Мінус 150 нардепів: навіщо скорочувати Верховну Раду?

05 лютого 15:36

Мінус 150 нардепів: навіщо скорочувати Верховну Раду?

05 лютого 15:36

Верховна Рада попередньо підтримала пропозицію Володимира Зеленського про скорочення парламенту з 450 до 300 нардепів. Попереду остаточне голосування, й на підтримку потрібно буде зібрати вже не просту, а конституційну більшість - 300 голосів.

Але президентські поправки не обмежуються тільки популярною в народі нормою про 300 нардепів. Розбираємося, що ще зашито в президентському законопроекті №1017, які цілі у резонансних змін та чому саме зараз влада взялася за давню ідею про скорочення Ради.

Зміст

Пропозиції президента стосуються змін в двох статтях Конституції. Якщо їх приймуть, вони не зачеплять цей склад ВР, а поширюватимуться на наступне скликання.

Зміни до статті 76:

  • скоротити кількість парламентаріїв з 450 до 300;
  • прибрати речення про те, що вони "обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування";
  • змінити вимоги до нардепа. Зараз їм може бути обраний громадянин старше 21 року, з правом голосу, який проживає в країні протягом останніх п'яти років. Замість цього нардепом зможе бути (без слова "обраний") громадянин старше 21 року з правом голосу, який живе в Україні не менше (а не протягом) п'яти років та володіє державною мовою;
  • громадянин з непогашеною і не знятою судимістю зараз не може бути обраний до Верховної Ради. Пропонують написати, що такий громадянин не може бути нардепом.

Крім скорочення Ради до 300 місць, поправки начебто косметичні. Але вони навряд чи випадкові.

За Виборчим кодексом, партія складає список і, якщо подолає п'ятивідсотковий прохідний бар'єр, то у першій дев'ятки кандидатів є пріоритет на проходження в Раду. А ось кандидатів в списку нижче дев'ятого місця відрейтингують виборці. Чим більше голосів вони віддадуть за того чи іншого, тим вищим він буде в рейтингу й тим більше шансів пройти в парламент.

Судячи з усього, поправки до Конституції дозволять міняти підсумки. Уявімо ситуацію. На якомусь окрузі популярний політик. Своєю присутністю він може прикрасити список, сприяти проходженню партії в Раду. Якщо в біографії є перераховані вади (не знає української мови, не погашена судимість), його зможуть видавити зі списку вже після того, як він виконає свою місію: принесе електоральні очки партії. І в Раду потрапить не він, а наступний за ним кандидат

Зміни до статті 77:

  • додати пропозицію про те, що ВР обирається за пропорційною виборчою системою. Зараз виборча модель там не прописана.

Вже прийнято Виборчий кодекс з пропорційними виборами і за відкритими партійними списками. Але відмову від мажоритарки чомусь хочуть зацементувати. Хоча немає гарантій, що нинішня модель навічно приживеться в Україні. Адже за недовгий вік українського парламентаризму варіанти обкатував різні - й пропорціоналку, й мажоритарку, й змішану систему.

"Проблема не в системі виборів, а в правопорядку - роботі правоохоронної та судової систем, - каже директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник. - Більш того, приймаючи кожну зміну до Конституції, ми повинні пам'ятати про Крим та Донбас - наскільки це узгоджується з концепцією реінтеграції та міжнародними угодами? Чи не доведеться потім знову "в милі" змінювати Конституцію?"

Кандидат політичних наук Олексій Якубін нагадує - існує багато видів пропорціоналки, тому питання все одно буде відкритим.

"Ідея прописати пропорціоналку в Конституції вигідна партіям. Будь-яка форма пропорціоналки буде посилювати партійний бренд", - додає Якубін.

Ідею скоротити кількість нардепів озвучували провладні та опозиційні політики в різні часи. Ба більше, українці встигли її схвалити.

У 2000 році за ініціативою президента Леоніда Кучми відбувся всеукраїнський референдум з чотирьох питань:

  • про додаткові підстави для розпуску Верховної Ради (повноваження президента);
  • про скорочення депутатської недоторканності;
  • про скорочення складу ВР до 300 нардепів;
  • про введення двопалатного парламенту.

Хоча всі пропозиції підтримали понад 80% учасників референдуму, їх не реалізували. До недоторканності дійшли в 2019 році, але не на підставі референдуму, а з ініціативи Володимира Зеленського, точніше Офісу президента. У 2020 році можуть вирішити питання й зі скороченням ВР. Знову ж, за президентською ініціативою.

Можна подивитися на кількісний склад парламентів європейських країн та вирахувати норму представництва: тобто скільки громадян кожен депутат в середньому представляє в законодавчому органі. Візьмемо країни Східної Європи, що не входять до СНД, до яких, за визначенням ООН, відноситься й Україна.

Болгарія. У Народних зборах 240 депутатів. Населення країни - 7,05 млн. Тобто один парламентарій представляє інтереси 29 тис. чоловік.

Угорщина. Національні збори нараховують 199 депутатів. Населення - 9,773 млн. Виходить, що по 49 тис. чоловік на одного депутата.

