Рішення за міжнародними експертами. Як саме вони вплинуть на судову реформу в Україні?

13 липня 15:10

Рішення за міжнародними експертами. Як саме вони вплинуть на судову реформу в Україні?

13 липня 15:10

На пленарному засіданні 13 липня Верховна Рада розглядала два законопроекти, які повинні розблокувати судову реформу. Чому вона майже два роки стояла на паузі і на яких умовах її відновлюють?

Зміст

Один з перших законопроектів, який в парламент нинішнього скликання подав президент Володимир Зеленський, стосувався Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС). Вона відповідає за відбір і призначення суддів, проводить кваліфікаційне їх оцінювання.

"Процедура відбору суддів на вакантні посади, розпочата у 2017 році, триває. Ні суддям, ні експертному середовищу, ні суспільству не зрозуміло, чому зазначені процеси гальмуються, а громадяни досі не можуть вчасно отримати справедливе судове рішення", - констатував два роки тому Зеленський в пояснювальній записці до свого законопроекту.

Документ, який отримала Рада, передбачав скорочення складу Кваліфкомісії, новий відбір у ВККС конкурсною комісією в складі трьох членів від Ради суддів і трьох міжнародних експертів - представників організацій, з якими Україна співпрацює в питанні боротьби з корупцією. У жовтні 2019 р. Рада законопроект прийняла, президент розпустив дійсний на той момент склад Вищої кваліфкомісії, але зібрати новий не вдалося. Конституційний суд визнав поправки в закон про судоустрій і статус суддів такими, що не відповідають Основному закону. У тому числі й положення про скорочення складу з 16 до 12 членів. Почалася дворічна епопея з новою процедурою конкурсного відбору до ВККС, тобто з новими змінами до закону.

Камінь спотикання - участь міжнародних експертів у виборі кандидатів та їхнє право голосу. Претензії багатьох експертів і політиків: судова гілка влади повинна бути незалежною, а нам диктують, хто ж повинен вибирати суддів. Два роки, поки йде боротьба за концепцію формування ВККС, вона відсутня в принципі, і нема кому займатися формуванням суддівського корпусу. Дефіцит кадрів, за підсумками минулого року, - 1900 осіб.

Але проблема не тільки у ВККС. Її склад, тобто 16 членів з повноваженнями на чотири роки, з числа тих кандидатів, що пройшли через конкурсну комісію, призначає Вища рада правосуддя (ВСП). Це орган суддівського управління, який відповідає за звільнення суддів і за роботу системи в цілому. На відміну від ВККС, він не розпущений і працює, але умова Заходу - перевірити на доброчесність нинішній склад і віддати вирішальну роль при призначенні нових членів міжнародним експертам. Це прописано і в меморандумі з МВФ, який був підписаний в червні 2020 р.

Склад ВРП: десять членів, яких висуває з'їзд суддів, по два члени від парламенту, президента, конференції прокурорів, з'їздів адвокатів і юридичних вузів. Плюс голова Верховного суду, який входить до Ради за посадою. Термін їхньої каденції - чотири роки. Зараз не зайняті тільки чотири вакансії з 21. У березні 2021 року до ВРП з'їзд суддів призначив трьох осіб. Умова зарубіжних партнерів: оскільки Вища рада правосуддя призначає Вищу кваліфкомісію, потрібно спочатку реформувати його.

"Склад Вищої ради правосуддя повинен бути переглянутий до того, як йому довірять призначення ВККС. Це обов'язкова умова, інакше судова реформа буде приречена", - заявив голова Венеціанської комісії Джанні Букіккіо.

Хоча на черговість реформи в двох органах суддівського управління вказали прямо, президент, а саме у нього право законодавчої ініціативи в цій сфері, подав законопроекти в іншому порядку. 29 січня 2021 р. №3711-д - про ВККС. Перше читання він пройшов 3 березня, друге 29 червня, але був ветований через колізію, яка виникла в зв'язку з поправками. Свої поправки до заблокованого законопроекту президент подав, і Рада призначила їх розгляд на 13 липня.

