На користь влади і з ризиком ескалації. В якому напрямку відправимося з Кримської платформи?

23 серпня 17:49

На користь влади і з ризиком ескалації. В якому напрямку відправимося з Кримської платформи?

23 серпня 17:49

23 серпня проходить інавгураційний саміт Кримської платформи - ініціативи, мета якої в тому, щоб повернути питання деокупації Криму в міжнародний порядок денний. Діяльність платформи заявлена як довгострокова, форум планується як щорічний.

Основні напрямки роботи: невизнання зміни міжнародно-правового статусу Криму, санкції, захист прав людини і міжнародного гуманітарного права, безпека в регіоні в цілому і свобода навігації, боротьба з негативними економічними та екологічними наслідками окупації. Рівні роботи -на урядовому, парламентському та експертному рівнях.

Основні принципи будуть закріплені в декларації, яку підпишуть за підсумками установчого саміту. Спочатку очікуються візи від представників 45 країн, але документ буде відкритим, і свої підписи зможуть поставити ті, хто в день запуску Кримської платформи в Києві не був присутній.

До Києва прибули президенти Євроради та дев’ятьох країн: Фінляндії, Словенії, Польщі, Естонії, Словаччини, Литви, Латвії, Молдови, Угорщини. Чотири країни - Румунія, Грузія, Хорватія та Швеція - направили голів урядів, Швейцарія та Чехія направили керівників парламентів.

Nash.Live запитав у експертів, наскільки ефективною буде Кримська платформа і як довго протримається?

Олексій Якубін, кандидат політичних наук:

- Ще в минулому році, коли здавалося, що між Заходом і Росією буде посилюватися напруга, санкції будуть посилюватися, була задумка Кримської платформи по аналогії з Нормандським форматом, з главами держав. Тим самим президент зміг би отримати можливість зустрічатися зі світовими лідерами, яких в Нормандському форматі немає - президентами США і Туреччини, прем'єром Великобританії і т.д.

Але Платформа реалізовувалася на тлі геополітичних змін. Напруга між Заходом і Росією знизилася. Помітно, що з боку США і Заходу є бажання вийти на домовленості з Росією. З різних причин, але так вийшло: ситуація змінилася, і це відбилося на Кримській платформі. В результаті не приїхав жоден лідер Великої сімки, Великої двадцятки, не дивлячись на заяви з боку влади про розворот в бік Китаю та інше.

Лідери не приїхали, і це означає, що питання Криму перестало бути питанням глобальної безпеки. Частково і час втратили, і порядок денний в світі змінився. Топ-тема -Афганістан, його обговорює Велика сімка і готова виробляти плани, відкрита тема Китаю. Питання Криму регіоналізувалося. Це і показали учасники саміту з числа глав держав: країни Балтії, Польща, Молдова... Тобто питання піднімається не на світовому рівні, а на рівні Східної та Центральної Європи.

Західні країни поміняли делегатів по ходу: замість міністрів закордонних справ, відправили непрофільних. Від Німеччини мав бути міністр закордонних справ, а відправили міністра енергетики, від Франції те ж саме. Західні країни знизили статус, країни Великої сімки та Великої двадцятки зараз не вважають задум актуальним. Якщо на Банковій була думка, що Кримською платформою вдасться замістити ідею Нормандського формату, то вже зрозуміло, що так не вийде.

Так, створена нова дискусійна площадка по Криму, але я не впевнений, що, якщо влада захоче повторити саміт в наступному році, навіть така ж кількість учасників приїде. Градус знижується. Навіть на рівні послів і секретарів не були представлені всі країни, які голосують в ООН за резолюцію про цілісність України. І це теж показово. Вихлоп вийшов мінімальним.

Дискусійний майданчик частково десь в Росії викликає роздратування. Але як це нам допомагає? Хіба від цього зрушаться питання Криму, Донбасу або транзиту газу? Отримаємо хіба що моральне задоволення. Тому що все замислювалося в одних геополітичних реаліях, а реалізувалося в інших. Це говорить про те, що порядок денний нашої влади все менше збігається з глобальним світовим порядком.

Руслан Бортник, директор Українського інституту політики:

- Певною мірою вдалося актуалізувати проблематику дискурсу в міжнародній політиці - це очевидно. Можливо, під це посилення, повернення уваги до кримської проблематики Україна зможе отримати додаткові види підтримки з боку західних партнерів. Перш за все фінансової, політичної, військової.

Можливо, вдасться напрацювати якісь механізми або отримати додаткову можливість для того, щоб поставити перед США і Західною Європою питання про нові санкції. Тому що кримські санкції проти Росії - найперші, але найслабші, найменш відчутні для економіки.

У міжнародному плані українській владі, команді Зеленського вдалося добре себе презентувати: це перший такий серйозний захід на третьому році роботи, який вони організували.

У той же час ми розуміємо, що проведення саміту Кримської платформи не наближає Крим до України. Трохи наївно сподіватися на те, як сказав Дмитро Кулеба, що нам вдасться посадити Росію за стіл переговорів щодо повернення Криму, що цьому сприятиме міжнародна конференція, після того, як не спрацював політичний, військовий, економічний тиск.

Більш того, проведення такого роду заходу - ще одна ескалація в стосунках з Росією. Можуть бути певні ризики, в тому числі і військового характеру. Це теж на повернення Криму до складу України і поліпшення життя кримчан ніяк не впливає так, як вплинуло б зняття економічної і транспортної блокади з півострова, відновлення присутності українського бізнесу в Криму.

Це цікавий, важливий, корисний для влади захід, який проходить не так, як планувалося. Планувався саміт глав держав, а з Великої двадцятки немає жодного лідера. Він перетворився просто на представницьку міжнародну конференцію. Якщо ж дивитися по суті, в корінь, то на кримську проблематику цей захід жодним чином не впливає.

Тарас Загородній, керуючий партнер Національної антикризової групи:

- Цілі платформи зрозумілі, хто приїхав і який рівень представництва теж ясно. Вдалося актуалізувати проблему Криму. Бачимо нервову реакцію РФ, враховуючи, що там провели масштабну роботу для того, щоб приїхали тільки європейські країни з різним представництвом.

Залежно від того, хто приїхав - президент, прем'єр чи міністр закордонних справ, ми бачимо, хто насправді є нашим реальним союзником. У Європі, в першу чергу. Якщо президент Польщі приїхав - добре, якщо французи і німці надіслали якихось чиновників, то теж все ясно і не повинно бути ілюзій, що вони якось сильно хочуть нам допомагати.

Далі, думаю, все повинно реалізовуватися в якусь моніторингову місію, яка повинна постійно відстежувати спільно з МЗС те, що відбувається в Криму, вимагати додаткових санкцій проти РФ у зв'язку з утиском прав дисидентів і представників кримськотатарського народу.

Але я не думаю, що ця Платформа буде далі якось жити. Як публічний захід - це добре. Можливо, актуальність загостриться років через п'ять, але все залежить від позиції України. І тут питання: ми гроші за окупацію вже вимагаємо від РФ? В якому стані суди? Якщо не помиляюся, ефективно захистити свої права зміг тільки Ігор Коломойський, коли подавав в суд на Росію і виграв. Був оголошений збиток близько 100 млрд, то йдіть до суду. Це юридичний факт окупації частини території України, і близько 20 млрд у Росії можна було б відсудити.

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів
^