Польща. Національні збори складаються з двох палат. У Сенаті 100 депутатів, в Сеймі 460. Населення - 37,98 млн. Представництво на сенатора - 379 тис., на депутата - 82,5 тис.

Румунія. Двопалатний парламент (Сенат і Палата депутатів) формується виходячи з обумовлених норм представництва. Тому кількість депутатів змінюється на кожних виборах. Норма представництва для сенатора - 168 тис., для депутата - 73 тис. Зараз в Сенаті 136 членів, в Палаті - 329 депутатів.

Словаччина. Національна рада - 150 депутатів. Населення - 5,45 млн. Представництво - 36,6 тис.

Чехія. Парламент двопалатний. У Сенаті 81 депутат, у Палаті депутатів - 200. Населення - 10,65 млн. Представництво на сенатора - 131 тис., на депутата - 53 тис.

Рахуємо представництво в Україні. У Раду IX скликання обрано не 450, а 424 нардепів, оскільки вибори не проходили на тимчасово окупованих територіях. За даними Держстату, населення в Україні становить 42 млн чоловік. Таким чином представництво зараз - 99 тис. чоловік.

За оцінкою населення, яку в січні презентували в Кабінеті міністрів. чисельність населення в Україні - 37,2 млн осіб. Тоді представництво - 87,7 тис. осіб.


Представництво після скорочення Ради до 300 депутатів, спираючись на дані Держстату, буде по 140 тис. чоловік на депутата. Спираючись на дані оцінки населення - 124 тис. чоловік. Таке навантаження в Східній Європі характерне тільки до верхніх палат двопалатних парламентів.


Руслан Бортник пропонує закріпити в Конституції не кількість нардепів, а саме норму представництва.

"Наприклад, 1 депутат від 100 тис. виборців. Приблизно такою вона й була у 1996 році, коли приймалася Конституція", - говорить експерт.

В цьому випадку Центральна виборча комісія буде вираховувати кількість нардепів перед кожними виборами. Оскільки метод оцінки чисельності населення в Кабінеті міністрів відпрацювали, труднощів не повинно бути. До речі, так політики будуть зацікавлені в підвищенні добробуту людей і демографічному бумі. Тоді буде більше шансів обратися.

Але чи варто взагалі затівати такі зміни? Серед українців вони популярні - їх симпатії до Ради падають.

Дані Центру соціального моніторингу та Українського інституту соціальних досліджень ім. Олександра Яременка

"300 депутатів — це була наша передвиборча обіцянка. Ми її дотримуємось, - пояснив в ефірі телеканалу НАШ голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія. - Сама логіка розрахунку полягає в тому, що 450 депутатів були розраховані, коли населення України було 52 мільйони, по-перше. По-друге, тоді були і партійні списки, і мажоритарники. Ви знаєте, що з 1 січня ми вже прийняли і вступив в силу Виборчий кодекс, і мажоритарки там немає... Для того, щоб представляти свою партію, вже не потрібно стільки людей. Достатньо буде 300 людей, щоб вони працювали в комітетах, напрацьовували ініціативи, голосували... До того ж, коли ми спілкуємось з нашими виборцями, то вони всі радуються і кажуть, що чим менше депутатів, тим їм краще живеться".

Адже є думка, що чим менше депутатів, тим нижче витрати на них. Але економія не буде такою вже суттєвою. У держбюджеті на 2020 року на Апарат ВР передбачено 2 млрд грн. Скорочення на третину дасть економію у 666 млн грн, що ніяких проблем не вирішить.

"З точки зору громадської думки, це (скорочення кількості нардепів, - ред.) викликає готовність підтримати. Але питання не тільки в цифрі - 450 або 300, й не у відчутті, що люди так хочуть. Повинна бути прив'язка до норми представництва. Парламент повинен представляти все суспільство, країну. У нас, незважаючи на всі демографічні аспекти, депопуляцію, на депутата вийде понад 100 тис. чоловік. Нормальна цифра - 30-40 тис. чоловік. Тоді депутат зможе працювати з людьми, - каже Олексій Якубін. - Є спроба звести все саме до депутатів - нумо їх скоротимо. Але сама дискусія вибудувана неправильно. Проблема все ж в олігархізації, грошові мішки впливають на законопроекти. Якщо з цим нічого не робити, то буде у нас 500, 300 або 200 депутатів - це не призведе до економії. Просто багатьом незалежним кандидатам буде складніше потрапити в парламент. Це буде позначатися на інтересах різних соціальних груп".

Чому ідею зі скороченням витягли з довгої шухляди саме зараз, можна зрозуміти, враховуючи антипатії виборців до депутатів. Але не тільки.

"Зеленський не хоче й далі брати на себе всі проблеми державної влади, - пояснює Якубін. - Плюс потрібно тримати в тонусі депутатів, в тому числі й однопартійної більшості. Обговорюється скорочення, але з натяком, щоб вони цінували те, що мають, а попереду вибори та є такі можливості їх скоротити. Також одна з цілей скорочення - контролювати депутатський корпус. Якщо їх буде менше, то буде простіше домовлятися. З якістю це ніяк не пов'язано".

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів

Новини партнерів

Загрузка...
^