За і проти ринку землі: що ухвалила Верховна Рада та навіщо МВФ український чорнозем

31 березня 15:04

За і проти ринку землі: що ухвалила Верховна Рада та навіщо МВФ український чорнозем

31 березня 15:04

В ніч з 30 на 31 березня Верховна Рада прийняла закон про ринок землі. Відкриється він не у жовтні 2020 року, як планували раніше, а в червні 2021 р. До другого читання законопроект зазнав й інших істотних змін.

Протягом двох років, з червня 2021 р. по червень 2023 р., продавати сільгоспземлі можна буде тільки фізособам та не більше 100 га в одні руки. У цей час діє мораторій на продаж державної землі.

З 2023 р. набере чинності обмеження - не більше 10 тис. га в одні руки.

До 2030 року вартість землі не може бути нижчою за *нормативну грошову оцінку.

Питання про допуск на ринок іноземців українці, як і планувалося, розглянуть на референдумі. Але навіть якщо рішення буде на користь нерезидентів, вони не зможуть купити землю на відстані ближче 50 км від сухопутного кордону.

Продаж землі буде можливий тільки в безготівковій формі.

Пріоритетне право на покупку буде у орендаря, і він зможе переуступити його іншій особі.

Банки зможуть стати землевласниками, якщо угіддя дістануться їм в якості застави. Протягом двох років фінустанови повинні будуть від цього майна позбавлятися. На банки обмеження про концентрацію землі в одних руках не поширюється.

Фінальне голосування за ринок землі вийшло цікавим. Монопартійній більшості не вдалося зібрати достатньо карток на його підтримку. Всього "за" проголосували 206 "слуг народу", і остаточне схвалення ринку землі забезпечили фракції" Європейська солідарність "(23 голоси "за") та "Голос" (13 голосів "за").

Відкрити ринок землі та вирішити питання з компенсацією колишнім власникам банків - це умови МВФ, у якого влада має намір зайняти до 10 млрд дол. Банківський або "антиколомойський" закон ВР теж погоджувала непросто та у першому читанні прийняла його перед вирішенням земельного питання.

Nash.Live запитав у експертів думки про якість земельного закону, і дізнався, навіщо МВФ потрібен український ринок землі. Дві позиції якщо не кардинально, то істотно відрізняються, отже, майбутнє у ринку землі неоднозначне.

Олексій Кущ, експерт інституту Growford:

- Якість закону визначається не тільки його змістом, а й актуальністю, своєчасністю. Його не можна розглядати у відриві від реалій економіки. Не можна текст розглядати у відриві від контексту.

Те, що ми бачимо зараз, це не закон, а спроба прослизнути між декількома червоними прапорцями. Він не вирішує ніяких стратегічних завдань. З одного боку, він, начебто, відкриває ринок землі. З іншого боку, йде відстрочка на тривалий період. Встановлюється перший етап для фізосіб, причому без систем контролю за механізмами фіктивної концентрації землі на підставних.

Зараз, наприклад, деякі наші великі торгові мережі складаються з конгломератів ФОПів. У конгломерат входять кілька сотень ФОПів, які, насправді, є співробітниками. Ліміт по ФОПам - 5 млн грн доходу на рік, і маючи кілька сотень ФОПів, можна забезпечувати мільярдні обороти та сплачувати єдиний податок. Ніхто не застрахований від того, що через рік наші лендлорди не перетворяться на конгломерати фіктивних фізосіб-власників ділянок по 100 га. Що заважає, за допомогою підставних документів, через співробітників, родичів, пов'язаних осіб, забрати землю?

Всі вигадки про приплив інвестицій теж накриваються мідним тазом, тому що імплементація носить розтягнутий характер. В результаті маємо несвоєчасний закон в умовах кризи, коли у фізосіб не буде грошей не те що на покупку землі, а у багатьох їх не буде для покупки мінімальних товарів та послуг. Наші фермери, коли держава порізала всі бюджетні програми підтримки малого та середнього бізнесу і компенсації процентних ставок, будуть змушені виживати. Тим більше, що в умовах глобальної кризи можливо буде падіння світових сировинних цін та девальвація гривні. Їм буде явно не до покупки 100 га. Адже якщо 1 га коштуватиме 1 тис. дол., то виходить, що потрібно мати 100 тис. дол.

В умовах кризи такі закони ухвалювати не можна. Влада являє собою двоголового дракона, у якого одна голова ще щось розуміє, а у другій мізки геть відсутні. Одна голова каже, що ми припиняємо велику приватизацію (рішення ухвалила ВР 30 березня, - ред.), тому що в умовах кризи ми не зможемо продати жоден стратегічний об'єкт. Безмозка голова каже, що ми відкриваємо ринок землі. Причому всі розуміють, що криза не закінчиться до тієї дати, коли він відкриється.

