Житло поки не заберуть, а повернути кредит змусять. Як Рада вирішила проблему валютних позичальників?

14 квітня 15:26

Житло поки не заберуть, а повернути кредит змусять. Як Рада вирішила проблему валютних позичальників?

14 квітня 15:26

21 квітня закінчується строк дії мораторію на виселення з єдиного житла валютних позичальників. На позачерговому пленарному засіданні 13 квітня Верховна Рада вирішувала долю боржників. Їх зобов'язали реструктуризувати борги, а кредиторам ще на п'ять місяців заборонили відбирати заставне житло.

Зміст

Прострочена заборгованість в валюті- відлуння попередньої світової кризи. На цьому прикладі можна переконатися, що наслідки будь-якої мають дуже довгий термін. Всього непрацюючих позик в інвалюті налічується 44 тис. І близько половини вже не обслуговуються і передані Фонду гарантування вкладів фізосіб з подальшим перепродажем. Іпотечні кредити на балансах банків - на 15 млрд грн, і 90% - в інвалюті. Всього на кінець 2020 р. валютних кредитів було на 4 млрд дол. та 97% з них - дефолтні.

Левова частка прострочених валютних позик фізосіб була взята до світової економічної кризи, при курсі 5 грн за дол. І за активної промоції саме такого типу кредитування - ставка була відчутно нижчою, ніж у гривні. Після цунамі у 2009 р., курс заспокоївся на позначці 8 грн за дол. Але у 2014 р. злетів вдвічі. Тоді ж був введений мораторій на стягнення заставного житла.

Йдеться про житло єдине, реєструватися в якому було заборонено умовами кредитного договору і з обмеженням щодо площі (до 140 кв. м для квартири і до 250 кв. м для будинку). Термін заборони був обмежений, але не датою, а прийняттям закону, який врегулював би компромісний варіант погашення валютного боргу з урахуванням курсової різниці.

У жовтні 2019 р. введений в дію Кодекс про банкрутство, частина якого присвячена безпосередньо банкрутству фізосіб. У ньому прописали можливий варіант реструктуризації валютного боргу в обхід процедури банкрутства. Вимоги кредитора при цьому конвертуються в нацвалюту за курсом НБУ на день реструктуризації. Спочатку передбачалося, що разом з набранням чинності нормами про реструктуризацію, буде скасований і мораторій на виселення. Але його спочатку продовжили до жовтня 2020 р., потім до 21 квітня 2021 р. Впритул до дати, Рада й вирішувала долю позичальників. У хід пішли три законопроекти: №4475, №4398, №4399.

У пакеті з трьох законів основний - №4475. Він передбачає, що всі зобов'язання як в іноземній валюті, так і ті, за якими встановлено еквівалент в інвалюті, підлягають обов'язковій реструктуризації, якщо в день набрання чинності законом по ним є якісь непогашені зобов'язання. Тобто як глибоко і давно проблемні кредити, так і ті, які обслуговуються. Чіпати не будуть тільки ті, за якими договір про реструктуризацію вже укладено і зобов'язання конвертовані в гривню.

Проблема курсової різниці не знайшла принципово нового рішення. Ніхто не перерахує заборгованість по актуальному на день видачі кредиту курсу, незважаючи на те, що гривня до долара девальвувала в 5,6 раз. Борг конвертують в гривню за офіційним курсом на день реструктуризації.

Сама реструктуризація передбачена на таких пільгових умовах:

  • термін - протягом десяти років. Якщо в договорі передбачена реструктуризація з більш тривалим періодом, то протягом обумовленого там терміну;
  • виплати щомісячні рівними частинами. Перша виплата - на 30-ий день реструктуризації;
  • відсотки за користування кредитом до реструктуризації підлягають сплаті (нюанси - нижче);
  • відсотки за користування кредитом після реструктуризації дорівнюють індексу ставок по депозитах для фізосіб в гривні на 12 місяців станом на день реструктуризації плюс один процентний пункт. Із щорічним переглядом. Зараз це 8,42% (індекс ставок) плюс 1 п.п., разом - 9,42%;
  • за прострочення цих виплат доведеться платити пеню з 90 дня реструктуризації. Пеня - половина облікової ставки НБУ. Зараз ставка 6,5%, отже, пеня - 3,25%. До речі, в зв'язку з втратою контролю над зростанням інфляції, в Нацбанку обіцяють підвищення облікової ставки, тому й пеня зростатиме. Те ж стосується й індексу ставок, які не безпосередньо, але все ж враховують коливання облікової ставки;
  • страхові виплати, якщо це передбачено договором.

