Зрівняють вкладників, покарають банкірів, розкриють таємницю і приведуть PayPal: фінансові сюрпризи Ради

Зрівняють вкладників, покарають банкірів, розкриють таємницю і приведуть PayPal: фінансові сюрпризи Ради
01 липня 13:40

Зрівняють вкладників, покарають банкірів, розкриють таємницю і приведуть PayPal: фінансові сюрпризи Ради

01 липня 13:40

30 червня Верховна Рада ударно попрацювала над фінансовими законопроектами. Не всі їхні норми можуть порадувати українців, а до деяких позитивних на додачу йде ложка дьогтю. Так збільшення суми гарантування вкладів буде поступовим і за умови, що Ощадбанк стане учасником системи. Відшкодування шкоди кредиторам неплатоспроможних банків входить у суперечність з Конституцією. Доступ до банківської таємниці розшириться. Зате тепер у країну можуть зайти платіжні системи PayPal і Stripe. Ми зібрали найцікавіші новації фінансових законопроектів, які прийняла Рада.

Зміст

Одним із зобов'язань України щодо Угоди про асоціацію з ЄС є підвищення гарантованої суми вкладів фізосіб. Тих самих 200 тис. грн, які держава повертає вкладнику, якщо банк визнаний неплатоспроможним. За стандартами ЄС сума повинна бути 100 тис. євро, але до неї Україна поки добратися не в змозі, а підвищити суму в принципі своєму потрібно було ще у 2019 р.

Кілька років нову величину дискутували, і вона крутилася навколо двох можливих сум - 400 тис. грн і 600 тис. грн. 30 червня Рада в першому читанні погодила законопроект №5542-1, де врахували обидві величини.

З дня набрання чинності законом і до кінця 2022 р. суму гарантування збільшать до 400 тис. грн. До 600 тис. вона виросте тільки у 2023 р. Але тим вкладникам яких підкосила банківська чистка радіти рано. Підвищення суми торкнеться тільки вкладів в тих банках, які виведуть з ринку після набрання законом чинності. Календар той же - 400 тис. гарантуватимуть по неплатоспроможним банкам, які будуть виводити з ринку після набрання законом чинності і до кінця 2022 р. 600 тис. грн по тим банкам, які будуть виводити з ринку з 2023 р. Жертви минулого банкопаду 2015-2016 рр. обійдуться все тими ж 200 тис. грн.

Оскільки сума гарантування зростає, збільшуються і потенційні витрати Фонду гарантування вкладів фізосіб. Тому той же законопроект прагне вирішити і цю проблему.

Ощадбанк стає учасником ФГВФО. Тобто його нові вкладники одразу підпадають під умови системи: держава гарантуватиме не всю суму вкладу, незалежно від її розміру, як зараз, а 400 тис. грн на старті і 600 тис. грн з 2023 р. За вкладами до набрання законом чинності держава гарантує всю суму, але тільки протягом півроку після того, як "Ощад" стане учасником системи гарантування.

Держбанк так само, як і решта учасників системи, робитиме регулярні внески. Регулярний збір в ФГВФО - 0,5% бази нарахування в нацвалюті і 0,8% - в інвалюті. Але законопроект дає право Фонду цей розмір збільшити. У ФГВФО повинні бути в наявності кошти, щоб покрити не менше як 2,5% від всієї суми гарантованих вкладів. Якщо йде розбалансування, можна випускати векселі, залучати кредити, стягувати штрафи і пеню, але про підвищення збору мова не йде. Однак тепер це право Фонду дадуть. Ось тільки підвищення розміру збору не має стосуватися Ощадбанку. Натомість протягом трьох місяців участі в системі він повинен зробити перший внесок - 1% від регулятивного капіталу або 167 млн грн станом на 1 травня цього року.

Заради підвищення суми гарантування, Фонду прощають і його борги. Під час банківської чистки у 2014-2015 рр., ФГВФО позичав гроші для виплат вкладникам під ефективну ставку 8,4% і 12,5% річних у Міністерства фінансів і НБУ. Борг перед Нацбанком закрили, перед Мінфіном - частково. Висить основна сума - близько 47 млрд і відсотки, які потрібно погасити до 2031 року - близько 64 млрд. Останні ФГВФО прощають, а основну суму буде віддавати.

Взявшись за підвищення суми гарантування в неплатоспроможних банках в перспективі, нардепи вже зараз оновили процедуру виведення банків з ринку. 30 червня ухвалили законопроект №4546. Удосконалити процедуру збираються, як вказують в пояснювальній записці, за допомогою "удосконалення механізмів збереження активів банку, запобігання втрати майна банку, задоволення якомога більшої кількості кредиторів банків, що виводяться з ринку ". Які ж саме новації в законі?

