопроект подав Кабмін, на другій сесії ВР узгодила скорочену роботу над ним й тепер має ухвалити остаточне рішення. Головні зміни, які чекають на українців:

  • із закону про держдопомогу сім'ям з дітьми приберуть поняття "малозабезпечена сім'я" і "прожитковий мінімум для сім'ї". Змінять формулювання середньомісячного сукупного доходу сім'ї. Зараз в нього не входить допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, та його рахують в середньому з усіх інших джерел. Але розрахунок середньомісячного доходу хочуть віддати Кабміну - він буде встановлювати порядок;
  • зараз допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, дорівнює двом прожитмінімумам для відповідної вікової категорії. Її хочуть підвищити до 2,5 прожитмінімумів, а на дітей з інвалідністю - до 3,5 прожитмінімумів;
  • з'явиться термін "непрацююча працездатна особа" в законі про допомогу малозабезпеченим сім'ям. Таким людям за їх бажання планують видавати "допомогу на отримання економічної самостійності". Це разова поворотна виплата для організації підприємницької діяльності. Крім того, непрацюючих працездатних членів сім'ї збираються залучати до безкоштовних тимчасових громадських робот;
  • зміниться порядок звернення за допомогою малозабезпеченій сім'ї. Зараз до заяви потрібно додати посвідчення особи, довідку про склад сім'ї, декларацію про доходи та майно, довідку про земельний пай, довідку про участь в АТО. Це прописано в законі, але вимоги звідти хочуть прибрати й уточнити, що порядок, умови і документи для допомоги встановлює Кабмін;
  • зараз розмір допомоги малозабезпеченій сім'ї - різниця між прожитмінімумом на сім'ю та її доходом. Але не більше 75% прожитмінімуму для сім'ї. Пропонують встановити максимальний розмір - не більш прожитмінімуму для сім'ї. Але при цьому збираються прибрати норми про збільшення його рівня. Зараз рівень забезпечення прожитмінімуму зростає на 10% за кожну дитину, на 20% - якщо дитина з інвалідністю, дитина росте у неповній сім'ї або у одного з батьків інвалідність (I або II групи);
  • зараз прописані умови, за яких допомога малозабезпеченим сім'ям не призначається. Пропонують їх прибрати повністю і надати право на остаточне рішення місцевим адміністраціям та виконкомам. Його прийматимуть на підставі акта-обстеження умов життя родини.

Документ ще не проходив жодне читання. Якщо цю ініціативу Кабміну ухвалять, то втратить силу Кодекс законів про працю, а також закони про оплату праці та відпустки. Трудові книжки скасують, а інформацію про страховий стаж фіксуватимуть в електронній формі в держреєстрі загальнообов'язкового державного соцстрахування.

Трудові відносини регулюватимуть тільки трудовими договорами (не контрактами) Усього законопроектом передбачили сім видів: безстроковий, строковий, короткостроковий, сезонний, з нефіксованим робочим часом, учнівський, з домашнім працівником.

Щорічна оплачувана відпустка - не менш як 24 календарних дні, нормальна тривалість робочого часу - 40 годин на тиждень.

Одна з найбільш дискусійних норм законопроекту - право роботодавця звільняти співробітника до закінчення дії договору та без пояснення причин. Про це потрібно буде повідомляти письмово або обумовленим каналом зв'язку (наприклад, електронною поштою).

Якщо термін роботи на підприємстві не більше пів року - працівника повинні попередити не менш ніж за 15 днів. Якщо термін роботи понад пів року - не менш ніж за 30 днів. Якщо термін роботи понад п'ять років - не менше ніж за 60 днів. Якщо термін роботи понад десять років - не менше ніж за 90 днів.

Детальніше про нові норми - "Без трудової книжки та під загрозою звільнення: як будемо працювати за новим законом "Про працю"

работа.jpg (469 KB)

Нардепи подали в грудні 2019 р. законопроект №2083-д. Його мета - вирішити проблему з оформленням і нарахуванням пенсії внутрішньо переміщеним особам та жителям тимчасово окупованих територій (ТОТ).

