Бухгалтер, прихильник МВФ і консерватор. Хто такий Кирило Шевченко та як керуватиме Нацбанком?

16 липня 15:38

Бухгалтер, прихильник МВФ і консерватор. Хто такий Кирило Шевченко та як керуватиме Нацбанком?

16 липня 15:38

332 голосів на свою підтримку у Верховній Раді отримав новий керівник Національного банку Кирило Шевченко. Чого чекати від нового глави Національного банку - розбирався Nash.Live.

Зміст

Згідно із законом про Нацбанк, головою його правління може бути громадянин України, який постійно в ній проживає, має економічну або фінансову освіту і мінімум десять років роботи за фахом на керівних посадах (держсектор, міжнародні фінансові організації, банки) або наукової діяльності.

Кирилу Шевченку 47 років, він народився в Тулі, але жив і закінчив школу в Стаханові (Луганська область). Перший досвід роботи (1987-1989 рр.) - на шахті. Потім він вступив до Харківського інженерно-економічного інституту (зараз Харківський державний економічний університет) і закінчив його за спеціальністю "Бухгалтерський облік і аналіз господарської діяльності".

З 1994 р. почав роботу в банківському секторі. Перше місце - Український кредитний банк, в 1995 році - банк "Аваль", де згодом обійняв посаду головного економіста. З 1995 по 2006 рр. - робота в банку "Фінанси та кредит": спочатку у відділі нормативів, потім керівником департаменту активно-пасивних операцій, а після - першим заступником голови правління. З "фініків" пішов на пост керівника Державної іпотечної установи (її засновано у 2004 р.). Очолював ДІУ з 2006 р. по травень 2009 р.

У листопаді 2009 року в Рахунковій палаті поскаржилися на небажання ДІУ інформувати громадськість про фінансовий стан справ, в червні 2010 р. Колегія зробила такий висновок:

"Діяльність Державної іпотечної установи (ДІУ) здійснювалася з порушенням чинного законодавства, неефективно і фактично базувалася на залучених у 2007-2009 роках під державні гарантії коштах (3 млрд. грн.), з яких на рефінансування іпотечних кредиторів використано лише третину, а решту в порушення чинного законодавства та власних нормативних документів спрямовано на інші цілі".

З вересня 2009 року по квітень 2010 року Шевченко був першим заступником голови Укргазбанку і кілька місяців у 2009 р. - радником прем'єр-міністра Юлії Тимошенко. Ось як він охарактеризував цей короткий період своєї роботи радником в інтерв'ю виданню "Власть денег" у 2010 р.:

"Моя роль була чудовою. Я отримав цю посаду після звільнення з Державної іпотечної установи за умови, що не буду ні у що втручатися. Я чесно відпрацював три з половиною місяці, ні у що не втручаючись...

Це було скоріше не посадою радника, а красиве бюрократичне рішення після звільнення мене з ДІУ. Від мене нічого не було потрібно. Перед людиною, яка поставила мені цю умову (ім'я Шевченко відмовився називати, - ред.), я чесно дотримав свого слова".

У тому ж інтерв'ю він окреслив і свою політичну мотивацію:

"Моє політичне кредо - завжди". Я дуже-дуже консервативний. Я не перебуваю в жодній з партій. Я займаюся банківським бізнесом з 1994 року. І вважаю, що мої особисті політичні погляди не можуть впливати на мій бізнес і на відносини з клієнтами ".

У 2010 р. Шевченко купив акції Терра Банку (віднесений до категорії неплатоспроможних в 2014 р., ліквідовано в 2019 р.), став головою правління. У 2012 р. продав банк. З 2012 по 2014 роки Шевченко був радником голови правління Ощадбанку. У 2014 р. повернувся в Укргазбанк. Спочатку на пост першого заступника голови правління, а з травня 2015 року став головою правління держбанку.

Хоча ім'я Кирила Шевченко спочатку фігурувало в списку фаворитів на посаду очільника НБУ, чітких намірів щодо його кандидатури Володимир Зеленський не висловлював. Напередодні подачі постанови, президент розмовляв з директором-розпорядником Міжнародного валютного фонду Крісталіною Георгієвою. Свого, на той момент ще безіменного, кандидата, президент охарактеризував, як незалежного технократа, який буде продовжувати незалежний курс НБУ.

