Ілюзія імпічменту: чому за новим законом Зеленському не загрожує відставка?

10 вересня 15:08

Ілюзія імпічменту: чому за новим законом Зеленському не загрожує відставка?

10 вересня 15:08

Парламенту знадобилось півгодини, щоб підтримати закон про імпічмент президента, який в Раду подав Володимир Зеленський.

Хоча заперечення були. Надепи, які не входять до коаліції, наполягали, щоб їм дали можливість запропонувати правки між першим і другим читанням. Також представник "Європейської солідарності" Андрій Парубій нагадав, що ВР попереднього скликання 6 червня 2019 роки вже прийняла законопроект про слідчі комісії. Він передбачає необхідні уточнення в процедуру імпічменту. Проте свою резолюцію під ним Володимир Зеленський так і не поставив.

Парламентську більшість попередили, що Конституційний суд може заблокувати норми і тоді імпічмент знову опиниться поза правовим полем. Проте, президентський закон отримав 245 голосів "за" в стислі терміни.

Nash.Live розбирався, як можна усунути президента з посади і чому Володимиру Зеленському не варто цього боятися.

За що загрожує імпічмент і хто його ініціює?

Ці вимоги описані в ст. 111 Конституції, і президентський документ основний закон не зачіпає. Але робить запуск звільнення двоступеневим.

Причина для запуску імпічменту президента - вчинення ним злочину, в тому числі державної зради.

Основний закон наказує, що імпічмент ініціює більшість від конституційного складу ВР - тобто не менше 226 депутатів. У законі зазначено, що спочатку більшість подає письмове обгрунтоване подання. Його розглядають в сесійній залі по повній процедурі - з доповідями ініціаторів та виступами представників фракцій і комітетів. Потім ініціативу повинні схвалити 225+ депутатів і включити її до порядку денного. Тобто ініціатива має бути узгоджена двічі.

Хто звинувачує президента?

Парламент створює спеціальну тимчасову слідчу комісію (СТСК). До неї входять нардепи від фракцій - місця діляться пропорційно. Парламентарі-ініціатори пропонують кандидатуру спецпрокурора. Він повинен бути юристом з не менш ніж десятирічним стажем роботи прокурором або слідчим, без судимості.

Представники депутатських груп або фракцій пропонують кандидатури спецслідчих. Професійні вимоги до них ті ж, що й до спецпрокурори.

Спецкомісію формують протягом 30 днів після початку процедури імпічменту. Тут календарні терміни окреслили. Але кількісний склад СТСК в документі не вказали.

Спецпрокурор стежить за дотриманням закону в ході розслідування. Він має повний доступ до всіх матеріалів розслідування, дає доручення спецслідчим, перевіряє отримані висновки.

У спецслідчих начебто ті ж повноваження, що й у звичайних слідчих. Але за виключенням деяких випадків. Спецслідчий не може вносити відомості до реєстру досудових розслідувань, затримувати підозрюваного, застосовувати запобіжний захід, повідомляти про підозру, складати обвинувальний акт. Фактично, йому залишають тільки право вести слідчі дії.

Про терміни роботи СТСК в законі нічого не сказано.

Хто захищає президента?

Стаття про захист гаранта дуже коротка. У нього може бути до п'яти захисників. Якихось професійних вимог до них не висувають.

Як розглядають висновки спецкомісії?

За результатами своєї роботи, СТСК дає висновок, в якому зазначено, підтвердилися чи ні факти і обставини, в зв'язку з якими ініціюють імпічмент. Якщо є підстави, вона готує висновок про звинувачення президента. Потім його виносять на розгляд ВР. Не пізніше, ніж за три дні до розгляду в сесійній залі, президенту передають висновки СТСК.

Розгляд висновків в залі ВР може бути закритим лише в тому випадку, якщо в матеріалах міститься державна таємниця.

На засіданні, крім нардепів, президента, спецпрокурора і спецслідчих, присутні голова Конституційного суду і його судді, голова Верховного суду, омбудсмен, генпрокурор.

