Не про економіку, а про лояльність: як переписали і заради чого ухвалили закон про олігархів?

Не про економіку, а про лояльність: як переписали і заради чого ухвалили закон про олігархів?
24 вересня 13:11

Не про економіку, а про лояльність: як переписали і заради чого ухвалили закон про олігархів?

24 вересня 13:11

Освіживши в пам'яті навички турборежиму, 23 вересня Верховна Рада прийняла президентський закон про олігархів. Незважаючи на тисячу поправок до нього, швидко узгодили тільки ті, які схвалив комітет. Багнети на підтримку знайшли в монопартійній більшості та заручилися голосами частини фракції "Голос", груп "Довіра" і "За майбутнє".

Розбираємося, як антиолігархічний закон змінився до другого читання і чи стане від нього чистіше політична і економічне середовище?

Зміст

Дія закону обмежена в часі і терміни не чіпали. Його почнуть застосовувати через півроку після публікації. Втратить силу він через десять років. Як і в першій версії законопроекту, факт визнання олігархом - за РНБО за поданням Кабміну, НБУ, СБУ, АМКУ або члена РНБО. Без деталей процедури. Підстава - три з чотирьох олігархічних ознак, які частково відкоригували.

№1. Участь у політичному житті. Тобто фізособа є президентом, спікером ВР і його заступником, нардепом, прем'єром, віце-прем'єром, міністром або заступником, керівником центрального органу виконавчої влади, головою СБУ, НБУ, генпрокурором, керівником допоміжного органу, створеного президентом, і його заступником. Або це пов'язаний з кимось із перерахованих осіб. Також участь у політичному житті - це посада в керівництві політпаріі, фінансування її діяльності або політичної агітації, мітингів, демонстрацій.

До другого читання в список додали і осіб близьких з перерахованими вище. Деталізували, що таке фінансування діяльності політпарії вичерпним списком дій. Серед іншого і очевидного, це забезпечення приміщенням, технікою або інше організаційно-технічне. Фінансуванням вважатимуть і витрати пов'язаних осіб, і юросіб, кінцевим бенефіціаром яких є "підозрюваний" у олігархізмі.

№2. Значний вплив на ЗМІ. Людина - власник або засновник, бенефіціар або контролер власника, в теперішньому часі, або в минулому щодо введення закону в дію, якщо справи передав пов'язаній особі або людині з небездоганною репутацією. Ознаки небездоганності: судимість, накладені санкції, позбавлення права займати певні посади за рішенням суду, ухилення від сплати податків більш ніж на 100 розмірів мінімалок - це 650 тис. грн на момент введення закону в дію, покупка або намір купити ЗМІ за заниженою вартістю, систематичне порушення законодавства (фінансового, банківського, валютного, з фінмоніторингу, про цінні папери, акціонерні товариства, фондовий ринок і ЗМІ).

№3. Наявність у власності компанії, яка є суб'єктом природної монополії або займає монопольне становище на ринку. За умови, що протягом року підтримує або посилює монопольне становище.

№4. Наявність активів, що перевищують 1 млн прожитмінімумів для працездатних осіб станом на 1 січня. Це 2,48 млрд грн на момент введення закону в дію.

Три ознаки зі списку в довільному порядку - це підстава припускати, що людина є олігархом.

Статус легалізує РНБО і підтвердить президент своїм указом, але тут з'явилися нововведення до другого читання. Перше - на перший погляд мінімальне. Спочатку стаття п'ять називалася "рішення про визнання особи такою, яка має економічну або політичну вагу". Союз "або" замінили союзом "та". Тобто одне без іншого не розглядається.

Дописали, що потенційного олігарха будуть повідомляти про те, що відбудеться засідання, і він зможе взяти в ньому участь, якщо захочуть у РНБО, і дати особисті пояснення.

Після президентського указу олігархів включать у відкритий реєстр, який буде вести РНБО. Там будуть дані про рішення РНБО, ПІБ олігарха, декларація про його контакти, рішення РНБО про виключення олігарха зі списку, коли воно буде прийнято. Але до другого читання пункти у переліку доповнили, і в реєстрі вкажуть:

  • список юросіб, кінцевим бенефіціаром яких є олігарх;
  • список впливових політиків (список вище), на користь яких він здійснював фінансування протягом останніх трьох років.