Основні плани:

  • порядок визначення зарплати для пенсії, її нарахування та перерахунку. Якщо у ВПЛ або жителя ТОТ немає довідки про зарплату, інших документів про доходи та документів для призначення пенсії, дані візьмуть з персональної облікової картки (в Пенсійному фонді) і Держреєстру загальнообов'язкового державного соцстрахування. Пенсійний фонд буде не в праві відмовити в призначенні пенсії, якщо там не буде можливості перевірити первинні документи;
  • виплата пенсії за минулий період. Якщо її повинні були нарахувати або виплачувати, але цього не могли зробити через військовий конфлікт, то повинні виплатити за минулий час. Обмежень по термінах не передбачають, виплати хочуть починати в місяць наступний з моменту звернення. Разово збираються віддати частину від всієї невиплаченої пенсії, яка дорівнює пенсії за рік. Залишок боргу - щомісячно та рівними частинами (не більше за щомісячний розмір пенсії). Право на отримання такої пенсії є й у спадкоємців;
  • виплата пенсій жителям ТОТ. Під це прописують нову статтю в закон про загальнообов'язкове пенсійне страхування. Пенсію збираються платити в територіальному органі ПФ щомісяця за місцем звернення людини. Умова - ідентифікація кожні півроку. Призначити, перерахувати або відновити виплату пенсії можна буде як за особистим зверненням так і через посередника (за довіреністю). Виплачувати гроші будуть через банки на підконтрольних територіях.

Пропозиція Кабміну - посилити покарання за завідомо неправдиве повідомлення про мінування. Зараз за ст. 259 Кримінального кодексу за це передбачено позбавлення волі на строк від двох до шести років. Пропонують додати також конфіскацію майна.

Зараз за повторне неправдиве повідомлення або з тяжкими наслідками - позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років. Пропонують й сюди додати конфіскацію майна як посилюючий захід. А також дописати, що вона передбачена, якщо об'єктами неправдивого мінування були критично важливі об'єкти або споруди. Тобто якщо їх діяльність пов'язана з технологічними процесами, послугами, які мають велике значення для економіки, промисловості, суспільства, безпеки населення.

Пропозиція надійшла від президента. Він пропонує внести до Кримінального процесуального кодексу доповнення, яке налякає корупціонерів. Якщо обирають запобіжний захід для підозрюваного в скоєнні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, то слідчий суддя зможе й не призначати заставу.

Також президент висунув ініціативу закріпити поняття "злодій в законі", посилити відповідальність злочинних спільнот на чолі з ними. За орієнтир взяв схожий законотворчий досвід в Грузії та Італії. Законопроект пройшов перше читання й на третій сесії може пройти друге. Основні новації:

  • статус "злодій в законі". Це людина, яка дотримується властивих злочинному середовищу традицій та правил поведінки, користується авторитетом серед злочинців, керує, координує, організовує діяльність злочинного співтовариства. Перебування в статусі "злодій в законі" планують карати жорстко - позбавлення волі на термін від 12 до 15 років з конфіскацією;
  • поняття "сходка". Це зустріч представників злочинних співтовариств для складання планів і узгодження злочинів, матеріального забезпечення злочинної діяльності. Покарання за участь в сходці - від семи до десяти років позбавлення волі з конфіскацією.

Щоправда генпрокурор Руслан Рябошапка направив в Раду лист, в якому повідомив, що реалізація положень може бути проблематичною. Адже "злодіям в законі" посвідчення не видають, "коронація" не фіксується.

Однак застосування специфічної лексики та відсилання до "понять" теж не випадкові. Закон повинен поставити "злодіїв в законі" перед вибором. За ідеєю, визнавши себе таким, авторитет підписується на максимальне покарання. Не визнавши, позбавляється авторитету в злочинному середовищі.

Законопроект, який в грудні 2019 р. подав президент, не розв'язує проблему другого громадянства. Але деякі питання зачіпає. Зокрема:

  • буде більше підстав для набуття українського громадянства за територіальним походженням;
  • з'явиться список країн, підданим яких для отримання українського громадянства досить буде скласти присягу громадянина України;
  • із закону про громадянство приберуть норму про те, що добровільне набуття громадянства іншої країни є підставою для втрати громадянства України;
  • Державна міграційна служба та МЗС зможуть звертатися до суду з позовами про скасування рішень про встановлення, оформлення належності до українського громадянства;
  • піддані іншої країни не зможуть займати деякі посади;
  • кандидати на деякі пости повинні будуть подавати декларацію про відсутність громадянства (підданства) іншої країни.

Детальніше про нові норми - "Присяга громадянина та перевірка на другий паспорт: як перепишуть закон про громадянство"

гражданство.png (3.40 MB)

Отримавши схвалення Конституційного суду, Верховна Рада може скасувати норму Основного закону про представництво і захист в суді тільки адвокатом з відповідним свідоцтвом. Виключно за адвокатом залишать тільки захист в кримінальному процесі.

