Зе-курс 30 грн за долар: хто виграє, а хто програє?

21 липня 14:38

Зе-курс 30 грн за долар: хто виграє, а хто програє?

21 липня 14:38

Заміна голови НБУ внесла корективи в прогнози щодо курсу гривні. Якщо два місяці тому експерти обгрунтовано пророкували протягом літа вартість долара близько 27 грн, то тепер вона пішла вгору і наближається до 28.

Нерви ринку на тлі кадрових перестановок - зрозуміла і природна реакція. Але влада дає й більш чіткі сигнали про девальвацію нацвалюти.

Зміст

20 липня президент Володимир Зеленський представляв в Нацбанку нового голову правління Кирила Шевченка. Виступаючи в парламенті в день голосування, новий глоловний банкір країни встиг озвучити мінімальну кількість тез: про проблемну заборгованість і макрофінансову стабільність. Свої орієнтири з курсової політики не анонсував.

Виступаючи в НБУ, однією з ключових завдань НБУ - стабільності гривні - Шевченко уваги не приділив. Було питання журналістів та обтічна відповідь про курсову політику центробанку:

"У нас є принципи - це плаваючий курс - і вони залишаються незмінними".

За Шевченка цілі окреслили інші гілки влади. Ще до його призначення, президент заявив:

"Ми підтримуємо незалежність Національного банку України, але говорили всім: як ми можемо жити, якщо у нас навіть бюджет порахований за курсом 30, а гривня ви бачите яка у нас. Нам говорили, що це ринкові умови, банк незалежний і так далі".

Потім підключився представник парламентської більшості:

"Якщо говорити про курс гривні, то, на думку багатьох експертів, вона переоцінена в межах 10%. Це питання, яке має вирішувати Національний банк. Але нічого страшного в поступовому, повільному просідання гривні в рамках 10% я особисто не бачу... У нас немає підстав говорити про неконтрольовану емісію або різке падіння курсу гривні. Цього немає в намірах голови НБУ і цього немає в намірах ні у кого з нас", - сказав під час онлайн-конференції глава фінансового комітету ВР Данило Гетьманцев.

Виконавча влада - Кабмін - вказала орієнтир в законі про бюджет на 2020 р.: курс на рівні 29,5 грн за дол.

Невдоволення торішнім зміцненням гривні звучить і в НБУ.

"Неефективна валютно-курсова політика у 2019 році обумовила укріплення обмінного курсу гривні під впливом спекулятивного попиту на ринку ОВДП з боку нерезидентів... Обсяги купівлі Національним банком іноземної валюти у резерви були недостатніми для протидії необґрунтованому зміцненню курсу гривні. РЕОК (реальний ефективний обмінний курс, - ред.) гривні за в 2019 р. укріпився на 20%. Згідно процедур ЄС, зміна РЕОК на 11% за 3 роки є ознакою макроекономічної нестабільності. Ревальвація гривні призвела до збитків підприємств та падіння доходів державного бюджету. Результатом стало недоотримання українськими експортерами валютної виручки на рівні $3-4 млрд. доларів США та суттєве недонадходження коштів (від податків та митних зборів) до державного бюджету", - констатував голова Ради НБУ Богдан Данилишин.

Мовчання головного банкіра країни, при таких заявах з інших сторін, викликає мало сумнівів в тому, що гривню готові девальвувати.

Морально готується до цього і реальний сектор економіки. Очікування бізнесу станом на кінець другого кварталу 2020 року (дані НБУ) та на найближчі 12 місяців - курс на рівні 28,8 грн за дол.

Аналізують навіть не сам факт девальвації нацвалюти до 30 грн за дол., а заяви про таку можливість, плюс також анонси про продуктивну емісію та контрольовану інфляцію, Юрій Городниченко, професор економіки Каліфорнійського університету Берклі, та Соломія Шпак з Київської школи економіки. Вони промоніторити реакції бізнесу на плани на підставі все того ж опитування керівників компаній, який регулярно проводить НБУ.

