Протистояння Ірану та США: чому це важливо для України?

08 сiчня 14:33

Протистояння Ірану та США: чому це важливо для України?

08 сiчня 14:33

Вбивство іранського військового стратега Касема Сулеймані в ніч на 3 січня запустило ланцюжок вибухонебезпечних подій як на Близькому Сході, так і в США.

Іран атакував американські військові бази в Іраку. Парламент Іраку підтримав рішення про виведення американського військового контингенту з країни. У Штатах Палата представників Конгресу, де більшість за демократами, хоче обмежити військові повноваження президента Дональда Трампа. Нафтові котирування на тлі ескалації в Перській затоці пішли вгору.

Хоча до ночі 8 січня події йшли швидше в бік ескалації, трагедія з українським літаком в Тегерані змусила сторони на певний час затихнути.

Nash.Live з'ясував у експертів з питань політики, безпеки та економіки, які наслідки загрожують Україні через зростання напруженості на Близькому Сході.

Зміст

- Події вже безпосередньо на нас впливають в зв'язку з цінами на енергоносії. Україна їх імпортує, а нафта росте в ціні. Другий нюанс - існуючий зв'язок з ринками Близького Сходу, з ними ми досить активно ведемо торгівлю. Дестабілізація в цьому регіоні впливатиме на експорт, в тому числі, й зерна.

Що стосується політичних наслідків. У разі подальшої ескалації між Іраном та США, якщо, наприклад, станеться конфлікт - приховане військове зіткнення, для нас це буде означати, що дана зона нестабільності буде ключовою. Ми будемо це відчувати. Це погіршить ситуацію в чорноморському регіоні. Ряд країн, наприклад, Туреччина, так чи інакше будуть задіяні в подіях. Вони можуть вплинути на Азербайджан, у якого є спільний кордон з Іраном. Події вплинуть й на країни середземноморського басейну. Це може спровокувати нову хвилю біженців з Близького Сходу в Європу.

Увага Євросоюзу, міжнародних організацій, США з конфлікту на Донбасі зі стовідсотковою ймовірністю переключиться на цей регіон. Адже там знаходиться ряд країн, які мають ядерну зброю, хоча й не визнають цього. Там зосереджений американський військовий контингент, запаси нафти, живуть мільйони людей. Ми маємо розуміти, що в разі ескалації випадемо з фокуса. Для нас ця ситуація матиме негативні наслідки.

Володимир Зеленський зараз вибрав досить правильну лінію. Він та його Офіс коментують ситуацію в зв'язку з авіакатастрофою в тому ключі, що необхідно розслідування, створено спеціальну групу при РНБО. Україна повинна дотримуватися, і президент поки що діє саме так, тієї позиції, що апеляція тільки до міжнародного права та дипломатичних інструментів.

Справа в тому, що ситуація в Іраку для України може бути поганим прецедентом. Парламент там прийняв рішення про виведення всіх іноземних військ, але американських в першу чергу. Уряд Іраку поки що це не підтвердив, але якщо підтвердить і, наприклад, США свої війська не виведуть, то це буде виглядати як окупація суверенного Іраку в супереч Статуту ООН. Це ще один провал міжнародного права, і нашій країні він не потрібен. Тоді інші країни можуть діяти аналогічно, в тому числі, щодо України, обґрунтовуючи це тим, що США можна так робити.

З огляду на те, що у нас досить активні відносини з США, їх фактор впливовий, є економічні відносини з країнами Близького Сходу, потрібно апелювати до міжнародного права і дипломатії, а не ставати на чиюсь сторону.

- Прямих загроз для України немає, оскільки немає прямого кордону з Іраном та Іраком. Що стосується економічної безпеки, то ситуація відіб'ється на вартості на вуглеводнів. Нафта вже йде вгору. Але в Москві хоч і радіють через це, економісти підрахували, що якщо ціна за барель дійде до 90 дол., почнеться стагнація світової економіки.

Фінансовий капіталізм себе вичерпав. Швидше за все, буде злам старої системи і перехід до промислового капіталізму. Світопорядок може змінитися двома способами: глобальна фінансова криза або велика регіональна війна. Третьої світової вже не буде, оскільки вона стане останньою для людства. Близькому Сходу випадає роль каталізатора зміни світового порядку.

Росія сьогодні вже воює на розтяжці, але й вона не може довго сидіти на шпагаті. Зустріч Володимира Путіна з Башаром Асадом (7 січня 2020 року в Дамаску, - ред.) можна охарактеризувати фразою Дмитра Медведєва "грошей немає, але ви тримайтеся". Путін привітав Асада з відновленням суверенітету Сирії, тобто сказав, що грошей на війну в Сирії більше немає. Зараз Росія переключається на Лівію. Там нафти більше, туди йде Туреччина. Туреччина не просто туди заходить, а спільно з лівійським урядом, який визнано в ООН. А Росія знову влазить в підтримку опозиції.

