Кабмін Зеленського та Шмигаля: хто ці люди та що зможуть зробити?

04 березня 20:13

Кабмін Зеленського та Шмигаля: хто ці люди та що зможуть зробити?

04 березня 20:13

Зміна складу уряду до останнього моменту була інтригою. Рішення про урядову трансформацію президент Володимир Зеленський погоджував з парламентською фракцією "Слуга народу" 3 березня.

Новим прем'єром президент побачив Дениса Шмигаля, а колишній, Олексій Гончарук, беззаперечно подав заяву про звільнення.

Понеслася чехарда з кандидатурами на міністерські пости. Здавалося б, уже узгоджені новачки відмовлялися, колишні міністри ображалися.

Навіщо президент вибрав авторитарний стиль трансформації уряду, чому очікування від нового Кабміну невисокі та хто в нього увійшов?

Зміст

Президент фактично призначив на пост прем'єра Олексія Гончарука в серпні 2019 року, а схвалення монопартійної більшості було формальністю. Сам прем'єр був далекий від формування команди. Через півроку склад Кабміну змінюється по тій же схемі. Президент ставить перед фактом коаліцію, називає всі кандидатури та знову бере на себе відповідальність за якість їх роботи.

"Перед Шмигалем стоять кілька завдань, які сформулював Зеленський і які були провалені Гончаруком. Перше - соціально-економічне. Він повинен вирішити проблему зарплат, заборгованостей. Може не показати супер-економічне зростання, але показати стабільність. Друге - навести лад в керованості. Третє - підтримка частини починань президента і уряду, зокрема, земельних. Але більш лайтовим, повільним шляхом й дивитися, як це відбивається на громадській думці. Якщо Шмигаль і уряд з цим не впораються, я не виключаю, що й його буде перезавантажено, - каже кандидат політичних наук Олексій Якубін. -Зеленскому потрібен той, кого він не буде дотувати своїм рейтингом. У нього 50% є, а прем'єру він постійно повинен був його інвестувати. Є розрахунок, що Шмигаль не буде політичним прем'єром. він не повинен бути технократом, це слово дискредитоване. Але він повинен бути управлінцем".

Від уряду Гончарука Зеленський позбавлявся через падіння до нього довіри й токсичність - рейтинг президента теж пішов вниз. Однак й новий Кабмін на чолі з маловідомим Денисом Шмигалем президент знову призначив під себе. Хоча час для експериментів зараз невідповідний: світові фінанси в сум'ятті, промвиробництво в Україні падає, бюджет недоотримує гроші, коронавірус прийшов в країну. Чому ж президент не боїться повного краху свого рейтингу?

"Падіння рейтингу його надзвичайно напружує. Він звертає на це увагу. Але буває, що у людини погане самопочуття вранці, але вона не проводить паралель з тим, що вона безпробудно п'є горілку. Зеленський діє так, як звик, вважає правильним, як йому підказує оточення, яке в усі часи та в силу патерналістського умонастрою звикло тримати шефа в теплій ванні, - пояснює політтехнолог Олександр Кочетков. - Якби Зеленський розумів, що стоїть питання не падіння його рейтингу, а питання виживання України, не кажучи вже про те, що вона повинна боротися за свою суб'єктність та рухатися від неоімперського тиску, тоді був би інший підхід до формування команди. Була б та, яка здатна вирішувати завдання збереження України, її розвитку та становлення її суб'єктності - рівноправності в європейських та світових відносинах. У Зеленського, в кращому випадку, напіврозуміння відбувається. Відповідно, заходи, які спадають йому на думку, адекватні не більше ніж на чверть".

Надії на те, що біля урядового штурвалу буде прем'єр-стратег, візіонер з фігурою Дениса Шмигаля не пов'язані. Про нього практично нічого не відомо, крім роботи на ДТЕК Ріната Ахметова. Хоча на появу досвідченого глави Кабміну, здатного сформувати якщо не всю команду, то хоча б її ядро, сподівався багато хто.

"Щоб боротися на світовому, європейському ринку за суб'єктне існування України потрібно мати адекватну команду. Хто формує список міністрів, де з одними не поговорили, а інші починають відмовлятися? Займається цим не Зеленський, й не Шмигаль. Судячи з усього, Андрій Єрмак (керівник Офісу президента, - ред.) або хтось із Офісу президента. Але це не формування антикризової команди, здатної вистояти в тих умовах, які на нас насуваються, - констатує Олександр Кочетков. - Методологія підбору команди не те що надає мені надію або залишає байдужим. Вона мене відверто лякає. Всі розуміють, й Зеленський теж, що відповідальність буде на ньому. Він каже, що збирався прийти на один термін. Встане завдання, як цей термін досидіти без проблем. Якщо другий уряд виявиться неуспішним, буде реальна катастрофа. Мені не хочеться говорити й припускати, але саме таким чином діяли б люди, які грали б на боці Росії. Максимально послаблюючи України, вони максимально спрощують інтеграцію в неоімперський простір. Упевнений, що у Зеленського таке завдання не стоїть, але результат виходить саме таким".