Якщо президент погоджується зі звинуваченнями, ВР приступає до таємного голосування по пунктах звинувачення і про подальшу процедуру імпічменту. Якщо погоджується лише з частиною пунктів або зовсім не погоджується, по кожному з них йде окреме обговорення.

Під час нього заслуховують представника СТСК, пояснення нардепів-ініціаторів та президента. За рішенням ВР, можуть викликати спецпрокурора і спецслідчих. Додатково можуть покликати свідків, експертів. ВР може вирішити провести додаткове розслідування.

Рішення про звинувачення президента приймають шляхом таємного голосування, бюлетенями і по кожному пункту звинувачення. Постанова ВР про звинувачення вважається прийнятим тільки в тому випадку, якщо збере не менше двох третин конституційного складу ВР (300 голосів).

Після цього звинувачення передають КСУ та ВСУ. Тільки на підставі їх висновків готується проект постанови про зняття президента з його поста. ВСУ констатує, чи є дії президента злочином. КСУ аналізує конституційність процедури розслідування і розгляду справи. Обидва суди можуть повернути справу на повторне розслідування.

Якщо у суддів немає заперечень, знову включається процедура повного розгляду, а постанова, правда вже в цілому, а не по пунктах звинувачення, йде на таємне голосування.

Імпічмент оголошують в тому випадку, якщо постанова про нього збирає голоси більше трьох чвертей конституційного складу ВР — не менше 338.

Знову ж, максимальні терміни розгляду питання законом не передбачені.

Якщо президента не відправили у відставку?

Спікер ВР заявляє про припинення процедури, розпускає СТСК. Але і це не все. Від імені ВР, він письмово вибачається перед президентом.

Необхідність цього жесту не визначена. Адже глава ВР і парламент під час всієї процедури діють в рамках своїх повноважень. За що саме йому доведеться вибачатися, незрозуміло.

Якщо президента відправили у відставку?

Матеріали СТСК йдуть в органи досудового розслідування. Та ж процедура включається і в тому випадку, якщо президент подає у відставку.

Чому Зеленському нема чого боятися?

Законопроект подав сам президент, він подавався як виконання обіцянки: зняття з себе недоторканності. Але норми закону це не підтверджують.

"Законом про імпічмент фактично констатували неможливість імпічменту Зеленського. Для процедури потрібні три голосування парламенту, фінальне з яких у 338 голосів, висновки Конституційного і Верховного судів, а частину суддів призначає президент, - пояснює директор Українського центру аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник. - Цим законом намагаються заретушувати необхідність позбавляти президента недоторканності. Адже сьогодні він кримінально абсолютно недоторканний. Процедура імпічменту стосується тільки процесу позбавлення його посади, а ось притягнення до кримінальної відповідальності неможливе. А це інша процедура. Якщо вона найближчим часом не буде запущена, то в парламентсько-президентській республіці у парламенту не буде недоторканності, а у президента буде".

Після позбавлення президента посади, матеріали йдуть на досудове розслідування. Але Зеленський вже пропонує зафіксувати в Конституції право призначати і звільняти директора Державного бюро розслідувань. Він уже призначає генерального прокурора. Тому в частині розслідувань дійсно все безпечно.

При нинішній однопартійній пропрезидентській більшості знайти 338 голосів за імпічмент - завдання і зовсім непосильне. Тому і посада буде в цілості.

"Закон про імпічмент - своєрідний фіговий листок. Якби в Офісу президента було реальне бажання збалансувати гілки влади після обмеження недоторканності депутатів, потрібно було міняти Конституцію, - каже політолог Олексій Якубін. - Цей закон - спроба однопартійної більшості відповісти критикам на претензії у невиправданій концентрації влади президентом. В США - класичній президентській республіці - процедури самі по собі реалістичні і система комісій, робота двох палат Конгресу продумані. У нас модель в 1996 році продумувати, як конституційний компроміс між Леонідом Кучмою і парламентом. Який тепер зацементували".

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Новини партнерів

Загрузка...