Незаконне декларування оголосили поза законом. Розбираємося в скандальному рішенні КСУ

28 жовтня 14:57

Незаконне декларування оголосили поза законом. Розбираємося в скандальному рішенні КСУ

28 жовтня 14:57

27 жовтня Конституційний суд ухвалив резонансне рішення про скасування кримінальної відповідальності за незаконне декларування.

Хоча його просили визнати неконституційною і багатостраждальну статтю Кримінального кодексу про відповідальність за незаконне збагачення, її поки що зберегли.

Рішення КСУ розбурхає Захід, обурило антикорупційних активістів і чимале число політиків. Тепер, стверджують вони, грошей міжнародних кредиторів Україні не бачити.

Розбираємося, які антикорупційні норми розглядав КСУ, чому їх скасував і кому це вигідно.

Зміст

4 серпня група з 47 нардепів спрямувала до Конституційного суду подання щодо відповідності Основному закону цілої низки антикорупційних норм:

  • про декларування дітей, членів сім'ї та третіх осіб, які проживають з чиновником. Апелювали до втручання в особисте і сімейне життя;
  • про перевірку Національним агентством щодо запобігання корупції декларацій і про моніторинг способу життя. У зв'язку з відсутністю в законодавстві тлумачення поняття "моніторинг", автори подання вказали, що за своєю суттю воно тотожне слідчим розшуковим діям. Це функціоналу НАЗК не відповідає, воно не є органом досудового розслідування. Також вказали на виборчий моніторинг, що суперечить закріпленій в Конституції рівності перед законом;
  • про доступ НАЗК до держреєстрів і баз даних;
  • про відкритий доступ до декларацій;
  • про детальний список того, що необхідно декларувати. Зокрема, про декларування об'єктів, що належать третім особам, з яких чиновник отримує дохід;
  • про декларування істотних змін в майновому стані;
  • про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення (ст. 368-6 Кримінального кодексу);
  • про кримінальну відповідальність за незаконне декларування (ст. 366-1 КК). Тут вказували на те, що відповідальність передбачається і за третіх осіб, достовірність відомостей щодо яких чиновник не може перевірити. Тобто відповідальність не носить індивідуальний характер, чого вимагає Конституція.

Своє рішення КСУ публікує на сайті, але не так швидко, як того хотілося б. Тому висновки почали робити ще до того, як з'явилася навіть інформація неофіційна, з джерел. Перші заяви були про тотальне визнання неконституційними всіх норм. Тобто повну ліквідацію системи електронного декларування та скасування відповідальності як за незаконне декларування, так і за незаконне збагачення вдруге. Нагадаємо, що КСУ вже скасовував цю норму КК в лютому 2019 р. Однак рік тому парламент прийняв оновлену статтю про незаконне збагачення.

Дані з джерел підтвердили, що КСУ дійсно визнав неконституційними деякі норми. Однак не всі, а ті, які стосуються функцій НАЗК і незаконного декларування. Поки рішення КСУ не опубліковано, можна припускати, що там прислухалися до аргументів нардепів. Також за даними джерел, розгляд низки інших норм продовжиться окремо, а парламенту Суд дав час виправити законодавство.

Визнана неконституційною стаття 366-1 КК передбачає відповідальність у вигляді штрафу від 2 500 до 3 000 неоподатковуваних мінімумів (від 42,5 тис. до 51 тис. грн) або громадські роботи від 150 до 240 годин, або позбавлення волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на три роки.

Вона передбачена, якщо суб'єкт декларування подав завідомо недостовірні відомості або навмисно не подав декларацію. Також відповідальність передбачена в тому випадку, якщо різниця між задекларованим і незадекларованим перевищує суму у 250 прожитмінімумів для працездатних осіб. Тобто зараз перевищує 550 тис. грн. За перевищення суми у 110-250 прожитмінімумів передбачена адміністративна відповідальність. Її КСУ не відміняв.

Навіть з тексту статті очевидно, що потрібно довести навмисність діяння. Крім того, за ст. 2 Кримінального кодексу підставою для кримінальної відповідальності має бути вчинення суспільно небезпечного діяння. Що в даному випадку довести теж складно.

"Практика застосування цієї статті така: в 2019 році із 410 осіб, які постали перед судом як обвинувачені у цьому злочині, щодо 360 провадження були закриті, у т.ч. 306 у зв’язку із дійовим каяттям, 41 – зміною обстановки, 5 – передачею на поруки; до 32 таких осіб застосовані громадські роботи, до 8 – штраф, 10 осіб звільнені від покарання; і жодна особа не засуджена до позбавлення волі. Так само жодна особа із 533 не була засуджена за ст. 366-1 КК України до позбавлення волі і в 2018 році, але 499 із них були звільнені від кримінальної відповідальності, а ще 12 – від покарання. Тому якщо за це діяння буде встановлена лише адміністративна відповідальність у виді штрафу тисяч так на 50-100 (наразі адміністративний штраф за подання неправдивих відомостей в декларації встановлено в межах від 17 до 42,5 тисяч гривень), він буде мати достатній стримуючий ефект. При цьому процедура набагато більш проста, ніж кримінальна", - написав у Facebook член правління Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк.