4 березня Верховній Раді представили не повний склад уряду. Без кандидатур міністрів економіки, енергетики, освіти,  культури.

Кабмін постарів й змужнів. Середній вік уряду під керівництвом Гончарука на старті роботи становив 40 років. Середній вік нинішнього підійшов до 50-річної позначки. Точну оцінку можна буде дати після призначення всіх міністрів. Гендерним балансом новий склад Кабміну похвалитися не може. У списках новачків є тільки одна жінка, тоді як в попередньому, до звільнення Олени Бабак з поста міністра з розвитку громад й територій, їх було шестеро - третина урядового складу.

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль

44 роки

Кандидат економічних наук. Народився у Львові. У другій половині 90-х років працював бухгалтером. У 2009 р. пішов працювати в Львівську облдержадміністрацію. Був в.о. начальника управління економіки, начальником головного управління економіки, директором департаменту економічного розвитку. З 2017 по 2019 рр. працював в структурі Ріната Ахметова ДТЕК. Спочатку заступником гендиректора ПАТ "ДТЕК Західенерго", потім директором Бурштинської ТЕС.

У серпні 2019 р. Владимир Зеленский призначив Шмигаля головою Івано-Франківської обласної державної адміністрації. 4 лютого він пішов до Кабміну, став віце-прем'єром, міністром розвитку громад і територій після звільнення Олени Бабак.

Шмигаль балотувався в нардепи в 2014 р. - як мажоритарник по округу №121 у Львівській області. У 2015 р. балотувався до Львівської облради як кандидат від партії "Народний контроль" (лідер - Дмитро Добродомов).

Одружений, має двох доньок.

Вадим Пристайко, віце-прем'єр, міністр європейської і євроатлантичної інтеграції 

50 років

Дипломат, якому пророкували відставку, пішов на підвищення з посади міністра закордонних справ. У нього диплом магістра Української академії зовнішньої торгівлі. З 1994 по 1997 рр. - робота за спеціальністю в Міністерстві зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі. Потім три роки він був заступником відділу в МЗС, курував азіатський та тихоокеанський напрямок. Був консулом в Сіднеї, тимчасовим повіреним в Канаді, а потім і надзвичайним і повноважним послом. З грудня 2014 року став заступником міністра закордонних справ.

Арсен Аваков, міністр внутрішніх справ

56 років

Очолює відомство з лютого 2014 року. При ньому відбулась правоохоронна реформа, з'явилася Національна поліція, змінивши міліцію.

За освітою - інженер-системотехнік. У 90-х став засновником банку "Базис". У 2002 році став членом виконкому Харківської міськради, в 2004 р. був головою харківського виборчого штабу Віктора Ющенка, в 2005-2010 рр. - головою Харківської обласної державної адміністрації.

У 2002 р. увійшов до партії "Батьківщина", а в 2014 р. - до "Народного фронту". У лютому 2014 року замінив на посту глави МВС Віталія Захарченка та зберігав за собою крісло вже в трьох урядах: Арсенія Яценюка, Володимира Гройсмана, Олексія Гончарука.

Володимир Зеленський, обговорюючи з фракцією новий склад Кабміну під керівництвом Шмигаля, назвав Авакова одним з найбільш ефективних управлінців.

Денис Малюська, міністр юстиції

38 років

Колега екс-прем'єра Олексія Гончарука по BRDO. У цій організації займав посаду заступника голови правління. За освітою він юрист, випускник КНУ ім. Т.Г. Шевченка. Також закінчив Університет Лондона.

У своїй професійній діяльності спеціалізувався на регулюванні підприємницької діяльності, питаннях банкрутства та врегулюванні суперечок. У 2005 році заснував, а потім й очолив ТОВ "РАДНИК ПРЕС". У 2010 р. став консультантом Світового банку з питань розвитку приватного сектора. Пройшов у ВР нового скликання за списком "Слуги народу" (№21).

У грудні 2019 р. Малюська скаржився, що його міністерської зарплати (29 тис. грн на той момент) не вистачає на життя, з огляду на наявність у нього чотирьох дітей.

"Надовго мене не вистачить", - заявив він тоді.

Судячи з відповіді на запит журналістів, в лютому 2020 року отримав він трохи більше - 39,9 тис. грн. Однак звільнятися не став й міністерський портфель зберіг.

