Заберуть пів зарплати або квартиру: чим загрожують за борги по комуналці?

Заберуть пів зарплати або квартиру: чим загрожують за борги по комуналці?
08 грудня 15:20

Заберуть пів зарплати або квартиру: чим загрожують за борги по комуналці?

08 грудня 15:20

Прирівняти борги за комуналку до боргів зі сплати аліментів і застосовувати жорсткі санкції - законотворчий план, який можуть втілити. Скандальний законопроект №3613 про процедуру реструктуризації та стягнення боргів за послуги ЖКГ може стати основним у цьому питанні. Таку постанову на початку грудня прийняв комітет з соціальної політики Верховної Ради.

Документ з'явився ще влітку і викликав хвилю негативу. Це не завадило нардепам включити його до порядку денного нинішньої сесії, а тепер ще й рекомендувати до розгляду.

Зміст

В Україні вже є закон про реструктуризацію заборгованості за комуналку від 2003 року і її порядок, прописаний Кабміном. Але застосовувати його норми заважає іншій документ, який набрав чинності в січні 2006 р. В більш пізньому законі прописали, що норми більш раннього слід застосовувати до боргів, які сформувалися на 1 грудня 2006 р. Таким чином він заблокував реструктуризацію решти.

Одна з норм законопроекту №3613 - скасувати блокуючий закон. Але не просто підбадьорити закон про реструктуризацію, а уточнити його і доповнити суворими нормами щодо стягнення боргів через виконавче провадження.

Реструктуризація. Законом і порядком не прописані якісь порогові суми боргів, які підлягають реструктуризації. Тобто сума може бути будь-яка. Проте нардепи прописують дату: обов'язкова реструктуризація передбачена для заборгованості, яка сформувалася станом на 1 жовтня 2020 р. Законопроект подали влітку, і це ще більш-менш зрозуміло: били на перспективу. Зараз жовтень - вже ретроспектива. Тобто всі борги після першого числа цього місяця обов'язковій реструктуризації не підлягають. Мабуть, цю прив'язку приберуть.

Реструктуризацію, поки що по боргах до 1 жовтня, хочуть зробити обов'язковою. Споживач послуг має або укласти договір про неї з постачальником послуг, або погасити всі борги. Типовий договір є в чинній поки що постанові Кабміну №976.

Граничний термін та погашення боргу за процедурою реструктуризації - 60 місяців, тобто може бути й менше. Точний повинні передбачити в договорі. Але з тим розрахунком, щоб і платежі за борг, і сплата за новими рахунками не з'їдали більше 25% доходу для працюючого і 20% для пенсіонера і одержувача соцдопомоги.

На борг за комуналку нараховують пеню - 0,01% суми за кожен день прострочення, але не більше 100% суми. Якщо борг реструктуризований, її нараховувати не будуть. Також реструктуризація не стоятиме на заваді для участі в програмі субсидій.

Якщо п'яти років для погашення боргу не вистачить, договір повинні продовжити.


Він передбачає двосторонню згоду і під ним має стояти підпис боржника. Якщо ж він його не поставить (а в причини ніхто не заглиблюється: не може собі дозволити віддавати 20-25% від доходу, може втратити роботу і т.д.), то через місяць включиться процедура примусового стягнення.


Стягнення боргу. Тут у авторів законопроекту найсуворіші наміри. Для початку комунальникам планують спростити процедуру звернення до суду і звільнити від сплати судового збору при зверненні в інстанції всіх рівнів.

Потім йдуть уточнення в закон про виконавче провадження. Ними борги за комуналку прирівняють до боргів по аліментах, тобто постачальників ЖКП в цьому питанні зрівняють в правах з дітьми.


Із зарплати боржника і до закінчення терміну стягнення можна буде утримувати до 50% її розміру. Це дорівнює максимальному розміру стягнення не тільки аліментів, але й шкоди в результаті кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння. За іншими видами стягнення граничний розмір - до 20% зарплати.