Детальніше про нові норми - "Що значить скасування адвокатської монополії: за і проти"

Ввести в Україні повноцінний суд присяжних в статусі кандидата в президенти обіцяв Володимир Зеленський. У січні 2020 р. законопроект №2710 подав Кабінет міністрів та перше читання він ще не пройшов. Відповідно до нього:

  • суд в складі судді та сімох присяжних зможе здійснювати правосуддя у кримінальних провадженнях, які передбачають покарання понад десять років позбавлення волі;
  • у кожної зі сторін провадження буде право на відведення двох присяжних. Прокурор і потерпілий матимуть право дати відвід по одному присяжному;
  • присяжні прийматимуть рішення тільки про винуватість чи невинуватість обвинуваченого;
  • обвинуваченого, якого присяжні визнають невинним, негайно звільнятимуть з-під варти;
  • на вирок присяжних можна буде подати апеляцію тільки в частині призначення покарання, звільнення від покарання або його відбування, вирішення цивільного позову та вирішення питання про судові витрати.

На попередній сесії Рада прийняла в першому читанні депутатський законопроект №2178-10. На третій сесії його повинні узгодити остаточно. Відповідно до нього:

  • ринок сільгоспземлі працюватиме з 1 жовтня 2020 р.;
  • рішення про допуск на ринок іноземців українці ухвалять на референдумі;
  • концентрацію землі в одних руках обмежать 10 тис. га;
  • земля зможе бути забезпеченням по кредиту;
  • до 1 січня 2030 р. власники паїв продаватимуть свою землю за ціною не нижчою за нормативну грошову оцінку;
  • першочергове право на викуп землі державної та комунальної власності буде у громадян з правом постійного користування, довічного успадкування та орендарів з правом постійного користування;
  • право на переважну покупку можна буде передавати іншій особі.

Детальніше про нові норми - "Ринок землі з жорсткими умовами та зручними лазівками: як переписали скандальну реформу"

рынок_земли.jpg (705 KB)

Законопроект №2285-д пройшов перше читання на попередній сесії й зараз готується до другого.

Він передбачає правила розміщення гральних закладів, розмір та термін дії ліцензій, обмеження для організаторів азартних ігор, гравців та відвідувачів гральних закладів.

Детальніше про нові норми - "Робимо ставки: як працюватиме й зароблятиме гральний бізнес в Україні"

Давня ідея про скорочення чисельності Ради з 450 до 300 мандатів наближається до реалізації. Законопроект №1017 президент подав ще в серпні 2019 р. Його включили до порядку денного на минулій сесії, в грудні його схвалили в Конституційному суді, в січні позитивний висновок дав комітет ВР з правових питань. 4 лютого Рада його попередньо схвалила.

Законопроект змінює 76 та 77 статті Конституції, а зокрема:

  • кількість парламентарів скорочується з 450 до 300;
  • народним депутатом зможе стати той, хто проживає в Україні не менше п'яти років (зараз - протягом п'яти років) і володіє державною мовою;
  • Верховна Рада обирається за пропорційною виборчою системою (в даний момент в Конституції виборча модель не закріплена).

Одна з підстав для зменшення кількості мандатів - скорочення чисельності населення України. У 1996 році, коли в Конституції закріпили чинну норму, вона була 51,2 млн осіб. В даний момент, за офіційною статистикою, на 10 млн осіб менше. А за оцінкою населення, яку в січні презентував Кабмін, взагалі лише 37,2 млн чоловік.

Якщо зміни ухвалять, то вони стосуватимуться вже наступного скликання Верховної Ради.


До речі

Рішення про скорочення складу ВР до 300 нардепів українці підтримали на референдумі в 2000 році. Тоді, з ініціативи президента Леоніда Кучми, на голосуванні розглядали чотири питання: про обмеження депутатської недоторканності, двопалатний парламент, додаткові повноваження президента на розпуск Ради та скорочення кількості нардепів. Всі ініціативи отримали підтримку понад 80% тих, хто проголосував. Але законодавство все одно не змінили.


верховная_рада(2).jpg (569 KB)

Зараз Конституція передбачає вісім підстав для дострокового припинення повноважень нардепа. У серпні 2019 р. Владимир Зеленський подав законопроект, яким додає ще два. Він вносить зміни до Конституції (ст. 81), по ньому вже є висновок КСУ і профільного комітету ВР. Якщо в Раді знайдеться 300 голосів на підтримку, то позбавити мандата зможуть:

  • за встановлення факту неперсонального голосування. Факт встановлює суд. Покарання передбачене й для того, хто голосує за іншого, й для того, за кого голосують;
  • за відсутність без поважних причин на третині пленарних засідань ВР та/або засідань комітету протягом однієї чергової сесії.

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів

Новини партнерів

Загрузка...
^