Уповноважений зі здоров’я. Чому і навіщо в Україні може з'явитися медичний омбудсмен?

12 липня 13:46

Уповноважений зі здоров’я. Чому і навіщо в Україні може з'явитися медичний омбудсмен?

12 липня 13:46

У списку уповноважених з прав може з'явитися новий омбудсмен. За останні роки, крім уповноваженого з прав людини, держава отримала омбудсменів з прав дитини, з питань освіти, мови, бізнесу. Тепер в Раду надійшов законопроект про уповноваженого з медичних питань.

Як пояснюють ініціатори, такий є в США і Великобританії, і досвід там позитивний. Оскільки є у них, отже, й нам не завадить. Чим буде займатися медичний омбудсмен, як буде допомагати і коли може з'явитися?

Зміст

"На сьогодні в Україні відсутній єдиний орган державної влади, до сфери повноважень якого віднесено контроль за реалізацією права на охорону здоров’я, за реалізацією прав пацієнтів та медичних працівників, посередництво в конфлікті між пацієнтом та закладом охорони здоров’я", - пишуть в пояснювальній записці автори законопроекту про медичного омбудсмена.

Причому, вказують вони, уповноважений з медицини особливо потрібен і в зв'язку з реформою, і в зв'язку з розширенням системи приватних медустанов. Ініціатива зі створення офісу такого уповноваженого не нова. У квітні в Раду подавали аналогічну, але законопроект відкликали через п'ять днів. На чолі ініціативної групи двох документів - нардеп-мажоритарник "Слуги народу" Ольга Василевська-Смаглюк.

Але якщо перший документ обговорювати вже не має сенсу, то другий отримав схвалення комітету, і тепер він стоїть в порядку денному ВР. Перше читання намітили на середу, 14 липня.

Ініціатор називає такі гострі та проблемні моменти, які виштовхують на поверхню питання про створення офісу медомбудсмена. Національна служба здоров'я України не провела жодної виїзної перевірки у відповідь на більш ніж 2000 скарг українців. Лячним вийшов звіт за результатами перевірки Рахунковою палатою: Нацслужба здоров'я України (НСЗУ) і МОЗ так і не змогли забезпечити базовий принцип медреформи "гроші ходять за пацієнтом".

Результати аудиту Рахункової палати в цілому вражають. Хоча вивчали там ефективність системи фінансування медицини за останні роки, не обійшлися і без медичної статистики:

  • МОЗ - головний розпорядник бюджетних коштів - належним чином не контролював те, як НСЗУ витрачала кошти на первинку. Як результат - 38,6 млрд грн у 2018-2020 рр. використовувалися непродуктивно і нерезультативно;
  • НСЗУ - єдиний замовник медпослуг і ліків за програмою медгарантій. Але список гарантованих державою кожному українцю за рахунок бюджету у 2018-2020 рр. не погодили. І фінансували за простим принципом: обсяг фінансування, поділений на кількість укладених декларацій;
  • "Розмір оплати первинної медичної допомоги її надавачам абсолютно не залежав від обсягу наданих пацієнтам медичних послуг і ступеня виконання надавачами первинної медичної допомоги головного завдання – забезпечення населення комплексними та інтегрованими послугами зі всебічної, безперервної і орієнтованої на пацієнта первинної медичної допомоги, спрямованої на задоволення потреб населення у відновленні та збереженні здоров'я, попередження розвитку захворювань, зменшення потреби у госпіталізації та покращення якості життя", - констатують аудитори;
  • Але коли наводять цифри, вони роблять складне формулювання аудиторів яснішим та страшнішим. У 2018-2019 рр. обстеження контактних на туберкульоз осіб - 1,4-1,6 на один випадок, при рекомендації ВООЗ - перевірка 5-6 контактів на кожен випадок. У 2020 р. в порівнянні з 2018 роком, зросла кількість виявлених злоякісних утворень: на третій стадії - 17,7% проти 17,4%, на четвертій стадії - на 19,9% проти 17,1%. Це означає, що на більш ранніх стадіях рак діагностували ще гірше, ніж до запуску реформи, але не тільки за раком біда. Смертність від діабету у 2020 р. проти 2018 р. зросла на 5,1%, від ішемічної хвороби серця - на 5,7%.

Тобто великий привіт криво профінансованій первинці, за яку люди заплатили життями. І ось тут питання з уповноваженим з медичних питань дійсно постає гостріше. Але чи допоможе він і чим буде займатися?

Законопроект констатує, що основні завдання уповноваженого - контроль за реалізацією:

  • права на охорону здоров'я;
  • права пацієнтів;
  • прав медпрацівників.

Плюс посередництво в конфлікті між пацієнтом і медиком - тобто функція медіатора. Держустановами функціонал обмежувати не збираються, він пошириться і на приватників. Але до завдань повинні додаватися і повноваження. Омбудсмен з питань здоров'я зможе:

  • проводити моніторинг дотримання прав;
  • відкривати провадження в зв'язку зі скаргами пацієнтів та медиків;
  • робити консультаційні висновки;
  • отримувати необхідну для розгляду скарги інформацію;
  • в разі необхідності, подавати заяву про кримінальне правопорушення.