Цей законопроект важливий МВФ тому, що він запускає таймер відкриття ринку для юридичних осіб. Це міна уповільненої дії, проблема, збитки майбутніх періодів. У МВФ розуміють, що в 2020 р. Україна за рахунок ін'єкцій-траншей МВФ протримається. Основна криза може початися в 2021-2022 рр., коли країна підійде до стану дефолту. Коли вона виявиться на грані банкрутства, практично втратить фінансову та економічну легітимність, відкриється ринок землі. Все розраховано правильно.

При цьому МВФ також розуміє, що у нас може бути така деградація інституційної суб'єктності в найближчі два роки, що може й не знайдеться парламент, який це рішення скасує. Знайти здорові сили в суспільстві, які сформують більшість та зможуть скасувати рішення через новий закон, буде проблематично. Так само, як проблематично скасувати й ухвалене зараз рішення через Конституційний суд. Саме з причини втрати суб'єктності.

Тарас Загородній, політичний і економічний експерт:

- МВФ - офіційна "криша" спекулятивного капіталу. Вона потрібна світовому капіталу в двох випадках.

Перший - щоб успішно вийти з кризової країни. Наприклад, якщо криза, як у нас в 2014 р., то іноземні банки повинні добре вивести свої гроші. Другий - гроші даються для того, щоб ми з вами не припинили купувати імпортні товари. Ось і вся історія з МВФ.

Земля, з огляду на те, скільки грошей надруковано в світі - це реальний актив, який завжди буде приносити фіксований дохід. Тим більше, в Україні. Але тут у наших спекулянтів трапився облом.

Планували все провести по беззаконню. Тимофій Милованов, Олексій Гончарук лобіювали по 200 тис. га в одні руки - ніде в світі такої концентрації немає, та іноземці заходять відразу.

Вони вже зараз кричать, що реформа кастрована, не матиме економічного ефекту. Але тут вони собі ж на горло наступають. До цього маніпулювали тим, що люди повинні отримати свободу купівлі-продажу. Володимир Зеленський правильно пішов на компроміс: не 200 тис. га, не 10 тис. га, а 100 га. Купують і продають тільки паї, і ми будемо розуміти, яка ціна на ринку.

Держава повинна прагнути до того, щоб на землі було якомога більше дрібних власників. Тому що земля - це не класичний товар, як нам хочуть розповісти спекулянти. Це, в першу чергу, засіб виробництва й територія. Концентрація земель в одних руках призводить до поганих наслідків. У нашому випадку був прийнятий компроміс.

Землю повинні купувати ті, хто нею буде займатися. Як це зроблено в Польщі? По-перше, не більше 500 га в одні руки. По-друге, так просто землю не продаси й не купиш, є кваліфікаційні вимоги: бізнес-план, досвід роботи в сільському господарстві, обов'язково польське громадянство та проживання в Польщі, якщо іноземець, то обов'язково, щоб ти жив в цьому районі. Право на пріоритетну покупку мають не банки та спекулянти, як хочуть, а або громада, або фермер, або церква.

Якщо подивитися на досвід земельних реформ, в першу чергу, в Азії - в Китаї, Тайвані, Кореї - держава забезпечувала дрібних власників. Це специфіка аграрного виробництв. Якщо обсяги по 10 тис. га або 200 тис. га, то створюються холдинги. Вони не вироблятимуть продукцію з високою доданою вартістю. А дрібний власник буде вирощувати сади, займатися переробкою. В тому й річ: в продовольчій безпеці країни. Дрібний власник забезпечуватиме її продуктами харчування. А зараз у нас парадоксальна ситуація. Країна начебто аграрна, а свинину, готові продукти, овочі завозимо з-за кордону.

Але якщо цей законопроект не зарубають. Ще буде подача в Конституційний суд за порушення процедури. А порушення було. Подадуть і Юрій Бойко, і Юлія Тимошенко. Плюс питання: а чи буде через рік цей парламент, чи не розпустить його Зеленський?

Резюмую: прийнятий законопроект значно кращий, як би не волали грантоїди, банки яким цікаво скупити землю та отримувати пасивний дохід. Але я впевнений, що законодавство буде посилюватися і воно стане ближчим до польського варіанту. Це правильно. У Польщі близько 2 млн фермерів, а у нас близько 50 тис. Куди їздять на полуницю? В Польщу.

Тільки фермер може забезпечити масову зайнятість на селі. Він народжує специфічний попит: йому не потрібна яхта і нерухомість за кордоном, як власнику агрохолдингу. Йому потрібні прості речі. Це міцний середній клас, який споживає українські товари, йому потрібна українська промисловість та він залишає гроші в країні. У цьому плюс того, що прийнято і тому виють всі спекулянти.

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів

Новини партнерів

Загрузка...
^