15 лютого Зеленський подав законопроект №5068 - про ВРП, який пройшов перше читання 19 травня і номінований на друге теж 13 липня. Тобто і рішення про Вищу раду правосуддя, яка узгоджує членів Вищої кваліфкомісії суддів, і про саму ВККС Рада приймала одночасно.

До другого читання у Венеціанській комісії були зауваження і на фінішну пряму обидва документи вийшли з урахуванням такої ролі міжнародних експертів.

Конкурс до ВККС. Відбір кандидатів - за Конкурсною комісією у складі шести членів, три з яких - міжнародні експерти. Колізія, через яку цей законопроект президент ветував, виникла через дві поправки.

Голова правового комітету ВР Андрій Костін подав, а нардепи схвалили, таку: для прийняття рішення потрібно мінімум чотири голоси - по два від суддів та міжнародників. Тобто три голоси експертів і один судді не є підставою для прийняття рішення, плюс не ясно, як бути якщо голоси розділилися порівну. Поправка нардепа Анастасії Радіної, яку теж прийняли: рішення приймається не менше ніж чотирма голосами, з яких двоє міжнародників, а в разі рівної кількості голосів, думка експертів є вирішальною.

Президент на колізію вказав. І також зробив ще одне зауваження. Склад ВККС - 16 членів, з яких десять посад мають бути за суддями діючими або у відставці. Повноважною ВККС може бути після призначення 11 членів. Тут Зеленський наполягає на пропорційності: в цьому випадку шестеро повинні бути суддями. Він зажадав уточнень ще по двом нормам. У законопроекті прописано, що перший склад Конкурсної комісії може за запитом залучати додаткових експертів, але вимоги до них не прописали. Плюс Комісія може починати відбір після звернення голови Вищої ради правосуддя. Президент наполягає, щоб право було і у виконуючого обов'язки голови.

Поправки президента і законопроект №3711-д Верховна Рада прийняла і вето зняла.

Призначення і звільнення у ВРП. Місця в ньому розподіляються за квотою. Але як діючих членів Ради, так і кандидатів має перевіряти Етичний рада. Її склад - шість членів: троє від суддів і троє міжнародних експертів з вирішальним правом голосу. На цьому зійшлися в законопроекті до другого читання, хоча опозиція завалила зал вимогами зробити висновки Етичної ради консультативними.

Виходячи із законопроекту щодо діючих членів ВРП, навіть якщо Етична рада їх не схвалює, остаточне рішення про звільнення - за суб'єктом висування. Це означає, що нинішній склад Вищої ради правосуддя коригувати навряд чи вдасться. Ключова поправка, яку подала до другого читання нардеп Анастасія Радіна, але її не схвалив комітет, як раз про те, як повинні діяти суб'єкти висування - з'їзди суддів, адвокатів, юридичних вузів і конференція прокурорів. Якщо Етична рада їх представника бракує, відповідний з'їзд повинен більшістю голосів узгодити або не погодити це рішення. Якщо рішення не можуть прийняти протягом трьох місяців, їх представника звільняють за законом.

Залишиться відкритим також питання про протиріччя норм про міжнародних експертів в Етичній раді Конституції.

"З характеру повноважень Етичної ради випливає, що вона бере участь в управлінні державними справами шляхом участі у проведенні конкурсу на зайняття посади члена Вищої ради правосуддя та формування переліку кандидатів на цю посаду", - пишуть в Юруправлінні ВР. І там вказують, що це суперечить ст. 38 Конституції, де йдеться про участь саме громадян України в управлінні державними справами.

Тобто під судовою реформою як мінімум в цьому положенні закладено загрозу. Якщо закон приймуть, оскаржити його опозиціонери зможуть в Конституційному суді. Поки що більшості там немає, але так буде не завжди. Отже, реформа далека від завершення.

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів

Новини партнерів

Загрузка...
^