Вранці 16 липня кандидатуру Шевченка узгоджували в фінансовому комітеті ВР. Витяги зі спілкування з Кирилом Шевченком дав перший заступник голови комітету Ярослав Железняк (фракція "Голос"). За словами нардепа, головний банкір країни не допустить неконтрольованої інфляції та емісії. Він вважає, що необхідно продовжувати співпрацю з МВФ, буде формувати команду (міняти заступників), а головне завдання, яке Шевченко отримав від президента - зберегти незалежність Нацбанку.

На засіданні ВР Кирило Шевченко не став критикувати попередників і зробив реверанс у бік зарубіжних кредиторів:

"За останні шість років Нацбанк пройшов шлях інституційного розвитку. За підтримки наших міжнародних партнерів, був побудований незалежний центробанк, який забезпечує макроекономічну стабільність банківської системи та економіки".

Він констатував, що економічна стагнація триває. Кроки Нацбанку, які встиг анонсувати Шевченко, в обставинах, що склалися:

  • підтримка макрофінансової стабільності та інфляційне таргетування;
  • робота з проблемною заборгованістю.

"Коли Україна в 2014-2016 рр. зіткнулася з девальвацією національної грошової одиниці, політика інфляційного таргетування сприяла стабілізації фінансового сектора. Проте в нинішніх умовах цей інструмент повинен відповідати не тільки макрофінансовій стабільності, а й створенню умов подальшого економічного зростання країни", - заявив Шевченко .

"Національний банк далі буде продовжувати заходи щодо посилення фінансової стійкості банків. У тому числі, потрібно посилити роботу по частці проблемних кредитів у банківській системи, яка сьогодні становить 48%", - також повідомив Шевченко.

Економіст, аналітик Олексій Кущ каже про те, що обидві заяви - частини зобов'язань України перед МВФ:

"За тими даними, які є відносно Кирила Шевченка, прогнозувати політику Нацбанку практично неможливо. Одна людина, навіть керівник, нічого не вирішує. Всі рішення приймаються колегіально. Тобто ключове питання - яким буде склад правління НБУ (заступників, судячи із заяв Шевченка, збираються міняти, - ред.). Воно відіграє більшу роль, ніж голова. Фрази, які прозвучали, ті ж, що й у МВФ: макроекономічна стабільність і списання проблемних активів. Це умови отримання другого вересневого траншу на 1 млрд дол. Програми немає, бекграунду в Нацбанку немає, склад правління не ясний. Поки обговорюємо чорну кішку в темній кімнаті".

Йдучи з посади керівника НБУ, Яків Смолій заявив про тиск і загрозу незалежності центробанку. Не називаючи прізвищ, він повідомив, що від нього хотіли емісії гривні. Питання незалежності на тлі цієї заяви було піднято, як прапор.

"У чому основна проблема з Кирилом Шевченком? Питання не особисто в ньому. Це не питання персоналій. Основна - те, що він очевидно буде залежним кандидатом, - висловив свою думку інвестбанкір Сергій Фурса. - Отже, політика НБУ зміниться. Значить забаганки офісу президента будуть в пріоритеті. Це і дешеві кредити, які видають своїм і які ніхто ніколи не повертає. Це і "продуктивна" емісія. І "зрозумілий" курс. Все це закінчиться погано. Не зараз. Не одразу. Економіка України буде як жаба, яку не кидають в окріп, а варять на повільному вогні. і потім ми побачимо і стандартну девальвацію і звично високу інфляцію. Нацбанк буде вирішувати проблеми Мінфіну з бюджетом і президента з рейтингом".

Президент за законодавством подає кандидатуру голови Нацбанку, тому важко сказати, який із кандидатів міг би після заяви Смолія розраховувати на епітет "незалежний".

Відштовхуватися потрібно від законодавчого функціоналу НБУ:

  • стабільність грошової одиниці;
  • цінова стабільність;
  • стабільність банківської системи;
  • сприяння зростанню економіки і підтримка економічної політики Кабміну, якщо це не заважає стабільності банків і цін.
  • Цей набір пріоритетів говорить про те, що ступінь незалежності Нацбанку та його керівництва можна оцінити тільки в процесі роботи, а не виходячи виключно з прізвища.

Наскільки ефективним був НБУ за Якова Смолія, можна судити по цифрах - Nash.Live розглядав показники по всіх пріоритетних напрямках в діяльності центробанку. Підсумком його роботи були задоволені міжнародні партнери, однак стан економіки залишає бажати кращого.

