Підписано мовний закон: все про штрафи і нові обов'язки українців

15 травня 16:01

Підписано мовний закон: все про штрафи і нові обов'язки українців

15 травня 16:01

Петро Порошенко поставив свій підпис під Законом про забезпечення функціонування української мови як державної. 25 квітня Верховна Рада схвалила його, а перше читання документ пройшов в жовтні 2018 року.

Вникнути в усі тонкощі масштабного документа можна буде тільки після публікації - текст з усіма правками, в тому числі й ухваленими з голосу, на парламентському сайті традиційно не публікують. Пройтися по новим нормам можна в загальних рисах, хоча і вони дають уявлення про масштаби.

Кого стосується мовний закон?

Законопроект передбачає, що положення про обов'язкове використання української мови - державної - поширюються практично на всі сфери життя, за винятком приватного спілкування і релігійних обрядів. При цьому кожен громадянин повинен знати мову, а держава зобов'язана надати можливість її вивчати.

Норми закону стосуються, серед іншого, використання державної мови в сфері обслуговування, культмасових заходах, кіновиробництві, видавничій справі, функціонуванні ЗМІ, охороні здоров'я, освіті, діловодстві, на транспорті, в сфері комунікацій та спорті.

Хто буде стежити за виконанням закону?

Закон передбачає створення двох нових інститутів - Нацкомісії зі стандартів державної мови і уповноваженого із захисту державної мови.

На плечі Нацкомісії, серед іншого, ляже відповідальність за стандартизацію української мови, розробку і класифікацію її знання. Це необхідно, щоб пропустити через систему обов'язкової сертифікації армію високопоставлених осіб і чиновників, проводити іспити для тих, хто хоче отримати українське громадянство. Комісія буде органом виконавчої влади і піде в підпорядкування міністру освіти і науки.

Мовний омбудсмен і його офіс, серед іншого, буде моніторити виконання мовного законодавства, збирати скарги, складати протоколи і штрафувати за порушення. Уповноважений з державної мови буде незалежний від усіх органів влади. Щороку він повинен буде звітувати про свою діяльність.

Які вимоги?

Щоб отримати український паспорт, потрібно буде скласти іспит. Вимоги до рівня володіння мовою встановить новостворена Нацкомісія зі стандартів державної мови.


Держкерівництво, вищі чиновники і посадові особи, керівники місцевих органів влади, офіцерський корпус, судді, керівники освітніх установ мають отримати сертифікат, який підтверджує знання української мови.


Рядовому і сержантському складу, вчителям, лікарям, чиновникам і бюджетникам середньої і нижче ланки досить того, що в атестаті є оцінка з української мови.

Зовнішнє незалежне оцінювання буде із завданнями лише українською мовою, за винятком тестів з іноземної мови.

Вистави в державних і комунальних театрах - державною мовою, а якщо це неможливо, то з обов'язковим перекладом. Конферанс, афіші, музейні експозиції - україномовні. Використовувати інші мови можливе, але тоді інформація українською мовою повинна бути не менше повною і подана тим же шрифтом, що й іноземною. Українські кінематографісти знімають фільми українською мовою, можлива зйомка фільмів кримськотатарською та мовами корінних народів з субтитрами. Фестивальне кіно - з субтитрами.

Телебачення і радіо віщають українською мовою. Квоти на мовлення іншими мовами для національних ТВ і радіо - до 10%, для місцевих - до 20%. Якщо у ТВ і радіо є ліцензія на мовлення кримськотатарською або мовою корінного народу, тоді квота - не менш 30% українською мовою.

Друковані ЗМІ повинні виходити українською мовою. Використання іншої допускається, але тоді наклад державною має бути тим самим за обсягом, смисловим наповненням і оформленням. Виняток - друковані ЗМІ кримськотатарською та мовами корінних народів, англійською та офіційними мовами ЄС.

Українські книговидавці повинні публікувати не менше 50% книг українською мовою. Та ж квота - не менш половини україномовних найменувань - вводиться для книжкових магазинів. Спеціалізовані торгові точки, які торгують книгами кримськотатарською, мовами корінних народів і офіційними мовами ЄС від цих вимог звільняють.


Електронні ЗМІ, офіційні сайти і сторінки в соцмережах повинні бути українською мовою. Використання інших допускається, але версія на державному повинна завантажуватися першою за замовчуванням, містити той же обсяг інформації, що й іншомовна.


Мова обслуговування покупців на всіх торгових майданчиках, в тому числі і в інтернеті, - український. Інформація про товар - державною мовою з правом надати її іншою, але україномовна версія не може бути меншеою за обсягом і менш деталізованою.

Реклама в пресі, на ТБ і радіо - українською. Використання кримськотатарської та мов корінних народів, офіційних мов країн ЄС допускається. Але не на шкоду державному.

Для всіх норм передбачений перехідний період - від півроку до п'яти років.

За що і як будуть штрафувати?

Розмір штрафів за порушення мовного законодавства пропонують прописати новими статтями в Кодексі про адміністративні правопорушення. Стягненням не займатимуться правоохоронці - це повністю і цілком зона відповідальності мовного омбудсмена.

У законопроекті до другого читання передбачалося, що штраф 200-400 неоподатковуваних мінімумів (3 400-6 800 грн) доведеться заплатити, якщо державна мова не використовується під час діяльності держорганів, органів місцевого самоврядування, судів, органів і підприємств державної та комунальної власності, силових і правоохоронних органів, під час виборів і референдумів.

Штраф 400-500 неоподатковуваних мінімумів (6 800 - 8500 грн) передбачали в тому випадку, якщо порушення допустять друковані ЗМІ. 200-300 неоподатковуваних мінімумів (3 400 - 5 100 грн) - якщо порушення допускають в освітній, науковій, культурній сферах, при книговиданні, роботі сайтів, в охороні здоров'я, рекламі, на транспорті. Той же штраф, якщо мовне законодавство порушують в інших сферах - при обслуговуванні покупців, наданні послуг і т.д.


Передбачена й кримінальна відповідальність. Спроба ввести в Україні багатомовність, надавши статус офіційного будь-якого іншого мови, крім української, прирівнюють до дій, які спрямовані на насильницьку зміну і повалення конституційного ладу. Покарання за це по ст. 109 Кримінального кодексу - позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.


 

Щоб першим отримувати найважливіші новини - підпишись на НАШ Telegram і Twitter!

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Новини партнерів