Підстава для виключення - якщо олігархічних ознак буде менше трьох.

Виключення зі списку йде за тією ж процедурою, що і включення: подання, рішення РНБО, указ президента, відмітка в реєстрі. Але знову без деталізації.

Якщо олігарх потрапляє в реєстр, він не зможе купувати (бути бенефіціаром покупця) об'єкти великої приватизації та здійснювати внески на підтримку політпартій. З'явився ще один пункт - не зможе фінансувати політичну агітацію, політичні мітинги та демонстрації.

У першому варіанті законопроекту прописали наслідки від спілкування з олігархом для окремих осіб. Про контактах потрібно буде наступного ж дня подавати спеціальну декларацію.

Фіксувати спілкування повинні президент, міністри, прем'єр, віце-прем'єр, нардепи, спікер ВР і його заступники, генпрокурор, уповноважений з прав людини, генпрокурор і його заступники, голова НБУ і заступники, голова СБУ та заступники, судді, судді Конституційного суду, голова АМКУ та заступники, голова Рахункової палати і заступники, голова ЦВК і заступники, голова і члени Вищої ради правосуддя, секретар РНБО і заступники, голови місцевих адміністрацій, військовослужбовці ЗСУ з вищим званням, держслужбовці категорії "А".

У списку до другого читання є поповнення і декларацію повинні подавати: керівники держпідприємств, більше 50% акцій яких - власність держави, держслужбовці категорії "Б", голова Нацагентства з виявлення, розшуку та управління незаконними активами і його заступники, уповноважені з розгляду скарг на проведення держзакупівель, посадові особи з патронатних служб органів держвлади, помічники нардепів та суддів.

Фіксувати своє спілкування з олігархом не потрібно в тому випадку, якщо представники влади перетиналися з ним на офіційних заходах, які транслюються або які організовують держоргани, і на судових засіданнях. До другого читання уточнили: якщо зідзвонювалися або списувалися, декларація потрібна. Буде потрібна вона не тільки в тому випадку, якщо політики контактували з ним, але і якщо спілкувалися з його представниками. Але тут заковика - в реєстрі представники олігарха не вказані, критерії, яким вони повинні відповідати, не прописані, отже, їх може бути безліч.

Наслідки незадекларованого спілкування проговорюються вже поправками до законодавства. Але якщо список тих, хто зобов'язаний фіксувати свій контакт з олігархами вкрай широкий, то наслідки запропоновані не для всіх.

За порушення звільнення або дострокове припинення повноважень загрожує членам Вищої ради правосуддя, директору ГБР, голові та членам Рахункової палати, директору, першому заступнику та заступникам директора НАБУ, членам Нацради з питань телебачення і радіомовлення, членам ЦВК, голові і заступникам голови НБУ, голові та заступникам голови СБУ, омбудсмену, керівництву АМКУ. Члени Кабміну, посадові особи органів виконавчої влади, держслужбовці, секретар РНБО і його заступники, генпрокурор просто несуть якусь відповідальність. Точніше політичну і дисциплінарну. Але ось для президента, нардепів, спікера та його заступника відповідальності не передбачено ніякої.

 

Олексій Кущ, економіст:

- Цей закон може вплинути на економічне середовище приблизно так само, як нова серія серіалу "Слуги народу". Саме як чергову серію його і потрібно сприймати. Є три моменти, з якими в Україні потрібно боротися на системному рівні, причому не з олігархами як з фізособами, а як з системним явищем кумівський економіки.

Перше - посилення антимонопольного законодавства та інституційної незалежності Антимонопольного комітету. У США боротися з фінансово-промисловими групами почали саме з антитрестівського закону - Акту Шермана (був прийнятий у 1890 р., але почав використовуватися на початку XX століття, - авт.), який був спрямований проти паливних монополій. Приберіть монополізм - приберете економічну основу олігархії. А в цьому законі на цей рахунок взагалі нічого немає.