ФГВФО, звертаючись до суду щодо відшкодування збитків, діє від імені і в інтересах банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання ліцензії, і в інтересах кредиторів після ліквідації банку. Від сплати судового збору його звільняють. Припинення банку не є підставою для припинення позову.

Судячи з тексту і порівняльної таблиці до другого читання, із законопроекту прибрали норми про мирову угоду, договір про добровільне відшкодування збитків між Фондом і банком, хоча спочатку в документі вони були.

Працівники ФГВФО не несуть відповідальності за дії або бездіяльність, якщо все це було в межах їх повноважень. Позови, подані проти них, вважаються позовами проти Фонду. І закон розширює ці гарантії на звільнених працівників і членів адміністративної ради Фонду.

Кошти, які Фонд отримає в результаті відшкодування збитків, розподілятимуть в такій черговості: спочатку покриють витрати ФГВФО на стягнення, а потім вже будуть задовольняти вимоги кредиторів.

Коли ФГВФО зайде в неплатоспроможний банк, його керівники, власники істотної участі та бенефіціари повинні будуть надати йому всі дані про їхнє майно і зобов'язання, які через суд можна заарештувати. Вимоги Фонду можуть поширяться і на пов'язаних осіб -тобто і на членів сім'ї. Майно як посадових осіб банку, так і членів їх сімей може стати джерелом відшкодування збитку. Тобто своїм майном сім'ї топів відповідають перед вкладниками. Останні можуть радіти, якби тільки закон не був виписаний так, що арешт майна не прив'язаний до доказу провини власників і визначення розміру збитку. Та й на отримання інформації про майно Фонд законодавчо не уповноважений. Про суперечності Конституції в цьому випадку законотворців попереджали в Головному юруправлінні ВР в зауваженнях до законопроекту. Але це попередження не врахували.

30 червня Рада прийняла законопроект №4367 - про корпоративне управління банків. І якщо для пересічного українця левова частка його норм мало що значить, як мінімум одна повинна бути цікава. Йдеться про банківську таємницю і порядок її розкриття виконавцям.

До змін ось, що на письмову вимогу їм могли повідомляти про боржника:

  • наявність і стан його рахунків;
  • рух коштів і операції на рахунках за конкретний часовий відрізок;
  • договори про зберігання цінностей та найм банківського сейфа.

Після змін список конкретизують і розширюють, і за запитом (вже не на письмову вимогу) надавати будуть інформацію про банківські рахунки клієнтів і операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта. За конкретний проміжок часу, на конкретну дату і щодо конкретної фізособи, ФОП або юридичної особи, а саме: про наявність рахунків, їх номери, залишок коштів на рахунках, операції списання або зарахування, призначення платежу. Ну і плюс дані про договори зберігання і банківські сейфи.

Правила прописані профільним законом, який Рада також прийняла 30 червня. Тепер перелік платіжних послуг розшириться. Їх буде дев'ять. Дві нефінансові (послуга з ініціювання платежу і послуга з надання даних з рахунків) і сім фінансових:

  • зарахування готівки на рахунок, його відкриття, обслуговування і закриття;
  • зняття готівки з рахунку, його відкриття, обслуговування і закриття;
  • виконання платіжних операцій з власними коштами користувача на/з рахунку користувача;
  • виконання платіжних операцій на умовах кредиту;
  • емісія платіжних інструментів та еквайринг;
  • переказ коштів без відкриття рахунку;
  • випуск електронних грошей і операції з ними, в тому числі відкриття і обслуговування електронних гаманців.

Зараз платіжні послуги - прерогатива банків, але на цей ринок також пускають: платіжні установи, філії іноземних платіжних установ, поштових операторів, фінустанови та ін. Тепер, наприклад, на ринок зі своїми платіжними системами зможуть вийти великі інтернет-магазини, щоб скоротити витрати на банківські комісії.

Нові рахунки для нових же платіжних послуг не будуть накопичувальними, на залишок не нараховуватимуть відсотки і під систему гарантування вони не підпадають. Депозити як і раніше тільки в банках.

Закон прописаний з урахуванням директиви ЄС PSD2, регулюючої платіжні послуги в Євросоюзі, і тепер в Україну зможуть зайти PayPal (найбільша система електронних платежів і основний майданчик для оплати товарів в зарубіжних онлайн-магазинах) і Stripe (сервіс з отримання онлайн-платежів в різних валютах). Якщо, звичайно, будуть зацікавлені в нашому ринку.

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів
^