Заборона на виїзд та мінус 50% від зарплати: як вибиватимуть борги за послуги ЖКГ

15 червня 13:12

Заборона на виїзд та мінус 50% від зарплати: як вибиватимуть борги за послуги ЖКГ

15 червня 13:12

У Меморандумі з МВФ за новою кредитною програмою українська сторона зобов'язалася дати теплокомуненерго дієвий механізм щодо стягнення боргів з населення за послуги ЖКГ. Не встигли на документі висохнути чорнила, як у Верховній Раді з'явився законопроект №3613, який з особливою суворістю пропонує боротися з неплатниками.

Зміст

Пункт в Меморандумі, який підписала українська сторона, говорить:

"Ми розробимо адекватні інструменти для підприємств теплопостачання для забезпечення для забезпечення стягнення платежів з домогосподарств (у тому числі за рахунок більш високих тарифів та спрощеного законодавства)".

Більш високі тарифи збираються забезпечити, включивши в них капітальні витрати (негазові) та враховувати вартість газу за максимально вигідний період (про це нижче). Спрощене законодавство не передбачає, що легше стане споживачам. Легше буде вибивати борги, що накопичилися.

Зараз населення заборгувало за послуги ЖКГ 63 млрд грн (станом на 1 травня 2020 г.). 56 млрд грн - за газ, опалення та гарячу воду.

З 2003 р. діє законопроект про реструктуризацію заборгованості за квартплату та послуги ЖКГ. Але в 2006 р. з'явився уточнюючий закон про те, що його норми слід застосовувати до тих боргів, які утворилися на 1 грудня 2006 р. Так з'явився бар'єр для реструктуризації заборгованості, яка утворилася після цієї дати

Три народні депутати від фракції "Слуга народу" подали законопроект №3613, який скасовує закон 2006 року, розблокує закон про реструктуризацію. Але тільки цим парламентарії не обмежилися. Для нинішніх боржників реструктуризацію хочуть зробити обов'язковою, оскільки підприємствам, які надають послуги дорого і довго судитися за борги. Якщо ні, то тоді вже суд і більш жорсткі норми стягнення.

За нормами закону про реструктуризацію, її граничний термін - до 60 місяців. Парламентарі збираються уточнити, що договір про таку реструктуризацію буде обов'язковим для тих, у кого будуть борги до 1 жовтня 2020 р. Тобто або заплатити, або укладати договір.

Реструктуризація передбачає, що на термін дії договору про неї споживач сплачує і актуальні платежі, і розраховується з боргами. Загальна сума повинна бути не більше 25% від доходів, які визначаються при нарахуванні субсидій для працюючих, і не більше 20% - для пенсіонерів та одержувачів соцдопомоги.

Якщо доходу не вистачає, щоб погасити весь борг в терміни до 60 місяців (п'ять років), договір про реструктуризацію продовжується до повного погашення боргу.

Якщо під реструктуризацію підпадає субсидіант, виплати не заважають участі в програмі субсидій.

Якщо протягом місяця після накопичення критичної маси боргу споживач не підписує договір про реструктуризацію, включається судова процедура. Для позивача - тобто комунальника - значно м'якша.

Законопроект пропонує звільнити комунальників від сплати судового збору при зверненні в інстанції на всіх рівнях.


Стягнення боргу по жорсткості прирівнюють до стягнення аліментів. Із зарплати боржника та до закінчення терміну стягнення можна буде утримувати до 50% її розміру. Це дорівнює максимальному розміру стягнення не тільки аліментів, але й шкоди в результаті кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння. За іншими видами стягнення граничний розмір - до 20% зарплати.


Якщо борг накопичився за три місяці, можна буде звернути стягнення не тільки на зарплату, а й на майно.

Якщо борги накопичилися за чотири місяці, то держвиконавець виносить постанову:

  • про тимчасове обмеження на право виїзду за кордон;
  • про тимчасове обмеження на управління транспортним засобом;
  • про тимчасове обмеження на використання вогнепальної зброї та право на полювання.