Якщо борг накопичився за три місяці, можна буде звернути стягнення не тільки на зарплату, а й на майно. Тут автори кидають м'яч на поле Кабміну. Уряд має встановити загальну суму заборгованості. І триразове її перевищення буде приводом звернути стягнення на майно, в тому числі й на житло.

Тут можлива гра з цифрами. Зараз за законом про виконавче провадження стягнення на майно застосовується в тому випадку, якщо сума, яку потрібно повернути, перевищує 20 мінімалок. З 1 січня поріг складе 120 тис. грн. Але своїм застереженням автори законопроекту дають право відбирати, наприклад, квартиру за меньшої заборгованості. Тут вже вирішувати уряду, а постанови Кабміну змінювати набагато легше, аніж Раді закони. Можна спочатку встановити ті ж 120 тис. грн, а потім знизити суму до 12 тис.

При наявності боргу держвиконавець виносить постанову:

  • про тимчасове обмеження на право виїзду за кордон (без уточнення про мету -на заробітки або на відпочинок, винятків не буде);
  • про тимчасове обмеження на управління транспортним засобом;
  • про тимчасове обмеження на використання вогнепальної зброї і права на полювання.

Ті ж обмеження і для неплатників аліментів з боргом від чотири місяці. Але формулювання по боргу за комуналку нардепи додали так, що до кінця не зрозуміло: чи просто борг є підставою для обмежень або за чотири місяці.

Так само, як і при боргах по аліментах, виконавець випише боржнику штраф:

  • якщо борги накопичилися за рік, то сума штрафу складе 20% від суми;
  • якщо борг за два роки - 30%;
  • якщо за три роки і більше - 50%.

"Законопроект однобокий, - констатує адвокат Ростислав Кравець. - Він не розглядає проблеми якості, своєчасності, дотримання норм надання комунальних послуг. Комунальні підприємства часто приватні, і правовідносини господарські. Складається ситуація, коли одну зі сторін господарських правовідносин без аргументації звільняють від сплати судового збору у справах, пов'язаних з їх же господарською діяльністю. Але вони ведуть її на свій страх і ризик, а всі ризики прораховані і враховані в тарифах. Судовий збір прив'язаний до суми. І у підприємств не буде запобіжників при обґрунтуванні суми. Як показує практика судових позовів по боргах за ЖКП, підприємства обґрунтувати суму заборгованості не можуть. Немає достатніх документів. Після змін суму зможуть писати зі стелі, хоч мільйон, і стягувати її, тому що вони так вважають. Ризики в зв'язку зі сплатою судового збору вони не нестимуть. Однак в разі оскарження рішення суду першої інстанції, та сторона, яка оскаржує (боржник, - ред.), зобов'язана буде сплатити судовий збір. Якщо це апеляційна скарга, то це 200% того, що має бути сплачено за рішенням суду першої інстанції".

У законопроекту три автора - нардепи від фракції "Слуга народу" Михайло Лаба, Анатолій Костюх, Ігор Кривошеєв. У пояснювальній записці вони вказують на те, що сформувалися колосальні борги за комуналку, а українці – найбільші боржники. Немає оплачених рахунків, - підприємства не можуть розрахуватися за енергоносії, сплачувати податки до бюджетів, надавати якісні послуги і т.д. Суму боргу вказали станом на травень 2020 року - 63 млрд грн. У жовтні вона нижча - 56 млрд грн.

У записці це не вказують, але поява законопроекту влітку, одразу після підписання Меморандуму з МВФ, вказує і на договір з кредиторами, як на причину. Представники влади від імені українців підписалися під тим, що розроблять механізми для стягнення платежів з населення "в тому числі за рахунок більш високих тарифів і спрощеного законодавства".