Друге - обмеження горизонтального розширення ФПГ. Тут є колосальний досвід Південної Кореї в боротьбі з їх чеболями. Коли у 1997 р. почалась азіатська криза, там зіткнулися з ризиком обнулення всіх результатів зростання економіки після ДСВ і замахнулися на чеболі. Свої ФПГ вони не знищили. Там заборонили їм розширюватися по горизонталі. Що до України, то це означає наступне: займаєшся металургією - не можеш займатися енергетикою, сільським господарством, банківським бізнесом, телекомунікаціями і т.д. Це важливо, тому що наші олігархи, як олія, розтікаючись по горизонталі і забиваючи все пори, забивають всі сегменти економіки, які можуть генерувати додану вартість, витісняючи малий і середній бізнес. Повинна бути галузева спеціалізація - вертикально інтегровані компанії, замість інтегрованих горизонтально. Горизонтальні послуги потрібно купувати у малого і середнього бізнесу, як це відбувається на Заході. Плюс заборона на перехресне фінансування між різними видами бізнесу і обмеження на фінансування збиткових видів за рахунок прибуткових.

Третє - реформування рентоорієнтованої моделі економіки, породженням якої і є олігархи. Звідси рентоорієнтована поведінка політичних еліт. Всі зусилля олігархів - заради покупки рент, наприклад, з видобутку природних ресурсів. І прибуток від покупки рент йде на покупку нових, а не на розвиток економіки. Плідним середовищем для рентоорієнтованої економіки є сировинна модель. Тобто завдання складне, воно пов'язане з економічними реформами, але без його вирішення з олігархами боротися не можна.

Ми ухвалили закон. На його основі пропоную читачам пройти тест, відповівши "так" або "ні" на запитання, навіть без зазначення імен олігархів:

  • Чи поверне один з олігархів гроші державі за порятунок найбільшого банку країни, який був націоналізований?
  • Другий олігарх віддасть державі родовища залізної руди або почне платити чесну ренту за її видобуток?
  • Третій олігарх перестане здійснювати спроби щодо пошуку дешевої електроенергії для своїх заводів?
  • В цілому, олігархи припинять використовувати залізницю для здешевлення перевезень своєї продукції до південних портів і лобіювати низькі тарифи на вантажні перевезення?
  • Перестануть деякі олігархи лобіювати пільги для "зеленої" енергетики?

Якщо хоча б на одне запитання завдяки цьому закону можна буде відповісти ствердно, тоді законодавці працювали не даремно. Якщо всі відповіді негативні, тоді все ясно і з ефективністю цього закону для економіки.

Олексій Якубін, кандидат політичних наук:

- Ми повинні розуміти головну ідею, через яку закон приймають. Влада вважає, що це принесе їй піар-бали, і у нас дійсно багато робиться саме заради рейтингів. Влада бачить запит у суспільства на викорінення соціальної несправедливості, нерівності та цим користується. Тема благодатна в плані рейтингів. Але вона добра, якщо люди потім відчують позитиви для себе, а не побачить тільки віртуальну боротьбу.

Ухвалення закону пов'язано з концентрацією влади. Більшість ФПГ він не злякає. Але влада вважає, що ФПГ він поставить від неї в більшу залежність. Якщо раніше ФПГ потрібно було про щось просити, то тепер вони будуть підвішені. Особливо це стосується тих, хто не на слуху. Є умовна перша десятка олігархів, але й на регіональному рівні знайдуться ті, які трьом з чотирьох критеріїв відповідають. Тим більше, що норми складені розмито, а РНБО може трактувати їх як хоче, в чому ми переконалися на нормах про санкції. Тому одна з цілей - сказати ФПГ: "У нас є механізм ввести проти вас санкції. Якщо хочете і далі бути невідомими, або занесіть щось, або робіть, що ми скажемо: фінансуйте або не фінансуйте тих, на кого ми вкажемо". Були реєстрові та нереєстрові козаки, а будуть реєстрові та нереєстрові олігархи.

Підхід не в тому, щоб знизити витрати, а в тому, щоб конфлікти відбувалися по горизонталі. Просто влада створюватиме лояльних олігархів з розрахунком, що потім їх вдасться віднадити від фінансування, наприклад, опозиційних проектів, зробити так, щоб вони орієнтувалися на Банкову.

Щодо самих представників влади є багато цікавих моментів, але ключовий, хто і як буде стежити за тим, як вони спілкуються з олігархами та їхніми представниками. Відбулася таємна зустріч або дзвінок, про які ніхто не дізнався, і що далі? Тобто і тут норми настільки розпливчасті, що стосовно нелояльних можна включити режим освітлення на повну, а щодо лояльних вдавати, що нічого не відбувається. Закон - це піар і робота над лояльністю.

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів
^