Так само, як і при боргах по аліментах, виконавець випише боржнику штраф:

  • якщо борги накопичилися за рік, то сума штрафу складе 20% від суми;
  • якщо борг за два роки - 30%;
  • якщо за три роки та більше - 50%.

При цьому ніхто не скасовував пеню за борги - 0,01% за кожен день прострочення (за законом про ЖКГ).

Жорстку процедуру стягнення збираються застосовувати не до боргів перед державою, а до корпоративних.

"Попереджаю кожного представника влади, починаючи з самого Зеленського, які спробують цей законопроект підтримати. Відкрийте Конституцію України і прочитайте в статті 19, що ви зобов'язані діяти не інакше як за законом і в спосіб, визначений законом. Перечитайте свої присяги народу України. Знайдіть хоч в одному законі ваші повноваження щодо лобіювання комерційних інтересів. Не знайшли? Знайте: одна ваша заява - заява від мене про притягнення вас до кримінальної відповідальності за перевищення повноважень. Пора вас виховувати вже. Державну політику в сфері ЖКГ визначив базовий закон - про житлово-комунальних послуги. Проект закону про вибивання боргів за послуги ЖКГ з населення - це не про борги перед державою, це не про борги перед людиною, це - комерційні борги. І замість того, щоб зайнятися своїми прямими обов'язками - наведенням ладу в ЖКГ з тим, щоб послуги стали якісними, а тарифи - доступними, держава, на чолі з президентом, створює для бізнесу умови, коли не треба дбати про якість своїх послуг і можна тарифи гвинтити вгору як завгодно - держава дозволяє, а цей закон змусить всіх платити", - констатує глава Житлового союзу України Олександр Скубченко.

Він вказує, що жодного банкрутства, попри 63 млрд грн боргів населення, в сфері житлово-комунального господарства ще не було саме через завищені тарифи, які оплатили мільйони не боржників. Левова частка боргів перед комунальниками - та, в якій закладена неадекватна ціна енергоресурсу: безпосередньо тарифи на газ, опалення та гаряча вода.

Але все тим же Меморандумом з МВФ фіксується, що тарифи на опалення будуть переглядати з урахуванням повного відображення вартості газу і негазових витрат. Відповідно до нової постанови №467, яку уряд затвердив 10 червня 2020 р., розраховувати витрати на газ, для включення їх в тарифи, будуть виходячи із середньої ціни газу ліцензіата за попередній опалювальний сезон.

Директор спеціальних проектів науково-технічного центру "Психея" Геннадій Рябцев, спираючись на прейскурант НАК "Нафтогаз", виводить таку середню ціну з жовтня 2019 року по березень 2020 року - 4 241 грн (без ПДВ).

"Але є маленький нюанс, - уточнив Рябцев. - У червні 2019 року ринкова (без *ПСО) ціна природного газу становила 6423 грн, а в червні 2020 року - 3182 грн. Тобто впродовж року, завдяки сприятливій для споживачів зовнішній кон'юнктурі, природний газ в Європі (і в штучно "прив'язаній" до неї Україні) подешевшав щонайменше наполовину. Але нас, щоб збалансувати "інтереси споживачів та підприємств ТКЕ", зобов'язали в наступному опалювальному сезоні купувати не вдвічі дешевший газ, а газ за ціною минулого опалювального сезону ".

Розраховувати тариф за нинішньою низькою ціною не дозволяє прагнення скоротити ризики для теплокомуненерго.

"Для зменшення ризику "в тарифи на тепло закладаються не сьогоднішнього низькі ціни на газ, а майбутні, прив'язані до високих минулорічних, - резюмує народний депутат Олексій Кучеренко. - У цьому саме відповідь на тарифну дилему від Зеленського - ціни на газ падають, платіжки зростають".

Якщо законопроект про стягнення боргів ухвалять, то на руки учасникам ринку ЖКП видадуть максимальну кількість козирів. У населення ж залишиться тільки програма субсидій, яка щороку скорочується.

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів

Новини партнерів

Загрузка...
^