"За цією витіюватою фразою і криються всі сюрпризи, - говорить економіст Олексій Кущ. - Все це робиться в межах співпраці з Фондом і це той бекграунд, який має показати уряд. У програми є кілька наріжних каменів. Це посилення судової відповідальності і прискорення судових процедур . Здавалося б, куди далі? Зараз є поняття судового рішення. Суди можуть розглядати справи за боргами за комуналку без участі самого боржника. Суд отримує пакет документів, розглядає, виносить рішення і у боржника є два тижні, щоб оскаржити його. Якщо не оскаржив, то рішення потрапляє до виконавчої служби. Вирішили перестрахуватися і прирівняти ці борги до аліментів".

Ростислав Кравець уточнює, в чому суть стягнення боргу через судовий наказ:

"Підприємства можуть, не обґрунтовуючи розрахунки, вказати, що їм повинні якусь суму, сплатити половину судового збору та звернутися до суду з проханням про видачу судового наказу. При цьому навіть не проводяться судові засідання. Тільки якщо сторона не згодна з сумою, вона оскаржує. Але, як показує практика, близько 80% судових наказів залишаються в силі".

З огляду на і без того нескладну судову процедуру для комунальників, Олексій Кущ вважає, що борги за ЖКП, які прирівнюють до аліментів - це для піар-ефекту, щоб залякати боржників. Просто згадали досвід екс-міністра юстиції Павла Петренка, який боротьбу з неплатниками аліментів зробив ефектною. Тих, хто заборгував за комуналку, може і повинен налякати розмах: затримки в аеропортах, відбирання машин і т.д.

Другий наріжний камінь, до якого можуть прилаштувати норми про боржників, це ще одне зобов'язання перед кредиторами: розширення можливостей для приватних виконавців. Норми про це є і в меморандумі з Євросоюзом про 1,2 млрд євро кредиту. Там зазначили, що потрібно вирівняти повноваження державних і приватних виконавців при сумі вимог до 100 тис. грн. Так само дозволити приватникам вибивати державні борги, адміністративні штрафи і займатися конфіскацією майна.

Зараз в законопроекті фігурують тільки державні виконавці, але це можна і виправити, уточнює Олексій Кущ:

"50 млрд грн боргів - це мільйони історій, які звалять на держвиконавців і це викличе колапс. Щоб якось вирішити проблему, я вважаю, ухвалять рішення про допуск приватних виконавців".

Запропонований суворий спосіб боротьби з боржниками, вважає експерт, можна пом'якшити. Для початку сформувати справедливі тарифи, на три роки ввести мораторій на їх підвищення, а норму погашення старих боргів встановити на рівні зростання номінальних доходів.

"Я аналізував, як "важчають" платіжки за комуналку, - уточнює А. Кущ. - Але минулу зиму не беремо - вона була аномально теплою і не показова. Беремо січень 2019 р. та січень 2018 р. У грошовому вимірі населення стало платити на кілька мільярдів більше і рівень фізичної оплати зростає на 10-15% на рік. Люди не зволікають з оплатою, вони збільшують платежі пропорційно зростанню номінальних доходів. Але при цьому саме значення платіжки збільшується на 20-25%. Зростання тарифів перехльостує зростання фізичної оплати. Комунальна *апорія: наскільки б люди не стали більше платити, вони не встигають за зростанням тарифів".

Залишається складне питання тих самих економічно обґрунтованих тарифів, до яких Україна ніяк не може прийти, а влада чітко сформулювати. Тут теж тарифна апорія: подорожчання комуналки вічно не встигає за ринковими реаліями, які фіксує влада.

"Справедлива ціна - це економічно обґрунтована собівартість плюс середня норма рентабельності по галузі, - резюмує А. Кущ. -Тарифи похідні від вартості природного газу. Є газ українського видобутку з собівартістю. Визначити її можна, якщо залучити аудиторську компанію. Середню норму рентабельності встановлює держава для даного виду послуг - близько 5%. Але не у нас. У нас ринок працює тільки на підвищення, а не на зниження ціни".

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів
^