"Сподіваюся, що зміниться парадигма Нацбанку і він буде підтримувати економіку. Гонитва за інфляцією - маячня. При нашому типі економіки нормальний темп інфляції - 10-15%, це дає можливість економіці зростати. Нинішню макроекономічну стабільність можна порівняти зі стабільністю кладовища, - каже політичний і економічний експерт Тарас Загородній. - У НБУ два мандати. І в першу чергу, це підтримка економічного зростання: надати рефінансування банкам, стимулювати кредитування, допомагати уряду підтримувати зростання. Тільки потім інфляція. Що зараз роблять всі центробанки? Друкують гроші, щоб економіка жила і у людей були кошти для покупки товарів та забезпечення зайнятості. Стяг незалежності підіймають спекулянти, на яких Нацбанк працював останні кілька років. Політика Смолія та Валерії Гонтаревої полягала в тому, що штучно занижували курс гривні. Минулоріч в бюджеті прогнозували 28,5 грн за долар, а його обвалили до 24 грн. Це призвело до падіння експорту, уповільнення економіки, падіння доходів бюджету: у нас до долара прив'язані акцизи, непрямі податки і митні платежі. Всім погано, тільки у НБУ по звітності всі добре. Нацбанк системно не стимулював кредитування: не давав ресурсу, ще при Гонтаревій завищив вимоги до позичальників. Замість підтримки зайнятості з'явився таргет інфляції. У нинішній ситуації низька інфляція, це коли ви приходите в магазин: товари дешеві, але у вас немає роботи і грошей, щоб їх купити".

У тому, що за критерієм професіоналізму Шевченко відповідає вимогам до голови Нацбанку, експерти не сумніваються. Але і Тарас Загородній, і Олексій Кущ говорять про те, що більше хотіли б бачити в кріслі керівника центробанку не комерційного банкіра, а вченого, монетарщика. Це відповідає світовій практиці. Зокрема, колишні керівники Федеральної резервної системи США Бен Бернанке і Джанет Йеллен - вчені, Алан Грінспен - держслужбовець з величезним стажем.

"Всі біди нашого центробанку, які почалися після відходу з поста голови НБУ Володимира Стельмаха, тому, що прийшло лобі комерційних банкірів, - резюмує Олексій Кущ. - Вартість перебування і не перебування на посаді голови НБУ монетарщика й не монетарщика можна оцінити по кризах. Криза 2008 р., головою НБУ був Стельмах. Україна потрапила в неї непідготовленою, в стадії розігріву, що дуже небезпечно. Падіння ВВП у 2009 році було на рівні 15%, інфляція близько 12%, курс девальвував з 5 до 8 грн за долар (це сприймалося як катастрофа, хоча все пізнається в порівнянні), крім декількох банків, практично вся фінансова система була збережена. Криза 2014-2015 р. (НБУ спочатку очолював Степан Кубів, потім Валерія Гонтарева, - ред.) Війна, економічне падіння, але будь-яка криза вимірюється глибиною падіння ВВП, а зовнішні події - це тригери. Падіння на 16%, курс гривні впав з 8 до 30 грн за долар, інфляція сумарно - під 70%, понад 100 банків збанкрутували, чистка банківської системи коштувала країні 36% ВВП (це дані Нацбанку), сотні мільярдів вкладів держкомпаній, малого і середнього бізнесу, населення втрачено. Ми бачимо відмінність у цінниках. Моя думка - причина в тому, що в першому випадку НБУ управляли монетарщики, у другому - лобі комерційних банкірів. У них різні рефлекси, навички, досвід.

Комерційні банкіри звикли до швидких та різких рішень, для них ринкові показники прибутковості, отримання доходу превалюють. Монетарщик - це візіонер, він прораховує на 5-6 ходів вперед, розуміє економічні наслідки рішень. Комерційний банкір - він з шашкою наголо, 100 банків поклали, і нічого. І головне - відсутність стратегічного мислення. Після Стельмаха прийшов час тактиків, які ухвалювали швидкі рішення без оцінки довгострокових наслідків. А наслідки ці були вкрай руйнівні для економіки, соціальної системи, держави. Я сподівався, що, в умовах безпрецедентної кризи, у влади виникне інстинкт самозбереження, там перервуть еру комерційних банкірів в НБУ і призначать візіонера, мудреця, стратега. Але, на жаль, не склалося. Думаю, нинішній формат керівництва буде комфортний для влади, прийняття тих чи інших рішень. Можливо, владі буде простіше вирішувати тактичні проблеми з наповненням бюджету. Але це негативно вплине на стратегію розвитку економіки".

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів

Новини партнерів

Загрузка...
^