Михайло Федоров, віце-прем'єр, міністр цифрової трансформації

29 років

На останніх парламентських виборах пройшов №6 у списку "Слуги народу". Під час президентської кампанії відповідав за діджитал-напрям кампанії Зеленського, а після його перемоги був позаштатним радником гаранта.

У Федорова є дипломи факультету соціології та управління Запорізького університету, Вищої політичної школи. У 2013 році він заснував діджитал-агентство SMMSTUDIO.

На своєму посту став одним з ідеологів застосунку та порталу "Дія", що запустилися в лютому 2020 р.

Владислав Криклій, міністр інфраструктури

33 роки

Магістр економічних наук КНУ ім. Т.Г. Шевченка, кандидат економічних наук.

У 2002-2010 рр. працював з цінними паперами та корпоративними фінансами. У 2014 р. пішов в держсектор - став радником міністра внутрішніх справ, ліквідував ДАІ, а в 2015 році очолив Головний сервісний центр МВС. Саме цей напрямок, як частину правоохоронної реформи, називали одним з найуспішніших. Криклій працював над впровадженням автофіксації. Пройшов в Раду восьмого скликання за списком "Слуги народу".

Дмитро Кулеба, міністр іноземних справ 

38 років

У Кабміні Гончарука займав пост віце-прем'єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Кандидат юридичних наук, дипломат.

У 2003 р. став аташе служби головного юруправління МЗС, у 2005 році - третій секретар. У 2005-2009 рр. працював секретарем представництва України у Відні з питань ОБСЄ.

З 2010 р. по 2012 р. був першим секретарем, потім радником та керівником департаменту секретаріату МЗС. У 2013 р. був радником віце-прем'єра Костянтина Грищенка.

У 2014 р. став послом з особливих доручень з питань стратегічних комунікацій. На той момент керівником МЗС був Павло Клімкін, а прем'єром Арсеній Яценюк.

У квітні 2016 року став постпредом України в Раді Європи.

У 2018 році вийшла його книга "Війна за реальність. Як перемагати в світі фейків, правд і спільнот".

Заява Кулеби про два українські курси - в НАТО та Євросоюз - і просування в цих напрямах за останні місяці:

"ЄС: ми переламали ситуацію на свою користь щодо промислового безвізу, долучилися до ЄвроЗеленоїУгоди, ухвалили десятки актів законодавства для пришвидшення інтеграції.  НАТО: б’ємося за участь в EOP (Enhanced Opportunity Partnership — розширене партнерство, - ред.). Інтеграція незворотна. Все в інтересах наших громадян, бізнесу і держави".

Олексій Чернишов, міністр розвитку громад і територій

42 роки

У нього дві вищі освіти - правова та економічна. До призначення - глава Київської обласної держадміністрації (з жовтня 2019 р.).

Наприкінці 90-х років працював в компанії IT-сфери, а у 2004 році поринув у девелоперську діяльність. Спочатку працював і дійшов до посади керівника в компанії АВЕК Олександра Фельдмана. Чернишов був його радником, коли Фельдман був народним депутатом.

У 2012 році заснував власну інвестиційно-девелоперську компанію "Eastgate Development". Сфера діяльності - комерційна нерухомість. У 2014 році Чернишов заснував ще одну компанію - "VI2 Partners". Сфера діяльності - інвестиції.

Олексій Резніков, віце-прем'єр, міністр з питань тимчасово окупованих територій 

53 роки

Уродженець Львова, юрист, адвокат. Засновник компанії "Правіс", яка потім стала компанією "Резніков, Власенко і партнери", а потім Magisters.

Був адвокатом Віктора Ющенка під час розгляду у Верховному суді справи про визнання недійсними результатів другого туру президентських виборів у 2004 р.

Політичну діяльність почав в 2008 р. Був депутатом Київської міськради від Блоку Миколи Катеринчука. У Київраді наступного скликання очолив комісію з питань поновлення прав реабілітованих. З 19 червня 2014 р. став заступником голови та секретарем Київради. Був відповідальним від Київради з питань організації "Євробачення" в 2017 р., а у 2018 р. - фіналу Ліги чемпіонів УЄФА.

З вересня 2019 р. представник України з політичних питань в Тристоронньої контактній групі.

Добре знайомий з керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком. Настільки близько, що, за даними ЗМІ, його розглядали в якості голови КМДА замість Віталія Кличка.

На початку лютого було офіційне підтвердження, що Міністерство у справах ветеранів і тимчасово окупованих територій розділяється. Посаду ще тоді запропонували Олексію Резнікову.

Марина Лазебна, міністр соціальної політики

 

44 роки

У серпні 2019 р. стала керівником новоствореної Державної соціальної служби (контроль й адміністрування всіх видів соцдопомоги).

У 2013-2014 рр. вона очолювала Державну службу зайнятості, яку ліквідували в березні 2014 р.

