З тривогою, але без паніки: що значить і які наслідки у рішення суду про ПриватБанк?

19 квітня 14:34

З тривогою, але без паніки: що значить і які наслідки у рішення суду про ПриватБанк?

19 квітня 14:34

Окружний адміністративний суд Києва визнав незаконною націоналізацію ПриватБанку, яка пройшла в грудні 2016 року. Президент Петро Порошенко скликав екстрену нараду Ради нацбезпеки і оборони, на якій вирішили забезпечити безперебійну роботу фінустанови.

Nash.Live розбирався, що змусило суд ухвалити жорстке рішення і як на нього відреагує фінансова система.

Зміст

Позов, рішення за яким виніс Окружний адміністративний суд, був поданий Ігорем Коломойським. Справу розглядали з червня 2017 року. Відповідачами за позовом були Нацбанк, Кабмін, Фонд гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) і Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку.

Націоналізацію банку визнали безпідставною, оскільки відповідачі не змогли довести наявність причин, за якими ПриватБанк віднесли до категорії неплатоспроможних, а сама регламентована процедура націоналізації була порушена.

Рішення - націоналізація незаконна.

Окружний адміністративний суд - перша інстанція. Нацбанк буде подавати апеляцію. Потім, судячи з усього, справа перейде до Верховного суду. Можливо, рішення буде вже до кінця року, а може бути і протягом декількох років - прогнози різняться. Матеріали об'ємні, ситуація унікальна: денаціоналізація банку не знає прикладів в українській історії.

У суді уточнили, що повного тексту рішення поки немає. Потім з'явиться і там буде вказана аргументація суддів.

Але для експертного середовища результативна частина сенсацією не стала. Безвідносно до того, якою була ситуація в банку на момент націоналізації, процедура дійсно пройшла з порушеннями. Нехай ситуація для України і особлива, націоналізація триває близько року. У випадку з "Приватом" все вирішувалося блискавично, за кілька днів грудня 2016 року.

Суд визнав, що відповідачі не обґрунтували віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Дійсно, щоб перевести банк в цю категорію, потрібно спочатку визнати його проблемним, а потім виявити нездатність, зокрема:

  • виконувати свої зобов'язання в обсязі 2% і більше п'яти днів;
  • впорядкувати свою діяльність протягом півроку, після визнання банку проблемним;
  • забезпечити достатній обсяг регулятивного капіталу - скорочення його до третини від нормативу НБУ.

Після того, як банк оголошений неплатоспроможним, на півроку, з правом продовження, в банк входить тимчасова адміністрація.

Про те, що процедура націоналізації повинна була займати тривалий термін, сказав і генпрокурор Юрій Луценко. Але уточнив, що все йшло до краху і держава просто врятувала банк. Докапіталізувавшии його на 160 млрд грн за рахунок випуску облігацій внутрішньої державної позики.

"Багато хто, звичайно, не знає, але буквально за місяць до введення тимчасової адміністрації (її було введено 19 грудня 2016 року, - ред.), Київський апеляційний адміністративний суд залишив в силі рішення Окружного адміністративного суду Києва в справі №826/7817/16, що стосується введення тимчасової адміністрації в ПриватБанк. Суди за місяць до цього встановили, що в ПриватБанку все добре і НБУ, як відповідач у цій справі, саме на цьому наполягав, - нагадав адвокат Ростислав Кравець. - Щось я не пам'ятаю рішень РНБО, заяв Порошенка про незаконність того рішення. Не пам'ятаю вимог залучити суддів, які ухвалили рішення в тій справі, до відповідальності. Може я щось пропустив. Бумеранг ніхто не відміняв. Не можна вічно симулювати божевілля. Рано чи пізно ями, викопані для інших, заповнюються тими, хто їх копав. Команда Порошенка і НБУ не один рік приховували неплатоспроможність ПриватБанку, і всіляко це заперечували, а також покривали, а що зараз змінилося? Рішення суду підтвердило рішення цього ж суду двох річної давності".

У Нацбанку нагадали, що єдиною альтернативою націоналізації була ліквідація ПриватБанку, що обрушило б фінансову систему країни. Цієї лінії, мабуть, будуть дотримуватися в подальшому і обґрунтовувати це в судах наступних інстанцій. Наскільки успішно, ще побачимо.

Всього в судовому провадженні, як в Україні, так і за її межами, знаходяться близько 1 тис. справ щодо ПриватБанку. Крім прийнятого Окружним судом, очікується рішення Господарського суду. Ігор Коломойський подав позов до Мінфіну, Фонду гарантування вкладів і Укргазбанку. Предмет позову - визнання недійсним договору купівлі-продажу акцій ПриватБанку. У грудні 2016 роки держава купила 100% акцій за 1 гривню. Наступне засідання суду відбудеться 7 травня 2019 року.

22 квітня апеляційний суд розгляне скаргу Нацбанку. НБУ подав її на рішення Окружного суду, яке скасувало розпорядження про перевірку ПриватБанку, проведену в жовтні 2016 року. На підставі цієї перевірки Нацбанку націоналізували фінустанову.