Є й інші повноваження - співпрацювати з органами влади, громадськими організаціями, брати участь в засіданнях ВР, подавати пропозиції про держполітику і т.д. Але ключові, які мають в першу чергу зацікавити пацієнтів, ми дали списком.

Омбудсменом зможе стати медик або юрист на підставі конкурсного відбору терміном на п'ять років з можливістю пролонгації не більше ніж на три терміни поспіль.

Чому згадка омбудсмена має вселяти трепет, потрібно уточнити не окремим законом про нього і його офіс, а змінами до чинного законодавства. Законопроект, який поки що стоїть на порядку денному, - з поправками до Кодексу про адміністративні правопорушення. Положень в ньому небагато. Уповноваженому дадуть право розглядати адміністративні справи про порушення його законних вимог. Штраф за невиконання його законних вимог - 1700-3400 грн для посадових осіб, громадян, суб'єктів підприємницької діяльності.

"Навіть, якщо, він не буде працювати "на повну силу", то сама його наявність посилить увагу медперсоналу до процесу та безпеки надання медичної допомоги. Одне лише звернення уваги на можливу небезпеку медичної допомоги зменшує кількість збоїв майже наполовину. Так що медичний омбудсмен потрібний. Питання лише до того як він буде працювати", - зазначив президент Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів Віктор Сердюк.

Два потенційних бар'єри, які він бачить:

  • приховування медичної шкоди, оскільки немає культури розслідування шкоди і помилок некаральними методами. Лікар не приходить на роботу з метою нашкодити, а помилки і шкода далеко не завжди фатальні. Як саме цю проблему буде вирішувати омбудсмен, із законопроекту не ясно;
  • належне фінансування медичної допомоги. Випадки медичної шкоди пов'язані і з його відсутністю. Відповідно, виникає питання, хто ж у них винен: медик або той, хто не надав йому належні умови для діяльності - немає обладнання, медикаментів, умов і т.д.

В одній з нещодавніх наукових публікацій три українських доктори юридичних наук також констатують, що поява медичного омбудсмена поліпшить ситуацію з дотриманням прав у цій сфері. Список його потенційних обов'язків вчені дають більш довгий, але значно більш конкретний, ніж законотворці. Вони пропонують, щоб уповноважений здійснював контроль дотримання програм медичних гарантій, їх рівного надання, якості, справедливості. Стежив за цільовим і раціональним використанням фінансування, якістю договорів на медобслуговування, встановленням єдиних тарифів, інформуванням пацієнта, роботою електронної системи охорони здоров'я, реалізацією права на вибір лікаря.

У Великобританії, де медичний омбудсмен з'явився у 1972 р. і якого як приклад наводять автори нашого законопроекту, система працює інакше, ніж пропонують в Україні. Він приймає ті скарги, які раніше вже розглядали інші компетентні органи, але результати позивача не задовольнили. Британський омбудсмен не торкається питань діагностики, правильності курсу лікування. Його сфера - виключно порушення прав у сфері: грубість медиків, погане обладнання, нюанси графіка прийому пацієнтів, погане харчування. Якщо проектувати це на Україну, то до омбудсмена за британськими стандартами можна було б звернутися зі скаргою на огидну лікарняну їжу, відмову проводити, наприклад, МРТ за його наявності, складності з укладанням декларацій.

У Головному науково-експертному управлінні ВР претензій до законопроекту набралося чимало. Там звертають увагу на велику кількість омбудсменів що з'являються і завдання яких перетинаються зі сферою діяльності уповноваженого з прав людини. Нова людина, відповідальна за дотримання прав в сфері медицини, не буде держслужбовцям і не ясно, яке відношення вона має до органів державної влади. Експерти кажуть, що в питанні контролю і моніторингу права на охорону здоров'я, оцінки медичної допомоги й зараз є достатньо повноважень у МОЗ. Плюс в документі неприпустимий недолік - не передбачена відповідальність нового омбудсмена за його діяльність.

Але поки що законопроект не пройшов навіть перше читання. Якщо підтримка буде, то до другого його можуть доопрацювати, причому істотно. У кращий чи або гірший бік будуть зміни - питання відкрите. Але якщо рамки щодо часу не зміняться, то медичний омбудсмен з'явиться не скоро. Норми про нього наберуть чинності через півроку після публікації закону, плюс ще три місяці відводять для призначення уповноваженого. Прийняти закон у другому читанні нардепи влітку не встигнуть і навіть якщо в другому проголосують його одразу після відкриття наступної сесії, у вересні, контролер прав пацієнтів та медиків з'явиться тільки через рік, влітку 2022 р.

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів

Новини партнерів

Загрузка...
^