Непотоплюваний Ситник. Суд наказав звільнити, але він не йде - чому?

27 жовтня 13:50

Непотоплюваний Ситник. Суд наказав звільнити, але він не йде - чому?

27 жовтня 13:50

Окружний адміністративний суд Києва ухвалив рішення про те, що Артем Ситник повинен залишити посаду директора Національного антикорупційного бюро. Згадуємо довгі спроби його звільнити і розбираємося, чому це не вдається зробити.

Зміст

З 2017 по 2019 рр. Ситник п'ять разів відпочив в мисливському угідді "Поліське-Сарни" безкоштовно, тобто в якості подарунка. Вартість кожного такого відпочинку оцінюється приблизно у 100 тис. грн і підлягає обов'язковому декларуванню. Однак директор НАБУ презенти в декларації не вказав і поплатився рішеннями судів двох інстанцій про адміністративне правопорушення. У грудні 2019 році йому присудили 3 400 грн штрафу, виплату судового збору та конфіскацію подарунка.

У лютому 2020 р. 216 нардепів подали до Верховної Ради проект постанови про звільнення Артема Ситника з посади. За законодавством ВР може ініціювати відставку директора НАБУ в зв'язку із набранням чинності обвинувального вироку, тобто за кримінальне правопорушення. Вчинено було адміністративне, і нардепи в проекті постанови посилалися на дух закону. Однак західні партнери закликали дотримуватися його букви. Документ не голосували, і процедура звільнення через Раду не пішла.

Відкрилися судові шляхи. У травні 2020 р. 50 нардепів звернулися до Конституційного суду. Він розглядав на відповідність Основному закону призначення Артема Ситника директором на підставі указу президента - Петра Порошенка. Нардепи вказували на те, що таких повноважень у голови держави за Конституцією немає.

28 серпня КСУ виніс рішення про те, що призначення Ситника президентським указом Конституції суперечить. У НАБУ пояснили, що автоматичне звільнення не передбачається законом про НАБУ, ВР повинна виправити законодавство, а тим часом Артем Ситник продовжує працювати.

16 вересня КСУ ухвалив рішення за поданням 50 нардепів щодо конституційності окремих положень закону про НАБУ. Відповідно до нього президент не може мати стосунку до створення Бюро і призначення директора. Парламенту відвели три місяці, щоб визначити, хто саме цим повинен займатися. Термін закінчується 17 грудня 2020 р.

У вересні адвокат Дмитро Співак подав до Державного бюро розслідування заяву про відкриття кримінального провадження проти Ситника в зв'язку з ігноруванням рішення КСУ і захопленням державної влади (по ст. 109 Кримінального кодексу). Досудове розслідування не почалося, і адвокат подав скаргу до Шевченківського районного суду Києва. 7 жовтня суд виніс рішення про те, що ДБР має почати досудове розслідування.

26 жовтня стало відомо про два рішення Окружного адміністративного суду. Перше - про поновлення на посаді звільненого Ситником в травні 2020 року керівника другого підрозділу НАБУ Олександра Кареева. Друге, окреме, в зв'язку з тим, що під час розгляду справи суд виявив порушення закону, - про виконання рішення КСУ. Як пояснили в прес-службі ОАСК, рішенням КСУ від 28 серпня Артем Ситник достроково втратив повноваження і додаткових рішень для цього Конституція не передбачає.

Окремо ОАСК розсилає рішення органам влади. ДБР почати досудове розслідування у зв'язку з невиконанням рішення КСУ, спробою захоплення влади і присвоєнням владних повноважень. Також є розпорядження для заступників директора НАБУ відреагувати на рішення КСУ. Для Кабміну і РНБО - дати вказівки для виконання рішення КСУ. Для Мін'юсту - викреслити з Єдиного державного реєстру Артема Ситника як директора НАБУ. На виконання рішення в ОАСК відвели місяць.

У НАБУ заявили, що рішення ОАСК оскаржать. Нагадали, що директора можна звільняти тільки на підставах, описаних законом. Детальніше про них – за посиланням.

Міністр юстиції Денис Малюська вже повідомив, що його відомство вилученням з реєстрів не займається - це роблять держреєстратори. У міністерстві розглядають скарги і тільки за їх результатами вносять зміни до ЄДР.

Також він нагадав, що до 17 грудня положення про те, що президент призначає і звільняє директора НАБУ і його рішенням створюється Бюро, все ще діє.

Пропозиції переписати закон про НАБУ і привести у відповідність з Конституцією вже є в Раді: на початку вересня нардепи подали три законопроекти. Перший - №4025, передбачає, що Бюро - це центральний орган виконавчої влади з особливим статусом.