Прогнозувати результат тисячі справ, в тому числі і перерахованих, в українських реаліях - справа невдячна. Але якщо процедура націоналізації пройшла з порушеннями, то процедури ренаціоналізації в законодавстві зовсім немає. У Нацбанку і Мінфіні вже вказали на те, що повернути фінустанову колишньому власнику неможливо.

Ігор Коломойський заявляв, що ПриватБанк йому не потрібен. Йому потрібні 2 млрд дол. капіталу, які в ньому знаходилися. Виплатити їх можна в якості відступних на тлі невдач в судах. Але насправді вони можуть бути предметом політичного і бізнес-торгу.

"У ПриватБанку після націоналізації від кредитного портфеля залишилося 50 млрд грн - це активи. У пасивах сидить 220 млрд грн коштів клієнтів. Різниця - 170 млрд. Приблизно 20 млрд грн покривається живими грошима і 150 млрд грн - ОВДП, що внесені в статутний капітал під час націоналізації. Якщо відбувається відтік вкладів, держава може монетизувати ОВДП - закачати готівку. Без 150 млрд грн компенсатора у вигляді облігацій, банк - табуретка на трьох ніжках. Навіщо він Коломойському? Що стосується 2 млрд дол. компенсації, то важко собі уявити міністра фінансів, який акцептує таке рішення. Тоді можна ставити хрест на будь-яких союзах з МВФ, США, ЄС. До закінчення своєї каденції така влада перетворилася б на ізгоїв. Це недосяжні цілі, - пояснив фінансовий аналітик Олексій Кущ. - Для чого тоді тріскотня в судах? Коломойському потрібно зібрати якомога більше вістів. Зараз зручний період між часами між президентськими і парламентськими виборами. Зараз всі фінансово-промислові групи будуть вирішувати свої питання. Потрібно зайняти зручну стартову позицію з майбутнім урядом і обміняти рішення по ПриватБанку на те, що дійсно потрібно і реально. Всередині країни йому потрібно припинення всіх судових процесів щодо його компаній, по можливості, максимальне списання кредитної заборгованості перед ПриватБанком. Він хоче отримати бізнес-преференції в тих напрямки, де він втратив лідируючі позиції. Можливо, повністю повернути контроль над "Укрнафтою".

Тобто попереду як судові тяжби, так і можливі домовленості за лаштунками. Тим часом, ПриватБанк продовжує свою роботу в колишньому режимі.

У ПриватБанку зберігається 21 млн депозитів - більше половини всіх вкладів у банківську систему.

Забирати гроші експерти не бачать сенсу, не радять і заспокоюють. Суди тривають, банк працює, курс нацвалюти стабільний, відступні не виплачуються - приводів для паніки немає.

Усі вклади підпадають під гарантії держави. Правда, з одним цікавим застереженням. Гарантована сума вкладу - 200 тис. грн, як і в інших банках-учасниках ФГВФО. Проте Верховна Рада в грудні 2016 року, як раз під час націоналізації ПриватБанку, прийняла законопроект №5553 про 100% гарантії приватовських вкладів. 22 грудня 2016 року закон пішов на підпис президенту, який був ініціатором документу, і більше його ніхто не бачив.


Головний експерт ради НБУ Віталій Шапран відзначає, що в день винесення судового рішення хитнувся готівковий курс, але істотного впливу на гривню саме розгляд надати не може. Наслідки будуть в тому випадку, якщо влада буде пасивна в ньому. Тоді піде негативна реакція кредиторів - Євросоюзу, Міжнародного валютного фонду і США.


Жорсткий сценарій, аж до дефолту, в цьому випадку пророкує і Петро Порошенко. Він же нагадує і про втрату грошей для десятків мільйонів клієнтів. Тих, яким повну держгарантію повинен був дати непідписаний закон. Але проблема в тому, що колос, падінням якого лякає гарант, держава сама й зростила.

"Ту модель націоналізації, яка реалізована в ПриватБанку, можна назвати проблемою відкладених періодів, - сказав Олексій Кущ. - Внутрішня діра між активами і пасивами, яка покривається ОВДП, нікуди не поділася. Щоб її скоротити, розумне керівництво повинно було б здувати депозитний портфель, знижуючи ставки. Замість цього дії були божевільними: депозитний портфель нарощували. За останній час він виріс на 15 млрд грн. Діру ще більше накачали. Тепер будь-який виток кризи, що супроводжується відпливом вкладів, призведе до жорсткої "вилки". Державі доведеться або надрукувати 150 млрд грн і повернути гроші вкладникам. В цьому випадку ми розуміємо, що буде з інфляцією і гривнею. Коли банкрутом стала "Дельта", це призвело до курсу 40 грн за дол. Масштаби "Привату" в рази більше "Дельти". Або держава введе мораторій на зняття вкладів. Але це спричинить соціальний вибух".

Зграя "чорних лебедів" може прилетіти з несподіваного боку. Але зараз її підгодовують. Щоб не спровокувати паніку, державі потрібно перестати політизувати судові тяжби, а колишньому власнику - стримати апетити.

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів

Новини партнерів

Загрузка...
^