Експерти фіксують такий ланцюжок реакцій:

  • керівники компаній, які очікують ослаблення нацвалюти, очікують слідом інфляції;
  • знецінення гривні на 10%, швидше за все, призводить до збільшення очікуваної інфляції на три відсоткових пункти;
  • дані опитування не показують, що керівники підприємств налаштовуються на позитивний лад при очікуванні більш високої інфляції і стимулювання експорту за рахунок слабкої гривні теж. Зростання очікуваної інфляції на один відсотковий пункт, призводить до зниження на два відсоткових пункти балансу макроекономічних очікувань (це співвідношення тих керівників компаній, які чекають на зростання ВВП до тих, які чекають на падіння);
  • зниження макроекономічних очікувань - це втрата інтересу до найму нових співробітників та інвестицій. Той, хто чекає на зростання інфляції, частіше налаштований скорочувати кадри і більше налаштовані підвищувати ціни.

Як результат, заяви про зростання інфляції або ослаблення гривні є контрпродуктивними. Вони можуть призвести до скорочення інвестицій, споживання і зайнятості. Це наслідки тільки від очікування девальвації та інфляції.

"За нашими оцінками CASE Ukraine на кінець року споживча інфляція буде 5,4%. Це рахували без огляду на курс 30 і на бажання цю саму інфляцію прискорити. Там сидить лише прискорення цін на продукти харчування, яке вже почалось. А також розуміння, що з послабленням карантину мінусових цін на нафту скоріш за все більше не буде... Очевидно, що після заяв про неправильну політику попереднього керівництва НБУ і про потребу швидшої інфляції, "продуктивної емісії" та курсу 30 – ріст цін прискориться. Думаю, що підприємці вже у своїх розрахунках орієнтуються на курс 30 та на усі давно відомі наслідки "продуктивної емісії", - повідомив виконавчий директор CASE Україна Дмитро Боярчук.

"Девальвація грошової одиниці завжди призводить до ланцюгової реакції виключно негативних економічних подій, наслідків. Це девальвація доходів громадян, який вони отримують в гривні, всіх підприємств не експортерів. Це звуження внутрішнього ринку, внутрішнього попиту і, відповідно, початок зниження ВВП країни. Ніколи девальвація нічого хорошого не приносила, - констатує голова Комітету економістів України Андрій Новак. -. Твердість валюти — це не на дотик, це стабільність курсу. Саме тому всі провідні країни мають стабільність грошової одиниці в якості пріоритетів".

Новий голова НБУ заявляв депутатам, що неконтрольованої інфляції та емісії не допустить. Але ж для зниження курсу до 30 грн за дол. розігрівати друкарський верстат й не потрібно. Опустити його можна хоч завтра, каже Андрій Новак. Тоді як об'єктивно для девальвації, днями уточнив міністр фінансів Сергій Марченко, підстав немає.

"Більше того, у зв'язку з карантином у нас упав імпорт. Зараз у нас баланс тимчасово вирівнявся, - сказав він в інтерв'ю Радіо "Свобода". - Це означає, що тиск на гривню з боку імпорту, з боку покупки доларів – мінімізований. Прийшли гроші з МВФ – 2,1 мільярда доларів США. Зараз ще один транш очікуємо, очікуємо також кошти Світового банку. Є всі чинники вважати, що до кінця року різких коливань курсу не передбачається".

Отже, якщо гривня попрямує до позначки 30, тоді ми будемо мати справу зі штучною девальвацією. У чиїх інтересах, зрозуміти неважко.

В інтерв'ю виданню "Дзеркало тижня" міністр фінансів сказав, що курс на рівні 30 грн був встановлений навесні, на фоні коронавірусної паніки (до цього в бюджет на 2020 р. закладали курс 27,5 грн за дол.) Тепер, через завищений показник, бюджет втрачає. А якщо ще точніше, не виконуються бюджетні показники.

"Розмови, що девальвація корисна, це відвертий обман, - каже Андрій Новак. - Корисна вона для тих, хто отримає доходи в іноземній валюті. Це експортери. Тому що, продавши продукцію на мільярд доларів шість років тому, вони б отримали 8 млрд грн. Зараз продавши той самий обсяг, не збільшуючи виробництво, не розвиваючись, вони на 1 млрд дол. мають вже 27 млрд грн. Затрати у них гривневі. Вони не зросли у тричі, а доходи зросли. Тому девальвація, яка відбувалась за весь період існування гривні, у нас йшла з аргументацією, що це потрібно, в інтересах експортерів, а вони потім витягнуть економіку на небувалі висоти. Просте запитання: то на яких висотах тепер наша економіка?"

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів

Новини партнерів

Загрузка...
^