Депутати пропонують, щоб за призначення і звільнення директора відповідав Кабмін, а ось повноваження Ради, щодо звільнення в деяких випадках, прибрати. Конкурс на посаду директора проводитиме конкурсна комісія. Зараз до неї входять по три представники від президента, ВР і Кабміну. Пропонують, щоб по три від Кабміну і міжнародних донорів, які протягом двох років надають Україні допомогу для боротьби з корупцією.

Зараз закон передбачає щорічний аудит Бюро, законопроектом - кожні два роки і це буде зовнішнє незалежне оцінювання під егідою міжнародних донорів. Такі реверанси - те, як влада бачить виконання зобов'язань перед кредиторами. У меморандумі з Міжнародним валютним фондом і Євросоюзом питання незалежності антикорупційних органів прописане окремо.

Поки що черговий транш кредиту МВФ Україна не отримала, хоча, як запевняють в НБУ, всі структурні маяки виконує. До виконання програми з Фондом прив'язана й кредитна лінія від ЄС на 1,2 млрд євро, яка зараз теж на паузі.

Президент Володимир Зеленський в інтерв'ю каналам сказав, що в цьому винні вороги України. Заступник міністра фінансів Юрій Драганчук в одному зі своїх недавніх інтерв'ю питання зазначив, що питання саме з НАБУ і Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою, яка залишилася без керівника після відставки Назара Холодницького.

Наслідки рішення ОАСК і затримки з поправками до законодавства про Бюро Nash.Live попросив оцінити директора Українського інституту політики Руслана Бортника.

- Чи має піти Ситник за рішенням ОАСК?

- Рішення КСУ і ОАСК, якщо набере законної сили, Ситник зобов'язаний виконати. І він, і його заступники, і Мін'юст, незважаючи на заяву Дениса Малюськи про те, що виконувати його не будуть. Занадто часто Мін'юст відмовляється виконувати рішення судів. То у справі братів Суркісів (по стягненню коштів з ПриватБанку, - ред.), то тепер ОАСК. Там великий вплив орієнтованих на захід організацій і політиків. Таке відчуття, що Мін'юст намагається блокувати і руйнує судову систему України. Так, рішення ОАСК безпрецедентне за своєю деталізацією, за наслідками. Отже, його або потрібно оскаржити у Вищому адміністративному суді, або виконувати. Заява про те, що органи державної влади не будуть виконувати рішення судів - головна причина руйнації судової системи.

- Чи важливий міжнародним донорам саме Артем Ситник як керівник НАБУ?

- Їм важливий контроль над цим органом. А на сьогодні домовитися про нову кандидатуру поки не вдається. Рішення КСУ "підвісили" статус Ситника, рішення ОАСК делегітимізували його. Але влада - Офіс президента, уряд - не поспішає ухвалювати відповідні рішення, розуміючи, що перебування Ситника на посаді є частиною домовленостей з МВФ, європейськими кредиторами. Будь-яке пряме рішення уряду, президента, парламенту щодо Ситника буде трактуватися західними партнерами як порушення домовленостей про кредитування. Саме тому, я думаю, намагаються загрібати жар чужими руками. Через рішення судової системи досягати необхідного положення, коли Ситник вже буде відіграної картою. У той же час не вдається домовитися про нового Ситника, нову компромісну фігуру. Тому питання постійно зависає.

- За рішенням КСУ є три місяці, щоб переписати закон про НАБУ. Є законопроект, який дає широкі повноваження міжнародним донорам на узгодження кандидатури директора. Чому не приймають і чи встигнуть до 17 грудня?

- Прийняти цей закон у ВР складно, тому що вплив депутатів, орієнтованих на західних партнерів, невисокий. Їх в цьому парламенті збереться, в кращому випадку, 150-170. Недостатньо, щоб ухвалити відповідне рішення. Тому зараз бачимо цугцванг, коли в жодної зі сторін немає хорошого ходу, а між собою не можуть домовитися.

- Що буде, якщо до цієї дати закон про НАБУ не перепишуть?

- Виникне ситуація з ігноруванням рішення КСУ. Не перша така. Вона буде ще більше підривати довіру до судової системи, до якості функціонування державного апарату. Але ситуація буде зберігатися. Може Україна раніше отримає знак про те, що МВФ не виділить другий транш кредиту і тоді влада ухвалить рішення щодо Ситника і законопроекту. Це йде в комплексі: законопроект про НАБУ це і є вирішення питання щодо Ситника. Всі розуміють, що питання не в правовому регулюванні, а в контролі над самою структурою.

- Якщо Ситник не піде за рішенням ОАСК?

- Якщо рішення не буде оскаржене, це вже проблема для Мін'юсту і заступників Ситника. Їм прямо приписані дії, які вони повинні зробити. Їх невиконання передбачає кримінальну відповідальність.

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів

Новини партнерів

Загрузка...
^