Кіборг із Городоччини Роман Телюк: "Ми не можемо бути під олігархом"!

17 липня 15:20

Кіборг із Городоччини Роман Телюк: "Ми не можемо бути під олігархом"!

17 липня 15:20

У Городку на Львівщині частина атовців покинули ГО «Городоцька спілка соціального захисту бійців АТО та сімей загиблих» та створили незалежну від олігархів громадську організацію «Воїнів і волонтерів Городоччини».

Згідно їх заявам, таким чином вони виступили проти нардепа-олігарха Ярослава Дубневича, який намагається використовувати діючу у районі спілку учасників АТО у своїх приватних цілях, насамперед, для виборчого піару. Бійці підозрюють, що голова цієї спілки Віталій Смілка працює на Дубневича.

Голова новоствореної спілки, учасник АТО Роман Телюк, прийняв рішення іти на вибори до українського парламенту.

Проте згодом – підтримав кандидата Володимира Гірняка, який має реальні шанси перемогти на окрузі, де вкотре балотується Дубневич.

Романе, розкажіть про себе.

Я – учасник бойових дій. Починав як волонтер, а потім став воїном. Пішов у 95-ту бригаду. На базі 95-ї бригади було створено 5-ту батальйонно-тактичну групу. У 2015 році створена нова бригада – 81-ша донецька. Ми усією батальйонно-тактичною групою увійшли у склад 81-ї бригади. Брав участь у бойових діях на околицях Донецького аеропорту – Піски, Водяне, Авдіївка. Демобілізувався у квітні 2016 року.

Наважився йти до Верховної Ради за підтримки побратимів, які мене підштовхували, обрали головою спілки. Проте я і мої побратими усвідомлюємо – реально перемогти на 120 окрузі в олігарха Ярослава Дубневича може його головний опонент Володимир Гірняк. Він – наш однодумець. Людина порядна і чесна. Що головне - у нас спільне бачення того, що досить злодіям керувати Львівщиною. Треба гнати їх від корита.

Чому на Городоччині відразу дві спілки учасників АТО?

ГО «Воїнів і волонтерів Городоччини» утворена цього року. Виникла потреба створити нову спілку, оскільки керівник створеної раніше «Городоцької спілки соціального захисту бійців АТО та сімей загиблих» перейшов під повний контроль Ярослава Дубневича, диктував спілці, як і що робити. Є припущення, хоча документально ми підтвердити цього не можемо, що голова спілки пан Смілка є у Дубневича на зарплаті.

Хлопці не дурні, багато-хто побачив, що лобіюються інтереси тільки одного олігарха. Збирали допомогу зі всього району, а Дубневич це подавав як свою заслугу – виставляв фотографії у Фейсбуці, у газетах. Дубневич показував, що це він допомагає. А насправді це збиралося з усього Городка, району, по селах діти ліпили вареники, плели сітки, хтось із бізнесменів надавав пальне, хтось кошти. Ми стояли в центрі Городка, де пересічні громадяни передавали хто консерву, хто макарони, хто шкарпетки. А в результаті висвітлювалося, що це все допомога від Ярослава Дубневича. Я не бачив, щоб у Фейсбуці детально розписувалося, скільки дав Дубневич, скільки хтось інший, скільки та чи інша школа.

Бійців це не влаштовувало. Ми не можемо бути під олігархом. Ми воювали за Україну, за наших дітей, а не заради олігархів. Я вступав у спілку атовців, а не у спілку Ярослава Дубневича. Дуже багато людей це зрозуміли, що Дубневич використовує цю спілку для піару, а спілка любіює його інтереси. Хотілося б відкрити людям очі: якщо Дубневич дає якусь допомогу, це смішні суми, порівняно з тим, що він не доплачує у бюджет. Мусимо людям пояснити, що він не меценат.

Тому створили окрему незалежну спілку. Зараз спілка налічує близько 40 людей. Ми тільки недавно зареєструвалися. Але ми будемо рости, у нас завдання об’єднати автовців не тільки Городка, а й району. Зараз з хлопцями завершуємо облаштування у школі у Черлянах музею загиблих бійців, які загинули у 2014 році в Луганському аеропорту. Плануємо відкрити музей до річниці у серпні 2019 року.

Ви відкрито опонуєте Ярославу Дубневичу. У чому полягають ваші претензії?

Їх багато. Ярослав Дубневич, який вже не перший раз депутат Верховної Ради, вважається великим підприємцем, олігархом. Він «підім’яв» під себе серйозні ресурси – районні адміністрації, вчителів, голів сільських рад. Мусимо побороти не тільки Ярослава Дубневича, а й більшість олігархів. У цивілізованих країнах олігархи дотримуються закону, а у нас, на жаль, олігархи приймають закони під себе і для себе. Є така практика, що українські олігархи за кордоном платять у п’ять разів більшу зарплату, дотримуються там законів, сплачують податки, дотримуються екологічних норм.

Ярослав Дубневич має багато фірм, які відбудовують школи, садочки, лікарні, здійснюють ремонт доріг. Більшість людей думає, що він це робить зі своєї кишені. На жаль, це не так. Це з кишень усіх громадян України, які платять податки. Усе це робиться за кошти з Державного бюджету. А Дубневич на цьому робить собі піар, наче він це робить від себе. Насправді, він на тому ще й заробляє.

Наприклад, фірма ТзОВ «АПП «Львівське», власниками якої є брати Дубневичі, викупила приміщення у Городку. У 2003 році у них були договори про оренду земельних ділянок. З 2008 до 2016 року ніяких договорів у них не було. У 2016 році з’явилися нові договори з міською радою – приблизно 950 тис. грн був сплачений податок. Питання у тому: де плата з 2008 до 2016 року? Це виходить понад 7 млн грн. З одного боку Дубневич показує себе меценатом, допомагає спілкам АТО, але конкретики ми не знаємо. Дуже сумніваюся, що кошти, які він витратив на допомогу, перевищують суми, які не були доплачені його фірмою у бюджет Городка. Якщо би пан олігарх сплачував усі податки, міська рада мала би таку ж можливість допомогти своїм бійцям чи придбати автомобіль для спілки, і не треба було би нікого просити. Наше завдання зробити так, щоб олігархи платили податки.

Головне завдання депутата – приймати правильні закони, правки. На сьогодні я не знаю жодного законопроекту, який би був поданий від Ярослава Дубневича.

Які проблеми учасників АТО та ООС Городка та Городоцького району потребують вирішення?

Земельні питання у Городку вирішені приблизно на 80%. Сподіваємось, що земельні ділянки будуть розроблятися і бійці отримають те, що нам гарантувала держава. Велика проблема – реабілітація учасників АТО після повернення додому – у сім’ю, на роботу. На жаль, це не працює на сьогодні. Немає фахівців, які б могли надати психологічну допомогу, супровід бійцям. Це велика проблема, тому що більшості хлопців тяжко увійти в ритм, який був до війни. Також матеріальне забезпечення. На жаль, зарплати в Україні не дозволяють почуватися забезпеченою людиною.

Чи є проблеми із працевлаштуванням?

Не розумію людей, які кажуть, що в Україні немає роботи. Робота є, але зарплати невідповідні. Такі зарплати не дають можливість людині жити комфортно. Така ситуація, яка є, вигідна олігархам. Це потрібно змінити.

Збережена мова оригіналу

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів

Новини партнерів

Загрузка...