До цього була директором департаменту праці та зайнятості в Мінсоцполітики, ще раніше — головним спеціалістом в Управлінні стратегії реформування соціальних відносин у Секретаріаті Кабміну.

Ілля Ємець, міністр охорони здоров'я 

64 роки

Був міністром охорони здоров'я в 2010-2011 рр. в Кабміні Миколи Азарова.

Педіатр, кардіохірург. Працював штатним кардіохірургом в низці зарубіжних клінік - Сhildren's Hospital (Сідней), Hospital J. Cartier (Париж), Hospital for Sick Children (Торонто), Royal Childrens Hospital (Мельбурн).

Доктор наук, почесний громадянин Києва, заслужений лікар України. Має ордени "За заслуги" усіх трьох ступенів. Очолює Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України. Професор кафедри дитячої кардіології та кардіохірургії Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика.

Ігор Уманський, міністр фінансів 

45 років

Кандидат економічних наук, держслужбовець з великим стажем. У 2008 році був заступником міністра фінансів, а у 2009-2010 рр. (під час глобальної кризи) в.о. міністра фінансів в уряді Юлії Тимошенко. У 2014-2015 рр. був заступником міністра фінансів Наталії Яресько в Кабміні Арсенія Яценюка.

З 2016 року й до березня 2019 р. був радником президента Петра Порошенка. Президенту Володимиру Зеленському, за словами самого Уманського, він допомагав порадами, знаннями й досвідом.

Уманський в період виконання обов'язків міністра фінансів, домігся від Міжнародного валютного фонду можливості спрямовувати кредитні кошти не в резерви Нацбанку, а на фінансування бюджетного дефіциту.

Вадим Гутцайт, міністр молоді та спорту 

48 років

Фехтувальник на шаблях, золотий призер Олімпійських ігор в Барселоні в 1992 р. Заслужений майстер спорту СРСР і Заслужений тренер України, президент Федерації фехтування України.

Одружений з відомою теле- й радіоведучою Оксаною Гутцайт.

У 2002-2010 рр. - головний тренер української збірної з фехтування. З 2010 по 2012 рр. - виконавчий директор Олімпійського навчально-спортивного центру. З 2012 р. по 2017 р. - керівник Олімпійського навчально-спортивного центру "Конча-Заспа".

З 2018 року очолює департамент молоді та спорту КМДА.

Сергій Бессараб, міністр у справах ветеранів 

64 роки

З 2017 року - заступник начальника Генштабу Збройних сил України. Генерал-лейтенант. У 2015-2016 р. - командувач АТО.

Під час президентства Віктора Януковича був першим заступником командувача Сухопутних сил. Був звільнений в рамках люстрації, але в 2016 році, після внесення змін до законодавства про очищення влади, виведений з-під дії закону.

Генерал не входить в число улюбленців волонтерів, які активно працювали в зоні АТО. У 2016 році волонтер Віталій Дейнега заявляв, що Бессараб забороняв відкривати вогонь у відповідь на стрілянину з боку бойовиків.

Олег Немчінов, міністр Кабінету міністрів

 

42 роки

Уродженець Львова, онук Героя Радянського Союзу Івана Немчинова (за форсування Дніпра на Букринському плацдармі, як писав на своїй сторінці в Facebook Олег Немчінов). Географ, магістр державної служби, кандидат наук/доктор філософії з держуправління.

У 2006-2010 рр. був депутатом Львівської облради від Української народної партії (на той момент лідером партії був Юрій Костенко).

У 2014-2017 рр. Немчінов служив в АТО, був офіцером Державної прикордонної служби. У 2017 році пройшов конкурс на посаду державного секретаря Міністерства молоді та спорту. На нинішній міністерський пост, судячи з усього, його запропонував Денис Шмигаль, з яким Немчинов знайомий по Львівській ОДА.

Андрій Таран, міністр оборони 

65 років

Народився в сім'ї військового, отримав спеціальність військового інженера-радіотехніка в Київському вищому зенітному ракетному училищі.

У центральному апараті Міноборони служив з 1992 р., з перервою на кілька років. У 1996-1998 рр. був експертом стратегічного планування в Раді нацбезпеки і оборони.

У 1999-2004 рр. був військовим аташе в посольстві України в США. У 2005-2008 рр був начальником управління в Міноборони, в 2008-2011 рр. - заступником голови Головного розвідуправління Міноборони. У 2011-2014 рр. представляв Міноборони у представництві України при ООН.

У 2015 році генерал Таран був в робочій групі з питань безпеки в ТКГ в Мінську, а в 2016 р. пішов з військової служби.

У 2019 року очолював передвиборний штаб кандидата в президенти Ігоря Смешка.

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів

Новини партнерів

Загрузка...
^