Адвокат Ростислав Кравець зазначає, що мова про повну ліквідацію електронного декларування не йде. Він нагадує, що неконституційними визнані невластиві НАЗК функції.

"Які використовували іноземні так звані друзі для контролю над нашими чиновниками в своїх інтересах, для незаконного втручання в діяльність нашої економіки", - уточнює юрист.

Ще одне рішення, про визнання неконституційною статті за незаконне декларування, адвокат називає правильним, спираючись на практику вироків, судових розглядів і діяльності НАБУ, до підслідності якого і відноситься правопорушення.

"Витрачаються мільярди гривень, наприклад, на розслідування проживання не в своїй квартирі, на зарплати детективів по 60 тис. грн, експертизи, опитування. В результаті ми отримуємо або угоду зі слідством, або пропущені терміни з розслідування. Таке декларування не впливає на боротьбу з корупцією. Цікаво ловити дрібних чиновників, витрачаючи на розслідування гроші, залякувати їх і примушувати до співпраці в своїх інтересах. Ми чули про те, що директор НАБУ Артем Ситник корупціонер, голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін корупціонер, але вони продовжують впливати на антикорупційну політику. Виключення кримінальної статті я вітаю. Може у НАБУ з'явиться більше часу. Так вони розслідували недекларування директором школи, а зараз може почнуть розслідувати схеми з "Центренерго" і "Роттердам +", - говорить Р. Кравець.

Драматичні наслідки рішення КСУ описав у Facebook нардеп фракції "Слуга народу" Єгор Чернєв:

"Це антидержавний заколот у чистому вигляді в інтересах Коломойського та олігархів з ОПЗЖ, адже саме "За майбутнє" та ОПЗЖ зробили подання до КСУ… Від наших західних партнерів надходять чіткі сигнали, що Україна може втратити підтримку союзників. Адже таке рішення Конституційного суду — не випадковість… Фактично Коломойський разом з ОПЗЖ йде ва-банк і намагається знищити всі незалежні антикорупційні інститути в державі… Головна мета зрозуміла — відвернути від України її західних партнерів, зруйнувати нашу співпрацю з МВФ та убезпечити себе від кримінального переслідування у країнах, які є нашими союзниками".

Невдоволення кредиторів рішенням КСУ легко передбачити. Адже меморандумами з МВФ і ЄС за кредитними програмами зазначений особливий незалежний статус антикорупційних органів.

Пропозиція нардепа, а також цілого ряду антикорупційних активістів - розпустити Суд, ухваливши для цього зміни в закон про нього і в Конституцію. За нинішніми нормами прибрати суддів не вийде. Термін їх повноважень становить дев'ять років і їх не можна достроково звільнити у зв'язку з непопулярним рішенням, яке не схвалюють кредитори - такої умови в законодавстві немає.

Ростислав Кравець вважає, що його можуть переписати - прецеденти були:

"У Верховному суді повноваження були безстроковими, але активістам з різними послами подібне вдалося. Можуть намовити ставлеників різних грантоїдських структур, інших купити. Якщо ви пам'ятаєте, були визнання Олександра Онищенка, як він возив хабарі від Петра Порошенка в ВР, щоб була проголосована так звана судова реформа. Зараз ситуація та ж. Думаю, знайдуть гроші, щоб проголосувати черговий божевільний закон нібито для реформи, переатестації суддів КСУ".

Тим часом президент заявив про внесення законопроекту, який дозволить продовжити декларування і надасть антикорупційним органам всі необхідні повноваження для перевірки. І якщо питання із законопроектом про КСУ відкрите, то законопроект Зеленського з високою ймовірністю буде. Так само, як і після визнання неконституційною норми про незаконне збагачення. Не варто забувати, що попереду ще й робота над приведенням у відповідність з Конституцією закону про НАБУ. Тобто у влади великий шматок антикорупційної роботи, в якій, втім, вона ж і зацікавлена.

"Як не дивно, владі рішення КСУ вигідне. І дуже невелика ймовірність, що в Офісі президента не знали, що він буде його виносити, - каже кандидат політичних наук Олексій Якубін. - Зараз у відносинах із Заходом виникла така ситуація, за якої всі ключові бастіони вже здані. Щоб з МВФ, європейськими інституціями, американськими вийти на новий процес переговорів, потрібно злегка поміняти диспозицію. Навіть на боязкі заяви влади про те, щоб упорядкувати антикорупційні органи, щось вирішити з директором НАБУ Артемом Ситником, реакція від Заходу категорична - ні. Мені здається, що у владі вирішили скористатися контекстом КСУ. Щоб він визнав очевидне: частина антикорупційного законодавства в останні роки приймалася з порушенням Конституції. Просто дали КСУ можливість ухвалити рішення, виходячи з наявного матеріалу".

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів

Новини партнерів

Загрузка...
^