Росія спробує виступити посередником між США та Іраном, щоб уникнути великої війни. Вона хоче диктувати світові ціни на нафту. Путіну потрібно відновити свій імперський статус, щоб долі світу вирішувалися з ним. Це його мрія і мета. У 2014 р. переміщення Путіна порівняли з ходінням лабіринтом: він намагається зайти в усі повороти, щоб знайти вихід. Лабіринт триває, й Іран він не упустить.

Якщо Ірак разом з Іраном почне процедуру видворення американців з Іраку, то Росія запропонує свої послуги. Тим більше, що СРСР співпрацював з Саддамом Хусейном, там були військові бази. Та й собівартість видобутку нафти в Іраку копійчана.

Думаю, що Росія в зв'язку з цим може послабити присутність в Україні. У неї великі проблеми зі збройними силами. У 2018 р. були навчання "Схід-2018", в їх рамках росіяни зняли зі зберігання 250 танків Т-62 та перетягнули їх під наш кордон. Вони й зараз частково стоять під Каменськ-Шахтинском. Це нові танки, але на зберіганні більше 50 років. Якщо вже по такими засікам скребуть... Є інформація, що "сирійський експрес" - великий десантний корабель "Орськ" - потихеньку їх вивозив. Думаю, зараз залишки будуть підготовлені до перекидання до Лівії.

У Росії проблема з укомплектованістю збройних сил. Якщо Держдума дозволяє відправляти строковиків в гарячі точки за межами Росії, отже, контрактників не вистачає. А в січні 2019 р. посилили покарання за ухилення від військової служби. Тобто проблеми є.

Росія буде намагатися влізти в будь-яку ситуацію. Хто там рахує втрати. Але чи вистачить сил? Для нас це хороший дзвіночок. Чим більше Росія витратиться на інші конфлікти, тим менше залишиться можливостей для ескалації на Донбасі.

- Багато наших політиків спробують наші цінові та сировинні шоки пояснити ситуацією в Ірані та зняти з себе відповідальність за стан українські економіки. Але потрібно дивитися не на точкові події, якими б важливими вони не були, а на тренди. Ціна на золото й нафту почала підвищуватися задовго до подій в Перській затоці, десь з вересня 2019 р.

Коли в Америці починається процедура імпічменту президента, США, як правило, починають коротку переможну війну. Тому останніми місяцями закладалися два основних шокових прогнози: геополітична напруга (зростаючі котирування цін на нафту) і фаза світової фінансової кризи, не такої гострої, як в 2008 р. (зростаючі котирування на золото - це класичний інструмент хеджування ризиків).

Українська економіка потрапляє в цю ситуацію як розібраний конструктор "Лего". За IV квартал 2019 р. статистичних даних ще немає, але, думаю, ми побачимо уповільнення зростання ВВП. У I кварталі 2020 р. наші економічні параметри можуть виявитися в поганому стані - це стосується промислового виробництва, ВВП. Констатую повну неготовність влади до антикризової програми.

У зв'язку з подіями на Близькому Сході зараз можна фантазувати як завгодно. Все може обійтися: за крок від згубного рішення спрацьовує інстинкт самозбереження. Те, що Дональд Трамп на кілька годин відклав звернення до нації, свідчить, що в його адміністрації відбувається боротьба між "яструбами" та "голубами". Палата представників Конгресу вже виступила з вимогою зупинити аферу в Ірані. Загострення може застигнути в точці біфуркації. Але може статися й великий вибух.

Ситуація з нашим "Боїнгом" поставила протистояння на трагічну паузу. Така трагедія викликала розгубленість американців та іранців: плани дій обох сторін припинені. Ситуація невизначена. Якщо все обійдеться, то глобальних наслідків для України не буде. Якщо моделювати найнегативніший сценарій, що ситуація призведе до масштабної війни на Близькому Сході, то світ може поринути в енергетичну кризу, яку можна порівняти з кризою 70-х рр. Тоді арабські країни ввели ембарго на поставки нафти в США. Зараз американці зможуть мінімізувати кризу, після сланцевої революції вони з дефіцитної країни перетворилися в профіцитним.

А такі країни як Україна можуть пережити енергетичний шок, враховуючи, що майже вся лінійка енергетичних товарів у нас імпортна. У Росії з'являється колосальний важіль тиску на Україну. Вона поставляє через Білорусь значну кількість палива, в першу чергу, дизельного, має можливість постачати нафту, ми споживаємо російський газ. Тобто може статися небезпечна для України фаза кризи, пов'язана з ростом витрат.

Під час глобальних криз падають ціни на наші експортні товари - метал, зерно, руду. Але ми отримуємо часткову компенсацію за рахунок падіння цін на енергоресурси - вони теж під час кризи падають в ціні через падіння споживання. Але може бути атиповий прояв кризи витрат: ціни на наш експорт знизяться, а на енергетичний експорт значно виростуть. Такий шок для ослабленої української економіки буде нездоланним.

Підсумовуючи скажу, що якби наша влада жила не ситуативними реакціями, а в умовах аналізу хоча б середньострокових трендів, з вересня вона шукала б відповіді на шоки в зв'язку з ростом цін на золото й нафту. А в авральному порядку відповіді на такі виклики якщо і робляться, то, як правило, невірні.

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів

Новини партнерів

Загрузка...
^