Це вичерпний список зобов'язань, які повинен буде виконати боржник. Також в законі передбачають, що саме перед кредитодавцем. На зобов'язання боржника перед поручителем або заставодавцем ці умови реструктуризації не поширюються.

Якщо до обов'язкової реструктуризації боржник уже заплатив неустойку, то в першу чергу її зарахують як погашення залишку суми кредиту, в другу чергу - як погашення заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом.

Також повинні перерахувати й відсотки за користування кредитом, якщо вони були вищими, ніж індекс ставок по депозитах для фізичних осіб в іноземній валюті на 12 місяців. Завдяки перерахунку, в першу чергу можуть знизити суму заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом перед реструктуризацією, в другу чергу - суму заборгованості по кредиту (як прострочену, так і не прострочену).

Індекс ставок почали рахувати з 2011 р. Для перерахунку братимуть актуальні показники. Наприклад, щоб перерахувати відсотки за 2013 р., візьмуть індекс за 2012 р. Для більш ранніх розрахунків за точку відліку візьмуть індекс ставок для депозитів фізосіб на 12 місяців за 2011 р. в євро (на кінець того року 5,7% проти 7,44 % в доларах).

Загальну суму заборгованості в першу чергу і заборгованість зі сплати відсотків в другу можуть зменшити в тому випадку, якщо зобов'язання продали новому кредитору. Її можуть скоротити до суми, яку кредитор заплатив за кредит.

У першому читанні в законопроекті була норма про те, що після набрання ним сили не можна буде стягнути житло в забезпечення реструктуризованого кредиту. В остаточному варіанті просто продовжили на п'ять місяців мораторій на стягнення.

Головна незручність для валютних позичальників, безумовно, в зв'язку з конвертацією боргів в нацвалюту. Фінансисти обурилися багатьма положеннями, але основні зводяться до:

  • примусової реструктуризації всіх валютних боргів. По-перше, за наявності Кодексу з процедух банкрутства. По-друге, навіть за наявності поточної заборгованості, без спору між позичальником і банком;
  • збитків банків, які, за деякими оцінками, можуть скласти 10 млрд грн. Пов'язані вони з пільговою реструктуризацією, продовженням мораторію, перерахунком платежів, скороченням суми заборгованості в зв'язку з переуступкою іншому кредитору. Як кажуть деякі представники банківської системи, ці гроші могли б піти на розвиток іпотечного кредитування.

Можна лише припускати, направили б банки кошти на іпотечні кредити, пішла б в реальний сектор економіки ліквідність 10 млрд грн або все пішло б на операції з борговими паперами. Але формальний привід для невдоволення у фінансистів є.

У Нацбанку ініціативу не сприйняли ще і в зв'язку з тим, що всіх кредиторів і позичальників причесали під одну гребінку. Там вважають, що в нюансах кожної справи повинен розбиратися суд.

Хоча валютних боржників хочуть відправити на примусову реструктуризацію, цю процедуру і в Кодексі про банкрутство ніхто не відміняв. Процедура банкрутства і реструктуризація боргу за кодексом актуальні в тому випадку, якщо вже є рішення суду. Зате законопроектами № 4398 і №4399 умови коректують.

"Реструктуризуючи валютний борг через Кодекс з процедур банкрутства України, позичальник, власник єдиного житла (обтяженого іпотекою з вимогами щодо площі: 60 кв. м для квартири і 120 кв. м для будинку, - авт.), повинен: підготувати заяву до суду і зібрати всі документи згідно з Кодексом; підготувати план реструктуризації із застосуванням формул закладених у Кодексі; розуміти, що приховування активів, надання неправдивої інформації унеможливить процедуру реструктуризації. Тепер валютний позичальник не повинен: сплачувати судовий збір, авансувати витрати на арбітражного керуючого, сплачувати податки у разі виконання плану реструктуризації", - пояснив автор законопроектів, нардеп Тарас Тарасенко.

У Кодекс дописують положення про те, що якщо позичальник ще до провадження про своє банкрутство сплатив частину зобов'язань, то можна буде скоротити розмір вимог кредитора: відсоток основного боргу по кредиту (тіла) або відсоток загальної вартості кредиту (на весь термін за договором). Також розмір вимог, без прив'язки до обраної формули, скорочується на 10% вартості застави - житла. Брати до уваги будуть не ціну на момент укладення договору, а нинішню ринкову, яку визначить оцінювач.

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів

Новини партнерів

Загрузка...
^