"Антиколомойський" закон прийнято: чому він такий важливий та за що його критикують?

13 травня 17:17

"Антиколомойський" закон прийнято: чому він такий важливий та за що його критикують?

13 травня 17:17

Верховна Рада у другому читанні прийняла закон про деякі механізми регулювання банківської діяльності або "антиколомойський" закон. Депутати зібрали на його підтримку 270 голосів, але прийняти документ тільки силами монопартійної більшості не вдалося.

Чому цей закон важливий для кредитної програми з МВФ, які проблеми в ньому бачать експерти і як він перетасував політичну колоду?

Зміст

Хоча неформальна назва закону відсилає до колишнього власника націоналізованого ПриватБанку Ігоря Коломойського, його норми стосуються банківської системи в цілому. У законі "Приват" прямо не згадується, і він стосується всіх банків, яких можуть віднести та вже віднесли до категорії неплатоспроможних.

Всього з 2014 р. з ринку вивели 104 банків. Фонд гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) покриває всі вклади на суму до 200 тис. грн в першу чергу. До виплати були необхідні 90 млрд грн і таких коштів, природно, не було. Невелику частину цих грошей покрили за рахунок ресурсу Фонду - внесків його учасників, тобто інших банків. Але левова частка - це запозичення в уряду і НБУ.

Перекрити зобов'язання перед вкладниками як "200 тис.", так і "200 тис. +" Можна було б за рахунок продажу активів, а це кредити. Але на тлі кризи невиплати по кредитах збільшилися, частина з них була видана на окупованих територіях, плюс ще частину отримали пов'язані з фінустановами компанії, які в потрібний момент і в потрібний час виявилися неплатоспроможними.

У грудні 2016 року "Приват" - найбільший банк країни був націоналізований. Для цього держава докапіталізувала його на 160 млрд грн, в основному за рахунок облігацій внутрішньої державної позики. Але в квітні 2019 року Окружний адміністративний суд Києва ухвалив рішення на користь екс-власника Ігоря Коломойського про те, що націоналізація була незаконною.

Отже, до прийняття закону про банках прийшли з трьома серйозними проблемами. Перші дві: непосильний тягар банківських боргів до виплати і ризик повернення "Привату" за рішенням суду.

Третя: поява "зомбі-банків", тобто тих, які вивели з ринку, позбавили ліцензії, але які через суд визнали незаконними рішення Нацбанку і ФГВФО. Тобто "зомбі-банки" і повернутися не можуть, і з-під нагляду вийшли. У грудні 2019 р. Велика палата Верховного суду прийняла рішення у справі Укрінбанку, яким встановлено, що незаконність рішення регулятора не передбачає виведення з банку тимчасової адміністрації ФГВФО. Але це потрібно було підтвердити законом.

Закон про банки або "антиколомойський" закон не зафіксована на рівні офіційних домовленостей, але безумовна вимога Міжнародного валютного фонду перед укладенням нової програми. Оскільки МВФ потрібен позичальник з прогнозованим дефіцитом бюджету і здатністю розраховуватися з боргами, там хотіли викреслити банки зі списку українських проблем.

Було кілька варіантів коригування банківського законодавства. 30 березня ВР прийняла за основу законопроект №2571-д, автором якого є голова фінансового комітету ВР Данило Гетманцев. 13 травня саме він пройшов друге читання.

У пояснювальній записці автор виділив три основні групи змін до банківського законодавства, а саме в корпоративне управління банками, особливості судового провадження при їх виведенні з ринку, особливості виведення банку з ринку в цілому.

Претензії до закону найчастіше звучали в бік особливостей судочинства і функціоналу НБУ.

Після вступу закону в силу, Нацбанк отримає право, ґрунтуючись на досвіді, знаннях та аналізі інформації, застосовувати професійне судження, оцінюючи фінансовий стан банку, ризики, пов'язані з його діяльністю.

Колишні власники, учасники банку, який виводять з ринку, можуть в суді оскаржувати законність рішень. Але максимум, що вони зможуть отримати, - це компенсація. Повернення колишнім власникам виключено.

Навіть якщо процедура ліквідації банку почалася на підставі акту НБУ і/або ФГВФО, який визнано незаконним, зупинити і припинити її неможливо.

Те, що акт був визнаний незаконним, не означає, що банк відновлює своє попереднє положення і не відновлює права його акціонерів.

"Така позиція, по-перше, не узгоджується із нормами Цивільного кодексу України, зокрема ч. 2 ст. 393  Цивільного кодексу України передбачено, що "власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта", - коментує норму юрист Володимир Пилипенко. - А по-друге, нівелює сутність інституту судового захисту як такого, оскільки звернення до суду не здатне захистити від незаконного/необґрунтованого рішення НБУ. Вбачається, що можливість звернення до суду щодо визнання протиправним (незаконним) акту НБУ у цьому законопроекті збережено лише для того, щоб уникнути спорів про невідповідність його положень ст. 55 Конституції України, якою передбачається право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади".

У статті 75 закону про банки і банківську діяльність змінюється процедура віднесення фінустанови до категорії проблемних. Зараз одна з умов - невиконання протягом п'яти робочих днів вимоги вкладника або кредитора. Але її переписують. НБУ зможе приймати рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних в тому випадку, якщо зобов'язання перед вкладниками будуть з порушенням термінів за договором або законодавством. Без деталізації.

"Запропонована оновлена редакція норми є більш вразливою, а в сукупності з іншими положеннями та дискреційними повноваженнями НБУ може призвести до зловживань ", - вважає Володимир Пилипенко.

Сам факт прийняття закону дає прискорення переговорам з Міжнародним валютним фондом. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявляв, що розраховує на підписання угоди з кредитором до кінця травня. Вже йдеться про кредитну програму stand-by строком на півтора року, на загальну суму 5 млрд дол. і з тим, що близько 3,5 млрд з них підуть до бюджету, а не в золотовалютні резерви НБУ.

Однак доля закону може виявитися непростою. Лідер "Батьківщини" Юлія Тимошенко заявила про порушення законом 11 статей Конституції і попередила, що буде звертатися до Конституційного суду. Чи стане судова тяжба перешкодою для кредитної програми - питання відкрите. Але, як вважає кандидат політичних наук Олексій Якубін, проблема назріє не одразу. Спочатку, як уже не раз було з кредитними програмами Фонду, МВФ може узгодити лінію, виділити перший транш, а потім відбудеться рівно те ж саме, що відбувалося все попередні роки: надходження припиняться, оскільки умови не виконуються.

"Законом вводяться деякі дискусійні норми. Наприклад, нюанс про те, що банківські питання виводяться з-під судової системи України. КСУ повинен дати відповідь, чи не є це порушенням конституційного положення про те, що будь-яке рішення органу державної влади може бути оскаржене в суді . В законі є механізм про компенсацію, але в позасудовому порядку, і процедура її отримання складна", - говорить Олексій Якубін.

Інша подісторія "антиколомойського" закону - саме голосування за нього. З 270 голосів на підтримку, тільки 200 дала найчисленніша президентська фракція "Слуга народу". З 248 її представників п'ятеро проголосували проти, 15 утрималися і ще 11 не голосували (17 були відсутні).

"Ухвалення закону і подальше його підписання Володимиром Зеленським веде до руйнування одного з міфів: президент є маріонеткою Ігоря Коломойського. Як мінімум, це ставиться під сумнів. Диспозиція змінилася із "Зеленський - не президент", на "Зеленський - президент", - констатує Якубін . - Ми бачимо ширший коридор для можливих дій, не звертаючи увагу на інтереси олігарха. Цікаво, як буде поводитись далі Коломойський. Йому, думаю, нецікаво викопувати сокиру війни з владою. Ситуація з "Приватом" для нього складна. Багато із судових справ у Великій Британіїї, США, Ізраїлі так чи інакше зав'язані на рішення, які приймають в Україні. Якщо він не отримає рішення тут, то не зможе їх оскаржити і в судах інших юрисдикцій".

При таких політичних вступних є привід переосмислити майбутнє коаліції. Крім того, цікава й мотивація тієї опозиції, яка висловила підтримку закону. Крім десятки позафракційних парламентаріїв та депутатської групи "Довіра", прийняття закону забезпечили опозиційні сили - фракції "Європейська солідарність" та "Голос".

"Ми побачили, що є група нардепів в СН яка йде в розріз генеральній лінії партії. Навіть при тому, що президент прийшов в парламент. А це завжди було дисциплінуючим чинником. Ця частина депутатів, яка, в тому числі, орієнтована на Коломойського, повинна для себе вирішити: бути частиною монопартійної більшості або піти в самостійне плавання. Багато в чому рішення буде прийматися не ними, а тим же Коломойським. Тут і виникає питання: наскільки він готовий забути цю історію? Адже їм було випущено стільки стріл проти цього закону, що робити це буде складно, - резюмує Олексій Якубін. - Те, що разом з СН проголосували "ЄС" і "Голос" - нюанс цікавий. "Європейській солідарності", з одного боку, хочеться вколоти Коломойського, плюс закон дає своєрідний імунітет призначенцям Петра Порошенка в системі НБУ і Мінфіну. З іншого боку, в "ЄС" може й хотіли б, щоб це був провал Зеленського. Як голосування буде розуміти виборець Порошенка - інша справа. Ми бачимо, що партія "Голос" з цим загралася. За соціологією вона вже провалилася нижче ватерлінії та зараз у ВР не пройшла б".

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів

Новини партнерів

Загрузка...
^